Атмосферні явища, як характеристика клімату м. Чернівці і їх часовий хід у 2009 році

Смерч, при  зіткненні з землею, викликає великі руйнування, особливо в сільському і лісовому господарстві та соціально-побутовій  сфері.

Смерчі, як правило, діляться на 4 групи: пильні вихри; малі смерчі короткої дії; малі смерчі тривалої дії; смерчі - ураганні вихри. Іноді виділяють водяні смерчі, що розвиваються над водною поверхнею.

Шквали. Можуть виникати в будь-яких місцях України, але найчастіше шквали бувають у  степовій, лісостеповій зоні та Поліссі. Це різке короткочасне (хвилини і десятки хвилин) посилення вітру, іноді до 30 - 40 м/с з зміною його напрямку, найчастіше це явище спостерігається під час грози. Штормовий (шквальний) вітер на території України спостерігається дуже часто, а його швидкість буває в основному від 20 до 29 м/с, а іноді і більше 30 м/с. У гірських масивах Криму і Карпат, західних і північно-західних областях країни швидкість вітру досягає 40 м/с.

ІІІквалонебезпечна  ситуація може виникнути на всій території  України. Один раз у 3 - 5 років шквали виникають у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Київській, Одеській, Львівській, Харківській, Херсонській областях та на території Криму. Шквали мають яскраво виявлений добовий рух.

Циклони - ділянка  низького тиску в атмосфері з мінімумом у центрі. Погода при циклонах переважно похмура з сильними вітрами. В Азово-Чорноморському басейні виділяються своїми руйнівними наслідками осінні циклони. За своїми властивостями, походженням та наслідками вони схожі на тропічні урагани. На Азовському морі циклони часто призводять до штормів, які супроводжуються місцевим підняттям рівня моря, що призводить до великих збитків.

Пилові бурі. Виникають в Україні щорічно  в різних районах, найчастіше в степовій зоні. Це складні атмосферні явища, що характеризуються переносом пилу та піску з сильними та тривалими вітрами, що знищують поверхню ґрунту. Типове явище у зораних степах, яке завдає значної шкоди сільському господарству. Пилові бурі за кольором та складом пилу, який переноситься, бувають: чорні (чорноземи); бурі та жовті (суглинок, супісок); червоні (суглинки з домішками окислів заліза) та білі (солончаки).

Дуже часто  бувають короткочасні чорні бурі тривалістю до однієї години, велика кількість  їх також може тривати від 10 до 12 годин і порівняно рідко такі бурі тривають понад добу. Червоні бурі тривають довше - протягом декількох днів. Висота підйому пилу може досягати 2 - 3 км , але найчастіше це - 1-1,5 км. У зимово-весняний період у центральних та південних областях України спостерігаються сніжно-пилові бурі.

Злива (розм. хлющ, хлюща, залива, проливень; англ. cloudburst, нім. Wolkenbruch, рос. ливень) — сильний  дощ, інтенсивність якого не менша  за певне значення. Межа інтенсивності  тим менша, чим довше триває злива. Зокрема, слід вважати зливами дощі наступної тривалості та інтенсивності:

5хв.: 0.50мм/хв.; 30хв.: 0.23мм/хв.,; 1 год.: 0.20 мм/хв.; 6 год.: 0.09 мм/хв. [2]

3.2 Атмосферні явища  холодного періоду  року

Сильні снігопади  і заметілі. Сильні снігопади найчастіше спостерігаються в Карпатах, а також у лісостеповій та степовій зонах. На території Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей снігопади бувають щорічно протягом січня-лютого, а в прилеглих районах до Карпат - іноді і в травні. В основному по території України кількість снігових опадів складає 20-30 мм, іноді сягає 40- 70 мм. В Карпатах в окремих випадках випадає більше 100 мм. Один раз на три роки великі снігопади можна спостерігати на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Київської, Чернівецької та Черкаської областей, один раз на п'ять років на території Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Тернопільської, Рівненської, Миколаївської та Чернігівської областей. [12]

Заметілі  виникають майже щорічно в  різних районах, особливо в Карпатах, Криму, а також у Донбасі. [9]

Сильні морози. В Україні в зимовий період спостерігаються сильні морози, що сягають -30 °С та нижче.

Найхолодніша  частина країни - східні і північно-східні області (Луганська, Сумська, Харківська, Чернігівська) та гірські райони Карпат. В цих місцевостях температура буває нижчою від - 35 °С . [7]

Сильні ожеледі. Небезпечна ситуація на території країни в зв'язку з ожеледями в основному  пов'язана з виходом південних  циклонів. Ожеледь виникає на земній поверхні та на предметах при намерзанні переохолоджених крапель дощу або туману частіше при температурі повітря трохи нижче 0°С. Сильна ожеледь може виникати з листопада до березня місяця, а найбільша її вірогідність припадає на грудень — січень. [12]

Особливо  часто вона з'являється на території Донецького Кряжу, Приазовській, Волинській, Подільській височинах та гірської частини Криму. Товщина обмерзань сягає 35 мм та більше.

