Оцінка ефективності використання основних фондів підприємства (ВАТ «Промприлад”)

З розрахунків видно, що коефіцієнт оновлення протягом даних  років постійно зменшується. З 2003 р. він становив 12,7 % і далі знижувався до 11,7 % у 2004 році і до 10,4 % у 2005 р. Тому можна сказати, що на даному підприємстві не проводиться оновлення обладнання, що в свою чергу призводить до фізичного зношення ОФ і зниження і'х загальної продуктивності.

Коефіцієнт вибуття, який характеризує Інтенсивність вибуття ОФ, у 2003 р. становив 17,5%, в 2004р. - 17,7% і в 2005 р. - 12,1%.

Коефіцієнт зношення в 2003 р. становив 20,7%, в 2004 р. - 20,9%, а в 2005 р. -21,2%, Даний коефіцієнт постійно збільшується, що негативно впливає на загальний стан обладнання підприємства.

Коефіцієнт придатності  теж постійно зменшується з 79,3% у 2003 р. до 78,8% у 2005 р.

Отже, можна сказати, що на даному підприємстві давно вже  не робилося оновлення ОФ, про що свідчить низький коефіцієнт оновлення, що в свою чергу призводить до скорочення виробництва, збільшення витрат на виробництво продукції, тобто не може йти ніяка мова про економію сировини, енергії і т. п.

 

 

 

2.4. Шляхи підвищення  використання основних фондів

 Економічна діяльність підприємств в Україні відбувається в умовах обмеженості інвестиційних ресурсів, що обумовлює необхідність раціонального використання наявних у них основних засобів. Отже, перед  підприємствами стають завдання домогтися підвищення використання наявних основних засобів і насамперед їх активної частини, в часі і за потужністю, тобто мова йде про підвищення рівня інтенсивного їх використання. Для вирішення цього завдання та отримання відчутних результатів у діяльності підприємства повинні бути розроблені конкретні засади, спрямовані на поліпшення використання основних засобів, практичне застосування яких дасть змогу використовувати наявні на підприємствах резерви підвищення їх ефективності.

Пріоритетне значення серед  таких заходів повинно бути відведено  своєчасній заміні і мобілізації морально застарілого устаткування, організації прискореного введення в експлуатацію придбаної нової техніки; удосконаленню організації матеріально-технічного забезпечення підприємств та технічного обслуговування сучасних систем машин; запровадження прогресивних форм організації виробництва і праці; застосування сучасних ефективних систем матеріального стимулювання робітників та іюкенерно-технічних працівників; залучення інвестиційних ресурсів вітчизняних і зарубіжних інвесторів для модернізації матеріально-технічної бази підприємств; широке застосування лізингових операцій.

Практична реалізація окреслених заходів на підприємствах позначиться на їх економічній діяльності і сприятиме підвищенню інтенсивності виробництва. Зокрема, складаються широкі можливості для прискорення переорієнтації підприємств на випуск нової продукції, яка користується підвищеним попитом у споживачів. Поряд з тим, поліпшення інтенсивного використання основних засобів підприємства є важливою передумовою збільшення обсягів випуску продукції, яка користується попитом на ринку без додаткових капітальних вкладень, що особливо важливо в умовах обмеженості інвестиційних ресурсів.

Отже, інтенсифікація використання основних засобів підприємств дає змогу  значно знизити витрати, пов’язані  з моральним зносом машин і  устаткування, сприяє прискоренню їх оновлення, що в кінцевому результаті позитивно позначається на фондоозброєності праці працюючих та зростанні  її продуктивності. А в кінцевому  підсумку зростає і фондовіддача на підприємствах._

Цей процес можна пояснити відповідними розрахунками. Наприклад, якщо в розрахунку фондовіддачі (Фв) обсяг виробництва продукції виразити через добуток чисельності працівників (Т) і продуктивності їхньої праці (П), а вартість основних фондів через добуток чисельності працівників (Т) і фондоозброєності їх праці за умови однозмінної роботи (Фоз), то матимемо таке відношення:

Фв = ТП / ТФоз = П / Фоз 
                            .

Виходячи із змісту цього  відношення видно, що фондовіддача наявних  на підприємстві основних фондів прямопропорційно залежить від продуктивності праці працюючих і обернено пропорційно від її фондоозброєності. Отже, для зростання фондовіддачі на підприємствах необхідно розробляти і застосовувати заходи, які дадуть змогу забезпечувати випередження темпів зростання продуктивності праці порівняно з темпами зростання її фондоозброєності.

