Шпаргалка по "Цивільно-процесуальне право"

   4) резолютивної частини  із зазначенням: висновку апеляційного  суду; розподілу судових витрат;строку і  порядку  набрання  ухвалою  законної  сили  та   її оскарження.

     2. У разі відхилення  апеляційної скарги в ухвалі  зазначаються мотиви її відхилення.

     3.  У  разі скасування  ухвали суду, що перешкоджає подальшому  провадженню   у  справі,  і  направлення  справи  для  продовження розгляду до суду першої інстанції в ухвалі має бути зазначено, які порушення закону були допущені судом першої інстанції.

Зміст рішення  апеляційного суду

     1. Рішення апеляційного  суду складається з: 

     1) вступної частини

     2) описової частини  із зазначенням: короткого змісту  позовних  вимог  і  рішення   суду   першої інстанції;короткого  змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка  подала апеляційну скаргу; узагальнених  доводів  та  заперечень  інших осіб,  які беруть

участь у справі;

     3) мотивувальної частини  із зазначенням:  мотивів зміни   рішення,  скасування   рішення   суду   першої інстанції і  ухвалення нового рішення; встановлених  судом першої інстанції та  не оспорених обставин, а також обставин,  встановлених апеляційним судом,  і визначених

відповідно до них правовідносин;чи були і ким порушені, невизнані  або оспорені права, свободи 

чи інтереси, за захистом яких особа  звернулася до суду;назви, статті,  її частини, абзацу, пункту, підпункту закону,на підставі якого вирішено справу,  а також процесуального закону,

яким суд керувався;

     4) резолютивної частини  із зазначенням:висновку апеляційного  суду про зміну чи  скасування  рішення,задоволення позову або  відмову в позові повністю чи частково; висновку апеляційного суду по суті позовних вимог; розподілу судових витрат; строку і  порядку  набрання  рішенням  законної  сили та його оскарження.

 

50.Повноваження апеляційного суду

    1. За  наслідками розгляду  апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про   відхилення  апеляційної  скарги  і залишення рішення без змін;

2) скасувати  рішення  суду  першої інстанції і ухвалити  нове рішення по суті позовних вимог;

3) змінити рішення; 

4) постановити ухвалу  про   скасування  рішення  суду  першої 

інстанції  і закриття провадження  у справі або залишення заяви  без 

розгляду.

   2. За  наслідками  розгляду  скарги  на  ухвалу  суду  першої  інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити  ухвалу  про   відхилення  апеляційної скарги  і залишення ухвали без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити  нову ухвалу;

3) змінити ухвалу;

4)  скасувати ухвалу, що перешкоджає  подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 

   3. За наслідками розгляду  скарги на судовий наказ апеляційний  суд має право: 

1) постановити  ухвалу  про   відхилення  апеляційної скарги  і залишення судового наказу  без змін;

2) постановити  ухвалу  про  скасування  судового  наказу  та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному  провадженні  з  додержанням   загальних   правил   щодо пред'явлення позову;

3) змінити судовий наказ. 

     Ухвала апеляційного суду про відхилення апеляційної скарги на судовий наказ і залишення судового наказу без змін є остаточною  і оскарженню не підлягає.

 

51.Суть та значення касаційного провадження.

Касаційне провадження є однією із конституційних гарантій охорони  прав, свобод та законних інтересів осіб в цивільному процесі. Адже, завдяки йому учасники цивільного судочинства отримують можливість відстоювати свої права вже після набрання судовим рішенням законної сили, якщо є підстави сумніватися в законності останнього.

 

52. Право на касційне оскарження.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про  їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному  порядку судові рішення суду першої інстанції ісля їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених ЦП Кодексом.

Ухвали суду першої інстанції після  їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ух ал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального  чи процесуального права.

 

53.Строки подання касаційної скарги.

Строк на касаційне оскарження

1. Касаційна скарга може бути  подана протягом двадцяти днів  з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

2.  У  разі  пропущення строку, встановленого частиною першою  цієї  статті,  з  причин,  визнаних  поважними,  суддя   касаційної інстанції  за  заявою  особи, яка подала скаргу, може  поновити цей строк.

