Основи конституційного ладу України

не передбачено законом.

 У свою чергу органи державної влади  та органи місцевого самоврядування,

їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції);

 -  закріплення у якості державних символів України Державного Прапора України, Державного Герба України і Державного Гімну України (ст. 20 Конституції). 

 3. Державний лад  України

 Державний устрій (лад) України включає такі складові:

 а)  форму держави та її конституційне закріплення;

 б)  характеристику України як демократичної  держави;

 в)  визначення України як суверенної незалежної держави;

 г) конституційне  закріплення України як правової держави;

 д) характеристику України як соціальної держави.

 У попередніх параграфах було з'ясовано сутність загальних засад конституційного ладу в Україні, які стосуються як конституційного закріплення державного устрою держави, так і основних принципів організації в Україні громадянського суспільства.

 Щоб з'ясувати питання про державний устрій України, необхідно визначити, які конституційно-правові норми закріплюють форму Української держави, а також регулюють систему політико-правових, економічних і соціальних відносин.

   Як відомо, форма держави визначається шляхом з'ясування питання про її

державний устрій, форму правління та державний  режим.

 Державний устрій України — це її територіальна  організація, яка характеризується певною формою конституційно-правових відносин між державою в цілому та її складовими частинами.

 Відомо, що за формою державного устрою держави  поділяються на дві групи — унітарні (прості) і федеративні (складні). Унітарною вважається держава, яка не має у своїй внутрішній структурі інших держав.

 Згідно  зі ст. 2 Конституції Україна є  унітарною державою. Її територія поділяється на підставі ст. 133 Конституції на адміністративно-територіальні одиниці (області, райони, міста, райони в містах, селища і села), які у сукупності становлять адміністративно-територіальний устрій. При цьому адміністративно-територіальні одиниці (крім міст Києва та Севастополя) не наділяються власним правовим статусом. Згідно з Конституцією України ним наділені органи виконавчої державної влади в особі державних адміністрацій на відповідній території та представницькі і виконавчі органи місцевого самоврядування в Україні (статті 118, 119, 140 та 141 Конституції). До системи адміністративно-територіального устрою входить також Автономна Республіка Крим, яка є невід'ємною складовою частиною України (статті 133 і 134 Конституції).

 Оскільки Україна не має у своєму складі інших держав, їй притаманні єдина національна система законодавства, єдиний орган законодавчої влади – парламент України, єдина система органів виконавчої влади, судових органів, єдине громадянство, єдина грошова, податкова система тощо. 

 Висновки

 Отже, за формою правління Україна є  республікою (ст. 5 Конституції). Її головною ознакою, на відміну від монархії, є виборність і змінюваність глави держави. До інших ознак слід віднести: відмова від здійснення державної влади на підставі спадкування; утворення державних органів на основі поєднання інтересів державної влади та непорушності громадянських свобод; формування цих органів шляхом вільних виборів на обмежений строк дії, визначений Конституцією. Республіканська форма правління безпосередньо пов'язана з демократією як свободою для всіх, а демократія у свою чергу іманентне притаманна республіці.

 Відомі  два види республіки – президентська і парламентська. Перша характерна тим, що поєднує в одних руках повноваження глави держави і глави уряду, обираючи президента шляхом прямих або непрямих виборів і формуючи уряд позапарламентським способом. У другої в основу системи вищих органів державної влади покладено принцип верховенства парламенту, який утворює уряд і контролює його діяльність.

 Існують і змішані форми правління: парламентсько-президентські  і президентсько-парламентські. До числа останніх належить і Україна.

 Специфіка напівпрезидентської республіки в  Україні полягає у тому, що Конституція передбачає міцну президентську владу у поєднанні з окремими

рисами  парламентської республіки, зокрема  надання згоди парламентом на

призначення Президентом Прем'єр-міністра України, здійснення контролю за

діяльністю  уряду (пункти 12 і 13 ст. 85 Конституції), можливість розпуску Верховної Ради Президентом України (ч. 2. ст. 90 Конституції).