Управление денежными потоками

- кредитна  політика підприємства, стан дебіторської  заборгованості [40].

Логіка  впливу перелічених факторів на обсяги формування грошових коштів може бути визначена наступним чином: джерелом утворення грошей є факт реалізації товарів, здійснення акту купівлі–продажу. На досягнення цього результату і  повинна бути спрямована діяльність щодо  управління факторами для  максимізації находження грошових коштів.

Невід’ємною умовою функціонування підприємства та здійснення усіх видів діяльності в  ринковій економіці є наявність  фактору ризику. Сукупність ризиків, притаманних певній сфері бізнесу, породжують можливість виникнення непередбачених грошових витрат або затримку очікуваних грошових надходжень. Тому фактор ризику розглядається як обов’язковий елемент  механізму формування грошових потоків  підприємства (табл. 1). 

Таблиця 1

Вплив ризиків  на стан грошових потоків від операційної  діяльності підприємства

[11].

Настання  ризикових подій призводить до погіршення основних параметрів грошових потоків і потребує додаткового відволікання коштів для формування запасів грошових коштів.

    Залежно від виду діяльності певні грошові  потоки мають особливості в механізмі  їх формування. На теперішній час механізм формування грошових потоків від  операційної, інвестиційної та фінансової діяльності відбивається в одній  з форм фінансової звітності, а саме в «Звіті про рух грошових коштів», яка затверджена Національними положеннями(стандартами) бухгалтерського обліку [30].

    Згідно  з міжнародними стандартами бухгалтерського  обліку (МСБО 7) існують особливості при визначенні чистого грошового потоку від операційної діяльності. Він може визначатися із застосуванням прямого та непрямого методів.

    Прямий  метод спрямовано на отримання розміру як валового, так і чистого грошового потоку підприємства. При використанні цього методу послідовно наводяться всі основні види надходжень та видатків грошових коштів, різниця між якими і дає обсяг чистого грошового потоку від операційної діяльності (ЧГП_опр) [18]:

    ЧГП_опр = РП + І_но – В_тм – В_по – З_пау – ПП – ІВ ,

де РП – сума коштів, що отримана від реалізації продукції;

ІН_о – сума інших надходжень від операційної діяльності;

В_тм – сума витрат на придбання сировини, матеріалів, напівфабрикатів у постачальників;

ВП_о – витрати на оплату праці операційному персоналу;

ЗП_ау – сума заробітної плати адміністративно-управлінському персоналу;

ПП – сума податкових платежів до бюджету та позабюджетних фондів;

ІВ – сума інших виплат грошових коштів внаслідок здійснення операційної діяльності.

    Непрямий  метод (саме його застосовано у Національних положеннях бухгалтерського обліку) передбачає визначення суми чистого грошового потоку від операційної діяльності шляхом послідовного коригування показника прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування, який наведено у звіті про фінансові результати [18].

    Принципова  формула, за якою здійснюється розрахунок чистого руху (чистого грошового  потоку) від операційної діяльності (ЧГП_о) згідно з цим методом, наступна:

    ЧПГ₀ = П_зд + А_на ± ∆З ± ФР_кр ± ФР_нод + ВС_в ± ∆ОА ± ∆МВП ± ∆ПЗ ± ±ДМП – СВ – СП_пр ± РК_нзп

де П_зд – прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;

А_на – амортизація необоротних активів;

З – зміна суми забезпечень (розділ  пасиву балансу);

ФР_кр – фінансовий результат від неопераційних курсових різниць;

ФР_нод – фінансовий результат від неопераційної діяльності (прибуток або збиток від володіння та реалізації фінансових інвестицій, продажу основних засобів, нематеріальних активів, інші прибутки та збитки від інвестиційної та фінансової діяльності;

ВС_в – витрати на сплату відсотків (витрати по відсотках, нарахованих протягом звітного періоду);

ОА – зміна оборотних активів (зміна балансу у статтях оборотних активів, крім статей "Грошові кошти та їх еквіваленти", "Поточні фінансові інвестиції");

ВМП – зміна витрат майбутніх періодів;

ПЗ – зміна поточних зобов’язань;

ДМП – зміна доходів майбутніх періодів;

СВ – сплачені відсотки;

СП_пр – сплачені податки з прибутку;

РК_нзп – рух коштів внаслідок надзвичайних подій [18].