3. Касаційна  скарга,  подана  після  закінчення  строку   на касаційне оскарження, повертається  особі, яка її подала, якщо вона  не  порушує  питання  про   поновлення цього строку, а також  коли у поновленні строку відмовлено.

4. Питання  про  поновлення  строку на касаційне оскарження і про  повернення  касаційної скарги вирішується суддею-доповідачем, про що постановляється відповідна ухвала.

 

54.Етапи порушення касаційної скарги.

1.  У  касаційному  порядку   справа  розглядається колегією  у складі  п'яти  суддів  без  повідомлення осіб, які беруть участь у справі.  У  разі  необхідності  особи,  які брали участь у справі, можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

2. Головуючий відкриває  судове  засідання  і  оголошує,  яка справа,  за  чиєю  скаргою та  на  рішення,  ухвалу  якого суду розглядається.

3. Суддя-доповідач  доповідає   в  необхідному  обсязі   зміст оскаржуваного рішення  суду та доводи касаційної  скарги.

4. Сторони та інші особи,  які  беруть участь у справі,  дають  свої пояснення, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу.   Якщо   рішення  оскаржили  обидві  сторони,  першим  дає пояснення  позивач.  Суд  може   обмежити   тривалість   пояснень, встановивши  для  всіх  осіб,  які беруть участь у справі,  рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

5. У своїх поясненнях  сторони   та  інші  особи,  які  беруть  участь у справі,  можуть наводити  тільки ті доводи, які стосуються  підстав касаційного розгляду  справи.

6. Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати.

7. У разі потреби під час  розгляду справи може бути  оголошено перерву або розгляд  її відкладено.

 

55. Вимоги до касаційної скарги.

Форма і зміст касаційної скарги

1. Касаційна скарга подається у письмовій формі.

2. У касаційній скарзі повинно  бути зазначено: 

1) найменування суду, до якого  подається скарга;

2) ім'я  (найменування)  особи,  яка  подає скаргу,  її місце  проживання або місцезнаходження;

3) ім'я (найменування) осіб,  які беруть участь у справі,  їх місце проживання або місцезнаходження;

4) рішення (ухвала), що оскаржується;

5) в   чому   полягає  неправильне   застосування  судом  норм матеріального  права чи порушення норм процесуального  права; 

6) клопотання особи, яка подає скаргу;

7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.

3. Касаційна скарга підписується  особою,  яка  подає  скаргу, або її представником. 

4. До касаційної скарги,  поданої  представником, повинна бути 

додана довіреність або інший документ,  що посвідчує  повноваження

представника.

5. До касаційної скарги додаються  копії скарги та доданих   до неї  матеріалів відповідно  до кількості осіб,  які беруть  участь у справі,  а також  копії оскаржуваних рішень (ухвал)  судів першої та апеляційної інстанцій.

 

56. Повноваження суду касаційної інстанції.

Повноваження суду касаційної інстанції  — це сукупність його прав та обов'язків, пов'язаних з застосуванням процесуально-правових наслідків щодо рішень і ухвал  суду першої інстанції та апеляційної інстанції, постановлених у цивільних справах, законність яких перевіряється в касаційному порядку. Такі повноваження суду касаційної інстанції визначені ст. 334 ЦПК, у відповідності з якою суд, розглянувши справу за касаційною скаргою, має право: 1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги, подання; 2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення, що оскаржено і направити справу на новий розгляд у суд першої або апеляційної інстанції; 3) постановити ухвалу про скасування оскаржуваного рішення суду і залишити в силі рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної інстанції; 4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в порушеній цивільній справі або залишити заяву без розгляду; 5) змінити або постановити нове рішення по суті справи, не передаючи її на новий розгляд

 

57. Строки подання касаційної скарги

 Строк на касаційне оскарження 

1. Касаційна скарга може бути  подана протягом двадцяти днів  з дня набрання законної сили  рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

2.  У  разі  пропущення строку, встановленого частиною першою  цієї  статті,  з  причин,  визнаних  поважними,  суддя   касаційної інстанції  за  заявою  особи, яка подала скаргу, може  поновити цей строк.

