Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Октября 2011 в 14:11, курсовая работа
Спортивна підготовка є на сьогодні найбільш розробленим піднапрямком спеціального напрямку фізичного виховання. Тут накопичено дуже багато і інформації, яка впорядкована у вигляді цілої серії навчально-методичних видань. Більш-менш детальне її узагальнення вимагало б багато місця, що неприпустимо. Отже, робиться спроба визначити основні ідеї, гранично стисло їх схарактеризувати і викласти так, щоб створити у читача надійне підґрунтя для самостійного поглибленого вивчення певних аспектів, що його цікавлять, не тільки в учбово-методичній, а й у науковій літературі.
Курсова робота на тему:
ОСОБЛИВОСТІ ВІДБОРУ ТА ТРЕНУВАНЬ
ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ
НА ПЕРШОМУ ЕТАПІ БАГАТОРІЧНОЇ
ПІДГОТОВКИ
- 1-
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
Спортивна підготовка є на сьогодні найбільш розробленим піднапрямком спеціального напрямку фізичного виховання. Тут накопичено дуже багато і інформації, яка впорядкована у вигляді цілої серії навчально-методичних видань. Більш-менш детальне її узагальнення вимагало б багато місця, що неприпустимо. Отже, робиться спроба визначити основні ідеї, гранично стисло їх схарактеризувати і викласти так, щоб створити у читача надійне підґрунтя для самостійного поглибленого вивчення певних аспектів, що його цікавлять, не тільки в учбово-методичній, а й у науковій літературі.
Спортивна підготовка –
Під спортивною підготовкою прийнято розуміти використання всієї сукупності чинників (засобів, методів, умов і ін.), за допомогою яких забезпечується готовність спортсмена до високих досягнень. Цю сукупність можна розділити на декілька відносно самостійних блоків:
ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ВІДБОРУ ТА
ТРЕНУВАНЬ ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ
НА ПЕРШОМУ ЕТАПІ БАГАТОРІЧНОЇ
ПІДГОТОВКИ
2.1. Основні поняття, загальна
характеристика проблеми
відбору
Основні поняття сформулюємо так, як це має місце в працях провідних теоретиків дитячо-юнацького спорту.
Спортивний відбір - це система організації методичних заходів комплексного характеру, яка ви педагогічні, психологічні, соціологічні і медико-біологічні методи дослідження, на основі яких виявляються за здібності дітей, підлітків, юнаків і дівчат для спеціалізації в певному виді спорту.
Розрізняють первинний і вторинний відбори.
Первинний відбір - знайомство з майбутнім спортсменом, вивчення його під час пошуку здібних загальноосвітніх навчальних закладах, при наборі в секцію чи групу початкової підготовки дитячо-юнацької спортивної школи. Тут оцінюються рухові здібності і особливості будови здійснюють психофізіологічне обстеження, як мотиваційну сферу, знайомляться з родичами (батьком і матір'ю).
Вторинний відбір
являє собою вивчення
юного спортсмена (уточнення його сильних
і слабких проявів) безпосередньо на тренувальних
заняттях. Дані, отримані під час
такого вивчення, дозволяють
конкретизувати попередню
(зумовлену первинним відбором)
характеристику, виявити приховані
можливості.
- 3 -
Спортивна орієнтація - це система організаційно-методичних заходів комплексного характеру, на основі яких уточнюється вузька спеціалізація юного спортсмена в обраному виді спорту або його ігрове амплуа.
Спортивна селекція - це система заходів, якими передбачається періодичний відбір кращих спортсменів на різних етапах багаторічного спортивного вдосконалення.
2. 2 Методи спортивного відбору й орієнтації
Існує багато методів відбору й орієнтації, але для зручності сприйняття і кращого осмислення інформації їх можна певною мірою систематизувати, виділивши ряд підгруп.
Соціологічні методи, або їх ще називають методами опитування. Це анкетування, інтерв'ю, бесіда. В анкетах питання ставляться в письмовій формі, в інтерв'ю - в усній, і в бесіді відбувається взаємний обмін думками між тим, хто проводить опитування і опитуваним.
Ці методи
застосовуються, як правило, тоді, коли
треба виявити ступінь зацікавленості,
захоплення дітей, підлітків тим чи іншим
видом спорту, ступінь їх домагань, ставлення
батька й матері до заняття їхньої дитини
чи дітей спортом, коли треба створити
" психологічний портрет спортсмена".
Методи тестування.
Тести можуть бути найрізноманітнішими. А саме:
а) бланкові тести. Їх використовують для оцінки швидкості обробки інформації зоровим аналізатором, для оцінки деяких параметрів вищої нервової діяльності (наприклад, співвідношення між процесами гальмування і збудження) і т.п., і пов'язані з набором завдань, що полягають у підрахунку чи закреслюванні букв (як у таблицях Анфімова) або якихось інших знаків (як у таблицях з кільцями Ландольта) і т.д.;
б) апаратурні тести. Приводом для їх виникнення стала необхідність точного кількісного аналізу, який іншим шляхом здійснити неможливо.
Зараз широко відомі реакціоміри - апарати для визначення рухливості нервових процесів, для дослідження динамічних стереотипів та ін.
