Ринок позичкового капіталу

Одним із джерел коштів, котрі  можуть бути надані в позичку, є залишки  на рахунках у банках вивільнених  із кругообігу авансованих коштів внаслідок постійних коливань як потреби в них, так і джерел їх формування.

Передусім це – кошти  призначені для нових закупок  сировини, матеріалів, палива. На рахунках у банках тимчасово осідають грошові  кошти, необхідні підприємствам  для чергової виплати заробітної плати. До використання за цільовим призначенням на рахунках зберігаються також нерозподілені  амортизаційні відрахування, прибуток та інші кошти підприємств. [18]

Крім цих тимчасово  вивільнених коштів, найбільшим кредитним  ресурсом нині є грошові заощадження  населення, що зберігаються як на рахунках у кредитних установах, так і  на руках. Тимчасово вивільнені кошти  постійно є на рахунках державного і місцевих бюджетів та бюджетних  установ. Вони теж виступають кредитними ресурсами. Іноді держава з бюджету  виділяє банкам кошти на поповнення їх кредитних ресурсів.

Банки, крім коштів своїх  клієнтів, що зберігаються у них, мають  власні кошти: статутний резервний та інші фонди, нерозподілений прибуток, що також слугують для видачі кредитів. [32]

Отже, в економіці постійно є кошти, які можуть використовуватись  як кредитні ресурси для надання позичок. Сукупність цих коштів становить позичковий фонд країни. Одна частина його – це постійні ресурси, а друга – перемінні. Характер і структура ресурсів суттєво впливає на напрями надання позичок, а також строки користування ним. Так, постійні ресурси можуть використовуватись для надання довгострокових кредитів, а перемінні – переважно для короткострокових позичок.

Виходячи із всього сказаного, можна зробити висновок, що необхідність кредиту викликана існуванням товарно–грошових відносин, а його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника. Конкретними причинами необхідності кредиту є коливання потреби в коштах та джерелах їх формування як у юридичних осіб, так і у фізичних осіб.

Кредитні відносини і  ринок кредитних ресурсів є органічною складовою ринкової економіки. Ринок забезпечує умови для цілеспрямованого руху кредитів у ті сфери національної економіки, де вони можуть бути використані найефективніше.

В ринковій економіці кредитні відносини реалізуються шляхом діяльності незалежних конкуруючих між собою  комерційних кредитних установ, сааме існування яких (прибутковість  і ліквідність) прямо залежить від кредитоспроможності їхніх клієнтів.

Важливим стимулом для  банків є конкурентна боротьба за залучення кредитних коштів на ринку кредитних ресурсів. Комерційні банки є самостійними і незалежними в проведенні кредитної політики. Слід зазначити, що на відміну від грошового обороту (безготівкового і готівкового) в сфері кредитування відсутні детальні, централізовано розроблені НБУ інструкції. Купуючи ресурси на вільному ринку кредитних ресурсів і продаючи їх підприємствам (фірмам), комерційні банки здійснюють прямий вплив на розвиток національної економіки. За рахунок кредитів на підприємствах забезпечується організація як поточного господарського обороту, так і розширене відтворення основного капіталу (основних фондів), створення додаткових виробничих потужностей і цілих промислових об'єктів. Обсяги кредитування народного господарства, з одного боку, не повинні перевищувати певну критичну межу, за якою починається посилення інфляційних процесів, а з другого боку, мають забезпечувати стимулювання їх процесів, а з другого боку, мають забезпечувати стимулювання розвитку національного виробництва. [7, c.214]

У теорії кредиту проблема впливу кредитних відносин на розвиток економіки розглядається у взаємозв'язку з економічними межами кредитування. Економічні межі кредитування – це межі існування і поширення кредиту, межі, в яких кредитні відносини  мають об'єктивну природу і  зберігають свої сутнісні риси, що відрізняють  їх від фінансових відносин. При  порушенні економічних меж кредитування процес перетворюється в процес фінансування.

На макрорівні економічні межі кредиту визначаються відповідністю (кількісною, якісною і в часі) між платоспроможною потребою економіки в позиках та наявністю кредитних ресурсів. Ця відповідність обумовлюється рівнем ефективності функціонування кредитної системи країни.

