Конституційний лад України. Засади та принципи

ВСТУП

       Конституція України як Основний Закон держави  займає центральне місце в системі  законодавства, оскільки є головним джерелом права України.

       Розділ  І «Загальні засади» є провідним  у структурі Конституції та має  особливе значення як для самої Конституції, так і для всієї системи  національного законодавства. Тому що в ньому закріплюються засади конституційного ладу України, тобто  система суспільних відносин, передбачених і гарантованих Конституцією і законами, прийнятими на її основі і відповідно до неї.

       Своїм змістом конституційний лад України  об’єднує насамперед передбачені і  гарантовані Конституцією державний  та суспільний лад, конституційний статус людини і громадянина, систему безпосереднього  народовладдя, організацію державної  влади й місцевого самоврядування, територіальний устрій, основи національної безпеки та інші найважливіші інститути  конституційно-правових відносин в  Україні, детальне висвітлення яких дасть можливість для осмислення важливості даних положень та їх значення для побудови національної, демократичної, правової держави.

       Сам термін «конституційний лад» в науці  конституційного права вживається, як правило, у двох значеннях:

       - по-перше, як цілісна система  основних політико-правових, економічних  та соціальних відносин,, які встановлюються  та захищаються Конституцією;

       - по-друге, як такий стан даних  відносин, що характеризує державу  як конституційну, забезпечує  підпорядкованість держави праву,  сприяє закріпленню в суспільній  практиці і правосвідомості справедливих, гуманних і правових взаємозв'язків  між людиною, громадянським суспільством  і державою.

       Актуальність  обраної теми даної роботи та її значення для практики державного будівництва  Української держави полягає  в тому щоб з’ясувати  значення державного ладу для побудови демократичної, правової держави.

       Метою даного дослідження є: розгляд основних положень, які стосуються поняття, змісту та системи основних засад конституційного  ладу, а також його принципів та гарантій.

       Для досягнення цієї мети використовувались  такі методи:

       - позитивного аналізу;

       - нормативного аналізу .

        - порівняльний метод

       При написанні роботи використовувались  матеріали підручників, посібників, енциклопедичні дані.

       Структурно  курсова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновку та списку використаних джерел. 
 
 
 
 
 
 
 

       1.ПОНЯТТЯ КОНЯТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ

       Конституційний  лад України є системою суспільних відносин, передбачених і гарантованих Конституцією і законами, прийнятими на її основі й відповідно до неї. Його відповідність Конституції є  головним покажчиком її реалізації.¹

       Конституційний  лад має реалізувати прагнення  до соціального порядку на основі співіснування індивідуального  та групового інтересів із загальними, забезпечувати пріоритет прав особи. Все це потребує з боку держави  ефективних гарантій, без наявності  яких існуючий лад не можна вважати  конституційним.

       Безперечно, найбільш важливим предметом свого  регулювання Конституція має  насамперед засади конституційного  ладу, які й зумовлюють його конституційну  природу. Цими засадами є соціально-моральні установки і політико-правові  правила розумної та справедливої організації  суспільства, які обов'язково мають  перебувати під захистом держави. Саме вони зумовлюють найважливіші ознаки конституційного ладу, форму правління, влади, державного устрою, політичного  режиму, сутність України як держави, правового статусу людини і громадянина, принципи народовладдя та форми його здійснення, засади створення надійної системи державної безпеки, захисту  суверенітету і територіальної цілісності України, правопорядку та зовнішньої політики нашої держави.