Апаратурному методу доступний поки що лише певний рівень
моделювання специфічних умов, а тому спортивному відборі він не має
такого поширення, як у професійному;
в) моторні тести. Вони дуже поширені в спортивному відборі; й орієнтації і використовуються найчастіше для оцінки рівня розвитку фізичних якостей. Результатом їх проведення є або рухові досягнення (наприклад, біг на 60 м, час бігу), або фізіологічні чи біохімічні показники при стандартній роботі (наприклад, величина ЧСС при стандартній роботі потужністю 1000 кГм/ хв), або рухові показники при стандартній величині фізіологічних зрушень (наприклад, швидкість бігу при ЧСС 160 уд/хв);
г) маніпуляційні тести. Ними передбачається використання різних програм (за аналогією з комп'ютерними іграми) на спеціальних пристосуваннях для дослідження оперативного і тактичного мислення;
д) модельні тести. Широко використовуються для виявлення, й оцінки спеціальних здібностей стосовно занять тими видами спорту, де результат залежить від колективних дій. Моделюються умови, характерні для спортивної діяльності, і реєструються відповідні реакції виконавців (наприклад, ігри 1x1, 2x2 в баскетболі).
Методи експертних оцінок. Експертною називається оцінка, яку отримують шляхом з'ясування думок спеціалістів. Експерт (від лат. ехрегtus - досвідчений) - досвідчена особа, яку запрошують для вирішення питань, що вимагають спеціальних знань.
Техніка експертизи — збір і узагальнення думок окремих людей. Девіз експертизи - "Розум добре, а два - краще!" Характерні приклади експертизи: суддівство в гімнастиці і фігурному катанні на ковзанах, конкурс на звання кращого за професією чи конкурс на кращу наукову роботу і т.п.
До думки спеціалістів звертаються кожного разу, коли здійснити виміри більш точними методами неможливо або ж дуже важко.
Сучасна експертиза - це система організаційних, логічних і математично-статистичних процедур, спрямованих на отримання від спеціалістів інформації, і аналіз її з метою вироблення оптимальних рішень. І кращий тренер той, який спирається і на власний досвід, і на дані науки, і на знання інших людей.
2.3 Характеристика критеріїв первинного і вторинного відбору
Розвиток будь-яких здібностей дітей має детерміновану (стійку) і випадкову складові. Знання детермінованих, відносно стійких показників розвитку дітей і підлітків озброює спеціаліста з фізичного виховання медико-біологічним підходом до вирішення питань спортивного відбору і орієнтації.
Які ж характеристики спортивної працездатності дітей є відносно стійкими і можуть бути рекомендовані як показники для спортивного відбору і орієнтації взагалі і для первинного відбору зокрема?
У результаті тривалих динамічних (лонгітудинальних) спостережень за розвитком дітей і підлітків, генеалогічних досліджень окремих сімей, було виявлено ряд генетично зумовлених, а отже, відносно стійких показників. Такими слід вважати перш за все довжину і масу тіла. Довжину тіла дорослої людини, якщо виключити несприятливі умови розвитку (недостатнє харчування, хвороби і т.п.), можна передбачити дуже рано. Уже у віці одного року коефіцієнт кореляції для довжини тіла - біля 0,65. Також значна кореляція існує і для маси тіла - 0,60.
Особливу увагу слід звернути на максимальне поглинання кисню (МІЖ). Виявилось, що МІЖ - вельми консервативний показник. Його вікова варіація у відносних величинах незначна. Цікаво, що і в результаті регулярних тренувань він змінюється мало, не більше, ніж на 20-30 %.
У більшості нетренованих людей МІЖ у відносних величинах коливається в межах 35-45мл/кг/хв. У результаті напружених тренувань його можна довести до 45,5-58,5 мл/кг/хв, що значно менше значень (більше 80мл/кг/хв), які мають місце у спортсменів, що займаються видами спорту на витривалість. Зрозуміло, що стосовно цих видів прогностичне значення даного показника як критерію відбору і орієнтації дуже велике.
Морфологічні показники : ріст, маса тіла, індекс довжини рук (відношення довжини рук до довжини тіла), індекс довжини ніг (відношення довжини ніг до довжини тіла), активна маса тіла.
Фізіологічні показники: життєва ємність легень, ЧСС в стані спокою; працездатність за тестом РWС17о; МПК; стійкість до дефіциту кисню.
Показники моторики: відносна м'язова сила гнучкість; прудкість; вестибулярна стійкість.
Також неабияке значення має врахування психофізіологічних особливостей. Встановлено, що у складних ситуаціях краще виконують роботу люди із сильною нервовою системою, і при монотонній діяльності - люди зі слабкою нервовою системою. Останні мають і більш високу абсолютну чутливість, і, як наслідок, швидше реагують на сигнали.
Представники швидкісно-силових видів спорту (метальники, стрибуни) за характером елементарної рефлекторної діяльності нагадують спринтерів. Для видів спорту, пов'язаних із ризиком і переживанням прогностичним показником може бути нейротизм (тривожність). Високий нейротизм не сприяє заняттям такими видами. спорту, як стрибки в воду, стрибки з парашутом і ін.
Процес
відбору здібних дітей і
відібраного контингенту
вимогам спеціалізації в обраному виді
спорту.
3. Етап спортивної орієнтації.
На першому етапі попередній відбір дітей і підлітків може оцінюватись у двох формах - у формі відсіву і формі вибору.
Відсів - це відбір із числа осіб, що бажають займатися видом спорту і які на свій розсуд прийшли з цією метою вступні випробування, по результатах яких здійснюється зарахування до спортивної школи. Він не є ефективним, бо загрожує суттєвими недоліками. По-перше, короткочасність вступних випробувань не дозволяє точно оцінити здібності претендентів. По-друге, вибір здійснюється із числа тих, що самі вирішили прийти на екзамени, це не обов'язково здібні до занять цим видом спорту діти. Отже, може статися так, що будуть вибрані найбільш здібні діти числа малоздібних. І по-третє, тут обов'язково постають недоречності етичного плану в зв'язку з незарахуванням частини бажаючих як нездібних. Для вразливих дітей це серйозна психологічна травма, внаслідок якої вони надовго, а то й назавжди, втрачають інтерес не тільки до занять спортом, а й до занять фізичною культурою взагалі.