Фізичне виховання у професійно-технічних навчальних закладах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Принцип органічного  зв'язку фізичного виховання з  практикою трудової діяльності найбільш конкретно втілюється у професійно-прикладній фізичній підготовці. Хоча цей принцип поширюється на всю соціальну систему фізичного виховання, саме в професійно-прикладній фізичній підготовці вона знаходить своє специфічне вираження. В якості своєрідного різновиду фізичного виховання професійно-прикладна фізична підготовка якляє собою педагогічно спрямований процес забезпечення спеціалізованої фізичної підготованості до вибраної професійної діяльності. Інакше кажучи, це в своїй основі процес навчання, що збагачує індивідуальний фонд професійно корисних рухових умінь та навичок, виховання фізичних та безпосередньо пов'язаних з ними здібностей, від яких прямо або побічно залежить професійна дієздатність.

Відномо, що результативність багатьох видів професійної праці  істотно залежить, попри інше, від  спеціальної фізичної підготованості, що набувається шляхом систематичних  занять візичними вправами, адекватними в певній мірі вимогам даної професійної діяльності та її умов до функціональних можливостей організму. Ця залежність отримує наукове обгрунтування у світлі поглиблених уявлень про закономірності впливу різних сторін фізичного та загального розвитку індивіда в процесі життєдіяльності. Досвід практичного використання цих закономірності і призвів свого часу до становлення особливого різновиду фізичного виховання – професійно-прикладної фізичної підготовки.

Професійно-прикладна  фізична підготовка здійснюється насамперед у якості одного з розділів обов'язкового курсу фізичного виховання у професійно-технічних училищах.

Продуктивність  досить багатьох видів професійної  праці, незважаючи на спадання частки грубих м'язових зусиль у сучасному матеріальному виробництві, прямо або побічно продовжує бути зумовленою фізичною дієздатністю виконавців трудових операцій, причому не тільки в сфері переважно фізичної праці, а й у ряді видів трудової діяльності змішаної (інтелектуально-рухової) характеру. В цілому ж нормальний фізичний стан, без якого не мислиться здоров'я та ефективне функціонування, залишається найважливішою передумовою усталено високої плідності будь-якої професійної праці.

Зберігається  проблема попередження імовірних негативних впливів певних видів професійної праці та її умов на фізичний стан трудящи; хоча ця проблема вирішується багатьма засобами оптимізації змісту та умов праці, в тому числі соціальними, науково-технічними та гігієнічними, важливу роль між них грають фактори професійно-прикладної фізичної культури.  
Перспективні тенденції загальносоціального та науково-технічного прогресу не звільняють людину від необхідності постійно вдосконалювати свої діяльнісні здібності, а їхній розвиток в силу природних причин невіддільний від фізичного вдосконалення індивіда.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА.

1. Бажуков С.М. Здоровье детей – общая забота. – М.,1978. – 127с.
2. Белорусова В.В. Педагогика. – М., 1983. – 231с.
3. Богданов Г.П. Уроки физической культуры. – М., 1979. – 192с.
4. Вилеский  М.Я.  Основы  профессиональной  направленности  студентов педагогических институтов. — М., 1980.
5. Выдрин В.М., Джумаев А.Д. Физическая рекреация - вид физической культуры. Теория и практика физической культуры, 1987. - № 3.
6. Жолдак В.И., Квартальнов В.А. Менеджмент спорта и туризма. - М., 2001
7. Ильин  В.И.  ППФП  студентов  в  ВУЗах.  Научно-методологические  и организационные основы. — М.,1978
8. Кабачків В.А. Полиевский С.А. Професійна спрямованість фізичного виховання в ПТУ. - М.: Вища школа, 1991.
9. Кенеман А.В. Теория и методика физического воспитания. – М., 1978.- 272с.
10. Коробков А.В., Головин В.А., Масляков В.А. Физическое воспитание. М.: Высшая школа, 1983.
11. Коц Я.М., Спортивная физиология. М.: Физкультура и спорт, 1986.
12. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта: Пер. с венг./Под общей ред. В.В.Столбова.-М.,Радуга,1982
13. Матвєєв Л.П. Теорія і методика фізичної культури: підручник для інститутів ТМФК - М.: ФиС, 1991.
14. Молчанов С.В. Триєдність фізичної культури: (Іст.теорет.аналіз соц.-пед.сістеми). - Мн.: Полум'я, 1991.
15. Программи з фізичної культури для професійно-технічних навчальних закладів. Атрощенко С.В., Єфремова С.О. та ін. – К.: 2009 г. – 42 с.
16. Ращупкин Г.В. Физическая культура школьников 9 - 10-х классов. Киев, 1979. –174с.
17. Родіонов А., Родіонов В. Фізичний розвиток і психічне здоров'я. Програма розвитку особистості дитини засобами фізичної активності. - М.: ТЕИС, 1997.
18. Савин Н.В. Педагогика. М., 1972. – 303с.
19. Теорія і методика фізичного виховання: Учеб. для ін-тів фіз.культ.: У 2 т. / Під загальною ред. Л. П. Матвєєва, А. Д. Новикова .- М.: ФиС, 1976.
20. Теорія та методики фізичного виховання: Учеб. для студ. фак. фіз. культури пед. ін-тів / За ред. Б.А. Ашмаріна .- М.: Просвещение, 1990.
21. Терованесян А.Л. Педагогические основы физического воспитания. – М.,1978. – 206с.
22. Фурманов А.Г. Оздоровча фізична культура. - Мн.: Підручники і посібники, 2003.
23. Холодов К.К. Кузнєцов В. С. Теорія і методика фізичного виховання і спорту: Учеб.пособие для студ. вищ. навч. заведеній.-М.: Академія, 2001.
24. Харламов И. Ф. Педагогика. – М, 1997. – 512с.
25. Чермен К.Д. Теорія і методика фізичної культури: опорні схеми: навчальний посібник. -М.: Радянський спорт, 2005.
26. Щукина Г.И. Педагогика. – М., 1971. –384с.