Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Ноября 2012 в 23:01, курсовая работа
Основними завданнями щодо розкриття даної теми є:
- визначення основних економічних категорій пов’язаних з формуванням та використанням власного капіталу банку;
- дослідження порядку формування окремих складових власного капіталу банку;
- дослідження методики аналізу власного капіталу;
- дослідження методів та особливостей управління власним капіталом банку;
Вступ
1. Сутність власного капіталу комерційного банку
1.1 Функції та роль власного капіталу банку
1.2 Класифікація власного капіталу банку
1.3 Джерела та порядок формування власного капіталу комерційного банку
2. Аналіз власного капіталу комерційного банку «ПриватБанк»
2.1 Загальний аналіз власного капіталу комерційного банку «ПриватБанк»
2.2 Основні фактори змін у складі власного капіталу комерційного банку «Приват Банк», та його відповідність нормативам НБУ
3. Проблеми та шляхи збільшення власного капіталу банків в Україні
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Таблиця 2.5 Аналіз виконання вимог залучення коштів на умовах субординованого боргу [17,с.59]
З даних табл. 2.5 випливає, що основні вимоги залучення коштів на умовах субордивованого боргу комерційним банком «ПриватБанк» дотримані.
2.2 Основні фактори змін у складі власного капіталу комерційного банку «Приват Банк», та його відповідність нормативам НБУ
Аналізуючи власний капітал КБ «ПриватБанк», розглянемо детальніше структуру власного капіталу банку в розрізі стандартів Базельської угоди й на її основі проаналізуємо відповідність основних показників власного капіталу «ПриватБанку» вимогам та нормативам НБУ (див. додаток 1 табл. 36.2).
Обсяг регулятивного капіталу банку за минулий 2011 рік збільшився на 2 759 590 тис. грн., або у відсотковому виразі на 31,35% і склав 11 562 125 тис. грн. Основний капітал збільшився на 2 011 890 тис. грн., за рахунок :
- збільшення статутного
фонду за рахунок
- збільшення резервного фонду на 48 805 тис. грн.;
- зменшення збитку поточного
року (з урахуванням нарахованих
доходів) в обсязі 917 947 тис. грн.,
за рахунок отримання прибутку
за поточний рік в обсязі 1 374
319 тис. грн. і зменшення обсягу
нарахованих доходів, які
Додатковий капітал збільшився на 977 373 тис. грн., за рахунок:
- збільшення прибутку
поточного року (з урахуванням
нарахованих доходів) в обсязі
573 916 тис. грн., за рахунок отримання
прибутку поточного року в
обсязі 1 374 319 тис. грн. і зменшення
обсягу нарахованих доходів,
- збільшення обсягу резервів під стандартну заборгованість на 471 162 тис. грн.;
- збільшення прибутку
минулих років на 37 307 тис. грн.
в зв’язку із вибуттям раніше
переоцінених основних засобів,
- внаслідок вибуття основних засобів, зменшено результати їх переоцінки на 89 335 тис. грн.;
- в результаті амортизації субординованого капіталу, зменшення його обсягу склало на 15 677 тис. грн..
За рахунок здійснення вкладень у дочірні Банки, обсяг відвернень збільшився на 229 673 тис. грн.
Проаналізуємо достатність резервів та капіталу банку, у тому числі, щодо відповідності формування капіталу банку, фондів, резервів вимогам нормативно-правових актів Національного банку.
Власний капітал банку за станом на кінець дня 31 грудня 2011 року представлений в таблиці 2.6:
Таблиця 2.6 Структура власного капіталу «ПриватБанку»[12]
Розмір регулятивного капіталу банку станом на кінець дня 31 грудня 2011 року в порівнянні з 2010 роком збільшився на 2 759 689тис. грн. (31,35%) і складає 11 562 125 тис. грн., який є достатнім для виконання нормативних та ліцензійних вимог Національного банку України, для здійснення існуючого обсягу операцій.
Капітал банку за структурою є збалансованим та складається з основного капіталу – в сумі 9 956 456 тис. грн. та додаткового капіталу – в сумі 2 632 863 тис. грн. (відвернення складають 1 027 194 тис. грн.).