Серед напрямів підвищення ефективності використання основних засобів на підприємствах чільне місце повинно бути відведено заходам, спрямованим на поліпшення їх екстенсивного використання. Зокрема, важливе значення повинно надаватися насамперед таким, які спрямовані на підвищення змінності роботи устаткування. Підвищення змінності роботи устаткування є важливим фактором зростання обсягів виробництва продукції і підвищення ефективності використання основних засобів. У зв'язку з цим, на підприємствах необхідно домагатися оптимальної структури складових засобів праці, досягнення пропорцій між робочою силою і відповідними видами машин і устаткування, тобто повинна зростати питома вага прогресивного нового устаткування, удосконалюватись організація функціонування виробничої інфраструктури, що сприятиме поліпшенню технічного обслуговування основних підрозділів підприємства, перерозподілу працюючих в його межах, вивільненню робітників в допоміжних виробництвах і залучення їх після відповідної підготовки до роботи в основних цехах, щоб підвищити змінність наявного у них устаткування.

Підвищення коефіцієнтів змінності роботи устаткування підприємства може бути досягнуто шляхом

• розширення зони багатоверстатного обслуговування;
• суміщення професій.

 Можливості для розширення зони обслуговування створюються в результаті технічного удосконалення устаткування, підвищення рівня комплексної механізації і автоматизації виробництва.

Підвищенню змінності роботи устаткування повинно сприяти удосконалення його структури, тобто зменшення в його складі тих машин і верстатів, які за своїми технологічними можливостями лише частково завантажені роботою протягом зміни.

Наявність на підприємствах устаткування, яке лише частково використовується у виробничому процесі, не дає змоги протягом строку корисного його використання перенести свою вартість на виготовлювану продукцію (послуги). В результаті матиме місце значна недоамортизація такого устаткування, що негативно впливатиме на економічні показники діяльності підприємства. Досвід діяльності багатьох підприємств показує, що позбутися надлишку устаткування можна шляхом зміни його структури, наприклад, реалізації або списання застарілих верстатів і машин, придбати нове устаткування, і за рахунок високої продуктивності якого більш повно завантажити все наявне устаткування. Вирішення проблеми повного завантаження устаткування можливе шляхом розвитку госпрозрахункового кооперування підприємств з метою ефективності використання наявних у них резервів виробничих потужностей.

Значного підвищення змінності  роботи устаткування можна домогтися  шляхом розширення сітки госпрозрахункових організацій, покликаних здійснювати прокат машин і устаткування та інших елементів основних фондів. Такі госпрозрахункові організації скуповують у підприємств зайве устаткування, здійснюють у випадках необхідності їх ремонт і модернізацію і віддають на прокат підприємствам, споживачам. Від такої діяльності економічну вигоду отримують всі її учасники: підприємства, які продали зайве у них устаткування такій госпрозрахунковій організації, мають змогу отримувати суму коштів значно більшу, ніж у випадку, коли таке устаткування демонтується і підготовлюється для здачі його на металобрухт. В той же час, підприємства, яким необхідні відповідні види машин і устаткування на саої кошти мають змогу оперативно його придбати і залучити до використання у виробничому процесі, оскільки значна частина таких машин і верстатів перебуває в доброму технічному стані.

Важливе значення в підвищенні ефективності використання основних засобів мають соціальні фактори. Так, проведені соціологічні дослідження на ряді підприємств дали змогу виявити низку причин, які негативно впливають на організацію використання активної частини основних засобів в другу зміну. Насамперед, мова йде про незадовільне забезпечення другої зміни необхідним комплексом послуг виробничої інфраструктури (своєчасного ремонтного обслуговування, ритмічного забезпечення робочих місць необхідними матеріалами, інструментом, комплектуючими, транспортними засобами, різними видами енергії), низький рівень організації харчування, медичного обслуговування; недостатність в організації соціально-побутової інфраструктури міст та робітничих селищ; невисокий рівень кваліфікації кадрів, що не дає можливість ефективно використовувати нову техніку.

Поряд з технічними і  організаційними факторами важливу  роль в підвищенні ефективності використання основних засобів повинні відігравати фактори матеріального стимулювання працівників підприємств. Мова йде про те, що менеджмент підприємств має розробляти і постійно удосконалювати механізми матеріального стимулювання робітників, інженерів та інших працівників, діяльність яких сприяє виявленню та організації використання резервів підвищення ефективності основних засобів.

Поліпшення інтенсивного та екстенсивного використання основних засобів підприємств безпосередньо позначається на зниженні собівартості виготовлюваних виробів за рахунок економії на умовно-постійних витратах, а в кінцевому підсумку це дає змогу збільшити прибуток підприємств та підвищити рентабельність їх діяльності.

 

 

 

 

 

 

Висновки і пропозиції.

