Законотворчість: поняття, ознаки, стадії, види

У процесі законотворчості величезне значення має облік суспільної думки і залучення громадськості для підтримки законопроектів. Цій стороні завжди приділялася велика увага в парламентській практиці, але, природно, з тими особливостями, що відображають традиції діяльності законодавчих органів і політико-правову культуру країни. Та й сама суспільна підтримка здобуває то систематичний, то разовий характер. Ефективність її дуже рухлива в залежності від політичного курсу9.

В останнє десятиліття в діяльності українського парламенту з'явилося багато ефективних форм гласності в законотворчому процесі. Інформація в пресі, теле- радіорепортажі, парламентські слухання, широкі обговорення в комітетах — доступна публікація законодавчих актів служать цій меті. І проте явно не вистачає добре організованих народних суспільних обговорень законопроектів. Досить часто підзаконні акти приймаються у вузькому апаратному колі. Суспільна думка враховується не завжди і часом формально. Тим часом, участь у законотворчості є вираженням конституційного права громадян на участь у керуванні державою. І потрібно сприяти його успішної реалізації.

Уряд не може обійтися без юридико-організаційного забезпечення, що містить у собі діяльність юридичних служб парламентів, урядів і інших учасників законодавчого процесу. Правова інформація, консультування і юридичні висновки на законопроекти допомагають поліпшити їхню якість і уникнути юридичних помилок. Особливе значення має проведення незалежних експертиз — у юридичному й іншому науковому інститутах, в експертно-консультативних радах і ін. В Україні юридичну експертизу законопроектів проводять як правило Інститут держави і права ім. В.Корецкого НАН України, Національна юридична академія ім. Я.Мудрого.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1. Загальна теорія держави і права: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, Л.Л. Рогачова та ін.; За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченко, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2002.-432 с.
2. Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави та права: Підручник. – Львів: „Новий Світ – 2000”, 2007.-584 с.
3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 656 с.
4. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2002.-520 с.
5. Теорія держави і права: Навч. посіб. / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков,  
   С.Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2003.-368 с.
6. Теория права и государства. Учебник для вузов. / Под ред. проф.  
   Г.Н. Манова. – М.: Издательство БЕК, 1996.-336 с.
7. Конституція України (Основний закон). – К., 1996.
8. Декларация о государственном суверенитете Украины. – К., 1991.
9. Акт провозглашения независимости Украины // Ведомости Верховного Совета Украины. – 1991. – № 38. – Ст. 502.
10. Закон України „Про дію міжнародних угод на території України” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №10. – Ст. 137.
11. Регламент Верховного Совета Украины // Ведомости Верховного Совета Украины. – 1994. – № 35. – Ст. 338.
12. Указ Президента „О порядке официального опубликования нормативно-правовых актов и вступления их в силу” от 10.07.97 г., № 503/97.
13. Указ Президента „О государственной регистрации нормативных актов министерств и других органов государственной исполнительной власти”  
    от 03.10.92 г., № 493.

 

1. 1 Загальна теорія держави і права: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, Л.Л. Рогачова та ін.; За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченко, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2002.-С.125

2. 2 Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 258 с.

3. 3 Теорія держави і права: Навч. посіб. / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков,  
   С.Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2003.-С. 118.

4. 4 Регламент Верховного Совета Украины // Ведомости Верховного Совета Украины. – 1994. – № 35. – Ст. 338.

5. 5 Конституція України (Основний закон). – К., 1996.-С.5.

6. 6 Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави та права: Підручник. – Львів: „Новий Світ – 2000”, 2007.-312 с.

7. 7 Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 656 с. -312 с.

8. 8 Указ Президента „О порядке официального опубликования нормативно-правовых актов и вступления их в силу” от 10.07.97 г., № 503/97.

9. 9 Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2002.-312 с.