Лекції з фінансового менеджменту

2) За хронологічним  характером:

- дискретні;

- постійні.

Дискретний  грошовий потік відображає сукупність одноразових, не постійних операцій. Сюди відносять: одержання фінансової допомоги, тощо.

Постійний грошовий потік відображає ті виплати чи надходження, що є систематичними і становлять основу фінансів фірми. Сюди відносять: одержання виручки від реалізації,  тощо.

3) В залежності від  виду діяльності:

- грошовий потік від інвестиційної діяльності;

- грошовий потік від операційної діяльності;

- грошовий потік від фінансової діяльності.

У випадку коли мають  місце однакові за змістом вхідні і вихідні потоки обраховується  загальна сума вхідного і вихідного  потоку, та чисті значення коли обраховується  різниця між вхідними і вихідними  потоками.

Водночас у фінансових розрахунках дуже часто використовується спрощене визначення грошового потоку.

Грошовий  потік – це сума прибутку і нарахованої амортизації.

Такий підхід до визначення грошового потоку обумовлений тим, що дана сума відображає чистий приплив  коштів на підприємство, враховуючи кошти від реалізації продукції, сплату не прямих податків, виплати постачальникам, підрядникам, працівникам, а також враховуючи те, що результати від інвестиційної і фінансової діяльності опосередковано враховані в величині прибутку та амортизації. Наприклад: інвестиційна діяльність як придбання основних фондів передбачає нарахування амортизації і призведе до повернення коштів до фірми, а фінансова діяльність у вигляді сплати кредитів результуватиме у величині прибутку через те, що відсоткові витрати збільшують фінансові витрати, тобто зменшують фінансовий результат від звичайної діяльності.

В цілому сума амортизації  і прибутку відображатиме грошовий вираз очищеної від витрат виручки  від реалізації.

2. Характеристика грошових потоків.

Відповідно до принципу фінансового менеджменту всі види діяльності фірми зводяться до трьох: інвестиційної, фінансової та операційної.

Операційна  діяльність – відображає діяльність з реалізації основного статутного призначення фірми, а саме виробництво, збут та всі інші операції, які безпосередньо з цим пов’язані. З огляду на це до операційної діяльності входять операції: розрахунки з постачальниками та покупцями, власними працівниками, податковими органами.

Внаслідок цього практично  всі операції, що стосуються виробництва  та збуту є операційною діяльністю фірми. Грошові потоки від операційної діяльності є двох видів:

• вхідні;
• вихідні.

Вхідні – виручка від реалізації, повернення простроченої дебіторської заборгованості.

Вихідні – виплати постачальникам, виплата заробітної платні, розрахунки з фіскальними органами. Відповідно чистий операційний потік  - різниця між вхідними і вихідними грошовими операційними потоками.   Чистий операційний грошовий потік як правило завжди має бути позитивний, інакше це свідчить про збитковість діяльності. В окремих випадках чистий операційний грошовий потік може бути від’ємний, але це буває у випадку виходу на нові ринки, або початку виробництва нової продукції, коли існує вихідний грошовий потік, але не має вхідного, який прив’язаний до обсягу збуту та ємності ринку.

Основним призначенням чистого операційного грошового  потоку є:

• забезпечення довгострокової стійкості підприємства;
• забезпечення ліквідності фірми;
• забезпечення коштами інвестиційну діяльність та окремих аспектів фінансової діяльності;
• відображає поточну прибутковість фірми не на бухгалтерському рівна, а на рівні ліквідності коштів.

Інвестиційна  діяльність – діяльність з приводу придбання чи продажу активів фірми, при тому, що такі активи не стосуються операційної діяльності. Сюди входить: придбання основних фондів та матеріалів іншого підприємства, а також їх продаж.

Вхідний інвестиційний  грошовий потік – пов'язаний з  одержанням грошей від продажу майна. Вихідний інвестиційний грошовий потік  – відображає витрати на придбання  майна.

В наслідок цього чистий інвестиційний грошовий потік здебільшого повинен бути від’ємний, бо це свідчитиме про приріст активі фірми. У випадку ж коли він є позитивний, то це є наслідок зменшення активів фірми.

Позитивне значення даного грошового потоку може мати місце в короткостроковому періоді, інакше фірма прямує до банкрутства.

