Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Мая 2012 в 18:41, контрольная работа
Мета дослідження. Дослідити історичні етапи започаткування і розвитку політичної думки від Київської Русі до козацько-гетьманської держави, а також Нової доби, охарактеризувати політичні концепції українських мислителів XX ст.
Вступ
1. Розвиток політичної думки від Київської Русі до козацько-гетьманської держави.
2. Українська політична думка Нової доби.
3. Політичні концепції українських мислителів XX ст.
Висновки
Список використаної літератури
М.Хвильовий закликав українців орієнтуватися на культурні процеси Європи, а не на Росію, виставляючи ідеал європейської людини — людини-Громадянина, творця культурних, суспільних і політичних цінностей та рушія історії. На його думку, українське суспільство, яке створило передумови для самостійного економічного та інтелектуального розвитку, не погодиться на панівне становище російської культури за таких обставин. Українська інтелігенція повинна негайно стати на бік активного молодого українського суспільства й назавжди покінчити з ідеєю будувати в Україні російську культуру. Боротьба за усамостійнення української культури ставила Хвильового на самостійницькі позиції. Він не тільки поборник української культурної окремішності, він — самостійник-державник.
Винниченко пройшов складний шлях від прихильника культурно-національної автономії у складі Російської Федеративної республіки до відродження самостійної української державності. Найповніші його погляди щодо національного відродження України проявилися в прані "Заповіт борцям за визволення", написаній у 1949 р. Осмислюючи уроки української історії, він проаналізував у історичному аспекті характер і цілі української еміграції, визначив її роль у розбудові вільної, суверенної України. В.Винниченко вважав, що Українська держава, українська державність є. її створив народ.
Висновки
Україна пройшла власний шлях стихійного та організованого кочівництва, матріархату, патріархату, племінної організації, язичницьких вірувань і первісної військової демократії. Знали сучасні українські землі найвищу державнополісну еллінську культуру, римські традиції, «демократичні» царства скіфів, державні утворення протоукраїнських слов'янських племен, вплив на первісні політичні процеси готів, гунів, аланів, аварів, хозарів, варягів, угрів, печенігів, половців та інших чужинців. Київське князівство, що виникло в середній течії Дніпра на межі VIII—XI ст., стало згодом політичним осередком величезної імперії —Київської держави.
На рубежі XII—XIII ст. естафету національного державотворення прийняла Галицько-волинська земля, але в середині XIV ст., не витримавши ударів численних зовнішніх ворогів, вона на шість століть була відірвана від материзни і перетворилася на поневолену провінцію то Польщі, то Угорщини, то Австрії. Та й сама вітчизна була пошматована між татаро-монголами, Литвою, Польщею, Оттоманщиною, Кримським ханством і Московщиною. Новий етап державного будівництва започаткувало у XVI ст. козацтво, створивши за дніпровськими порогами Запорозьку Січ, яка згодом стала політичним осередком боротьби за національно-державницьку ідею, реалізовану в середині XVII ст. Б. Хмельницьким у формі Гетьманщини.
Післяреволюційна доба в Україні буда періодом не лише боротьби за утвердження самостійності України, а й пошуків шляхів духовного відродження нації.
Сьогодні, враховуючи досвід національно-визвольної боротьби українського народу треба визнати, що поряд з революційно-демократичним напрямком значний вплив мав і напрямок еволюційний, політична боротьба за реформи, що теж дала політичні результати, а головне - розбудила політичну самосвідомість народу, і, безперечно, вони обидва є частиною нашої політичної історії
Список використаної літератури
1. Політологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.В.Бабкіної., В.П. Горбатенка. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2004. – 528 с.
2. Політологія. Підручник За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001
3. Політологія: історія та методологія: Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред. Ф.М.Кирилюка. – К.: Здоров’я, 2000. – 632 с.
4. Політологія: Підручник / За ред. А.Колодій. – К.: Ельга-Н, Ніка-Центр, 2002. – 584 с.
5. Політологічний енциклопедичний словник. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Ю.С. Шемчушенка. – К.: Ґенеза, 2004. – 735 с.
6. Політологія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Ю.І. Кулагіна., В.І Полуріза. – К.: Альтпрес, 2002. – 612 с.
7. Политология: Учеб. пособие для студентов высших учебных заведений / Под ред. Н.И. Сазонова. – Харьков: Фолио, 2001. – 831 с.
8. Політологія: Підручник / За ред. О.І.Семківа. – Львів.: Світ, 1998. – 576 с.
9. Рудич Ф.М. Політологія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Либідь, 2005. – 480 с.
10. Шляхтун П.О. Політологія: теорія та історія політичної науки. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Либідь, 2002. – 576 с.
Информация о работе Розвиток політичної думки від Київської Русі