       Сутність  конституційного ладу в Україні  визначається змістом I, III і XIII розділів Конституції. Розділ І «Загальні  засади» фіксує основи конституційного  ладу, містить положення сутнісного характеру, більшість із яких виконує  роль юридичного підґрунтя, нормативної  першооснови для інших конституційних положень. Цей розділ —  стрижень Конституції, значна частина її норм є нормами-принципами, які забезпечують найбільш загальний рівень регулювання. Розділ III «Вибори. Референдум», розвиваючи відповідні основи конституційного ладу, визначає загальні умови здійснення народного волевиявлення через форми безпосередньої демократії. Зміст розділу відображає юридичні параметри реалізації ідеї народного суверенітету, або народовладдя. Положення цього розділу Конституції є основою механізмів і безпосередньої, і представницької демократії. Нарешті, в розділі XIII «Внесення змін до Конституції України» засвідчено фундаментальний характер Основного Закону України, його найвищу силу. Співвіднесеність положень цього розділу з явищем конституційного ладу має свого роду інструментальне значення: він містить положення про внесення змін до названих трьох розділів Конституції, що конкретизують вимогу Конституції про виняткове право народу визначати й змінювати конституційний лад в Україні.

       Поняття «конституційний лад» у Конституції  не визначено, хоча цей термін зустрічається  в її тексті тричі. З положень статей 17 і 37 Конституції незаперечно випливає, що конституційний лад, тобто закріплений  Конституцією економічний, соціальний, національний, політичний (включаючи  державний) та інший устрій України, заборонено змінювати насильницьким  шляхом. Не таким однозначним є  положення статті 5 Конституції, згідно з яким єдиним суб’єктом, котрий має  прерогативу визначення та зміни  конституційного ладу, визнано український  народ.

       Конституційний  лад має реалізувати прагнення  до соціального порядку на основі співіснування індивідуального  та групового інтересів із загальними, забезпечувати пріоритет прав особи. Все це потребує з боку держави  ефективних гарантій, без наявності  яких існуючий лад не можна вважати  конституційним.

       Визначальним  критерієм з'ясування змісту поняття "конституційний лад" є людина з її невід'ємними правами і свободами.

       Загальні  засади закріплюють окремі права  громадянського суспільства у статтях 13, 15 та 19 розділу І Конституції, а також у розділі II "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина", на підставі яких і визначаються основні принципи конституційного ладу України.

       Зокрема, такими принципами є: право визначати  і змінювати конституційний лад в Україні виключно народом, яке не може бути узурповане державою чи її органами або посадовими особами (ч. 3 ст. 5), принцип розподілу державної влади (ст. 6), принцип верховенства права (ст. 8) та ін.

       У свою чергу на основі цих принципів  конституційного ладу України з'ясовується сутність державного ладу (устрою) України.

       Згідно  з ч. 2 ст. З Конституції України "права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість  діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком  держави".

       Крім  того, конституційний лад включає також певну систему соціальних, економічних і політико-правових відносин, яка встановлюється і закріплюється нормами конституційного права. Зокрема, до них відносять норми, які характеризують Українську державу в цілому (ст. 1), форму держави (форми територіального устрою України (ст. 2); правління (ст. 5), державний режим (ст. 1) тощо.

       Конституція повинна визначати такі межі державної  влади, які б виключали взагалі її втручання у сферу громадянського суспільства. Проте, в сучасний період без такого втручання у межах, суворо визначених у Конституції, неможливе нормальне функціонування громадянського суспільства. Зокрема, таке втручання виявляється в неприпустимості задоволення прав громадян на шкоду політичній, економічній та духовній свободі; державного регулювання економіки на шкоду ринковій економіці; підміни судової процедури арбітражною, яка спрощує розгляд справи, тощо.

       Таким чином, у конституційній державі  громадянське суспільство функціонує як самостійно, так і завдяки управлінню з боку держави. У свою чергу конституційна держава залежить від громадянського суспільства та його потреб.

       У конститції закладена принципово нова модель суспільних відносин, за якою ми жили тривалий час. Не людина для держави, а держава для людини — ось основа цієї формули. І вона має постійно й цілеспрямовано впроваджуватися в життя.