У свою чергу від’ємне значення чистого інвестиційного грошового  потоку не може бути постійно зростаючим, оскільки це ставить питання про  джерела фінансування господарських  операцій. У випадку ж коли це відбувається то таке негативне значення повинне компенсуватися значенням чистого операційного грошового потоку та позитивним значенням чистого фінансового грошового потоку. Але якщо ж буде домінувати покриття чистого інвестиційного грошового потоку чистим позитивним операційним грошовим потоком, то це може погіршити ліквідність фірми та створити ситуацію з недофінансуванням діяльності і кризове виробництво.

Фінансова діяльність – діяльність фірми, що стосується змін у величині капіталу і величині фінансових зобов’язань. Відповідно вхідний грошовий потік від фінансової діяльності відображатиме надходження коштів від емісії акцій, облігацій, одержання кредитів. Вихідний грошовий потік від фінансової діяльності: відображає погашення кредитів та викуп власних акцій. Внаслідок цього як правило не існує чіткої закономірності у тому чи повинен домінувати чистий позитивний чи чистий негативний грошовий потік від фінансової діяльності.

У випадку домінування  чистого позитивного грошового  потоку від фінансової діяльності може виникнути проблема з майбутніми розрахунками з постачальниками. Тоді як домінування чистого негативного грошового потоку означатиме, що фірма розрахувалась за попередні борги і відволікає кошти від інвестиційної діяльності, або втрачає майно з метою отримати чистого позитивного значення потоку.

Враховуючи наведені взаємозв’язки від грошових потоків  трьох видів діяльності можна  припустити, що продовж року і більше: негативний чистий інвестиційний потік  повинен перекриватися чистим фінансовим грошовим потоком. А відхилення від 0 сальдо даних грошових потоків повинне компенсуватися чистим позитивним операційним грошовим потоком, який повинен бути позитивним завжди, незалежно від того яким є чистий інвестиційний чи чистий фінансовий грошовий потік.

3. Показник cash flow і його значення в фінансовому менеджменті.

Показник cash flow є основним при обчисленні числових показників фірми, оскільки відображає ситуацію щодо руху реальних грошових коштів і відповідно саме він відображає чи існує надлишок грошових коштів (cash flow позитивний), чи існує потреба в додатковому фінансуванню, або і снує проблема з ліквідністю фірми коли cash flow негативний.

Сash flow обраховується  двома методами:

• прямий спосіб: коли визначається окремо чисті грошові потоки від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності. І підсумком цих трьох показників буде cash flow.
• непрямий спосіб: передбачає, що cash flow визначається на основі різниці між валовими вхідними і валовими вихідними грошовими потоками.

Тривале позитивне значення cash flow означає, що фірма може нагромаджувати кошти, які можна використати для придбання фінансових активів. Тривале негативне значення cash flow означає, що фірма прямує до банкрутства.

Інколи саме показники cash flow дозволяють оцінити реальний стан ліквідності фірми. Приклад: можуть мати місце випадки коли показники ліквідності (загальної) демонструють більш менш прийнятну ситуацію, а показник cash flow є негативний. 

ТЕМА 4. ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ГРОШЕЙ У ЧАСІ ТА ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ У  ФІНАНСОВИХ РОЗРАХУНКАХ.

1. Необхідність і сутність визначення вартості грошей у часі.
2. Майбутня вартість грошей та її визначення.

2.1. Просте компаундирування.

2.2. Компаундирування  ануїтетів (ренти).

3. Теперішня вартість грошей та її визначення.

3.1. Просте дисконтування.

3.2. Дисконтування  ануїтетів (ренти).

4. Оцінка майбутньої  та теперішньої вартості грошей  з врахуванням фактору інфляції.

 

1. Необхідність  і сутність визначення вартості  грошей у часі.

Фінансовий менеджмент потребує постійного здійснення розрахунків, пов’язаних з надходженням грошових коштів в різні періоди часу. Ключову роль в цих розрахунках відіграє оцінка вартості грошей в часі. У відповідності з концепцією вартості грошей в часі однакова сума грошей в різні періоди часу має неоднакову вартість: ця вартість в теперішній час завжди є вищою, ніж в будь-якому майбутньому періоді.