Визначальним  фактором небезпечності ожеледі  є не стільки інтенсивність, скільки  тривалість цього явища. Сильна ожеледь продовжується близько 12 годин, іноді до 2 діб.

Туман— атмосферне явище, що полягає в скопиченні продуктів  конденсації, звішених в повітрі  безпосередньо над земною поверхнею. Виникає внаслідок охолодження  повітря від земної поверхні чи випаровування з теплої води.

Тумани це явища, що погіршують видимість на шляхах, створюють завади для роботи різних видів транспорту, сприяють забрудненню повітря.

Сильні тумани спостерігаються в основному  в холодну половину року. Найчастіше вони виникають у гірських районах Криму і Карпат, іноді на південному березі Криму. [1]

Сезон туманів  починається у жовтні, закінчується у квітні. Кількість днів з туманами тут становить близько 100, а з  сильними туманами до 80.

На підвищених територіях центральної та південної частини України (Донецький Кряж, Приазовська, Волинська, Подільська, Придніпровська височини) кількість днів з туманами складає близько 80, з сильними туманами - до 30.

На рівнинній  території південної частини  Степової зони тумани бувають близько 30 днів на рік, а сильні - 10-20 днів протягом року. [12]

4. ХІД АТМОСФЕРНИХ  ЯВИЩ У м. ЧЕРНІВЦІ 2009 РОКУ

Минулий2009 рік  у Чернівцях відрізнявся від  інших у плані ходу атмосферних  явищ. Тут була дуже холодна сніжна зима, і дуже сухе жарке літо, що дещо незвично для режиму погоди, що склалася в цій місцевості на протязі багатьох років. Така картина склалася тому, що особливості атмосферної циркуляції над містом Чернівці змінюються, і можливо в послідуючі роки вона так і буде виглядати. Якщо ж ні, то 2009 рік можна буде назвати аномальним у плані ходу атмосферних явищ, і взагалі за режимом погоди.

4.1 Особливості ходу  атмосферних явищ 2009 року

Чернівці, мають  досить хороше географічне положення, свій мікроклімат та особливості  перебігу атмосферних явищ.

Cічень видався  досить мінливим. Були присутні  такі атмосферні явища, як дощ  – 3 рази, злива – 9, мряка –  6, зливовий сніг – 8, сніжна  крупа – 3, мокрий сніг –  4, зливовий мокрий сніг – 4, іній – 17, ожеледь – 5, ожеледиця  – 25, туман – 11, серпанок – 26, імла – 8 разів. [див. дод. А]

Лютий місяць також був багатим на різноманіття явищ. Дощ йшов 4 рази, злива – 3, мряка  – 4, сніг – 4, зливовий сніг – 9, сніжна крупа – 1, мокрий сніг – 3, зливовий мокрий сніг – 1, роса – 6, іній – 10, ожеледь – 1, ожеледиця – 21, туман – 2, серпанок – 27, заметіль – 6, імла – 6 разів. [див. дод. Б]

У березні  дощ був 5 разів, злива – 13, мряка  – 3, зливовий сніг – 3, сніжна крупа  – 5, мокрий сніг – 1, зливовий мокрий сніг – 9, роса – 10, іній – 11, ожеледиця – 4, туман – 2, серпанок – 23, імла – 10. [див. дод. В]

Квітень виявився досить «бідним» на атмосферні явища: злива відбулася 5 разів, роса – 29, іній – 1, серпанок – 7, імла – 12, гроза – 2. [див. дод. Г]

У травні також  особливо багато явищ не спостерігалось: злива – 11 разів, роса – 25, імла – 1, гроза – 4. [див. дод. Д]

Червень від  попереднього місяця особливо не відрізнявся, але кількість днів з певними  явищами була дещо більшою. Злива  відбулася 23 рази, роса – 21, туман – 4, серпанок – 22, імла – 2, гроза – 12, шквал – 2. [див. дод. Е]

Липень характеризується перебігом таких явищ: злива – 5 разів, роса – 29, серпанок – 17, імла – 2, гроза – 4. [див. дод. Є]

У серпні суттєвої зміни не відбулось. Злива проявлялась 10 разів, роса – 28, серпанок – 18, імла – 4, гроза – 4. [див. дод. Ж]

Вересень  був наймалоявищнішим місяцем 2009 року. Були присутні такі явища як злива  – 6 разів, роса – 25, серпанок – 19, імла – 7. [див. дод. З]