3. Касаційна  скарга,  подана  після  закінчення  строку   на касаційне оскарження, повертається особі, яка її подала, якщо вона не  порушує  питання  про  поновлення цього строку, а також коли у поновленні строку відмовлено.

4. Питання  про  поновлення  строку на касаційне оскарження і про  повернення  касаційної скарги вирішується суддею-доповідачем, про що постановляється відповідна ухвала.

 

58. Вимоги до ухвал та рішень касаційних судів.

 Зміст ухвали суду касаційної  інстанції 

1. В ухвалі суду касаційної  інстанції зазначаються:

1) час і місце її постановлення; 

2) найменування  суду,  прізвища  та  ініціали головуючого та  суддів;

3) найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть  участь у справі;

4) короткий зміст заявлених вимог; 

5) посилання на рішення суду  першої та апеляційної інстанцій;

6) узагальнені доводи касаційної  скарги;

7) мотиви суду з посиланням  на закон, яким він керувався; 

8) наслідки  розгляду  касаційної  скарги,  які формулюються у  резолютивній  частині  із  зазначенням  висновку  суду  касаційної інстанції,  розподілу  судових  витрат,  строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

2. У  разі відхилення касаційної  скарги в ухвалі зазначаються  мотиви її відхилення.

3.  У  разі  скасування судового  рішення і направлення справи на новий розгляд,  скасування ухвали,  що  перешкоджає  подальшому провадженню у справі,  і передання справи для продовження розгляду в  ухвалі  суду  касаційної  інстанції  має  бути  зазначено,  які

порушення   права  були  допущені  судом  першої  або  апеляційної інстанції.

 

Зміст рішення суду касаційної інстанції 

1. У рішенні суду касаційної  інстанції зазначаються:

1) час і місце його ухвалення; 

2) найменування суду,  прізвища  та  ініціали  головуючого   та суддів;

3) найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;

4) короткий зміст заявлених вимог; 

5) посилання на рішення суду  першої та апеляційної інстанцій,  встановлені факти і визначені  відповідно до них правовідносини;

6) узагальнені доводи особи,  яка подала касаційну скаргу;

7) мотиви,  на  підставі яких  суд касаційної інстанції змінив  або скасував судове рішення  і ухвалив нове;

8) чи були і ким порушені,  не визнані  або  оспорені  права, свободи  чи  інтереси,  за  захистом  яких мало місце  звернення до суду;

9) назва,  стаття, її частина,  абзац, пункт, підпункт закону, на підставі якого вирішено  справу, а також процесуального  закону, якими суд керувався; 

10) висновок  суду  про   скасування   або   зміну   рішення, задоволення   позову  або  відмову  в   позові повністю чи частково, вказівку щодо розподілу судових витрат,  строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження.

 

59. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами - це самостійний вид перевірки їх законності і обґрунтованості, який характеризується власними специфічними рисами: підставами перегляду, порядком та наслідками перевірки.

Умовно можна виділити такі характерні риси нововиявлених обставин:

· вони є істотними для справи, тобто такими, що можуть вплинути на кінцевий результат розгляду та вирішення справи;

· вони повинні об’єктивно існувати на момент розгляду та вирішення цивільної  справи та постановлення відповідного судового рішення;

· з об’єктивних причин ці обставини  повинні бути невідомими заінтересованим  особам, та виявлені тільки після набрання судовим рішенням законної сили;

· це мають бути тільки обставини, факти, а не нові докази.

 

60. Порядок виконання судових рішень.

 Виконання судового рішення  є кінцевою стадією судового  захисту.

За загальним правилом обов'язковими до виконання є судові рішення (постанови та ухвали), що набрали законної сили.Рішення суду може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку.Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.Про виконання ухвали відповідний орган державної виконавчої служби повідомляє суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду.