Договір дарування

Законодавцем передбачено  також право обдарованого на відмову  від договору дарування з обов'язком  передати дарувальником подарунок. Обдарований має право відмовитися  від подарунку у будь-який час, але тільки до прийняття дарунку. Слова "до передачі дарунку" необхідно  тлумачити широко. Вони відносяться  і до обов'язку дарувальника звільнити  обдаровуваного у майбутньому від  майнового обов'язку. Оскільки прийняття  дарунку може бути пов'язане з  необхідністю здійснити певні дії  з передачі права власності, то до закінчення цих дій дарунок не вважається прийнятим і обдаровуваний  зберігає право на розірвання договору.

Якщо обдарований подарунок  прийняв, він не може потім відмовитися  від договору дарування та повернути  річ, навіть якщо вона потребує особливих  умов зберігання та утримання.

3.4 Обов'язок обдаровуваного  на користь третьої особи та  правові наслідки його порушення

Договором дарування може бути встанов-лений обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового  характеру на користь третьої  особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно  у власність, виплачувати грошову  ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про  виселення тощо).

Дарувальник має право  вимагати від обдаровуваного виконання  покладеного на нього обов'язку на користь третьої особи.

У разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним виконання  обов'язку на користь третьої особи  має право вимагати від обдаровуваного особа, на користь якої встановлений цей обов'язок.

Як практично будь-який правочин, договір дарування допустимо  укладати під умовою, яка може використовуватися  як захід, що стимулює обдаровуваного до певної поведінки (наприклад, успішному  завершенню навчання), або залежати від певної події (наприклад, весілля). Такі умови не породжують обов'язок обдаровуваного перед дарувальником, інакше б тоді договір дарування  втратив свій односторонній характер. Значення умов є у тому, що вони є  необхідною передумовою набирання  чинності обов'язків дарувальника. У договорі дарування може бути передбачено  положення про обов'язок обдарованого вчинити певну дію майнового  змісту на користь третьої особи  або утриматися від її вчинення. Тобто дарувальник при укладанні  договору може покласти на обдарованого виконати або утриматися від виконання  певних дій відносно третьої особи, замість чого обдарований набуває  право власності на подарунок. Дане положення є новим для цивільного законодавства, оскільки раніше обдарований  ставав власником одержаного за договором  дарування майна без будь-яких умов та обов'язків виконувати які  небудь дії (чи утриматися від їх вчинення) на користь третіх осіб. Враховуючи зазначене, при укладанні договору дарування дарувальник може вимагати від обдарованого вчинити певну  дію майнового змісту на користь  третьої особи або утриматися від її вчинення (наприклад, передати грошову суму або інше майно у  власність, сплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком або його частиною, не ставити  вимог до третьої особи про  виселення, тощо) [13, 475-476].

Дарувальник може не тільки покласти на обдарованого обов'язок виконання  або невиконання певних дій майнового  чи немайнового характеру на користь  третьої особи, а й вимагати від  обдарованого виконати покладений на нього обов'язок на користь третьої  особи.

Але у разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним, вимагати від обдарованого виконання обов'язку на користь третьої особи, передбаченого  договором дарування, має право  особа, на користь якої встановлений цей обов'язок.

Правові наслідки порушення  обдаровуваним обов'язку на користь  третьої особи. У разі порушення  обдаровуваним обов'язку на користь  третьої особи дарувальник має  право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, відшкодування  його вартості.

У відповідності до статті 726 ЦК України дарувальник має  право у разі порушення обдарованим  обов'язку на користь третьої особи  вимагати розірвання договору і повернення дарунка. Тобто у даному випадку  законодавець виходить із інтересів  і дарувальника, і третьої особи, на користь якої на обдарованого покладається певний обов'язок, іншими словами, захищається  право дарувальника встановити на обдарованого певний обов'язок відносно третьої  особи, що безумовно, зазначається у  договорі, та право третьої особи  користуватися подарунком в обсягах, визначених самим дарувальником. Законодавцем на обдарованого покладається обов'язок на користь третьої особи, за невиконання  якого на обдарованого покладається інший обов'язок за вимогою дарувальника розірвати такий договір та повернути  подарунок дарувальнику, а якщо таке повернення неможливе, відшкодувати його вартість. Тобто законодавець виходить із того, якщо у договорі дарування  міститься положення про обов'язок обдарованого відносно третьої особи  вчиняти або не вчиняти певні  дії, то даючи згоду на прийняття  подарунку, він повинен додержуватися  обумовлених положень такого договору, в іншому випадку такий договір  може бути розірваний. У випадку, коли сторони договору дарування так  і не дійдуть згоди щодо вирішення  спору, що витікає із положень України, то спір буде вирішено в судовому порядку [19, 348].

3.5 Розірвання договору  дарування на вимогу дарувальника

Дарувальник має право  вимагати розірвання договору дарування  нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний  умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.

Дарувальник має право  вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу  безповоротної втрати дарунка, що має  для дарувальника велику немайнову  цінність.

Дарувальник має право  вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення  обдаровуваного до речі, що становить  історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно  пошкоджена.

Дарувальник має право  вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.

У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

Дарувальник має право  дарувати будь-які речі, які належать йому на праві приватної власності (у тому числі нерухоме майно та інше особливо цінне майно) будь-яким суб'єктам цивільного права. З укладанням договору дарування фактично припиняється юридичний зв'язок між сторонами. Обдарована особа, безперечно, має право  добровільно взяти на себе обов'язок належного ставлення до дарувальника [7, 208]. Раніше такий обов'язок мав  суто морально-етичний характер і  не породжував відповідних юридичних  наслідків, якщо обдарований неуважно ставиться до дарувальника, і такі обставини не можуть бути підставою  для розірвання договору дарування. Але у ЦК України дане питання  чітко врегульовано, передбачена  ще одна підстава для розірвання договору дарування договір дарування  нерухомих речей або іншого особливо цінного майна може бути розірваний за вимогою дарувальника у випадку, якщо обдарований проявив грубу  невдячність (умисно вчинив злочин проти  життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або  дітей).

Іншими словами, коментована  стаття надає право дарувальнику при певних обставинах вимагати від  обдаровуваного повернення речі, що є  договором дарування. Розірвання дарування  можливе у виключних випадках, зазначені у статті, що коментується, або у випадках визнання договору недійсним за загальними підставами, передбаченими ЦК України. Тому спеціальною  підставою для розірвання дарування  є очевидна невдячність обдаровуваного, яка відобразилася у посяганні  на життя дарувальника або його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Закон  не вимагає попереднього засудження обдаровуваного.

Якщо ж обдарований  вчинив умисне вбивство дарувальника, то у даному випадку вимагати розірвання договору дарування мають право  його спадкоємці.

Згідно зі статтею, що коментується, дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдарований  створює загрозу безповоротної  втрати дарунку, що має для дарувальника велику немайнову цінність. Тобто  законодавцем передбачена ще одна підстава для розірвання договору дарування  дарувальником це безповоротна втрата дарунку, що має для дарувальника велику немайнову цінність (наприклад, як пам'ять). При виявленні дарувальником  такої можливості, він має право  запобігти цьому.

Якщо річ, що становить  історичну, наукову, культурну цінність, може бути знищена або істотно  пошкоджена внаслідок недбалого  ставлення обдарованого до неї, дарувальник  має право вимагати розірвання договору дарування. Це зумовлено турботою дарувальника про майно, що має історичну, наукову  та культурну цінність. Якщо дарувальник  виявить факти недбалого ставлення  до зазначених речей, він має вимагати розірвання договору у односторонньому  порядку.

Стаття 727 ЦК України передбачає, що дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент висування вимоги дарунок  є збереженим. Іншими словами, якщо подароване майно збереглося в обдарованого, то у даному випадку дарувальник  має право розірвати договір  дарування. Якщо ж у обдарованого майно не збереглося (наприклад, воно вже продане, подароване, знищене, тощо), то дарувальник не може вимагати розірвання договору дарування та повернення ні самого подарунку, ні його вартості.

У випадку розірвання договору дарування річ повертається дарувальнику у тому вигляді, в якому вона існувала на момент відміни. Отриманні обдарованим  плоди, доходи від речі залишаються  в нього. Якщо ж річ була відчужена  третій особі, то її повернення неможливе. Але при доведеній вині обдаровуваного у відчуженні або знищені речі з метою запобігти її поверненню дарувальнику можливий позов за зобов'язаннями із заподіяної шкоди [23, 154].

У відповідності до статті 727 ЦК України у разі розірвання договору дарування обдарований зобов'язаний повернути річ у натурі, тобто  повернути річ, яку він одержав  у дарунок. До вимог про скасування договору дарування застосовується позовна даність в один рік. Тобто  при розірванні договору дарування  на вимогу дарувальника законодавче  передбачений термін, упродовж якого  можна звернутися до суду про захист своїх порушених прав 1 рік (ст.728 ЦК України).

3.6 Позовна давність, що  застосовується до вимог про  розірвання договору дарування

До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

Позовна давність це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту  свого права шляхом подачі позовної заяви до суду. Позовна давність слугує зміцненню договірної дисципліни, стимулює активність учасників цивільного обігу щодо здійснення їх прав і  обов'язків, а також посилює взаємний контроль за виконанням зобов'язань [17, 93]. Строки позовної давності встановлені  безпосередньо законом і не можуть бути зміненими угодою сторін. Тобто  у даному випадку законодавець встановлює, що до вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна  давність один рік.

Розділ 4. Пожертва як різновид договору дарування

4.1 Поняття пожертви

Пожертвою є дарування  нерухомих та рухомих речей, зокрема  грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 ЦК України, для досягнення ними певної, наперед  обумовленої мети.

Договір про пожертву є  укладеним з мо-менту прийняття  пожертви.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір  дарування, якщо інше не встановлено  законом.

Стаття 728 ЦК України передбачає як різновид договору дарування пожертву дарування нерухомих та рухомих  речей, зокрема грошей та цінних паперів  фізичним особам, юридичним особам, державі Україна, Автономній Республіці Крим, адміністративно-територіальним утворенням для досягнення ними певної, зарані визначеної мети.

Закон відносить пожертву до видів дарування, вважаючи ознакою  пожертви призначення дарунку, якою є загальнокорисна ціль. Загальна користь є в тому, що невизначена  кількість осіб може користуватися  дарунком. У протилежному випадку, якщо кошти призначаються конкретній особі без певного призначення, то в даному випадку має місце  звичайний договір дарування.

Виділення коштів з державного або місцевого бюджету, у тому числі для загальнокорисних цілей, не є пожертвою, оскільки в даному випадку немає дарування: кошти  використовуються за прямим призначенням.

Предметом пожертви може бути будь-яке майно, яким пожертвувач  вправі розпорядитися. Частіше за все  це грошові кошти, хоча можуть бути й інші речі (наприклад, для осіб, які постраждали від стихійного лиха).

Договір пожертви від імені  пожертвувана може укласти його представник, але при наявності передбаченого  цивільним законодавством доручення.

Договір про пожертву вважається укладеним з моменту прийняття  пожертви. Іншими словами, з того часу, коли сторона, що приймає пожертву, якими-небудь діями підтвердила  свою згоду на прийняття пожертви від пожертвувача.

Відповідно до статті, що коментується, до договору про пожертву застосовуються положення про договір  дарування, за умови, якщо інше не встановлено  законом. Це, зокрема стосується предмета, сторін договору, обов'язків пожертвувача, форми договору, умов його розірвання, прийняття пожертви тощо.

4.2 Права пожертвувача

Пожертвувач має право  здійснювати контроль за використанням  пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.

Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи за рішенням суду.

Пожертвувач або його правонаступники  мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.