Недержавні пенсійні фонди в системі пенсійного забезпечення

Пенсійна виплата, яка  здійснюється одноразово, визначається виходячи з суми пенсійних коштів, які містяться на індивідуальному  пенсійному рахунку учасника фундації на день надання заяви на отримання такої виплати.

Виплата пенсії на визначений строк здійснюється адміністратором  пенсійного фонду:

• за бажанням учасника фонду, який має право на отримання пенсійних виплат відповідно його заяві;
• на вимогу учасника фонду (з дня виникнення у нього права відповідно до умов пенсійного контракту на страхування довічної пенсії, якщо придбання довічного аннуітету може негативно вплинути на розмір пенсійних виплат).

Одноразова пенсійна виплата здійснюється адміністратором через Зберігача на рахунок, визначений учасником, або грошовою готівкою, відповідно наданої адміністратору заяви.

 

 

 

 

1.3. Основний  принцип діяльності недержавних  пенсійних фондів.

Основний принцип діяльності недержавних пенсійних фондів – добровільність участі в них.

Вкладники й отримувачі виплат (учасники пенсійних фондів) можуть обирати найпривабливіші  пенсійні схеми здійснення внесків  та отримання виплат. Вони також мають змогу оцінювати надійність напрямів інвестування коштів. Зберігаючи гроші в банках, вкладники, на відміну від учасників пенсійних фондів, таких можливостей позбавлені.Уже сьогодні в Україні існує понад 300 юридичних осіб, котрі задекларували пенсійне забезпечення як основний вид своєї діяльності. Щоб уникнути втрат коштів вкладників таких установ, необхідно створити законодавчу базу для регулювання їхньої діяльності.

Основна мета ухвалення  відповідного рамкового закону –  надання працівникам можливості здійснювати додаткові пенсійні заощадження та отримувати більші пенсійні виплати за рахунок пенсійних накопичень та інвестиційного доходу від їхнього розміщення. Недержавна пенсія має стати додатком до пенсій, що виплачуватимуться з державної солідарної та обов'язкової накопичувальної систем. Це дозволить збільшити співвідношення пенсійних виплат до заробітної плати працівника майже до 60%. НПЗ також надає можливість роботодавцеві додатково заохочувати своїх працівників із допомогою запровадження пенсійних програм і відрахування частини доходу на пенсійні рахунки працівників.

Необхідно також створити нормативно-правову базу для діяльності установ, котрі вже фактично здійснюють недержавне пенсійне страхування. Це єдино прийнятний спосіб впорядкувати цей процес, стихійний розвиток якого може призвести до втрат пенсійних накопичень учасників таких пенсійних фондів.

Також необхідно забезпечити  збереження пенсійних активів учасників  недержавних пенсійних фондів через  створення відповідної системи  взаємовідносин на ринку пенсійних  коштів. Діяльність пенсійних фондів повинна регулюватися спеціальним державним уповноваженим органом. Збереження коштів гарантуватиме розділення функцій розпорядження, управління та зберігання. Усі ці функції мають виконувати окремі юридичні особи. Крім того, активи пенсійного фонду залишаються відокремленими від активів зазначених компаній, що гарантує їх збереження навіть у разі погіршення фінансового становища цих компаній.

До сфери регулятивного  впливу відповідного закону, крім діяльності власне недержавних пенсійних фондів і фінансових установ, котрі надають йому відповідні послуги в сфері НПЗ (адміністратор пенсійного фонду, компанія з управління його активами та зберігач), потрібно віднести й діяльність банківських установ – надавачів послуг громадянам з відкриття й обслуговування пенсійних депозитних рахунків, і страхових організацій, що здійснюють страхування життя та страхування довічної пенсії.

Основні принципи діяльності НПЗ такі:

– економічно-соціальна  заінтересованість працівників  і роботодавців у НПЗ;

– добровільність участі в системі НПЗ (добровільність створення та приєднання до раніше створених пенсійних фондів, добровільність пенсійних внесків, вибору пенсійного фонду та форми пенсійних виплат тощо);

– здійснення інвестиційної  діяльності виключно в інтересах  вкладників та учасників з метою захисту пенсійних внесків від інфляції та збільшення пенсійних накопичень із допомогою отримання інвестиційного доходу;

– державне регулювання  діяльності НПЗ і нагляд за її здійсненням  тощо.

Важливими гарантіями стабільного  функціонування системи НПЗ і діяльності пенсійних фондів зокрема, захисту пенсійних заощаджень мають стати:

– розмежування функцій  управління пенсійними фондами, управління активами пенсійного фонду та їхнього  зберігання між фінансовими установами, що надають відповідні послуги;

– ліцензування фінансових установ у системі НПЗ спеціально уповноваженими державними органами;

– здійснення зовнішнього  моніторингу операцій з активами пенсійного фонду та їхнього обліку банківською установою–зберігачем активів пенсійного фонду;

– створення страхового резерву в структурі активів пенсійного фонду для забезпечення виконання зобов'язань перед вкладниками й учасниками пенсійного фонду;

– розміщення активів  пенсійного фонду за принципами диверсифікації, відповідального ставлення до інвестування, надійності, ліквідності та прибутковості такого інвестування;

– проведення регулярних незалежних актуарних оцінювань  пенсійних фондів;

– закріплення цілковитової відповідальності фінансових установ, котрі надають пенсійним фондам послуги з недержавного пенсійного забезпечення, усім належним їм майном.

