Атмосферні явища, як характеристика клімату м. Чернівці і їх часовий хід у 2009 році

Літо в  нашому краї помірно тепле. Пересічна  температура повітря особливо не змінюється і в найтеплішому місяці - липні - становить від 15°С (в горах) до 19°С (на сході області). Найвища  зареєстрована температура повітря  сягала до 38°С. Найнижчі температури повітря влітку спостерігались на рівнині у червні 3 °С, у липні 7 °С, у серпні 4°С, а в горах відповідно -3°С, 1°С і -2°С.Отже, в літній період у рівнинній частині приморозків не буває, а в горах вони можуть бути у червні і серпні. Кількість днів з температурою понад 10 °С на сході і в центрі області становить пересічно понад 160 днів, в передгір’ях – 160-140, а в горах – 120 -100. Це дає можливість вирощувати в межах Чернівецької області теплолюбні сільськогосподарські культури. Влітку випадає багато опадів (400-700 мм і більше). Найбільше опадів випадає в горах. В цей же час часто бувають зливи, грози. Особливо рясні опади випадають з червня по серпень. Якщо на рівнині кількість днів з опадами взимку, весною і влітку становить десь біля 38 і менше, восени – 32, то в горах взимку – 43, весною – 49, влітку – 52, восени – 35. У теплий же період спостерігаються й такі небезпечні явища як грози, град, суховії. Кількість днів з градом становить від 3 до 11 і більше. Суховії найчастіше спостерігаються у центральній і східній частині і становить приблизно до трьох днів. Посухи спостерігались у східних районах і бувають один раз на 10 і більше років. Грози можуть спостерігатись практично цілий рік, але взимку майже не бувають. Влітку, особливо у червні – липні вони повторюються пересічно від 7 днів на рівнинах до більше 10 днів у горах. Пересічна тривалість грози у східних районах сягає 2,5 години і менше, а в південно-західних – 3,5 години і більше. [8]

Перехідними періодами є весна та осінь. Осіння пора на території Чернівеччини за характером погоди поділяється на два періоди. В першому періоді ( першій половині) осені на рівнині протягом вересня і двох декад жовтня зберігається тепла, суха і переважно малохмарна погода, а в другій половині – прохолодна з частими приморозками, хмарним небом, туманами і слабкими опадами протягом останньої декади жовтня і всього листопада. У горах ця друга половина осені наступає майже на місяць раніше. [11]

Пересічна місячна  температура повітря у вересні в межах Чернівецької області змінюється від 14 °С на сході до 9 – 7 °С на південному заході, у жовтні – відповідно від понад 8 °С до 4 – 7 °С і у листопаді від 1 – 2 °С тепла до 0 – 1 °С морозу. [3]

Осінь має  і найменшу кількість днів з опадами. Якщо найбільше число днів з опадами і найбільша кількість опадів припадає на листопад ( 36 – 51 мм) то найменше на жовтень ( 32 – 45 мм) . У вересні випадає близько 50 мм опадів.

Початок весни  за пересічними багаторічними даними в рівнинній частині Чернівецької області наступає на тиждень пізніше  початку березня, а в горах  – лише в кінці березня, хоча протягом весняного періоду відбувається швидке підвищення пересічних місячних температур. Якщо у березні вона в рівнинних місцевостях становить 1 – 2 °С, в передгір’ях 0°С, а в горах близька до -1 °С, то у квітні на рівнині пересічна місячна температура повітря зростає до 7 – 8 °С, в передгір’ях - до 5 – 6 °С, в горах до 2 – 4 °С тепла. У травні ж температура на рівнині вже сягає понад 14 °С, в передгір’ях – 11 – 13 °С, а в гірських місцевостях – 7 – 10 °С. При вторгненні на територію області арктичних повітряних мас температура суттєво знижується. Однак при проникненні на Буковину теплих тропічних і субтропічних повітряних мас температура підвищується у межах 25 – 33 °С.

Найменше  опадів випадає у березні ( близько 40 мм). У квітні і травні відповідно близько 60 і 80 мм. [11]

2.2 Атмосферні явища,  властиві території  області

Буря - це дуже сильний і тривалий вітер, що викликає руйнування на суходолі і хвилі на морі. У нашому краї надовго запам’ятається буря 27 липня 1991 року, що супроводжувалася сильними зливами. [8]

Злива - це сильний, але переважно короткочасний  дощ, що триває до 2-3 годин. За цей час на 1 га площі випадає до 20 тонн води за годину. На території Кіцманського, Заставнівського, Новоселицького районів і м. Чернівців за добу випало до 160 мм опадів, що вдвічі більше ніж місячна норма. Рівень води в р. Пруті піднявся на 2,5 м. Особливих руйнувань завдала стихія по лівих допливах р. Пруту. Лише в Кіцманському районі було знищено 40 будинків, зруйновано 17 км шляхів, 6 мостів, 1,5 км кабельних ліній. В Заставнівському районі були зруйновані греблі ставків і потік води і грязі ринув на південь у бік м. Чернівців. Були затоплені вулиці в м. Заставні, в селах Юрківці, Витилівка, Мамаївці, в м. Чернівцях. [16]

Зливи часто  супроводжуються градом.