Зміну часової вартості грошей  можна пояснити  наступним  чином. Грошова одиниця в попередньому році була такою ж, як і в поточному. Але наслідки інфляції чітко ілюструють, що купівельна спроможність грошей змінюється з плином часу.

Розглядаючи реальну  вартість грошей, підприємці повинні  брати до уваги не тільки руйнівні дії інфляції, а також і здатність  інвестування, адже мета фінансового  менеджменту - це можливість з грошей робити додаткові  гроші. Багато підприємств мають декілька варіантів вкладення грошей, їх мета на цей час - обрати з цих  варіантів найбільш прибутковий.

Основними причинами  витрачання вартості грошей є: інфляція, наявність ризику і віддання підприємцями переваги наявним грошам.

Інфляція пов'язана із загальним підвищенням цін у країні. Коли  зростають ціни, падає вартість грошової одиниці. Враховуючи те, що в майбутньому ціни зростатимуть, вартість грошової одиниці в наступні роки буде ще нижчою, ніж в попередні. Таким чином, купівельна спроможність грошової одиниці сьогодні вища, ніж буде завтра.

Ризик або невпевненість у майбутньому також зменшують вартість грошей. Через невпевненість у майбутньому ризик з часом зростає. Більшість підприємців хоче уникнути ризику, тому вище цінує гроші, які є сьогодні, аніж ті, що мають бути в майбутньому. Ті суб'єкти підприємницької діяльності, які погоджуються віддати свої наявні гроші сьогодні в обмін на їх більшу кількість у майбутньому, жадають більш високої компенсації у вигляді певної винагороди за цей ризик.

Всі суб'єкти господарювання віддають перевагу наявним грошам, ніж очікуваним у майбутньому, тобто “симпатизують” високій ліквідності. Втіленням ліквідності і є наявні гроші. Якщо підприємець інвестує ці гроші, сподіваючись доходів у майбутньому, тобто міняє гарантовані “живі” гроші на ризикованіші доходи у майбутньому, то цей “обмін” можливий за умови, що майбутні доходи повинні бути достатньо високі. Це необхідно, щоб виправдати ризик, на який погоджується інвестор, оскільки він сподівається на високу винагороду як компенсацію за втрату ліквідності.

 Таким чином, із  вищевикладеного можна зробити  наступні висновки:

1. Сьогодні  гроші дорожчі, ніж завтра.

2. Гроші втрачають  свою вартість через інфляцію, ризик, схильність до ліквідності.

Перехід до ринкової економіки  супроводжується появою нових для  підприємств України видів діяльності. До них можна віднести вибір варіантів  вкладання грошових коштів, оцінка ефективності інвестицій, тощо. Відкрито нові можливості використання капіталу: участь в різноманітних ризикових проектах, придбання цінних паперів, нерухомості; вкладання грошей на депозитні рахунки   комерційних банків. Розміщуючи капітал в один з обраних проектів, фінансовий менеджер планує не тільки з часом повернути вкладені гроші, а й отримати бажаний економічний ефект. Таким чином, гроші набувають такої об'єктивно існуючої характеристики, як часова вартість. В нашій країні інвестиційна діяльність для багатьох суб'єктів підприємницької діяльності є дещо новим видом діяльності, тому, коли фінансовий менеджер збирається обрати той чи інший варіант вкладення грошових коштів, він повинен чітко визначити відповіді на основні запитання для здійснення інвестиційного проекту: який початковий капітал, процентна ставка, період вкладення коштів, можливість нарахування складного процента раз на рік чи частіше, репутація фірми, в справу якої інвестуються кошти, економічна та політична стабільність в країні, тощо.

Розглянемо методичний інструментарій оцінки вартості грошей  за простими відсотками. При розрахунку суми простого відсотка в процесі прирощення вартості  використовується формула:

І  =  PV * n * i,

де І - сума відсотка за обумовлений період часу в цілому; 

PV – початкова сума грошових коштів (теперішня вартість);

n – кількість інтервалів, по яких здійснюється розрахунок відсоткових платежів, в загальному обумовленому періоді часу;

і - відсоткова ставка, виражена десятковим дробом.

Майбутня вартість вкладання  грошей сьогодні з урахуванням нарахованої  суми відсотка визначається за формулою: