Звіт про проходження практики в юридичній консультації

На роботу адвокати та помічники адвокатів приймаються відповідно до законодавства про працю в Україні.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом. Якщо договір розривається достроково, оплата праці адвоката провадиться за фактично виконану роботу. У разі неналежного виконання доручення на вимогу громадянина або юридичної особи, які уклали договір з адвокатом чи з адвокатським об’єднанням, внесена плата повертається їм повністю або частково, а при виникненні спору – за рішенням суду.

У разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Умови роботи помічника адвоката, в тому рахунку і порядок оплати його праці, визначаються контрактом між адвокатом чи адвокатським об’єднанням і помічником адвоката з додержанням вимог законодавства про працю. При цьому заробітна плата помічника адвоката не може бути нижчою від встановленого державою мінімального розміру заробітної плати.

Адвокат та його помічник користуються всіма правами, що надаються відповідно до законодавства про працю та соціальне забезпечення, а саме: правом на відпустку, на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Всі інші працівники адвокатським об’єднанням наймаються у відповідності до законодавства про працю.

Також потрібно зазначити ще про один аспект у здійсненні діяльності адвоката чи адвокатського об’єднання. На цей час виконувати роботу адвоката без сучасної техніки – комп’ютера та інших засобів оргтехніки стало неможливим. Крім самої техніки, потрібно ще мати сучасні комп’ютерні юридичні програми, доступ до Інтернету, юридичну літературу. Але, на жаль, не всі адвокати та адвокатські об’єднання мають таку техніку та відповідні для своєї роботи комп’ютерні програми, а деякі не мають й оновлюваної юридичної літератури. Це впливає і на час виконання роботи, і на її якість. Отже, оргтехніка, відповідні комп’ютерні програми, доступ до Інтернету сприяють швидкій та ефективній праці адвоката, своєчасному ознайомленню з прийнятими та зміненими правовими актами.

1.3. Завдання, права та обов’язки в діяльності адвокатського об’єднання та адвоката

Товариство з обмеженою відповідальністю створено з метою задоволення суспільних потреб фізичних та юридичних осіб в його послугах та реалізації на основі отриманого прибутку інтересів учасників Товариства, а також економічних і соціальних інтересів трудового колективу.

Також потрібно зазначити, що ця юридична фірма, як і всі інші юридичні фірми, керуючись Основним законом України – Конституцією, іншими законами та нормативними актами, бере участь у реалізації державної правової політики, організовує правову роботу, спрямовану на правильне застосування, неухильне додержання вимог законодавчих актів і запобігання його порушенням учасниками правовідносин та найманими працівниками при виконанні ними функціональних обов’язків, а також розв’язанні завдань.

Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності. Адвокатура покликана сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси фізичних і юридичних осіб, надавати їм різноманітну юридичну допомогу. Тобто, основним предметом діяльності адвоката чи адвокатського об’єднання є надання юридичної допомоги тим, хто її потребує.

Діяльність адвоката при виконанні своїх завдань та основних функцій складається з таких основних пунктів:

- надання консультацій та роз’яснень з юридичних питань, усних і письмових довідок щодо законодавства;

- складання претензій, заяв, скарг та інших документів правового характеру;

- посвідчення копій документів у справах, які вони ведуть;

- здійснення представництва в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами, а також виконання своїх обов’язків відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства;

- надання юридичної допомоги підприємствам, установам, організаціям;

- здійснення правового забезпечення підприємницької та зовнішньо-економічної діяльності громадян і юридичних осіб;

- здійснення інших видів юридичної допомоги, що передбачена законодавством.

При здійсненні професійної діяльності адвокат має право:

- представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань;

- збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення;

- доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;

- виконувати інші дії, передбачені законодавством.

При здійсненні своїх професійних обов’язків адвокат зобов’язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб, і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення.

Також адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю. Предметом адвокатської таємниці є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, роз’яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здійсненні своїх професійних обов’язків. Дані попереднього слідства, які стали відомі адвокату у зв’язку з виконанням ним своїх професійних обов’язків, можуть бути розголошені тільки з дозволу слідчого або прокурора.

Професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом. Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об’єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю; з цих питань вони не можуть бути допитані як свідки. Документи, пов’язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди. Також забороняється прослуховування телефонних розмов адвокатів у зв’язку з оперативно-розшуковою діяльністю без відповідної на це санкції. Адвоката не можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв’язку з поданням юридичної допомоги громадянам та організаціям згідно з законом.

Отже, відповідно до викладеного вище потрібно перелічити основні принципи адвокатської діяльності: незалежність, дотримання законності, домінантність інтересів клієнтів, неприпустимість представництва клієнтів з суперечними інтересами, конфіденційність, компетентність та добросовістність, чесність і порядність, повага до адвокатської професії, культура поведінки, обмежене рекламування адвокатської діяльності.