 Формування грошових потоків на підприємстві характеризується різним рівнем їх значущості для забезпечення стабільності фінансово-господарської діяльності підприємства у короткостроковому та довгостроковому періодах [29]. Основна увага фінансового менеджера повинна зосереджуватися на грошових потоках підприємства, що віднесені до складу пріоритетних, – грошових потоків за операціями, які забезпечують створення більшої частини вартості або прибутку підприємства. До пріоритетних грошових потоків можна віднести надходження виручки від реалізації продукції, оплату рахунків постачальників, сплату податків, виплату заробітної плати, формування доходів власників [25].

3. ЗМІСТ ОСНОВНИХ ЕТАПІВ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ВІД ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Підтримання належного рівня платоспроможності  та ліквідності суб'єкта господарювання досягається шляхом відповідної  організації руху грошових потоків  у часі та просторі - управлінням  грошовими потоками підприємства. Сукупність методів та форм, що використовуються суб'єктом господарювання для організації  руху грошових коштів у часі та просторі відповідно до визначених критеріїв  та цілей, має назву - модель управління грошовими потоками підприємства [22].

Управління  грошовими потоками підприємства є  системою принципів і методів  розробки та реалізації управлінських  рішень, пов’язаних з формуванням, розподілом і використанням грошових коштів підприємства та організацією його обороту [11].

Роль  управління грошовими потоками визначається їх впливом на розвиток підприємства, що проявляється у взаємозв’язку між ефективністю управління грошовими потоками та формуванням кінцевих результатів його діяльності.

Ефективне управління грошовими потоками підприємства забезпечується реалізацією ряду принципів, основними з яких є наступні [24, 11]:

• Принцип системності, який полягає у вивченні грошових потоків у взаємозв’язку всіх його елементів.
• Принцип ситуаційності, що передбачає врахування особливостей конкретної ситуації, прийняття оперативних та гнучких рішень.
• Принцип інформаційної достовірності, що передбачає створення та використання в управління грошовими потоками інформації, що об’єктивно відображає стан та тенденції їх розвитку.
• Принцип оптимальності передбачає використання найбільш прогресивних методів планування, контролю, аналізу грошових потоків.
• Принцип динамічності, який полягає в необхідності врахування в процесі управління грошовими потоками змін факторів зовнішнього і внутрішнього середовища.
• Та інші принципи, які визначаються специфікою умов господарювання конкретного підприємства.

Основною  метою управління грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги  підприємства в процесі його розвитку шляхом збалансованості і синхронізації  в часі обсягів надходження і  вибуття грошових коштів.

Процес  управління грошовими потоками підприємства послідовно охоплює наступні основні  етапи [37]:

1 етап - Забезпечення повного і достовірного обліку грошових потоків підприємства і формування необхідної звітності.

Цей етап управління покликаний реалізувати  принцип інформативної його достовірності. В процесі здійснення цього етапу  управління грошовими потоками забезпечується координація функцій і завдань  служб бухгалтерського обліку та фінансового менеджменту підприємства.

 Основною  метою організації обліку та  формування відповідної звітності,  що характеризує грошові потоки  підприємства різних видів, є  забезпечення фінансових менеджерів  необхідною інформацією для проведення  всебічного їх аналізу, планування  і контролю.

2 етап - Аналіз грошових потоків підприємства в попередньому періоді.

Основною  метою цього аналізу є виявлення  рівня достатності формування грошових коштів, ефективності їх використання, а також збалансованості позитивного  і негативного грошових потоків  підприємства за обсягом і в часі.

На першому  етапі аналізу розглядається  динаміка обсягу формування позитивного  грошового потоку підприємства в  розрізі окремих джерел. У процесі  цього аспекту аналізу темпи  приросту позитивного грошового  потоку зіставляються з темпами  приросту активів підприємства, обсягів  виробництва і реалізації продукції. Особливу увагу на цьому етапі  аналізу приділяється вивченню співвідношення залучення коштів за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел, виявленню  ступеня залежності розвитку підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

 На  другому етапі аналізу розглядається  динаміка обсягу формування негативного  грошового потоку підприємства, а також структури цього потоку  за напрямами витрачання грошових  коштів. У процесі цього етапу  аналізу визначається наскільки відповідно розвивалися за рахунок витрачання коштів окремі види активів підприємства, що забезпечують приріст його ринкової вартості; за якими напрямками використовувалися кошти, залучені із зовнішніх джерел; в якій мірі погашалася сума основного боргу за залученими раніше кредитами і позиками .