Управление денежными потоками

• Грошовий потік від фінансової діяльності.

Прикладом руху грошових коштів внаслідок фінансової діяльності є: залучення додаткового власного та пайового капіталу; отримання позик та їх погашення; викуп акцій власної емісії; виплата дивідендів та відсотків по вкладах власників і т.п [18].

4. За вартісним складом грошових потоків розрізняють:
• Валовий грошовий потік - характеризує всю сукупність надходжень та витрачання грошових коштів підприємства в періоді, що розглядається, в розрізі окремих його інтервалів.
• Чистий грошовий потік – являє собою зміну наявних грошових коштів за період та визначається як різниця між залишком грошових коштів на початок та кінець періоду або надходженням та витрачанням грошових коштів за період, що аналізується.

Він характеризує різницю між позитивним та від’ємним грошовими потоками в певному періоді і розраховується так:

ЧГП=ПГП-ВГП,

де ПГП – позитивний грошовий потік в періоді, що розглядається;

ВГП – від’ємний грошовий потік в періоді, що розглядається.

    Значення  чистого грошового потоку може бути як позитивним, так і від’ємним  залежно від співвідношення сум  надходження та витрачання грошових коштів на підприємстві. Чистий грошовий потік є найважливішим результатом  фінансової діяльності підприємства, оскільки він:

• впливає на формування розміру залишку грошових коштів на кінець періоду;
• є головним фактором, який визначає фінансову рівновагу підприємства;
• впливає на темпи зростання ринкової вартості підприємства [18].

5. Залежно від регулярності здійснення грошові потоки підприємства поділяються на:

• Регулярні грошові потоки (ануїтет) – потоки платежів, усі члени якого позитивні величини, а часові інтервали між платежами однакові.
• Нерегулярні грошові потоки – різні за обсягами та проміжками часу між їх здійсненням платежі [36].

6. Залежно від пріоритетності здійснення платежів:

• Пріоритетний грошовий потік – представляє систему грошових видатків, які найбільшим чином забезпечують реалізацію стратегії підприємства.
• Обов’язковий – грошові виплати, які підприємство повинно здійснити в першочерговому порядку для продовження нормального функціонування.
• Другорядний – видатки грошових коштів, які можуть бути відкладені з точки зору стратегічних потреб [11].

7. Залежно від вартісної оцінки в часі грошові потоки можна розглядати як:

• Нинішній (поточний) грошовий потік – єдина співставна вартість грошових коштів підприємства, отримана шляхом дисконтування, яка враховує фактор часу, інфляції та ризику.
• Майбутній грошовий потік – грошові потоки підприємства оцінені за майбутньою вартістю, тобто на певний момент часу [36].

8. За достатністю обсягу розрізняють:

• Дефіцитний грошовий потік - надходження грошових коштів значно нижчі реальних потреб підприємства.
• Надлишковий грошовий потік – надходження грошових коштів значно перевищують реальну потребу підприємства [18].

9. За можливістю забезпечення платоспроможності:

• Ліквідний грошовий потік – характеризує такий вид грошових потоків підприємства, по яких надходження грошових коштів перевищує або дорівнює витрачанню грошових коштів.
• Неліквідний грошовий потік - характеризує такий вид грошових потоків підприємства, по яких надходження грошових коштів менше або дорівнює обсягу витрачання грошових коштів.

10. За періодом часу:

• Короткостроковий грошовий потік – характеризує такий його вид, по якому період від моменту надходження грошових коштів до повного їх завершення не перевищує 1 року.
• Довгостроковий грошовий потік - – характеризує такий його вид, по якому період від моменту надходження грошових коштів до повного їх завершення перевищує 1 рік.

11. За рівнем збалансованості:

• Збалансований грошовий потік – характеризує такий вид сукупного грошового потоку, по якому забезпечується збалансованість позитивного та від’ємного грошового потоків.
• Незбалансований грошовий потік – характеризує такий вид сукупного грошового потоку, по якому не забезпечується збалансованість позитивного та від’ємного грошового потоків.

12. За характером грошового потоку по відношенню до підприємства:

• Внутрішній грошовий потік – характеризує сукупність надходжень та видатків грошових коштів у межах підприємства.
• Зовнішній грошовий потік – характеризує сукупність надходжень та видатків грошових коштів, що обслуговують грошові стосунки підприємства з іншими контрагентами.

Також здійснюється класифікація грошових потоків  за такими критеріями, як: відношення до певного інвестиційного проекту; ступінь  рівномірності грошового потоку з операційної діяльності; можливість регулювання; рівень передбачуваності; форми грошових коштів, що використовуються; вид валюти; варіативність спрямованості  грошового потоку [11].

Ефективність  управління грошовими потоками залежить від того, на скільки оптимізуються  їх окремі параметри, а саме забезпечується зростання розміру, рівня збалансованості, синхронності, рівномірності та ліквідності  грошових потоків, скорочується період їх обороту.

 Грошові  потоки є важливим елементом  у забезпеченні ефективного функціонування підприємства і являють собою економічні відносини суб’єктів господарської діяльності з приводу купівлі-продажу товарів, робіт, послуг, які обслуговуються грошовими коштами [43]. Дані про грошові потоки фінансового характеру представляють інтерес з точки зору майбутніх претензій власників і кредиторів підприємства на грошові потоки, що генеруються їм.

