Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Сентября 2013 в 18:43, реферат
Легка атлетика - один з основних і найбільш масових видів спорту, що поєднує ходьбу й біг на різні дистанції, стрибки в довжину й висоту, метання диска, списа, молота, гранати (штовхання ядра), а також легкоатлетичного багатоборства - десятиборство, п’ятиборство й ін. У сучасній спортивній класифікації налічується понад 60 різновидів легкоатлетичних вправ.
У програмі сучасних Олімпійських ігор легка атлетика представлена 24 номерами для чоловіків і 14 - для жінок. Легкоатлетичні змагання входять у програми найбільших континентальних спортивних змагань: чемпіонатів Європи, Африканських, Азіатських, Балканських, Британських, Панамериканських ігор і ін.
Введення 2
Історії легкої атлетики 3
Становлення легкої атлетики як спорту 3
Особливості перегонів на короткі дистанції 5
Техніка перегонів на короткі дистанції 5
Старт 6
Стартовий розбіг 8
Біг по дистанції 9
Біг по віражу 10
Фінішування 11
Методика перегонів на середні дистанції 11
Тактична боротьба на дистанції 13
Відновлення в спринтерському бігу 14
Висновок 18
Список літератури 19
Періодично в спортсменів у стані стомлення або в стресових ситуаціях може спостерігатися перезбудження (поганий сон, балакучість, запальність) або гноблення (пригніченість, млявість, замкнутість) нервової системи, що істотно впливають як на працездатність, так і на спортивний результат і також потребуючі застосування засобів відновлення. У стані перезбудження поряд з фізіотерапевтичними заходами гарний ефект дає застосування заспокійливих засобів (настій кореня валеріани або трави пустырника із бромистим натрієм), які варто приймати протягом 3 - 5 днів. У більше серйозних випадках можна використовувати легкі транквілізатори (рудотель, терален), але не більш ніж по 1-2 таблетки в добу протягом 2-3 днів! На ніч можна рекомендувати по 1-2 таблетки радедорма, але не більше 2 днів підряд.
При стані пригнічення, особливо пов'язаного з робочим стомленням, можна рекомендувати прийом у першій половині дня (2 рази в день) тонізуючих препаратів рослинного або тваринного походження (настойка лимоннику або женьшеню, екстракт левзеї, пантокрин) у сполученні з контрастним душем після тренувань.
Варто також серйозно ставитися до такого відбудовного фактора, як харчування. Насамперед, воно повинне бути збалансоване по калорійності, про що можна судити по динаміці ваги: збільшення у вазі вказує на надлишок калорій, схуднення - на їхній недолік. Крім того, спринтерам і бар’єристам, як і представникам інших швидкісно-силових видів спорту, необхідно, особливо в періоди роботи над швидкістю й силою, прагнути до відносної переваги в харчовому раціоні білків, які знаходяться в таких продуктах, як м'ясо, риба, сир, сир. У той же час варто трохи обмежувати себе в споживанні продуктів, що містять жири (вершкове й рослинне масло, сметана, жирний сир, м'ясо й т.п.) і вуглеводи (цукерки, цукор, борошняні вироби, тістечка й т.п.), крім випадків споживання вуглеводів після тренувань, про які було сказано вище.
Не слід також забувати
про максимальну розмаїтість
харчового раціону із включенням продуктів
тваринного й рослинного походження й
про вітамінізацію їжі за рахунок свіжих
овочів і фруктів протягом усього року,
особливо в зимово-весняний період. У випадках
відсутності свіжих овочів і фруктів необхідно
регулярно приймати полівітамінні препарати
з розрахунку 1 драже на добу, а в зимово-весняний
період або при більших навантаженнях
- до двох драже.
Висновок
Отже, ми коротенько вказали основні завдання, засоби й методи навчання техніці перегонів на короткі дистанції. Також ми докладно проаналізували техніку спринтерського бігу, без знання якої неможлива підготовка спортсмена. Бігун повинен уміти швидко вибігати зі старту, розвивати високу швидкість у стартовому розбігу, досягти максимальної швидкості під час перегонів на дистанції й, по можливості, ще збільшити її на фініші або зберегти швидкість до фінішної риски.
У даній роботі зазначений комплекс вправ для поліпшення техніки перегонів на короткі дистанції, вправ для вдосконалювання низького старту, стартового розбігу, перегонів по дистанції й фінішування.
Опис комплексів тренувань у загальну програму залишається прерогативою тренера. Визначаючи обсяги навантажень, він повинен ураховувати індивідуальні особливості своїх підопічних, їхній генетичний потенціал, фізичні й психічні можливості. У кожному разі застосування тренувальних засобів повинне супроводжуватися постійним контролем і дозуватися відповідно до самопочуття спортсмена. Не забувайте також, що всі ці типи тренувань носять інтенсивний характер і що навантаження обов'язково повинні компенсуватися днями відпочинку, відновлення після тренувань і змагань. Також правильне харчування дає належне відновлення після змагань, тренувань.
Дуже важливо під час тренувань робити перешкоди, які переборюватися можуть тільки волею, «через не можу». Це надалі допоможе впоратися зі складною ситуацією на дистанції.
Список літератури
– –
– –