В даній курсовій роботі дається  аналіз діяльності підприємства ВАТ "Промприлад" за період 2003 - 2005 рр. На основі аналізу виробничо-організаційної структури підприємства, основних технологічних показників та показників ефективності використання ОФ можна зробити наступні висновки.

Підприємство  ВАТ "Промприлад" має в наявності всі види обладнання коефіцієнт   зношення якого коливається в межах 20,7-21,1%. Технічний рівень протягом останніх років понизився, що випливає із зменшення коефіцієнта фондоозброєності.

Підприємство  отримує незначні прибутки та всі  вони ідуть на погашення минулих заборгованостей перед комунальними службами. Рентабельність підприємства має тенденцію до зменшення.

В даний час підприємство згортає  виробництво в зв'язку зі зменшенням попиту на його основну продукцію. Цим пояснюються численні звільнення та довгострокові відпустки, в наслідок чого помітно зменшилась чисельність працівників. В зв'язку з зменшенням виробництва зменшується завантаження обладнання та фактичний час його роботи.

Аналіз показав наявність суттєвих резервів покращення використання ОФ за рахунок доведення показників стану і руху ОФ до оптимальних значень, але для цього необхідно збільшити прибутки і погасити заборгованість. Збільшенню прибутків та об'ємів виробництва буде сприяти встановлення нових зв'язків, пошук нових партнерів.

На підприємстві дуже багато коштів іде на ремонт, модернізацію та реконструкцію  ОФ. Доцільно було би здійснювати поступове технічне переозброєння, що призвело б до зменшення цих витрат. Кошти на це переозброєння можна знайти за рахунок здачі в оренду великої кількості пустуючих приміщень та обладнання, що перебуває на консервації.

Загалом підприємство повністю забезпечене  матеріало-технічними, трудовими та природніми ресурсами, що дозволило йому в кожен з розглянутих в даній курсовій роботі років виконати виробничі плани.

Аналізуючи  темпи росту можна сказати, що в 2004 р. було виготовлено та реалізовано продукції в 1,233 рази бішьлзье ніж в 2003 р., а в 2005 р. показник збільшився до 1,265 порівняно з   2003 р. і становив 102,6 порівняно з 2003 роком.

Отже, в 2004 р. собівартість зменшилась порівняно з 2003 р.  на 5,5% в2005 р. порівняно з 2003 р. становив  104,5, а порівняно з 2004р. 110,7%. ССЧ постійно зменшується, становлячи в 2004 р. 74,3% від ССЧ 2003р., а в 2005 р. - 59,7% від ССЧ 2003р.

Виробіток в 2004 р. відносно 2003 р. зріс в 1,674 рази, в 2005 р. відносно    2004 р. в 1,278 рази відносно 2003р. - в 2,14 рази. Такий зріст продуктивності праці обумовлюється зростанням обсягу продукції на одного працюючого і зменшенням середньої спискової чисельності. Але цей показник можна вважати відносним так як грошовий вираз обсягів продукції не враховує інфляційні процеси .

В 2004 р. рентабельність заводу була в 3,8 рази більшою порівняно  з 2003 р., а в 2005 р. в 2 рази більшою порівняно  з 2004 р. і в 7,85 рази більшою по відношенню до 2003 р.

    Зробивши розрахунки по основних техніко-економічних показниках діяльності  підприємства можна зробити висновки про те, що прогнози на 2006-2007рр. являються досить сприятливими для підприємства. За ними  обсягу реалізованої продукції стабільно зростає на 23,4%.

Основна частина виробничих основних  фондів промисловості знаходиться на підприємствах важкої промисловості, у тому числі значна їхня частка сконцентрована в галузях, що  забезпечують   технічний    прогрес   у    народному    господарстві.

Загалом обсяги виробництва на ВАТ "Промприлад" в даному періоді скорочуються до оптимальних   меж  які   диктує   ринковий   попит,   тому  така  структура  дозволяє   нормально розвиватись та забезпечувати нормальне відтворення виробництва.

Єфективність використання обладнання в часі і по потужності на даному підприємстві  збільшується з 45,4% в 2003р. до 53,8% у 2004 р. і до 56,5% у 2005 р.

Можна сказати, що на даному підприємстві оновлення основних  фондів є  низьким, про що свідчить низький коефіцієнт оновлення, що в свою чергу призводить до скорочення. виробництва, збільшення витрат на виробництво продукції, тобто не може йти ніяка мова про економію сировини, енергії і т. п.

Провівши  аналіз складу, структури використання, стану, руху ОФ підприємства ВАТ Промприлад" за період 2003 - 2005 рр. можемо зробити висновки про досить скрутне становище заводу. Тому треба знаходити наявні резерви для покращення свого становища..