Методика занять атлетизмом у студентському віці
Практическая работа, 18 Декабря 2012, автор: пользователь скрыл имя
Краткое описание
Одним з найбільш популярних видів рухової активності для оздоровлення студентів є фізична підготовка в тренажерних залах (надалі – атлетизм). Атлетизм дозволяє достатньою мірою забезпечити не лише необхідний об'єм рухової активності, але і розвиток сили, загальній і спеціальній витривалості, координації гнучкості, будучи при цьому універсальним засобом фізичного розвитку студентів. Атлетизм – це узагальнене поняття, яке включає всі види рухової активності, безпосередньо пов'язані з розвитком сили, силової підготовки і корекції фігури тих, що займаються. Як засіб атлетичної підготовки служать різні силові вправи, вправи на тренажерах, вправи з еспандерами, вправи на гімнастичних снарядах і деякі інші.
Оглавление
Вступ
1.Що таке атлетизм?
2.Принципи спортивного тренування
3.Тренувальні навантаження
4.Педагогічний контроль в структурі тренування
5. Методика побудови навчально-тренувального процесу
6.Типи статури і індивідуалізація тренування
7. Методика розвитку сили на заняттях за спеціальністю "Атлетична гімнастика"
8.Графік занять студентів атлетизмом у вищих навчальних закладах.
Висновок
Список використаних джерел
Файлы: 1 файл
физ-ра.docx
— 63.58 Кб (Скачать)Фізичні якості - це притаманні людині властивості рухової діяльності, розвиток та досягнутий індивідуальний рівень прояву яких залежать від фізичних здібностей людини і умов його життя (середовище проживання, харчування, рухова активність, фізичне виховання та ін.)
Сила - одне з основних фізичних якостей людини обумовлює високу результативність рухової діяльності, що вимагає прояву значних м'язових напружень, і зовні поєднується з м'язовим типом статури людини.
У студентському віці закінчується фізичне дозрівання організму. У цей час завершується формування такого співвідношення тонографії сили різних м'язових груп, яке є характерним для дорослих людей. Одночасно спостерігається збільшення максимальних показань сили (на 1 кг ваги тіла), швидкості рухів та інших показників, що свідчать про розвиток рухового апарату.
Вплив сучасних методів розвитку сили на приріст силових можливостей досліджувався багатьма авторами, і в цьому питанні виявлена виключно велика варіативність у результатах: від 10-15% за тиждень тренування - до відсутності відчутного ефекту. В основі цих відмінностей лежать найрізноманітніші причини: вікові та статеві особливості спортсменів, їх індивідуальні особливості (в першу чергу, структура м'язової тканини), початковий рівень силової підготовленості. При порівнянні ефективності різних методів слід враховувати й те, що при виконанні різних вправ, що сприяють розвитку сили, неможливо забезпечити роботу всіх м'язів в одному і тому ж режимі (Нarre, 1994). Можна говорити лише про переважному використанні того чи іншого режиму. Аналіз ускладнюється ще й неможливістю коректно уніфікувати тренувальні програми, засновані на використанні різноманітних методів, за сумарною величиною навантажень виражених зовнішніми (тривалість роботи, кількість повторень, підходів і т. п.) або внутрішніми критеріями (реакція нервово-м'язового апарату, системи енергозабезпечення та ін .). Проте не можна не бачити, що цьому питанню присвячені численні дослідження в області спортивної морфологи, фізіології, теорії і методики спортивної підготовки.
Особливе
місце займають також проблеми рухової
активності в зміцненні здоров'я. Сьогодні
свідоцтва ефективності занять фізичними
вправами вже недостатньо. Важливо забезпечити
не тільки високу результативність таких
занять, але і зробити їх найбільш привабливими
для людей різного віку з урахуванням
їх індивідуальних особливостей.
7.Графік занять студентів атлетизмом
у вищих навчальних закладах
У роботі із студентами 1 курсу, які в основному, вперше знайомляться із заняттями атлетизмом, підвищена увага приділяється формуванню технічних навиків, освоєнню теоретичного матеріалу і підтримці стійкого інтересу до занять атлетизмом. Викладання теоретичного матеріалу проводиться як у вигляді лекцій, так і безпосередньо в процесі практичних учбово-тренувальних занять.
1курс
1 семестр – жовтень, листопад, грудень |
44години |
Теоретична підготовка: |
2години |
Практичні заняття: - Основні м'язові групи тіла людину; подих під час виконання вправ; |
40годин |
Контрольні нормативи1 семестру |
2години |
2 семестр - лютий, березень, квітень, травень |
68годин |
Теоретична підготовка: |
2години |
Практичні заняття: - Поступовість наростання навантаження. |
62години
2години 2години |
2курс
3 семестр - вересень, жовтень, листопад, грудень 68 годин |
68годин | ||
Теоретична підготовка: |
2години | ||
Практичні заняття: |
66годин | ||
4 семестр - лютий, березень, квітень, травень Теоретична підготовка |
68 годин | ||
Тренінг відстаючих у розвитку ділянок (груп мишц). |
2години | ||
Практичні заняття: - Принцип часткових повторень |
62години
2години 2години | ||
3курс
5 семестр - вересень, жовтень, листопад, грудень |
68годин |
Теоретична підготовка |
2години
|
6 семестр – лютий, березень, квітень, травень |
68 годин |
Теоретічеськаяподготовка: - Атлетізмі інші види спорту - Психологичеськаяподготовка - Тренування на откритомвоздухе - Принципи спеціалізованого тренування, планерування спеціалізованих тренувань Практичні заняття: Виконання комплексів вправ з власною вагою, вільними отягощеніямії на тренажерах, направлених на: - розвиток сили і об'єму м'язів, - формування правильної постави, - коррекциюфігури, розвиток гнучкості. Теоретична підготовка в ході практичних занять: |
|
Практичні заняття: Заліки |
62години
2години
2години |
[1,3стр.]