На мікрорівні економічні межі кредиту визначаються відповідністю (кількісною, якісною і в часі) між пасивними операціями комерційних банків. Від обсягу пасивних операцій залежить розмір банківських ресурсів, а отже, й масштаби кредитування. З позицій позичальника, вирішальне, значення має рівень його кредитоспроможності – здатність забезпечувати своєчасне й у повному обсязі повернення позики. [22, c.26-27]

В економічній літературі немає єдиної думки щодо визначення суті кредиту, це пояснюється складністю економічних відносин, що виникають  з цього приводу. Необхідність кредиту  викликана існуванням товарно–грошових відносин, а його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника. Конкретними причинами необхідності кредиту є коливання потреби в коштах та джерелах їх формування як у юридичних осіб, так і у фізичних осіб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Аналіз і оцінка кредитного ринку України

 

Аналіз кредитної діяльності комерційних банків забезпечує комплексну оцінку її ефективності, показує слабкі та сильні сторони кредитування в банках. У процесі аналізу виявляють, де, коли, кому, на який строк і в якій формі надано позики і наскільки вони ефективні.

Перш ніж аналізувати кредитування в Україні, необхідно звернути увагу на розвиток економіки в цілому. Починаючи з 2000 р. економіка та банківська система України розвивалася динамічно. Цьому сприяв суттєвий приплив іноземних інвестицій у фінансовий сектор, а також стабілізація макроекономічної ситуації в країні - уповільнення темпів інфляції, стабільність обмінного курсу, ріст ВВП тощо.  

В 2008 р. відбулись кардинально протилежні події, в результаті чого економіка України розвивалася в достатньо складних умовах. У 2008-2009 рр. відбувалося суттєве уповільнення темпів зростання кредитування, подорожчання вартості банківських кредитів, більш жорсткими стали умови до кредитоспроможності позичальників, якості застави, а також зменшилися пропозиції щодо кредитних продуктів, особливо довгострокового характеру, через проблеми ліквідності банків. Актуальності ця тема набуває в сучасних умовах, коли ВВП в незначних обсягах зростає, інфляція має динаміку до спаду тощо, однак суттєвий фактор, який  сприяє відновленню економічних процесів в країні – кредитування і досі знаходиться у стані застою. [1, c.58]

Аналізуючи  обсяг наданих кредитів впродовж зазначеного періоду варто відмітити, що у з 2007-2008 рр. обсяги наданих кредитів збільшувались суттєво і становили у 2007 р. майже 216074 млн. грн., що у 2 рази більше за попередній. У 2008 р. сума наданих кредитів збільшилася на 63% або 256876 млн. грн. Водночас впродовж 2009 р. відбулось зменшення цих темпів унаслідок фінансово-банківської кризи на 5,67% або 44896 млн. грн. Починаючи з 2010 р. відбувається поступове зростання темпів кредитування і на початок 2011 р. загальний обсяг становить 755030 млн. грн., що на 1,02% або 7682 млн. грн. більше початку попереднього року. Більш суттєва динаміка відбувалась впродовж 2011 р., зокрема сума наданих кредитів зросла на 8,83% або 66655 тис. грн.

У розрізі  довгострокових та короткострокових кредитів спостерігалася аналогічна ситуація. Так, впродовж 2008 р. сума наданих довгострокових кредитів збільшилася на 73,89% або 215752 млн. грн., а короткострокових 47,12% або 91124 млн. грн., а унаслідок фінансово-банківської кризи зменшилися 2008-2009 рр. довгострокові кредити на 13% або 65937 млн. грн., а короткострокові кредити збільшилися на 7,4% або 21041 млн. грн.

Отже, можна сказати, що у 2007-2008 рр. значно зростав обсяг наданих кредитів. Впродовж 2009-2011 р. відбувався відтік депозитів та інших ресурсів із банківських установ та суттєве зростання запозичень держави через випуск ОВДП, що найбільше обмежувало обсяги кредитування реального сектору економіки. В 2011 р. обсяги кредитування починають зростати у незначній мірі, що зумовлено зростанням довіри до банківських установ та стабілізації їх ресурсної бази, уповільнення темпів інфляції тощо.