2. Організаційно-правові документи підприємства

При ознайомленні на підприємстві з законодавством України, що стосується діяльності адвокатури в Україні, законодавством, що стосується господарської діяльності підприємства, а також його оподаткування, я також була ознайомлена з локальними правовими документами, які безпосередньо забезпечують діяльність підприємства та були прийняті цими суб’єктами самостійно у відповідності до вимог чинного законодавства. Це такі документи, як статут підприємства, на підставі якого здійснюється управління підприємством, його організаційна та господарська діяльність; це документи, які приймаються та затверджуються учасниками зборів, – протоколи; це документи, які складаються безпосередньо керівником підприємства, – накази; це документи, якими оформлюються різноманітні господарські операції, – договори, первинні документи, похідні документи; це основні внутрішні документи підприємства, які регламентують загальний порядок роботи та організацію взаємовідносин з персоналом на підприємстві, – колективний договір, трудові договори та контракти, накази, правила внутрішнього трудового розпорядку, штатний розклад, посадові інструкції робітників.

Законодавством відповідальність за відсутність на підприємстві колективного договору не передбачена, але метою цього договору є узгодження інтересів власника та трудового колективу, що являє собою важність даного документу для забезпечення стабільної роботи підприємства. В ньому встановлюються всі обов’язкові умови з праці та її оплати, відпочинку, соціальних гарантій, правила внутрішнього розпорядку, умови охорони праці та здоров’я працівників, найм та звільнення, порядок контролю за виконанням договору, ін.

Правила внутрішнього трудового розпорядку є основним документом підприємства, в якому встановлено трудовий розпорядок, режим використання робочого часу, обов’язки робітників та адміністрації. На його підставі здійснюється контроль за додержанням трудової дисципліни на підприємстві та ведеться облік робочого часу.

Штатний розклад відображує організаційну структуру підприємства та посад, кількісний склад, посадові оклади та загальний фонд заробітної плати. Складається він кожного року. Зміни в штатний розклад вносяться за наказом директора з вказівкою причин таких змін.

Професійний підхід до управління персоналом підприємства передбачає в першу чергу введення чітких вимог до персоналу через визначення його функцій, обов’язків, відповідальності, а також необхідного рівня знань і кваліфікації. Ця задача в значній мірі вирішується чітким визначенням посадових інструкцій робітників підприємства. Посадові інструкції розробляються відповідно до штатного розкладу підприємства і повинні задовольняти вимогам трудового законодавства України.

Дуже важливим в діяльності підприємства документом є трудовий договір. В трудовому договорі перелічуються всі істотні умови праці робітника. Важливою відмінністю трудового договору від цивільно-правового є підпорядкованість робітника внутрішньому трудовому розпорядку, його незалежність від результату праці. Укладання трудового договору не потребує обов’язкового письмової угоди, крім випадків, передбачених законодавством та перелічених в ст. 24 КЗпП України.

На підставі наказів директора підприємства проводиться робота з кадрового діловодства та діяльності підприємства. Накази повинні відповідати нормам законодавства України та правовстановлюючим документам підприємства. З наказами обов’язково ознайомлюють тих, кого він стосується, під особистий підпис. Кожен наказ повинен бути зареєстрований. Зберігаються накази відповідно до строків їх зберігання.

Деякі питання виконавчий орган самостійно не має права вирішувати відповідно до своєї компетенції. З таких питань виносяться рішення зборами учасників Товариства. Ці рішення оформлюються у відповідних документах – протоколах.

Організація господарської діяльності на підприємстві здійснюється на підставі всіх вище перелічених документів. Але господарська діяльність не існує без наявності великої кількості та різноманітності первинних документів. Для впорядкування та зберігання первинної документації використовують облікові книги, списки, картотеки. Всі облікові книги прошиваються та скріплюються підписом директора і печаткою.

Договірні відносини підприємства складаються з декількох видів договорів. Деякі з видів використовуються майже всіма підприємствами, деякі види підприємство може не використовувати в своїй діяльності взагалі.

Перший з договорів, який потрібно розглянути – це цивільно-правовий договір, близький до трудового договору. Відповідно до цього договору оформлюються відносини між підприємством-замовником та фізичною особою-виконавцем. Відповідно до таких договорів сторони не несуть ніяких обов’язків один перед одним, крім тих, що передбачені договором та договірним правом. Основними умовами таких договорів є предмет договору, строки його виконання, розмір та умови оплати. Виконавець несе всі ризики з виконання договору та отримує винагороду після завершення своєї роботи.

Другий вид договорів, який потрібно розглянути, також має свої особливості. Відповідно до цього договору оформлюються відносини між підприємством-замовником та приватним підприємцем – виконавцем. Умови договору визначаються так, як і в попередньому розглянутому, але сплата податків за цим договором здійснюється відповідно до законодавства з обкладення податків приватних підприємців, а не з фізичних осіб.

Кожне підприємство, щоб мати можливість здійснювати господарську діяльність, повинне відкрити поточний рахунок. Для цього з будь-яким банком потрібно укласти договір банківського рахунку. Крім цього, з банками в процесі діяльності підприємства також можуть укладатися договори з надання кредитів або договори банківського вкладу.

В залежності від виду діяльності підприємства укладаються договори купівлі-продажу, підряду, виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, послуг, перевезень, транспортного експедирування, зберігання, та інші. Крім того, часто та чи інша діяльність підприємства вимагає звернутися до договорів оренди, лізингу, страхування.

Оскільки основним видом будь-якої юридичної фірми є саме надання юридичних послуг, тому договір з надання таких послуг укладається на цих підприємствах найчастіше, при цьому основні умови такого договору залишаються майже незмінними, а інші умови кожного разу коригуються в залежності від конкретного клієнта та конкретних обставин справи.