Технологію проведення уроків фізичної культури в молодших класах

Всі рухливі ігри можна поділити на некомандні, ігри які переходять в командні і командні. В некомандних кожний гравець діє незалежно від інших, виконуючи правила гри. В перехідних іграх появляються елементи узгодженості в діях окремих груп гравців. В командних – ігри проводяться між командами чи групами гравців. Дії окремих гравців впливають на загальний результат команди. Зміст ігрової діяльності ускладнюється в міру переходу від некомандних до командних ігор.

Окрім того ігри діляться на сюжетні і не сюжетні.

Сюжетні ігри мають готовий сюжет і чітко визначені правила. Ці ігри дають можливість дітям відобразити свої уявлення про навколишній світ. Дії гравців залежать від ролі, яку вони виконують. Правила гри направлені на уточнення ходу самої гри та регулюють поведінку дітей в грі, визначають, що можна робити, а що ні.

Не сюжетні ігри базуються на виконанні рухових завдань – дій з предметами (м’яч, обруч, палки, скакалки і ін.), використання яких підвищує інтерес дитини до рухових дій.

Рухливі ігри можуть групуватись за змістом, наприклад: ігри з бігом, стрибками, метанням і ін.

За мірою фізичного навантаження розрізняють: ігри великої, середньої і малої інтенсивності.

До ігор великої інтенсивності належать ігри в яких одночасно приймає участь вся група дітей і які побудовані в основному на таких рухах, як біг і стрибки.

До ігор середньої інтенсивності належать ігри в, яких одночасно приймає участь вся група дітей, але характер рухів відносно спокійний (ходьба, передача предметів), а також ігри де рухи виконують невелика кількість дітей.

До ігор малої інтенсивності належать ігри де діти виконують рухи в повільному темпі і з малою інтенсивністю, активно діють лише декілька дітей, інші виголошують текст або спостерігають за грою.

В практиці фізичного виховання існують різноманітні варіанти рухливих ігор. Варіативність ігор дозволяє їх використовувати більш доцільно з врахуванням підготовленості дітей. Рухливі ігри на відміну від спортивних можна постійно ускладнювати. При цьому порядок епізодів, послідовність дій залишаються постійними. В грі найбільш доцільно можуть ускладнюватись рухові завдання через: збільшення відстані (для бігу, стрибків, метань); ускладнення виду рухів (з ходьби на біг, стрибки і ін.); зміна темпу рухів; збільшення числа перешкод; зміна взаємовідношення гравців (спочатку одні ловлять, а потім інші); збільшення чи зменшення кількості учасників.

До спортивних ігор відносяться ігри, які мають всі характерні риси спорту, вимагають спеціальної підготовки і спортивного вдосконалення гравців.

Спортивні ігри, окрім того, характеризуються наявністю боротьби гравців за перемогу своєї команди або за особисту першість. Вони відрізняться від рухливих складністю правил і техніки, а також умовами проведення.

В молодшому шкільному віці широко використовується проведення спортивних ігор за спрощеними правилами. За такими правилами можуть проводитись некласифікаційні змагання. Положення про такі змагання обумовлюють розміри майданчиків, воріт, склад команд, порядок замін, тривалість гри, форму і відхилення від правил.

ВИСНОВКИ

Фізичне виховання учнів початкових класів є предметом особливої уваги як у теорії педагогіки, так і в методиці фізичного виховання. Це пов’язано з тим, що саме в молодшому шкільному віці формуються основні фізичні якості людини. Цей вік також цікавий тим, що в цьому віці досить велика потреба дітей у рухах, на основі якої можна активізувати в учнів прагнення до фізичного самовдосконалення.

Відмічено зниження рівня фізичного розвитку та фізичної підготовленості учнів, що стало причиною погіршення стану здоровя дітей. Такі зміни є результатом не тільки погіршення екологічного стану оточуючого середовища, а й невідповідністю шкільного освітнього середовища державним санітарним правилам і нормам улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, а саме: порушення повітряно-теплового режиму, освітлення, рухового режиму.

Серед проблем, які виникають у процесі реалізації оздоровчої функції освіти, відзначається слабке матеріальне забезпечення, що у свою чергу знижує рівень комфортності середовища, яке негативно впливає на здоров’я всіх учасників освітнього процесу: недостатність методичного забезпечення, недостатність інформаційного забезпечення здоров’язберігаючих технологій.

Ефективність системи шкільного фізичного виховання, як і фізичного виховання в цілому, багато в чому залежить від грамотного вирішення комплексу чисто методичних питань, що стосуються адекватної оцінки рівня фізичного розвитку учнів, їх фізичної підготовленості та загальної фізичної працездатності. Педагогічно продумана система фізичного виховання в шкільному житті сприятиме як оздоровленню підростаючих поколінь, так і комплексному підходу до здійснення морального, трудового й естетичного виховання.

Знання засобів фізичного виховання дозволить вчителю обирати найефективніші з них і розробляти нові відповідно до конкретно поставлених педагогічних завдань. Фізкультурно-спортивна робота у школі має відповідати індивідуальним і колективним запитам школярів і, крім традиційних, повинна передбачати нові форми, застосування на заняттях технічних засобів і тренувального обладнання, використання музичного супроводу, кінофільмів тощо.

Ефективність фізичного виховання залежить не лише від фізичних вправ, які використовуються, але й від тих факторів, які супроводжують їх виконання, тому знання факторів, які визначають вплив фізичних вправ на організм учнів, дозволить підвищити рівень керованості педагогічним процесом і, як наслідок, посилити його ефективність. Повноцінне рішення задач фізичного виховання досягається тільки при комплексному застосуванні всіх коштів, так як кожне з них по-різному впливає на організм дитини.

