Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2012 в 20:35, реферат
Відповідно до законодавства України, (а це Цивільний кодекс України,
Закон України «Про лізинг», різних літературних джерел) лізинг – це
разом із іншим одна з форм надання майна у користування, яка виходячи із
притаманних її специфічних рис, має спеціальне правове регулювання.
Іншими словами можна сказати, що лізинг являє собою певний договір по
наданню в користування певних речей.
визначення таким поняттям: фінансовий лізинг - це такий вид лізингу,
відповідно до якого лізингоодержувачу передається е користування на
передбачений договором строк об'єкт лізингу, причому він може перейти у
власність лізингоодержувача по закінченні строку користування на умовах,
зафіксованих у договорі; оперативний лізинг - такий вид лізингу,
відповідно до якогс лізингоодержувачу передається в користування на
передбачений договором строї об'єкт лізингу, що підлягає обов'язковому
поверненню лізингодавцю по закінчень обумовленого договором строку
користування.
За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним
тощо. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для
використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу
на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг
Разом з тим необхідно зазначити, що лізинг — це разом із іншими одна з
форм надання майна у користування, яка, виходячи із притаманних їй
специфічних рис, має спеціальне правове регулювання. Лізинг здійснюється
на підставі договору лізингу, який опосередковує відносини учасників
лізингу.
Отже, можна зробити висновки, що через недосконалість законодавства та
низьку прибутковість фінансового лізингу в цей бізнес направляється
незначна частка фінансових ресурсів, в тому числі і банківських, на
ринку працює небагато підприємств, головним видом діяльності яких є
надання послуг з фінансового лізингу.
Також однією із проблем яка стоїть на шляху розвитку лізингу це
відсутність платоспроможного лізингоодержувача, для якого плата за
послуги фінансового лізингу надто велика. Перешкоджає розвиткові лізингу
і надто жорстка система оподаткування лізингових операцій. Таким чином,
лізингові схеми придбання основних фондів є дорожчими й економічно
невигідними порівняно із звичайним порядком придбання основних фондів за
допомогою банківських кредитів.
Тому можна сказати що ринок лізингу в Україні тільки утверджується і на
жаль його розвиткові приділяється недостатньо уваги з боку держави.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 р. зі змінами та доповнення. //ВВР-К., 1998 р. -№12.
2. Закон України «Про фінансовий лізинг» // ВВР. - К., №10.
3. Закон України «Про оподаткування» // ВВР. 1998. - №.7
4. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. ВВР. 2001. - №.1
5. Постанова Кабінету Міністрів України „Про заходи щодо наповнення державного лізингового фонду у 2001 році" - від 6 травня 2001р.
6. Господарський Кодекс України, « Новий світ», 2004р.
7. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар/За ред.Э.О.Харитонова О.М.Калітенко – Одеса: Юридична література, 2004р.
8. Парнюк В. «Лізинг в Україні:проблеми законодавче закріплення» Економіка України, №3 2003р
9. Кисіль С. «Лізинг як специфічний вид цивільно-правових зобов’язань» Господарське право, №4 2000р.
10. Бірюков І. А., Заіка Ю.О., Співак В.М. Цивільне право України: Загальна частина. - К.: Наукова думка, 2000.
11. Дзера О.В., Боброва Д.В. Цивільне право України: Підручник у 2 книгах. - К., Юрінком Інтер, 2002 р.
12. Я.М. Шевченко Цивільне право України: Академічний курс. - К., 2003 р.