Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Ноября 2011 в 00:16, реферат
Економіка України розвивається за економічними законами ринку, що передбачає прояв ринкових відносин між різними суб’єктами господарювання. Кожен з них має свої економічні інтереси, які можуть не збігатися. Заставою виживання і основою стабільного положення підприємства служить розумна організація грошових потоків, що робить істотний вплив на кінцеві результати його діяльності.
ВСТУП
Економіка України розвивається за економічними законами ринку, що передбачає прояв ринкових відносин між різними суб’єктами господарювання. Кожен з них має свої економічні інтереси, які можуть не збігатися. Заставою виживання і основою стабільного положення підприємства служить розумна організація грошових потоків, що робить істотний вплив на кінцеві результати його діяльності.
Дослідженням сутності грошових потоків та основ управління ними на підприємстві займаються вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти: І.О. Бланк, А.М. Поддєрьогін, Г.В. Ситник, О.О. Терещенко, О.С. Стоянова та ін.
На жаль, у сучасній вітчизняній науковій та навчально-практичній економічній літературі на сьогодні фінансова категорія «грошовий потік» не має належного висвітлення, відсутній єдиний підхід до її тлумачення. Адже далеко не всі аспекти механізму функціонування грошових потоків підприємства достатньо з’ясовані та обґрунтовані науковцями, відсутні чіткі формулювання цілей і завдань управління грошовими потоками підприємств, а також комплексні наукові дослідження проблем управління грошовими потоками на підприємстві.
Мета дослідження – висвітлення сутності грошових потоків та основ управління ними, шляхів підвищення якості управління грошовими потоками на підприємстві.
Грошові потоки є одним із об’єктів фінансового менеджменту, в рамках якого забезпечується відповідність моделі управління фінансами підприємств потребам мінливого ринкового середовища та ефективність досягнення корпоративних цілей, зокрема підтримання конкурентоспроможності у короткостроковому та довгостроковому періодах і максимізація добробуту власників.
Більшість операцій, що здійснюються на підприємствах, пов'язано з рухом грошових коштів, зокрема, проведенням розрахунків між підприємствами. Чітка організація розрахунків між постачальниками та покупцями безпосередньо впливає на швидкість обороту активів, своєчасне надходження грошових коштів.
Отже, повна, правдива та неупереджена інформація про рух грошових коштів та їх еквівалентів за різними видами діяльності дає можливість оцінити нинішній і потенційний фінансовий стан підприємства.
Термін «грошовий потік» - cash-flow (англ.) – з’явився в іноземній літературі по фінансовому аналізу та фінансовому менеджменту наприкінці 50-х років минулого століття. Його було впроваджено фінансовими аналітиками західних країн, що усвідомили необхідність об’єктивної «грошової» оцінки фінансових результатів діяльності підприємства, яку не дозволяє отримати метод нарахувань, що використовується у бухгалтерському обліку [11].
Спочатку даний термін почав застосовуватись у сфері фінансової математики для кількісного аналізу фінансових операцій підприємства. Для проведення такого аналізу було зручно абстрагуватися від економічного змісту кожної фінансової операції та розглядати рух грошових коштів, що виникають в процесі діяльності підприємства як числовий ряд, що складається з послідовності розподілених у часі платежів. Для позначення такого ряду в світовій практиці й почав застосовуватись термін «грошовий потік» [11].
Початково термін використовувався виключно у процесі визначення вартості фінансових активів та оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів. Пізніше грошові потоки набули значно ширшого значення та використання у фінансовій практиці. Останнє було зумовлено поступовим переходом від всебічного дослідження показників прибутковості до розгляду ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості, тощо. Тобто визначальним етапом у розвитку економічної категорії «грошовий потік» став перехід до вирішення дилеми «ризик-прибутковість» як запобіжника ймовірного банкрутства та фінансового краху [15].
Слід відзначити, що не існує єдиного підходу до визначення і трактовки поняття «грошовий потік». В науковій та навчально-практичній літературі з економічного аналізу, фінансовому менеджменту та управління питанню визначення сутності грошових потоків в останній час приділяється чимало уваги. Не дивлячись на те, що поняття «грошовий потік» широко використовується в теорії та практиці економіки, єдиного загального визначення цього поняття немає. До того ж, відсутня єдина термінологія. Так, поряд з визначеннями, що відповідають економічній сутності грошових потоків словосполученнями «грошові потоки», «грошовий потік», «рух грошових коштів» для позначення грошових потоків підприємства використовуються більш широке поняття «фінансові потоки», український варіант англійського визначення «кеш-флоу». Така невизначеність значно ускладнює сприйняття питань, що досліджуються, та іноді призводить до зниження практичного значення теоретичних розробок [20].