Град - це атмосферні опади у вигляді щільних частинок льоду. На території Чернівецької області з градом буває від 3 до 11 днів і більше за рік. Градини оббивають листя, плоди на деревах, колосся, а великі можуть ушкоджувати дахи, споруди, калічити людей і тварин. [13]

Грози - атмосферні явища, при яких у хмарах і між  хмарами та землею виникають електричні розряди - блискавки, що супроводжуються громом. Блискавки, вдаряючи в окремі дерева, будівлі, запалюють їх. Під час грози не рекомендується ховатись під одинокі дерева і споруди. На території Чернівецької області грози спостерігаються практично майже весь рік, хоча взимку - дуже рідко. Влітку, особливо у червні-липні, грози повторюються від 7 днів у північних рівнинних районах до 10 днів у горах. Тривалість грози у північних районах становить пересічно 2,5 години, а в південних гірських місцевостях - 3,5 години і більше. [8]

Суховії - жаркий або дуже теплий висушуючий вітер. Під  час суховіїв різко зростає випаровування  з ґрунту, що призводить до посухи - тривалого періоду без опадів з високими температурами і низькою  вологістю повітря і ґрунту, що згубно позначається на врожайності сільськогосподарських культур, спричиняє їх загибель. Суховії дмуть в літній період переважно зі сходу, південного сходу, півдня. Найчастіше (пересічно до 3 днів) вони бувають на сході і в центральній частині нашої області, а в горах - майже не бувають. [13]

Тривалі бездощові  періоди та низька вологість повітря  і ґрунту призводять до посух, внаслідок  яких різко знижуються врожаї сільськогосподарських  культур або ж вони повністю гинуть. Великі посухи, що охоплюють більш як половину території України, бувають раз на 10 років, менші – значно частіше. Найчастіше вони трапляються на півдні та сході України. Минулого 2009 року таке явище спостерігалося і на території нашої області, що завдало багато збитків, особливо на сході і в центрі області. [11]

Люди ще не навчилися боротися з природними стихійними явищами, але їх згубну дію  можна ослабити. При будівництві  будинків і споруд, зміцнюють фундаменти, що дає можливість їм вистояти при  землетрусах. У зсувонебезпечних місцевостях не слід вирубувати рослинність, треба закріплювати схили, не копати землю на схилах. Щоб запобігти обвалам, слід постійно чистити та утримувати в належному стані каналізаційні системи, чистити канави і зливні споруди. У місцях, де бувають селі і лавини, не рекомендується будівництво без захисних дамб і відвідних селе- і лавиноспусків. Щоб уберегти від руйнування мости, шляхи, будівлі, поля від повені, вздовж річок не можна вирубувати ліси і чагарники, по берегах треба будувати греблі. Під час зливи, грози, градобиття слід сховатись в укритті, але не біля одиноких дерев чи споруд. Дієвим засобом боротьби з посухами є штучне зрошення, насадження полезахисних лісосмуг. [3]

3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА  АТМОСФЕРНИХ ЯВИЩ

В Україні  щорічно спостерігається до 150 випадків стихійних атмосферних явищ. Найчастіше повторюються сильні дощі, снігопади, ожеледі, тумани. Рідше бувають пилові бурі, крижані обмерзання.

Найбільше потерпає від впливу атмосферних явищ степова зона, де відмічаються явища, притаманні як для теплого (сильна спека, пилові бурі, суховії, лісові пожежі), так і холодного (сильні морози, сильна ожеледь) періоду року.

Для Українських  Карпат найбільш характерні сильні зливи, що викликають селеві та зливові потоки, град, сильні вітри, тумани, заметілі, сильні снігопади. [9]

3.1 Атмосферні явища  теплого періоду  року

Сильні дощі. В Україні серед стихійних  явищ найпоширенішими є сильні дощі (зливи). Вони спостерігаються щорічно і поширюються на значні території. Найчастіше вони трапляються у Карпатах та горах Криму. [2]

Град. В теплий період року сильні дощі супроводжуються  градом, що завдає відчутних збитків  сільськогосподарським культурам.

Град - це атмосферні опади у вигляді частинок льоду неправильної форми. Найчастіше град випадає у гірських районах Криму та Карпат. На рівнинній території України число днів з градом не перевищує двох.

