Атмосферні явища, як характеристика клімату м. Чернівці і їх часовий хід у 2009 році

Атмосферні  явища, як характеристика клімату м. Чернівці і їх часовий хід  у 2009 році

Реферати > Географія > Атмосферні явища, як характеристика клімату м. Чернівці і їх часовий хід у 2009 році 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………….3

1. КЛІМАТ УКРАЇНИ………………………………………………………………… 5

1.1 Чинники  формування клімату території  України……………………………5

1.2 Особливості  клімату України…………………………………………………6

1.3 Атмосферні явища, властиві території України…………………………….10

2. КЛІМАТ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ……………………………………………15

2.1 Особливості  клімату Чернівецької області………………………………….15

2.2 Атмосферні  явища, властиві території області…………………………… 18

3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АТМОСФЕРНИХ ЯВИЩ……………… .20

3.1 Атмосферні  явища теплого періоду року……………………………………20

3.2 Атмосферні  явища холодного періоду року……………………………… .24

4. ХІД АТМОСФЕРНИХ  ЯВИЩ У м. ЧЕРНІВЦІ 2009 РОКУ…………………  .26

4.1 Особливості  ходу атмосферних явищ 2009 року………………………… .26

4.2 Порівняльна  характеристика ходу деяких атмосферних  явищ 2009 року із багаторічними  спостереженнями ХХ століття….…………………………………… 28

ВИСНОВКИ…………………………  …………………………………………………30

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ…… .….……………… .…………………………………32

ДОДАТКИ…………………….…………………………………………………………34

ВСТУП

Актуальність  теми. Дослідження клімату та прогноз атмосферних явищ є однією з найактуальніших проблем науки. Зміна клімату, зумовлена зміною циркуляції атмосфери, по різному проявляється у регіонах планети. Однак, достатньою мірою систематизовані дані є лише для окремих територій і певних градацій інтенсивності явищ, що не дає повної картини умов їх утворення в Україні та її регіонах. Ці роботи важко узагальнити, оскільки їх результати ґрунтуються на різних методологічних підходах, використовують суб’єктивні оцінки синоптичних процесів. Крім того, вони проводились переважно у 50-70-х роках ХХ ст. і не могли врахувати змін, які відбуваються в циркуляції атмосфери протягом останніх десятиріч. Тема також актуальна тому, що атмосферні явища є індикаторами зміни клімату, і їх дослідження зможуть показати ці зміни.

Об’єктом дослідження: є клімат Чернівців, а саме - атмосферні явища, притаманні йому.

Предметом дослідження роботи єособливості та специфіка формування атмосферних явищ, часовий хід атмосферних явищ у Чернівцях.

Метою дослідження є вивчення питання про особливості просторового та часового розподілу атмосферних явищ в межах території України, аналіз ходу атмосферних явищ 2009 року у Чернівцях, їх порівняння з багаторічним ходом, побудова графічних моделей.

Завдання:

- ознайомитися  з теоретичними положеннями стосовно  природи і розвитку атмосферних  явищ в Україні зокрема; 

- опрацювати  масив даних режимних спостережень  за атмосферними явищами ННГФО  ЧНУ; 

- побудувати графічні моделі часового розподілу атмосферних явищ у Чернівцях у 2009 році;

- скласти  опис особливостей перебігу атмосферних  явищ 2009 року у Чернівцях; 

- дослідити  відмінності між динамікою атмосферних  явищ у ХХ ст. та 2009 році.

Методологічна основа і методи дослідження. Дослідження проводилось на основі праць таких вчених як Антонов В. С., Балабух В. О., Лавриненко О. М., Шошин. В. М., Киналь О. В.(Моргоч О. В.). Основними методами дослідження є метод літературних джерел статистичний, описовий, аналітичний, камеральний, графічний, метод комп’ютерного моделювання засобами Microsoft Excel.

Практичне значення результатівдослідження можна використовувати  для складання кліматичних характеристик  та подальших досліджень особливостей клімату м. Чернівці та Чернівецької області. Системна робота в цьому напрямку може слугувати прогнозуванню можливих ситуацій, пов’язаних з атмосферними явищами у регіоні.

Робота складається  із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літератури, 17 додатків.

1. КЛІМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Україна розміщена  в основному в помірному тепловому  поясі. Клімат її в цілому помірно-континентальний, лише на Південному березі Криму клімат субтропічний, середземноморського  типу. В Закарпатті клімат також  м'який, з теплою малосніжною зимою і дощовим літом.

Загальною закономірністю клімату України є зростання  його континентальності з заходу на схід і близька до широтної зональність  у розподілі температури, вологості  та опадів. Це пов'язано з різною віддаленістю західних і східних районів від Атлантичного океану [6]

1.1 Чинники формування  клімату території  України

Основними кліматоутворюючими факторами є: і) кількість сонячної радіації; 2) циркуляція атмосфери; 3) підстилаюча  земна поверхня.

Сонячна радіація (надходження сонячного тепла до поверхні Землі) є одним з визначальних факторів клімату. Сумарна сонячна радіація на території України за рік становить від 398— 406 Дж/см2 у північних і північно-східних районах до 560— 561 Дж/см2 на Південному березі Криму. Більша частина сонячної радіації припадає на теплий період року, особливо на травень — вересень.[6, 7]

Циркуляція  атмосфери — другий важливий фактор кліматоутворення. Рівнинний характер рельєфу сприяє вільному пересуванню  повітряних мас з різними властивостями  — теплих і холодних, сухих і зволожених.

Територія нашої  країни, особливо її північна частина, на протязі року перебуває під  впливом теплих вологих повітряних мас, що формуються над Атлантичним  океаном. Через це влітку зменшується  спека, а взимку підвищується температура повітря і бувають відлиги. Основна причина руху повітряних мас — нерівномірне нагрівання земної кулі, що зумовлює різницю в тиску. В атмосфері виникають вихорі великих масштабів — циклони і антициклони. Циклони — це висхідні атмосферні вихорі із зниженим атмосферним тиском у центрі і з вітрами від периферії до центру. Антициклони — низхідні атмосферні вихорі із замкненою областю підвищеного тиску в центрі, від якого вітри дмуть до периферії.[7]

Для території  України в цілому характерний  антициклональний стан атмосфери: днів з антициклонами більше (235), ніж з циклонами (130), що пояснюється меншою рухливістю антициклонів. Протягом року над територією України проходить близько 45 циклонів і 35 антициклонів. У цілому над нею переважає перенесення повітряних мас із заходу на схід. У холодну пору року це відносно теплі маси, в теплу — прохолодні.

Підстилаюча земна поверхня має значний вплив  на погодні процеси і на клімат. Гори, височини затримують вітри, впливають  на розподіл опадів. Ліси сповільнюють рух повітря в нижніх шарах атмосфери; в степу, навпаки, повітряні маси рухаються з великою швидкістю. Сніговий покрив відбиває до 94 % сонячної радіації, внаслідок чого взимку поверхня України ще більше охолоджується. Трава, грунт відбиває 26 % сонячної радіації.

Значний вплив  на клімат узбережної частини країни мають Чорне та Азовське моря. Вони викликають підвищення вологи в повітрі, зменшують коливання температури, знижують спеку влітку і морози взимку.

На формування місцевого клімату впливає також і господарська діяльність людини. Так, завдяки заводам, фабрикам, житловим будинкам, асфальтовим дорогам і площам температура повітря в містах вища, ніж у сільській місцевості.[6]

1.2 Особливості клімату  України

Температура повітря, вологість, опади, тиск, рух повітря та деякі інші атмосферні процеси і явища являють собою метеорологічні елементи, які безперервно змінюються, утворюючи в кожний окремий момент на кожній території різні комбінації, що характеризують фізичний стан атмосфери. Фізичний стан атмосфери в певній місцевості в даний момент або за невеликий відрізок часу, який характеризується сукупністю значень метеорологічних елементів, називається погодою.[7]

Температура повітря в Україні змінюється залежно від надходження сонячної радіації. Середня річна температура на території нашої країни на півночі становить +6 . + 7° і на півдні +12 . +13 °С. Найхолоднішою є північно-східна частина України, а найтеплішою — південно-західна і Південний берег Криму.[6]

Найхолодніший місяць — січень, найтепліший — липень. У західній частині України тепловий вплив повітряних мас, що формуються над Атлантичним океаном і Західною Європою, більший, ніж на східній.