Рівень адекватності регулятивного капіталу банку протягом 2011 року не порушувався, станом на 01.01.2012 року норматив адекватності регулятивного капіталу Н2 складав 11,18% при нормативному значенні не менше 10%. Середньозважене значення нормативу співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3) на кінець року становив – 9,03% при нормативному значенні не менше 9%.
Розподіл прибутку, та розміри формування фондів за рахунок чистого прибутку, здійснюється на підставі Рішень Загальних зборів акціонерів банку.
Резервний фонд формується банком у відповідності до статуту та чинного законодавства. Резерви під втрати за активними операціями є достатніми і покривають можливі збитки.
Структура капіталу, що склалась на кінець звітного року не містить ознак загрози фінансової стійкості, а його абсолютний розмір відповідає нормативним вимогам щодо його розміру.
Розкриття інформації про власний капітал та чистий прибуток, у фінансовій звітності банку, відповідає вимогам Національного банку України та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Розділ 3: Проблеми та шляхи збільшення власного капіталу банків України
Нарощування капіталу банку є ключовою компонентою у стратегії його зростання. Під капіталізацією слід розуміти нормативну чи ринкову вартість власного капіталу банку. Капіталізацію банківської системи можна розглядати з двох боків: по-перше, щодо вартості акцій банку на вторинному фондовому ринку, по-друге, щодо сукупного капіталу банку.
Відносна величина капіталізації визначається питомою вагою капіталу в загальному обсязі ресурсів, зокрема відношенням капіталу до ВВП, відношенням капіталу до активів банку (нормативи капіталу).
Рівень капіталізації
є основою для зміцнення
На сьогодні, серед факторів, які впливають на зростання капіталізації банків можна виділити такі:
1. Вирішення проблеми
капіталізації на макрорівні
перебуває під пильним
Можна зазначити, що прибуток
як головний показник фінансової та інвестиційної
політики банку є передумовою
фінансової стабільності і конкурентоспроможності
банку, а також резервом для підвищення
обсягів капіталізації. Спрямування
прибутку на збільшення статутного капіталу
повинні забезпечувати
2. Використання досвіду іноземних країн, пов’язаного з системою нарощування їх банківських капіталів – удосконалення кадрової політики, використання стимулів для підвищення продуктивності роботи керівного персоналу. Важливим також є впровадження бюджетування банку та його філій, що дасть змогу збалансувати доходи і витрати банку та віднайти внутрішні резерви банку для поповнення прибутку.
3. Створення постійної
системи інформації, яка б забезпечувала
необхідними даними про стан
та обсяги інвестицій у
4. Отримання дозволу на утворення субординованого боргу, шляхом емісії облігацій.
5. Розроблення системи
заходів, котрі б сприяли
Головною проблемою
На сучасному етапі основними шляхами підвищення капіталізації банківського сектору України є підготовка і впровадження конкретних заходів. До них можна віднести наступні:
1) збільшення додаткового
капіталу банків за рахунок
розміщення акцій власної
2) консолідація банківських установ через: консорціумне кредитування, створення банківських об'єднань (фінансових та банківських холдингових груп, банківських корпорацій), злиття банків, реорганізація банків;
3) збільшення капіталу
шляхом залучення
4) розроблення механізму
нарощування прибутку, який найбільше
пов’язаний з дивідендною
5) розроблення системи залучення грошових коштів на фінансових ринках;
6) зниження частки активів,
що мають високий ступінь
Висновки
Основною складовою власного капіталу банку, як за значенням, так і за величиною, є статутний капітал, що формується з акціонерного або приватного капіталу емісією акцій чи внесків засновників. Статутний фонд може створюватися лише за рахунок власних коштів учасників чи акціонерів. Не допускається його формування за рахунок банківських кредитів, коштів неприбуткових організацій (таких, які за статутом не мають права на здійснення комерційної діяльності та отримання прибутку), бюджетних коштів, які мають інше цільове призначення.
Загальний аналіз капіталу банку передбачає визначення його основних складових (основний та додатковий капітал, за вилученням відвернень) та виділення статутного капіталу в окремий показник.
Загальний аналіз капіталу банку здійснюють за стандартною методикою, яка передбачає застосування методичних прийомів вертикального та горизонтального аналізу
Список використаної літератури
Додаток 1