      Підводячи підсумок можна сказати, що конституційний лад - це спосіб побудови держави, який повинна знати кожна людина, яка живе в демократичній, соціальній і правовій Україні, і є її громадянином. Конституційний лад формулює початкові зв'язки державної влади з людиною, народом (суспільством), іншими державами, а також її внутрішній устрій. Конституційного лад визначає найважливіші риси державного і суспільного устрою, характер відносин влади, форми правління і політичного режиму, головні сторони правового регулювання суспільних відносин, а також порядок взаємодії політичної, соціальної і економічної систем суспільства  
 
 
 
 
 
 
 
 

       2.ЗАСАДИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ 

       Засади  конституційного ладу — досить специфічні правові норми, на основі яких формуються відповідні правовідносини. Ці норми  мають ряд характерних ознак. Передусім вони закріплюють найважливіші засади побудови суспільства і держави  і, як правило, не породжують конкретних правовідносин. Вони зумовлюють сутність правового впливу на всі сфери  суспільних відносин і адресовані всім суб'єктам права. Способом захисту  цих норм є загальний режим  захисту Конституції, конституційного  ладу. Вони мають здебільшого конституційну  форму вираження; за своїм видом  вони в основному є нормами-принципами, нормами-цілями, нормами-дефініціями. Практичну і правову реалізацію цілей конституційного ладу має забезпечувати вся правова система держави, всі галузі права. Цілеспрямованість засад конституційного ладу — забезпечення системного закріплення концептуальних ідей, визнаних найважливішими для суспільства і держави. За своїми функціями ці норми є головними для всіх інших правових інститутів.²

       Таким чином, можна вважати, що засади конституційного  ладу -

       це  система, у якій базові цінності є  основою принципів, а останні  конкретизуються в інститутах і  нормах, що в цілому надає системі  правового значення.

       Засади  конституційного ладу мають особливу юридичну силу. Це виявляється в  обов'язках законодавця дотримуватися  вказаних принципів при внесенні змін і доповнень до тексту Конституції. Конституційний Суд України також  має виносити свої рішення в разі невідповідності правових норм суті основних принципів, які в будь-якому  разі є непорушними. Якщо Конституції  України належить перше місце  в системі джерел права, то засади конституційного ладу є своєрідною «конституцією для Конституції». Саме засади є основним виміром Конституції.

       Засади  конституційного ладу країни відображають прагнення людини і суспільства  до щастя, добра, справедливості, свободи, рівності, солідарності, гуманізму, демократії та порядку. У засадах конституційного  ладу, як правило, закріплюється суспільний ідеал.

       Ключове значення має положення про верховенство людини над державою. У засадах  конституційного ладу має бути відображений принцип обмеження держави. Над  нею знаходиться право і народний суверенітет, тобто саме вони мають  верховенство, їх закріплення в Конституції  спрямоване на здійснення контролю над  владою, аби запобігти можливості її свавілля.

       Надзвичайно важливим для засад конституційного  ладу є їх цілісність. Будучи закріпленими в Конституції, вони стають умовою для  тісної внутрішньої єдності і  стабільності суспільства. Слід відзначити також і проблему співвідношення цілісності засад конституційного  ладу і компромісу. Ця проблема зумовлена  тим, що в демократичному суспільстві  конституційний лад має бути формальним відображенням компромісу, який в  ім'я загального правонаступництва  є обов'язковим, незмінюваним.³

       І, звичайно, найважливішими в засадах  конституційного ладу є його принципи, їх перелік не може бути вичерпним. Тому вони не завжди бувають закріплені в розділі про засади, а можуть міститися й в інших розділах (наприклад, принцип судового контролю). Такими принципами засад конституційного  ладу є: народовладдя, державний суверенітет; політична, економічна та ідеологічна  багатоманітність; верховенство права; пріоритет прав і свобод людини і  громадянина; рівність перед законом, право на рівний захист з боку закону; поділ влади; унітаризм; суверенна  і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; принцип забезпечення своїх національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва із зарубіжними країнами.