Заняття атлетизмом
є одним з найбільш різносторонніх і універсальних
засобів фізичного виховання для оздоровлення
студентів, що дозволяє підвищити якість
навчання і вдосконалення фізичного розвитку.
Необхідно індивідуально розробляти
рекомендації по використанню комплексів
вправ і дозуванню навантаження. Подальші
дослідження передбачають проведення
вдосконалення даної програми з подальшим
виданням методичного посібника, а також
аналізу показників фізичного розвитку
у студентів, що займаються атлетизмом.
На мою думку, таким видом
спорту можуть займатися ті люди,які мають
фундаментальну підготовку з фізичними
навантаженнями , бездоганне здоров’я
та хист і витримку до таких навантажень.
Я не радила б займатися цим видом спорту
без нагляду тренера, вчителя. Краще для
майбутнього атлета записатися до секції,або
найняти особистого тренера, бо як радять
вже відомі атлети і професіонали,треба
щоб поруч з майбутнім атлетом був професіонал
для того, щоб протягом 7 місяців тобі допомагали
формувати твоє тіло, а згодом і сам атлет
навчиться і пізнає усі секрети формування
тіла, вже сам зможе підбирати правильну
методику,яка буде допомагати йому у роботі
над своїм тілом.
Сучасні
методи і засоби силового тренування (застосування
базових вправ у підготовчому періоді
підготовки) надають виключно інтенсивний
вплив на організм займається. При раціонально
побудованому тренуванні відзначається
постійне поліпшення м'язового тонусу
організму студента і його зовнішнього
вигляду. Однак, якщо ці принципи порушуються,
то її ефективність виявляється невисокою,
а ймовірність серйозних відхилень у стані
здоров'я - насамперед травм м'язів, зв'язок,
сухожиль, суглобів - різко зростає. Головним
чином це відноситься до студентів, розвиток
опорно-рухового апарату у яких ще не завершилося
і які не мають поки досить високого рівня
розвитку фізичних якостей.
- «Атлетизм в системе занятий по физическому воспитанию в высших учебных заведениях»/Акинин Л.А., ТемченкоВ.А. Харьковский национальный университетимени В.Н. Каразина стр.1 – 3 [http://www.nbuv.gov.ua/
portal/Soc_Gum/PhVSTS/texts/ 2008-6/08alnths.pdf] - Болобан В.Н. Анализ техники акробатических упражнений: Метод. рекомендации. - К.: УГУФВС, 1994. - 31 с.
- Болобан В.Н. Система обучения движениям в сложных условиях поддержания статодинамической устойчивости; Автореф. дис. докт. пед. наук. - К., 1990. - 45 с.
- Верхошанский Ю-В. Основы специальной силовой подготовки в спорте. / Изд. 2-е, перераб. и доп. - М.: "ФиС", 1977. - 215 с.
- ВерхошанскиЙ Ю.В. Основы специальной физической подготовки спортсменов. - М.: "ФиС", 1970. - 200 с.
- Жадочко Р.В., Соболев Ю.Л., Соболев Л.М. Розвиток гнучкості спортсмена. - К.: Здоров'я, 1980. - 104 с.
- Келлер В.С., Платонов В.М. Теоретико-методичні основи підготовки спортсменів. - Львів: Українська Спортивна Асоціація, 1993. - 270 с.
- ЛапутинА.М. Атлетическаягимнастика. – К.: «Здоров’я», 1990. – 176 с.
- Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей: Навчальний посібник для фізкультурних вузів. - Львів: "Штабор", 1997. - 204 с.
- Липець М.М., Андрієнко Г.М. Витривалість, здоров'я, працездатність... -Львів, 1993. - 131 с.
- Лях В.И. Гибкость: основы измерения и методики развития // Физическая культура в школе, 1999. - №1. - С. 4-10.
12.Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры: Учебн. для ин-тов физ. культуры. - М.: "ФиС", 1991, - 543 с.
13.Платонов В.М., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсменів. -К.; Олімпійська література, 1995. - 319 с.
14.Тренировка юных спортсменов. / Плд общ. ред. В.П. Филина. – М.: Изд-во «Физкультура и спорт», 1965. – 353 с.
15.Фарфель В.С. Управление движениями в спорте. - М.: Физкультура и спорт, 1975. - 208 с.
16.Шварценегерр А., Доббинс Б. Энциклопедия современного бодибилдинга. – М.: «Физкультураи спорт»,1993. – 268 с
17.Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів (Практикум). – Львів: Світ, 1993. – 184 с.
18.Юшкевич Т.П., Васюк В.Е., Буланов В.А. Применение технических средств в обучении и тренировке спортсменов: Метод. пособие. - Минск; Полымя, 1987. – 240 с.