Сукупний  кредитний портфель банківської  системи додав 2,6% кв/кв у 1 кв. 2011 р., стимульований насамперед збільшенням обсягів кредитування в корпоративному сегменті (4,1% кв/кв). Роздрібний кредитний портфель скоротився на 1,3% кв/кв у зв'язку з фактичною забороною видавати населенню позики у валюті. ( рис. 2.1)

          

 

                          Рис. 2.1.  Кредитний портфель банків

 

Обсяг позик у національній валюті, виданих домогосподарствам, зріс на 2,4%. Проте більша частина росту припадає на короткострокові овердрафти, а споживчі позики та іпотека стагнують. Знову ж таки, незважаючи на позитивну динаміку кредитування за останні три квартали, ми не вбачаємо в цьому значного відновлення кредитування. Збільшення обсягів кредитування відбувається лише у декількох банках, які агресивно розширюють свій баланс. Такий швидкий приріст можна (частково) пояснити неринковими подіями - пряме кредитування та кредитування пов'язаних осіб, політичні міркування тощо. Водночас багато банків все ще скорочують кредитний портфель, намагаючись знайти надійних позичальників на фоні суттєво більш жорстких кредитних стандартів. Сукупний обсяг позик зріс на  6,5% р/р, що менше номінального росту ВВП. Тому в той час, як суттєве падіння процентних ставок за позиками (що відображає надлишок ліквідності та економічну стабілізацію) покращило доступ до кредитів, попит на них все ще залишається незначним через великий відсоток залучення позикового капіталу українським корпоративним сектором і низьку ділову впевненість (всупереч покращенням економічних показників). [13, c.20-21]

Розмір  кредитів, наданих банками резидентам, протягом 2011 р. збільшився на 5,6% (42,5 млрд. грн.) і становив 801,8 млрд. грн. станом на 01.01.2012 р.

Кредити в розрізі секторів економіки. Розмір кредитів нефінансовим корпораціям на кінець IV кварталу 2011 р. дорівнював 575,5 млрд. грн., що на 74,6 млрд. грн. (або на 14,9%) більше, ніж станом на 01.01.2011 р., та на 5,4 млрд. грн. (або на 0,9%) більше, ніж станом на 01.10.2011р. Розмір кредитів, наданих домашнім господарствам (входять в групу «інші сектори економіки»), скоротився на 7,4 млрд. грн. (або на 3,6%) порівняно з їх розміром станом на 01.01.2011 р. та на 6,1 млрд. грн. (або на 2,9%)  порівняно з станом на 01.10.2011 р. (рис. 2.2)

 

    

 

 Рис. 2.2. Структура наданих кредитів, у розрізі секторів економіки

 

У порівнянні з результатами 2010 р., частка кредитів нефінансовим корпораціям збільшилась на 3,2 п.п. із 64,7% до 67,9%. Частка кредитів, яка припадає на інші сектори економіки (в тому числі домогосподарства), зменшилась на 3,3 п.п з 27,1% до 23,8%. Величина кредитів, виданих депозитним корпораціям, нерезидентам, іншим фінансовим корпораціям та сектору загального державного управління в сукупності не перевищує 8,5% загального розміру кредитного портфелю. Зміни питомої ваги кожної з перелічених статей були незначними.

Протягом 2011 р. структура кредитів, виданих нефінансовим корпораціям, за цільовим спрямуванням, значних змін не зазнала. (рис. 2.3) Станом на 01.01.2012 р. продовжує переважати кредитування поточної діяльності (84,1%). Кредити в інвестиційну діяльність, в тому числі на придбання нерухомості, складають лише 14,1%.

 

     Рис. 2.3. Кредити нефінансовим корпораціям, за цільовим спрямуванням

 

Кредити, надані домашнім господарствам, станом на 01.01.2012 р. становили 201,2 млрд. грн., протягом IV кварталу їх розмір зменшився на 6,1 млрд. грн. (або на 2,9%). За результатами 2011 року значно збільшилась частка кредитів, виданих на споживчі потреби з 58,7% до 85,2%. Збільшення відбулось за рахунок значного зменшення об'єму кредитів на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості, на 76,0% (61,9 млрд. грн.) та одночасного збільшення об'єму кредитів на споживчі потреби, на 2,6% (3,2 млрд. грн.). Частка кредитів на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості протягом 2011 р. зменшилась з 39,1% до 13,2%. ( рис. 2.4)

 

Рис. 2.4.  Структура кредитів домогосподарствам за цільовим спрямуванням

 

Кредити нефінансовим корпораціям в розрізі видів економічної діяльності.