2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ВІД ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Основоположні зв’язки руху грошових коштів з  відтворювальними процесами визначають механізм формування грошових потоків  підприємства, основу якого становить  система циклів підприємства: операційного, інвестиційного, фінансового.

Система вищезазначених циклів визначає внутрішній механізм формування грошових потоків [25]. До того ж, невід’ємним елементом цього механізму є вплив факторів зовнішнього характеру, які вносять певні особливості у функціонування підприємства, й, зокрема, його грошові потоки.

Механізм  формування грошових потоків – сукупність елементів, що визначають процес генерування  та витрачання грошових коштів підприємства, дослідження якого дозволяє формувати рішення з управління грошовими потоками для підвищення ефективності діяльності підприємства в цілому та досягнення ним стратегічних цілей [11].

У структурі  цього механізму виділяють два  елементи:

1. Зовнішній елемент, який є сукупністю факторів зовнішнього середовища, що впливають на формування грошових потоків.
2. Внутрішній елемент, який представляє систему операційного, інвестиційного та фінансового циклів підприємства.

 Взаємозв’язок  зазначених елементів демонструє  рис. 2.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 2. Механізм формування грошових потоків  підприємства [11]

Зовнішнє  середовище визначає загальну ситуацію, в якій функціонує підприємство, впливаючи  на різноманітні аспекти діяльності підприємства, його відтворювальний  процес в цілому, в тому числі  й на механізм формування грошових потоків.

Зовнішнє  середовище вносить певні корективи  в механізм формування грошових потоків  підприємства, але основною мірою  він визначається системою циклів діяльності підприємства, тобто факторами внутрішнього характеру.

Внутрішній  механізм формування грошових потоків  визначається динамічною структурою кожного  циклу діяльності підприємства та їх загальною композицією.

Домінуюче місце в функціонуванні підприємства, з точки зору участі у формуванні грошових потоків та прибутку, посідає  операційна діяльність. Тому необхідною умовою дослідження механізму формування грошових потоків є вивчення, перш за все, операційного циклу. В основі формування грошових потоків, пов’язаних з операційною діяльністю, знаходиться операційний цикл підприємства, який розглядається як динамічний процес. Отже процес виникнення грошових потоків пов’язаних з операційною діяльністю, можна описати наступним чином:

• Перша стадія операційного циклу пов’язана із створенням виробничих запасів, що супроводжується їх оплатою, тобто виникненням вихідного грошового потоку, або операцією, яка спричинить його появу в майбутньому, або їх поєднання, що зустрічається найчастіше.
• Друга фаза операційного циклу пов’язана з процесом виробництва, в результаті якого виробничі запаси трансформуються в незавершене виробництво та готову продукцію. Вона може не супроводжуватись рухом грошових коштів, але впливає на період їх обороту та інтенсивність.
• Третя фаза операційного циклу пов’язана з протіканням двох зустрічних процесів – реалізацією готової продукції та зростанням дебіторської заборгованості до певного рівня. Ці процеси спонукають появу вхідного грошового потоку. Також уже на цій стадії може виникати вихідний грошовий потік пов’язаний з погашенням кредиторської заборгованості. Поряд з цим, грошові потоки виникають внаслідок фінансування поточних витрат, які супроводжують операційну діяльність підприємства.

Структура операційного циклу , його динамічні  властивості та політика фінансування поточних витрат визначають характер генерування та використання грошових коштів, інтенсивність і збалансованість  цього процесу, його спроможність до саморозвитку чи необхідності використання зовнішніх джерел фінансування.

Формування грошових потоків підприємства відбувається під впливом одночасної дії різних за своїм походженням і характером факторів:

Фактори, що визначають стан та структуру позитивного  грошового потоку - можливості формування позитивного грошового потоку є  результатом сукупного впливу факторів зовнішнього та внутрішнього характеру, які формуються в сфері операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.

Фактори зовнішнього характеру визначають загальні умови функціонування підприємства. До числа цих факторів належать загальна макроекономічна ситуація, стан та спрямованість законодавства, що регулює  підприємницьку діяльність, стан платіжної дисципліни в державі, кон`юнктура ринка збуту, кон`юнктура фінансового ринку тощо. Ці фактори не залежать від діяльності окремого підприємства, але обумовлюють його потенційні можливості по формуванню грошових коштів. Чим сприятливіша макроекономічна ситуація, ліберальніше до підприємця господарське право та господарство, чим вищий попит на споживчому ринку, тим краща пропозиція на фінансовому ринку, тим кращі можливості підприємства щодо  формування грошових коштів [40].

Фактори внутрішнього характеру залежать від  характеру та специфіки діяльності самого підприємства. На рівні підприємства можливості формування позитивного грошового потоку в сфері операційної діяльності визначається наступними факторами:

- організація  маркетингової діяльності: вивчення  споживачів, прогнозування їх потреб, визначення форм, методів збуту  продукції, проведення рекламної  діяльності.

- організація  закупівельної діяльності: виробу  постачальників оцінки та селективного  відбору комерційних пропозицій  по закупівлі сировини, організація  товаропостачання;

- організація  виробничого процесу, залучання  необхідних матеріальних, трудових  та фінансових ресурсів, визначення  способів їх найбільш ефективного  використання;

- обсяг  виручки від реалізації продукції  підприємства, рівень цін на продукцію;