Звіт виробничої практики в районному суді

     2) апеляційні суди, Апеляційний суд  України;

     3) Касаційний суд України;

     4) вищі спеціалізовані суди;

     5) Верховний Суд України.

     Найвищим  судовим органом у системі  судів загальної юрисдикції є  Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів  є відповідні вищі спеціалізовані суди.

     Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується:

     - єдиними засадами організації  та діяльності судів;

     - єдиним статусом суддів;

     - обов’язковістю для всіх судів  правил судочинства, визначених  законом;

     - забезпеченням Верховним Судом  України однакового застосування  законів судами загальної юрисдикції;

     - обов’язковістю виконання на  території України судових рішень;

     - єдиним порядком організаційного  забезпечення діяльності судів;

     - фінансуванням судів виключно  з Державного бюджету України;

     - вирішенням питань внутрішньої  діяльності судів органами суддівського  самоврядування.

     Відповідно  до Конституції України в системі  судів загальної юрисдикції утворюються  загальні та спеціалізовані суди окремих  судових юрисдикцій. Військові суди належать до загальних судів і  здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.

     Спеціалізованими  судами є господарські, адміністративні  та інші суди, визначені як спеціалізовані суди.

     У судах різних судових юрисдикцій може запроваджуватися спеціалізація  суддів з розгляду конкретних категорій  справ даної юрисдикції.

     Місцевими загальними судами є районні, районні  у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів.

     Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими  адміністративними судами є окружні  суди, що утворюються в округах  відповідно до указу Президента України.

     Місцевий  суд складається з суддів місцевого  суду, голови та заступника голови суду. У місцевому суді, в якому кількість  суддів перевищує п’ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.

     Місцевий  суд є судом першої інстанції  і розглядає справи, віднесені  процесуальним законом до його підсудності.

     Місцеві загальні суди розглядають цивільні, адміністративні та кримінальні  справи, а також справи про адміністративні  правопорушення.

     Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських  правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом  до їх підсудності.

     Місцеві адміністративні суди розглядають  адміністративні справи, пов’язані  з правовідносинами у сфері державного управління (справи адміністративної юрисдикції).

     Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.     
 
 

     3. Голова районного  суду та його  обов`язки.

     Згідно  стаття 24 Закону України „Про судоустрій України” № 3018-ІІІ від 7.02.2002 року голова місцевого суду:

     1) здійснює організаційне керівництво  діяльністю суду;

     2) визначає обсяг обов’язків заступника (заступників) голови суду;

     3) на підставі акта про призначення  на посаду судді чи обрання  суддею безстроково або припинення  повноважень судді видає відповідний  наказ;

     4) приймає на роботу і звільняє  працівників апарату суду, присвоює  їм ранги державного службовця  у встановленому законом порядку,  застосовує щодо них заохочення  та накладає дисциплінарні стягнення;

     5) здійснює заходи щодо забезпечення  формування складу народних засідателів;

     6) організовує ведення судової  статистики;

     7) організовує роботу щодо підвищення  кваліфікації працівників апарату  суду;

     8) представляє суд у зносинах  з іншими органами державної  влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями;

     9) здійснює інші передбачені законом  повноваження.

     Голова  місцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і  розпорядження.

     Голова  місцевого суду має заступника (заступників).

     Заступник голови місцевого суду відповідно до визначених головою

суду  обов’язків бере участь в організації  діяльності суду. У разі відсутності  голови суду виконання його обов’язків здійснюється відповідно до встановленого  ним розподілу обов’язків щодо організації  діяльності суду.

     Голова  місцевого суду та його заступники призначаються на посаду і звільняються з посади в порядку, встановленому  статтею 20 Закону України „Про судоустрій України” № 3018-ІІІ від 7.02.2002 року.

     Голова  і заступники голови місцевого суду можуть бути призначені на адміністративні  посади повторно.

     Голова  суду розподіляє обов’язки між суддями. Якщо до складу суду обрано кілька, то розподіл обов’язків між ними можливий за такими принципами:

     - зональний або територіальний (суддя  розглядає всі справи в межах  своєї зони);

     - предметний або функціональний (суддя  розглядає тільки кримінальні  чи цивільні справи або навіть  певну категорію справ);

     - предметно – зональний (суддя  розглядає лише кримінальні чи  цивільні справи у межах своєї  зони);

     - поточний (кримінальні справи розглядаються  по черзі, цивільні – суддею, який прийняв заяву під час  прийому громадян).

     Для забезпечення ефективної роботи місцевих судів по здійснення правосуддя діє  апарат суду, структуру і штатну чисельність яких затверджує Міністерство юстиції в установленому порядку  за поданням голови суду.

     Голова  суду добирає, приймає на роботу і  звільняє з посади працівників, які  не обираються: консультантів, секретарів суду та судового засідання, завідувача канцелярії, діловода тощо. Він здійснює загальне керівництво роботою канцелярії суду, своєчасно вживає заходів щодо усунення недоліків і упущень  в її роботі.

     Голови  всіх судів та їх заступники (крім Голови Верховного Суду України та його заступників), обрані чи призначені на посаду голови суду або заступника голови суду до набрання чинності Закону України „Про судоустрій України” № 3018-ІІІ від 7.02.2002 року, здійснюють повноваження, визначені цим Законом, до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені, але не довше п’яти років.

     4. Організація роботи  районного суду

     Належна організація роботи районного суду має велике значення для забезпечення виконання покладених на нього функцій. Завдання організувати роботу суду покладено  на голову суду.

     Голова  суду розподіляє обов’язки між суддями. Якщо до складу суду обрано кілька, то розподіл обов’язків між ними можливий за такими принципами:

     - зональний або територіальний (суддя  розглядає всі справи в межах  своєї зони);

     - предметний або функціональний (суддя  розглядає тільки кримінальні  чи цивільні справи або навіть  певну категорію справ);

     - предметно – зональний (суддя  розглядає лише кримінальні чи  цивільні справи у межах своєї  зони);

     - поточний (кримінальні справи розглядаються  по черзі, цивільні – суддею, який прийняв заяву під час  прийому громадян).

     Для забезпечення ефективної роботи районних судів по здійснення правосуддя діє  апарат суду, структуру і штатну чисельність яких затверджує Міністерство юстиції в установленому порядку  за поданням голови суду.

     Голова  суду добирає, приймає на роботу і  звільняє з посади працівників, які  не обираються: консультантів, секретарів суду та судового засідання, завідувача канцелярії, діловода тощо. Він здійснює загальне керівництво роботою канцелярії суду, своєчасно вживає заходів щодо усунення недоліків і упущень  в її роботі.

     Завідувач канцелярії організовує роботу канцелярії, керує роботою секретарів, діловода, архіваріуса. На завідувача канцелярії покладається: розподіл роботи між  працівниками канцелярії суду і контроль за виконання ними обов’язків; розподіл кореспонденції, що надійшла до суду; контроль за веденням документів первинного обліку, нарядів, обліку і реєстрації звернень громадян і юридичних осіб; організація  обліку і зберігання судових справ, речових доказів; контроль за своєчасним відправленням справ зі скаргами, поданнями, протестами до вищої ланки  суду; забезпечення збереження та правильного  заповнення трудових книжок працівників  суду, особових справ та карток обліку тощо.

     На  секретарів суду покладається ведення  діловодства з судових справ, зокрема: реєстрація, облік і зберігання справ (кримінальних, цивільних, про  адміністративні правопорушення та інших); ведення картотек, журналів, нарядів; оформлення документів щодо повернення вироків до виконання, рішень, ухвал, постанов суду і контроль за одержанням повідомлень про виконання; підготовка і передача до архіву закінчених провадженням справ, картотек, журналів та ін..

     Крім  того, секретар судового засідання  виконує необхідну роботу під  час прийому суддею громадян; викликає учасників процесу і свідків; перевіряє явку осіб, викликаних у  судове засідання, та зазначає час перебування  їх у суді; веде протоколи судових  засідань, оформляє справи після їх розгляду; веде журнал судових засідань; виписує виконавчі листи у  справах, щодо яких судом допущено негайне  виконання рішень, та ін.

     Консультант суду веде облік законодавства та узагальнення судової практики; інформує працівників суду про чинне законодавство  та судову практику судів вищої інстанції; обліковує окремі ухвали та контролює  їх виконання.

     На  архіваріуса суду покладається: ведення  архіву, видача копій судових документів у справах, що є в архіві; облік  і зберігання архівних справ та ін.

Висновки

     Опираючись  на мету практики, яка полягала у  оволодінні сучасними методами, формами  організації та знаряддями праці  в галузі майбутньої професії, формуванні професійних умінь та навичок  для прийняття самостійних рішень в реальних умовах, виконанні потреби  систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності можна говорити про те, що мета практики досягнута.

     Під час проходження практики ознайомилася зі структурою, компетенцією та основними  напрямками діяльності суду, плануванням  роботи в районному суді. А також  ознайомилася з організацією роботи архіву районного суду: вивчила інструкцію з діловодства в місцевому  загальному суді, порядок ознайомлення з судовими справами та видачі номенклатуру нарядів, порядок ознайомлення з  судовими справами та видачі копій  процесуальних документів.

     Ознайомившись з офіційними документами Печерського  районного суду м. Києва є сенс говорити про навики складання офіційних  документів, наприклад, постанов та ухвал  суду, а також заяв, які подають  до канцелярії суду. Також велике значення мало ознайомлення з справами, що знаходяться  в канцелярії суду, адже це дало змогу  самостійно переконатись в тому, який вигляд повинна мати кримінальна  або цивільна справа, як правильно  оформляти клопотання до суду, як вони реєструються в канцелярії та з іншими важливими діями, які мають велике значення для професійної організації  діяльності суду.

     Загалом, діяльність Печерського районного  суду м. Києва є достатньо продуманою і майже не містить недоліків.