Найвищу температуру  зафіксовано на південному сході  країни, в районі басейну Сіверського  Дінця ( + 41 °С).

Зима в  Україні не дуже сувора (якщо не брати  до уваги окремих років), часто  бувають відлиги. Вона триває не більше 4 міс, у Закарпатті (на низовині), на південному заході і на півдні республіки — до 3 міс. і менше, а на Південному березі Криму ще менше.

У липні найвища  температура спостерігається у  південно-східній частині країни, найнижча у північно-західній.

Найбільші коливання  температури відзначають узимку, коли сильні морози змінюються відлигою. Морози закінчуються у березні, хоч  останні приморозки бувають ще й у травні. Перші осінні приморозки настають на початку жовтня. Проте часто буває винятково тепле літо і досить сувора зима. В цілому температурні умови України сприятливі для одержання високих урожаїв різних сільськогосподарських культур.[6]

Враховуючи  рівень сонячної радіації, від якої насамперед залежать температурні умови, в різних зонах країни слід по-різному  озеленювати ділянки. Так, у Поліссі  і лісостеповій зоні дерева висаджують на відстані 10 м, а кущі — 5 м від  приміщення дошкільного закладу. В степовій зоні дерева висаджують на відстані 5 м, кущі — 1 м з тим, щоб приміщення літньої пори не перегрівалося. На Південному березі Криму на ділянках дошкільних закладів можна вирощувати менш морозостійкі рослини.

Спостереження за впливом сонячного тепла на розвиток рослин, життєдіяльність тварин є найцікавішими.

Вітровий  режим. Напрямок та швидкість вітрів залежать від сезонного розподілу  багаторічних систем і їх взаємодії.

Протягом  більшої частини року (вересень —  квітень) в Україні дмуть головним чином західні, південно-західні та північно-західні вітри. Лише в східних районах та Криму переважають вітри східних або північно-східних напрямків.[7]

Влітку напрями  вітрів нестійкі. Значну роль в цей  час відіграють вітри західного, а в деяких районах — північного напряму.

В Україні  спостерігаються місцеві вітри. На узбережжях Чорного та Азовського морів улітку формуються бризи, що вдень  дмуть з моря, вночі з суходолу. В гірських районах формуються фени, що вдень дмуть з долини в гору, а вночі з гір в долину.

Максимальна швидкість вітру для більшої  частини території України буває  взимку, мінімальна — влітку. Найбільша  швидкість вітру спостерігається  в Карпатах та Кримських горах (до 35— 50 м). Найменша у північних та північно-західних районах України (в середньому 3,5 м/с).[7]

Напрям та швидкість вітрів слід враховувати  під час озеленення ділянки, загущуючи  зелені насадження з боку сильних  пануючих взимку вітрів і створюючи  таким чином більш сприятливі умови для проведення прогулянок у холодну пору року. Під час сильного вітру слід підвищувати рухову активність дітей, використовуючи ігри з вітром тощо.

На території  країни використовується енергія вітру. В тих місцевостях, де є вітряні  двигуни, що починають працювати  вже при швидкості вітру 3—4 м/с, доцільно проводити цільові прогулянки з метою ознайомлення старших дошкільників з використанням вітру.

Опади розподіляються на території України нерівномірно. Кількість їх змінюється залежно  від пори року, рельєфу, географічного  положення місцевості та інших факторів.

Найбільше опадів випадає у гірських районах Карпат (в окремих районах понад 1500 мм), найменше — на узбережжях Чорного  та Азовського морів (близько 300—350 мм).

Пересічна кількість  опадів у Поліссі становить 550—700, у Лісостепу — 600—450 мм/рік. У Поліссі та Лісостепу спостерігається поступове зменшення кількості опадів у напрямі з заходу на схід.

У степовій зоні в північних районах випадає 450—475, а найменше (300—350 мм/рік) у  південних низовинних районах морського  узбережжя. У степовій частині Криму кількість опадів зростає у напрямі на південь до Кримських гір (до 470—500 мм/рік). У Кримських горах випадає понад 1000, на Південному березі Криму — 550—600 мм/рік. У теплу пору року опадів випадає у 2—3 рази більше, ніж в холодну. Винятком є Південний берег Криму, де найбільша кількість опадів припадає на холодну пору року.[6]