Українська культура ХХ ст

Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Декабря 2012 в 17:54, реферат

Краткое описание

ХХ століття як новітній період розвитку української культури можна поділити на декілька історичних етапів, кожен із них мав свої тенденції розвитку, підйоми і спади. В цей час українська культура розвивалася в складних умовах, її поступ мав здебільшого суперечливий характер. Імперські та тоталітарні режими економічно, соціально, морально-психологічно сприяли поширенню комплексу культурної неповноцінності української нації або безпосередньо руйнували її культурні структури.

Оглавление

Введення
1. Особливості культурного життя доби відновлення української державності (1917-1920 рр.).
2. Радянський етап розвитку української культури (1921-1991рр.).
3. Відродження національної культури в добу розбудови незалежної України (1991–і до нашого часу).
Висновок
Література

Файлы: 1 файл

Українська культура хх ст..doc

— 162.50 Кб (Скачать)

 Можна виділити декілька  чинників, що впливатимуть на  подальший розвиток української  культури, а саме: 1) поглиблення національного  самопізнання та самоусвідомлення; 2) створення умов для існування, розвитку, співпраці та змагання розмаїтих філософських, релігійних, літературних, образотворчих, музичних течій, напрямів, шкіл, тобто дійсне ствердження свободи духовної творчості; 3) врахування світового культурного досвіду, усвідомлення власної національної культури як ланки світового культурного процесу, співучасть у світовому культурному обміні за умов визнання пріоритету загальнолюдських цінностей та усвідомлення землі як спільного дому усього людства; 4) всебічне використання резервів національної культурної традиції, можливостей національної ментальності, орієнтація на створення оригінальних культурних цінностей, що мають не лише національне, але й загальнолюдське, світове значення, адже останнє і є критерієм зрілості культури.

 Зараз поки що важко передбачити  конкретні форми, яких набуде  культура в умовах національно-державного  відродження. Але провідною тенденцією, мабуть, буде розкріпачення творчості,  збагачення мистецького арсеналу, посилення новаторських тенденцій і водночас звертання до джерел національної традиції як до школи художнього мислення.

 Однією з актуальних проблем  на сьогодні є державна підтримка  національної культури. Продумана  система державного протекціонізму  стосовно української національної культури, яка б не порушувала інтереси інших національних осередків України і не суперечила загальнолюдським принципам, державна підтримка культур національних меншин – ось один з необхідних напрямів національно-духовного відродження нашої держави. Особливої уваги потребує українізація різних форм масової культури, сучасної індустрії розваг, а також тих новітніх видів та жанрів культури, які з різних причин не розвиваються в Україні або втратили національну визначеність (телевізійні жанри, оперета, різні форми відеокультури).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Таким чином, протягом ХХ ст. українська культура розвивалася в складних умовах, її поступ мав здебільшого  суперечливий характер. Проте вона засвідчила свою міцність. Творчі сили народу не вичерпалися, і сьогодні ми є свідками обнадійливих процесів. Сьогодні українська культура – це безперервний рух національних культурних цінностей. Він відбувається між різними соціумами, суспільними верствами та поколіннями і супроводжується духовним піднесенням або ж духовним зламом, що у своїй суперечності і свідчить про повнокровність життя нації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1.  Бокань В.А, Польовий Л.П.  Історія культури України:  Навч. посібник. – К.: МАУП, 2001. – 232 с.

2.  Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис. – К.: АВПТ «Оберіг», 2003. – 591 с.

3.  Греченко В.А., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історія світової  та української культури: Підручник.  – К.: Літера, 2000. – 464 с.

4.  Гуревич П.С. Современный  гуманитарный словарь-справочник. – М.: Олимп, 2001. – 528 с.

5.  Знойко О.П. Міфи Київської  землі та події стародавні. – К.: Молодь, 2000. – 304 с.

6.  Історія світової культури. Культурні регіони: Навч. посібник / За ред. Л.Т. Левчук. – К.: Либідь, 2004. – 448 с.

7.  Історія світової культури: Навч. посібник / Кер. авт. колективу Л.Т. Левчук. – К.: Либідь, 2003. – 320 c.

8.  Історія світової культури: Навч. посібник / Кер. авт. колективу  Л.Т. Левчук. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 2000. – 368 с.

9.  История искусств: Учеб. пособие / Под ред. А. Воротникова. – Мн.: Современный литератор, 2000. – 608 с.

10.  Історія української  культури / За заг. ред. І. Крип’якевича. – К.: Либідь, 2004. – 656 с.




Информация о работе Українська культура ХХ ст