Список використаної літератури:

1.                  Матвеев А.П. Физическая культура. 1-11 кл.: Программы для общеобразовательных учреждений / А.П. Матвеев, Т.В. Петрова. — М. : Дрофа, 2002. 96 с.

2.                  Виленская Т.Е. Физическое воспитание детей младшего школьного возраста. — Феникс, 2006. — 271с.

3.                  Янсон Ю.А.  Педагогіка фізичного виховання школярів. — Ростов н/Д, 1993. — 240 с.

4.                  Козленко М.П. Фізичне виховання учнів перших класів / М.П. Козленко, В.П. Мацулевич - К., 1988. — 310 с.

5.                  Матвеев А.П. Физическая культура. 1 кл. — М. : «Просвещение», 2002.

6.                  Колодницкий Г.А. Физическая культура. 1-4 классы / Г.А. Колодницкий, В.С. Кузнецов. — М. : Просвещение, 2002.

7.                  Кузнецов В. С. Планирование и организация занятий. 5 класс: учебное издание / В. С. Кузнецов. — М. : Дрофа, 2003. — 256 с.

8.                  Лях В. И. Тесты в физическом воспитании школьников: Пособие для учителя. – М.: Москва, 1998. – 272 с.

9.                  Матвеев А.П. Физическая культура 2 класс: методические рекомендации по основам преподавания / А.П. Матвеев. — М. : Дрофа, 2006.

10.             Баранцева С.А., Столяк И.Н. // Физическая культура в школе. — 2000. – № 5. – С. 29 - 31.

11.             Лях В.І. Координаційні здібності школярів. — Мн. : Полум'я, 1989. – 159 с.

12.             Билєєва Л.В. Рухливі ігри: Навч. посібник для ін-тів фізичної культури. 4-е вид., Перераб. і додатк / Л.В. Билеева, І.М. Коротков, В.Г. Яковлєв — М. : Фізкультура і спорт, 1974. 208 с.

13.             Бальсевич В.К. Физическая культура в школе: пути модернизации преподавания / В.К. Бальсевич // Педагогика. — 2004. № 1. — С. 26 - 33.

14.             Лях В.И. Ориентиры перестройки физического воспитания в общеобразовательной школе / В.И. Лях // Теория и практика физ. культуры. — 1990. № 9. — С. 10 - 14.

15.             Борисова Л.М. Особенности физической работоспособности и физической подготовленности учащихся младших классов / Л.М. Борисова, В.Н. Волков // Управление тренировочным процессом на основе учета индивидуальных особенностей юных спортсменов : Тез. Всесоюз. науч.-практ. конф., (Харьков, 28-31 мая 1991г.). — М. : 1991. Ч. 1. — С. 14-15.

16.             Гриженя В.Е. Оптимизация двигательного режима младших школьников средствами подвижных игр и игровых упражнений: Автореф. канд. дис. — М. : 2003. — 26 с.

17.             Патрикеев А.Ю. «Подвижные игры 1-4 классы» — М. : «ВАКО», 2007. — 176 с.

18.             Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початкових класів. Навчальний посібник. – 2-ге вид. перероб. і доп. – К.: Радянська школа, 1989. – 190 с.

19.             Вільчковський Е.С., Козленко М.П., Цвек С.Ф. Система фізичного виховання молодших школярів. Навчально-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 232 с.

20.             Вайнбаум Я. С. Дозирование физических нагрузок школьников. – М. : Просвещение, 1991. – 64 с.

21.             Цвек С.Ф. Фізичне виховання молодших школярів. – К. : “Радянська школа”, 1986. – 123 с.

22.             Вільчковський Е.С., Козленко М.П., Цвек С.Ф Система фізичного виховання молодших школярів. — К. : 1998.

23.             Худолій О.М. Загальні основи теорії і методики фізичного виховання: Навч. посібник. – 2-е вид., випр. – Харків: «ОВС», 2008. – 406 с.

24.             Матвєєв Л.П. Теорія і методика фізичної культури. — М. : Физкультура и спорт, 2008. – 544 с.

25.             Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 272 с.

26.             Ашмарин Б.А. Обучение физическим упражнениям // Теорія и методики физического воспитания / Под ред.. Б.А. Ашмарина. – М. : Просвещение, 1990. – С. 30 – 42.

27.             Курамшин Ю.Ф. Теория и методика физической культуры. — М. : Советский спорт, 2010. — 464 с.

28.             Антропова М. В. Гігієна дітей та підлітків. М. : 1982.

29.             Вайнабаум Я.С. Гігієна фізичного виховання і спорту: Учеб. посібник для студ. вищ. пед. навч. Закладів / Я.С. Вайнбаум, В.І. Коваль, Т.А. Радіонова. — М. : Видавничий центр «Академія», 2003. — 240 с.

30.             Ашмарин Б.А. Теорія і методика фізичного виховання / Б.А. Ашмарин, Ю.А. Виноградов; З.М. Вяткіна та ін; Під ред. Б.А. Ашмаріна. — М.: Просвещение, 1990. — 278 с.

31.             Погадаев Г. И Настольная книга учителя физической культуры: методическое издание / Г. И. Погадаев. – М. : «Физкультура и спорт», 2000.

32.             Леськів А.Д. Форми і засоби фізичного виховання молодших школярів: методичний посібник. / Леськів А.Д., Андрощук Н.В., Мехоношин С.О., Дзюбановський А.Б. — Тернопіль “Астон”, 1997. – 108 с.

33.             Литвинов Е. Н Ура, физкультура. 2-4 кл. – М. : «Просвещение», 2000.

34.             Дереклеева Н. И. Двигательные игры, тренинги и уроки здоровья. 1-5 классы: мастерская учителя/ – М.: «ВАКО», 2003.

5