У жовтні відбувається помітна зміна у сторону збільшення різноманітності атмосферних явищ: дощ був 5 разів, злива – 16, мряка – 1, сніг – 1, зливовий мокрий сніг – 2, роса – 19, іній – 6, туман – 5, серпанок – 26, імла – 2, гроза – 1 раз. [див. дод. И]

Листопад  був багатим на атмосферні явища: дощ був 4 рази, злива – 8, мряка – 8, сніг – 1, зливовий сніг – 2, роса – 20, іній – 6, туман – 12, серпанок – 25, імла – 6. [див. дод. І]

Приблизно така картина спостерігалась у грудні: дощ – 5 разів, злива – 5, мряка  – 4, сніг – 5, зливовий сніг – 8, сніжні зерна – 1, зливовий мокрий сніг – 2, роса – 11, іній – 6, ожеледь – 5, ожеледиця – 19, туман – 10, серпанок – 25, імла – 6. [див. дод. К]

Загалом за 2009 рік у м. Чернівці спостерігались такі атмосферні явища: дощ – 26 разів, злива – 112, мряка – 26, сніг – 11, зливовий сніг – 30, сніжна крупа – 9, сніжні зерна – 1, льодовий дощ – 39, мокрий сніг – 8, зливовий мокрий сніг – 19, роса – 223, іній – 57, ожеледь – 11, ожеледиця – 69, туман – 46, серпанок – 235, заметіль – 6, імла – 66, гроза – 27, шквал – 2 рази . [див. дод. Л]

Прояв цих явищ у місті Чернівці дає змогу у подальшому характеризувати зміни клімату , оскільки такий хід атмосферних явищ не є звичним, а дещо відрізняється від середнього багаторічного ходу явищ. Це спричинено зміною циркуляції атмосфери. Зима була дуже сніжною і холодною, а літо дуже жарким і посушливим, хоча для міста характерна м’яка прохолодна малосніжна зима і тепле, не дуже жарке, літо з нормальною кількістю опадів.

Хоча і  зима була з великою кількістю  снігу, дощу і мокрого снігу, кількість  опадів все одно було не досить великою, а влітку взагалі кількість опадів була нижчою за середню багаторічну норму, що спричинило посухи і малий запас вологи в ґрунті.

4.2 Порівняльна характеристика  ходу деяких атмосферних  явищ 2009 року із  багаторічними спостереженнями ХХ століття

Спостереження за атмосферними явищами проводились  із давніх давен. На початку вони мали характер описів для землеробів та купців, яким потрібно було передбачати  в яку пору року відбуваються ті чи інші явища, яка кількість і  характер проходження.

Слідкуючи за кліматом у місті Чернівці у ХХ ст. вчені склали таблиці середніх значень деяких явищ і їх повторюваності по місяцях року. Такі дані були упорядковані і представлені для найбільш досліджених  явищ: туману, грози, заметілі і граду. Всі вони були представлені у кліматичних довідниках СРСР, для кожного населеного пункту чи території, де були розміщені метеорологічні станції і гідрологічні пости.

На основі цих даних та даних 2009 року мною були побудовані порівняльні графіки  кількості днів з туманом, заметіллю і грозою у м. Чернівці.

За результатами багаторічних спостережень ХХ ст. середня  кількість днів з туманом у  м. Чернівці становила: у січні – 10, лютому – 7, березні – 5, квітні – 3, травні, червні і липні по одному, серпні – 2, вересні – 4, жовтні – 7, листопаді – 11, грудні – 12. У холодну пору року було 52 дні з туманом, у теплу – 12. За рік середнє число становило 64 дні. Така кількість для м. Чернівці є середньою багаторічною . 2009 рік не відповідав такій тенденції. У січні було 11 днів з туманом, лютому – 2, березні – 2, червні – 4, жовтні – 5, листопаді – 12, грудні – 10. В теплий період року, тумани були лише у червні, а у інші місяці були відсутні. У холодну пору року загалом було 42 дні з туманом, а в теплу – 4. Річна кількість становила 46 днів, що є нижчим за значення багаторічної середньої кількості. [див. дод. М]

Заметіль  – характерне явище для м. Чернівці, хоча відбувається не дуже часто, але  вплив його досить помітний. За даними багаторічних спостережень заметілі розпочинались у жовтні, і чисельність становила 0,2 дня в середньому, тобто це була неповноцінна заметіль ( тривалість менша за середню ). Така ж ситуація спостерігалась і в квітні ( 0,2 дня), коли заметілі закінчувались. В інші місяці кількість днів була такою: листопаді – 0,6 дня, грудні – 3 дні, січні – 4, лютому – 4, березні – 3. Середнє багаторічне число днів із заметіллю за рік – 15.