Питання сутності грошових потоків та методів управління ними з різним ступенем теоретичного та практичного висвітлення розглянуто в багатьох іноземних перекладних виданнях останнього часу: В. Ковальова, Дж. К. Ван Хорна, Є. Брігхема, Е. Нікбахта, Є. Стоянової, І. Балабанова, Т. Райса та інших.
Так, Е. Нікбахт та А. Гроппеллі наводять спрощене визначення грошового потоку як «міри ліквідності компанії», що складається з «чистого доходу і безготівкових витрат, таких, як амортизаційні відрахування». Наведене тлумачення грошового потоку, з одного боку, розкриває його сутність, з іншого — основні його складові.
Відомий спеціаліст в галузі фінансового менеджменту Е.Ф. Брігхем дає наступне визначення даному поняттю: «Грошовий потік – фактично чисті грошові кошти, які надходять на фірму (або витрачаються нею) на протязі певного періоду».
Найбільш просте визначення надає Грушковський В. Г.: «…в бизнесе движение денег является ключевым фактором его прогресса и успеха. Мы называем это потоком денежных средств»
Відповідно до П(с)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» основні елементи поняття грошового потоку визначаються як «надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів». При цьому, «грошові кошти складаються із готівки в касі та депозитів до запитання», а «еквіваленти грошових коштів – це короткострокові високоліквідні інвестиції, що вільно конвертуються в відомі суми грошових коштів і яким властивий незначний ризик зміни вартості». Згідно П(с)БО 4 трактування «грошових потоків» відбувається в вузькому значенні, оскільки розглядає інвестиції як еквівалент грошових коштів лише у випадку короткого терміну їх погашення, наприклад, протягом трьох місяців [7]. Спеціалістами з фінансового менеджменту поняття грошовий потік трактується в більш широкому значенні.
І. О. Бланк визначає грошовий потік як «основний показник, що характеризує ефект інвестицій у вигляді повернених інвестору грошових коштів. Основу грошового потоку за інвестиціями складають чистий прибуток та амортизація матеріальних та нематеріальних активів». Також він відмічає, що «грошовий потік підприємства представляє собою сукупність розподілених у часі надходжень та виплат грошових коштів, які генеруються в процесі його діяльності» [9].
Частина вчених розглядають грошовий потік з точки зору недостачі чи надлишку грошових засобів, так Білик М. Д. відзначає, що грошовий потік від поточної діяльності являється сумою надлишку (недостачі) засобів, отриманих в результаті співставлення надходжень та відрахувань засобів в процесі операційної діяльності [20].
Інша група вчених визначають грошові потоки як різницю між надходженнями і виплатами грошових засобів. А М. Поддєрьогін потоки грошових ресурсів пов’язує з конкретним періодом часу і визначає його як різницю між усіма засобами, які поступили на підприємство і були ним виплачені за цей період [37].
Ситник Г. В. розглядає грошові потоки підприємства як систему розподілених у часі надходжень і витрат грошових засобів, які генеруються його господарською діяльністю і супроводжують рух вартості, виступаючи зовнішньою ознакою ефективності функціонування підприємства [29, 11].
Незважаючи на різницю в деталях, всі підходи до визначення поняття грошових потоків актуалізують його виключне значення для функціонування суб’єкта господарювання і забезпечення створення додаткової вартості і добробуту власників такого суб’єкта. Так, генерування в результаті прийняття управлінських фінансових рішень, повинно слугувати загальній ефективності, під якою слід розуміти забезпечення перманентного росту вартості підприємства як цілісного майнового комплексу в довгостроковій перспективі.
Грошовий потік представляється як комплексна категорія із власною структурною характеристикою, яка включає в себе сукупність окремих складових елементів. Серед таких складових грошового потоку можна розглядати такі елементи як:
Дослідження грошових потоків підприємства дозволяє усвідомлювати увесь механізм його функціонування, так як за наявності власної, відносно самостійної логіки розвитку, грошові потоки мають зовнішні ознаки всього комплексу функціональних зв’язків, які розвиваються на підприємстві в процесі його діяльності.
Так як грошові потоки являються досить широким поняттям, їх класифікація проводиться за великою кількістю критеріїв. Враховуючи сучасні підходи до визначення даної категорії, сукупність грошових потоків можна класифікувати наступним чином:
Прикладом руху грошових коштів внаслідок операційної діяльності є: надходження коштів від реалізації продукції; надходження коштів від податкових органів в порядку здійснення перерахунків по надлишково сплачених сумах податків; надходження коштів за надання права користування активами(оренда, ліцензії); платежі постачальникам; виплати працівникам; сплата податків в бюджети всіх рівнів і т.д.
Прикладом руху грошових коштів внаслідок інвестиційної діяльності є: платежі, пов’язані з придбанням основних засобів і нематеріальних активів; надходження коштів від продажу необоротних активів; надання позик іншим підприємствам; надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди, відсотки).