У 40% випадків випадіння граду спостерігається  дрібний інтенсивний град. Великий град помічається в період з кінця серпня до середини вересня в Автономній Республіці Крим, у Полтавській, Чернівецькій, Тернопільській областях, менший - у Сумській, Луганській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.

Сильна спека. У степовій зоні щорічно буває сильна спека з температурою вище 30°С, причому в деякі роки вона перевищує 40°С. Меншою вона буває в зонах Полісся та лісостепу. [2]

Суховії. В  Україні інтенсивні суховії спостерігаються  майже щорічно.

Суховії - це вітри з високою температурою і низькою відносною вологістю повітря.

Під час суховіїв посилюється випаровування, що при  нестачі вологи у ґрунті часто  призводить до в'янення та загибелі рослин. Найбільш зазнає дії суховіїв степова  зона, а також частково зона лісостепу.

Посухи. Тривала  та значна нестача опадів, частіше  при підвищеній температурі та низькій  вологості повітря, що викликає зниження запасів вологи у ґрунті і, як наслідок, погіршення росту, а іноді і загибель рослин. Найчастіше вони зустрічаються  на півдні степової зони. У більшості випадків мають локальний характер і дуже рідко займають площі до 30-50% території України. [2]

Ураганні  вітри. Найважливішими характеристиками урагану є швидкість вітру, шлях його руху, розміри та будова ураганів, середня тривалість дії урагану. Вітер, швидкість якого більше 29 м/с (12 балів за шкалою Бофорта), є ураганним вітром. На більшій частині території України вітри зі швидкістю більше 25 м/с бувають майже щорічно. Найчастіше - в Карпатах, горах Криму та на Донбасі. [9]

Ураганні  і штормові вітри взимку часто  призводять до виникнення снігової бурі, яка призводить до значно менших руйнівних  наслідків.

Пильні або  пісочні бурі засипають сільськогосподарські угіддя, будинки, споруди, дороги і т. д.

Шквальні  бурі характеризуються раптовістю і нерідко великою руйнівною силою, іноді супроводжуються сильними опадами.

Смерчі. Найменш  досліджене, але найбільш руйнівне явище. Це атмосферний вихор, що виникає  у грозовій хмарі та розповсюджується у вигляді темного рукава або хоботу (частіше декількох) за напрямком до поверхні суші або моря. Він супроводжується грозою, дощем, градом і, якщо досягає поверхні землі, майже завжди завдає значних руйнувань, вбираючи у себе воду та предмети, що зустрічаються на його шляху, піднімаючи їх високо над землею і переносячи на значні відстані. Руйнівну дію цієї стихії можна порівняти з дією ударної хвилі ядерної зброї. У стародавніх літописах відмічається, що в ті часи смерчі відбувалися 2-3 рази на століття. Як правило, смерчі супроводжуються сильними зливами і градом, що посилює їх небезпечність. Це найменша за розмірами та найбільша за швидкістю обертання форма вихрового руху повітря. За співвідношенням довжини та ширини виділяють дві групи смерчів: змієподібні (чи лійкоподібні) та хоботоподібні (чи колоноподібні). За місцем виникнення вони поділяються на такі, що сформувалися над сушею, і такі, що сформувалися над водою. За швидкістю руйнувань є швидкі (секунди), середні (хвилини) та повільні (десятки хвилин).

В Україні  рідко складаються умови для формування смерчів, в основному це явище спостерігається влітку. За останні 20 років зареєстровано 34 випадки. Найбільш характерні вони для степової зони та центрального Полісся. Найчастіше це - територія Запорізької і Херсонської областей та Криму. Невеликі смерчі спостерігаються майже щорічно то в одній, то в іншій області (1-2 випадки на рік) і носять, як правило, локальний характер, його тривалість невелика (до 10 хвилин). Звичайно смерчі завдають значних збитків господарству і призводять до людських жертв.

Смерч вважається стихійним явищем, якщо максимальна  швидкість вітру в ньому складає 25 м/с і більше; а для акваторій 30 м/с. Розміри смерчу складають: в  попереку 5-10 км, рідше до 15 км; у висоту 4-5 км, іноді до 15 км.

Воронка - основна складова смерчу. Становить спіральний вихор, який складається з надзвичайно швидкого обертання повітря з домішками води, пилу і т. д. Швидкість обертання повітря у воронці досягає 600-1000 км/г, а інколи і 1300 км/г.

Час виникнення смерчу складає від декількох хвилин до декількох десятків хвилин, а час дії - від декількох хвилин до декількох годин. Загальна довжина смерчу визначається від декількох сотень метрів до декількох десятків кілометрів. Середня швидкість переміщення смерчу складає 50-60 км/г, іноді може досягати до 240 км/г.