Розподіл  кредитів за видами економічної діяльності протягом 2011 р. не зазнав значних структурних змін. Найбільша частка кредитів, виданих нефінансовим корпораціям, продовжує припадати на торгівлю, ремонт автомобілів, побутових приладів та предметів особистого вжитку (36,3% станом на 01.01.2012 р. та 34,8% станом на 01.01.2011 р.). Розподіл кредитів між іншими видами економічної діяльності наступний: 21,6% кредитів спрямовано в переробну промисловість (24,3% станом на 01.01.2011 р.), 15,9% - в операції         з нерухомим майном, на оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям (15,5% станом на 01.01.2011 р.). На будівництво припадає 7,7% кредитів (8,6% станом  на 01.01.2011 р.), на сільське господарство - 5,9% (5,3% станом на 01.01.2011 р.).(рис 2.5)

 

 

                  Рис. 2.5. Структура кредитів за видами економічної діяльності

 

Розмір  прострочених кредитів наданих нефінансовим корпораціям протягом 2011 року скоротився на 20,5% (14,2 млрд. гри.) і станом на 01.01.2011 р. дорівнював 54,7 млрд. грн. Протягом 2011 року найбільш значне зростання частки прострочених кредитів відбулось за кредитами, виданими таким видам економічної діяльності як: операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям - на 4 п.п. до 18,2%; переробна промисловість - на 2,3 п.п. до 25,2%; будівництво - на 0,2 п.п. до 11,6%. За кредитами, виданими підприємствам торгівлі, ремонту автомобілів, побутових приладів та предметів особистого вжитку, відбулось зменшення простроченої заборгованості на 2,6 п.п. до 32,7%.(рис 2.6) Загалом, структура прострочених кредитів подібна до структури сукупних обсягів виданих кредитів, що свідчить про відсутність значних фінансових проблем, пов'язаних зі здійсненням певного економічного виду діяльності.

  

               Рис. 2.6. Структура прострочених кредитів за видами діяльності

 

Кредити у розрізі валют і  строків. За результатами 2011 року частка кредитів в національній валюті збільшилась на 5,8 п.п. і станом на 01.01.2012 р. складала 58,6%, частка кредитів в іноземній валюті становила 40,9% відповідно. (рис. 2.7)

  

            

Рис. 2.7. Структура виданих кредитів в розрізі строків і валют станом на 01.01.2012 р.

Як бачимо, в національній валюті продовжує  переважати короткострокове та середньострокове кредитування (48,2% та 41,4% відповідно станом на 01.01.2012 р. та 36,2% та 45,7% станом на 01.01.2011 р.). На частку кредитів виданих в  національній валюті строком понад 5 років, припадає 12,3% (12,2% станом на 01.01.2011 р.). В іноземній валюті переважають  кредити на строк понад 5 років - 41,4% станом на 01.01.2012 р. (45,3% станом на 01.01.2011 р.), тоді як на кредити до 1 року припадає 29,5% (25,6% станом на 01.01.2011 р.). Дана тенденція  пов'язана з нестабільністю національної валюти України (гривні), тому банки  встановлюють за кредитами в національній валюті процентні ставки вищі, ніж  за кредитами в більш стабільних валютах, таких як долар США та євро.

Протягом січня 2012 р. облікова ставка Національного банку України  залишалася без змін. Процентна політика банків за кредитами формувалася переважно під впливом сезонних чинників. Вартість кредитів зменшилась переважно за рахунок зниження процентної ставки за кредитами, наданими нефінансовим корпораціям у національній валюті. Процентні ставки за кредитами сектору домашніх господарств зросли. [21]

Достатня ліквідність банківської  системи (що зокрема підтверджувалося зменшенням процентних ставок на міжбанківському  ринку) та сезонне зменшення попиту на кредити з боку позичальників  сприяли зменшенню вартості кредитів. Порівняно з груднем вартість кредитів (без урахування овердрафту) знизилася на 1.4 п.п. - до 13.3% річних. Зменшення торкнулося, у першу чергу, вартості кредитів НК у національній валюті (знизилася на 2.1 п.п. - до 14.9% річних). Інтегрована процентна ставка за кредитами в національній валюті зменшилася за місяць на 1.8 п.п. - до 19.0% річних, а в іноземній - залишилася на рівні 8.6% річних.