Умови здійснення пенсійних  внесків і виплат мають передбачати  широкі можливості вибору для вкладників пенсійних фондів. При цьому вкладником може бути і роботодавець – юридична особа, котра сплачує внески на користь своїх працівників, і будь-яка фізична особа, котра сплачує внески на свою користь, на користь своїх батьків, дітей, подружжя. Нормативна база повинна надавати й роботодавцеві можливості для сплати пенсійних внесків на т.зв. солідарні пенсійні рахунки, де обліковуються неперсоніфіковані пенсійні накопичення. Відповідно до умов укладеного таким роботодавцем пенсійного контракту з фондом, після настання пенсійних підстав кошти у визначених обсягах із солідарного рахунку переводяться на персональний рахунок працівника такого роботодавця, з якого безпосередньо здійснюються пенсійні виплати. Створення недержавних пенсійних фондів найдоцільніше передбачити у формі неприбуткових юридичних осіб, які за своїми типами поділяються на відкриті, професійні й корпоративні. Критерієм поділу на зазначені типи є коло можливих учасників відповідного фонду за місцем і характером їхньої роботи[15, ст. 22].

 

Розділ 2. Сучасний стан пенсійного забезпечення.

2.1. Поточний стан системи недержавного пенсійного забезпечення.

Триває тенденція щодо збільшення кількості установ, які надають послуги в системі недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ). На кінець 1 кв. 2007 року до Державного реєстру фінансових установ (Держреєстру) було внесено інформацію про 80 недержавних пенсійних фондів (НПФ), з них 64 відкритих, 10 корпоративних та 6 професійних НПФ. Також зареєстровано 44 адміністратори НПФ.¹

Майже 60% усіх засновників НПФ є  підприємства, 12% засновників – фінансові компанії, які зацікавлені у створенні та функціонуванні пенсійних фондів з метою реалізації своїх соціальних, кадрових та економічних програм.²

На кінець 1 кв. 2007 року загальна кількість  учасників недержавних пенсійних  фондів за укладеними контрактами, в  тому числі в НПФ, які діяли  до 2005 року, зросла з початку року майже на 15% і становила 222 098 фізичних осіб, з яких 93,6 % (207 957 особи) - учасники „нових” недержавних пенсійних фондів.³

Таким чином, за результатами 1 кварталу 2007 року 0,8% працездатного населення  України є учасниками недержавних  пенсійних фондів.

Зростання загальної кількості  укладених пенсійних контрактів відбувається за рахунок вкладників «нових» НПФ (як юридичних, так і фізичних осіб). Крім того, серед вкладників фізичних осіб значна частина осіб, які здійснюють переукладання договорів із пенсійними фондами, які перебувають в стадії реорганізації.⁴

З 29 893 вкладниками-фізичними особами  було укладено 29 951 пенсійний контракт (у тому числі 24 контракти з фізичними  особами-підприємцями), з яких 16 358 (54,6%) пенсійних контрактів укладено „новими” НПФ з 16 300 фізичними особами – вкладниками.

Найбільша кількість вкладників-фізичних осіб, які і у минулому звітному періоді – вкладники відкритих пенсійних фондів (95,3%). Вагомим фактором, що стимулює до участі у системі недержавного пенсійного забезпечення, є поширення соціальної реклами та реклами послуг недержавних пенсійних фондів, що здійснюється адміністраторами пенсійних фондів у засобах масової інформації та в мережі Інтернет. На кінець 1 кв. 2007 року Держфінпослуг погоджено 149 рекламних матеріалів, які планують розповсюджувати суб'єкти недержавного пенсійного забезпечення.⁵

Слід відмітити, що середньомісячні внески на користь учасників вкладниками корпоративних НПФ у середньому становили 14,1% від середньомісячної номінальної заробітної плати одного штатног працівника у січні-березні 2007 року, вкладниками професійних НПФ – 7,6%, для відкритих НПФ – 2,2%.

На кінець І кварталу 2007 року 52,2% пенсійних внесків було сплачено вкладниками відкритих пенсійних фондів, а саме 73,35 млн. грн. Всього, на 31.03.07 недержавними пенсійними фондами залучено 140,4 млн. грн. пенсійних внесків.⁶

На кінець 1 кв. 2007 року, як і в  попередні роки, серед учасників  НПФ більшість осіб віком від 40 до 55 (60 для чоловіків) років – 42% (у 2006 р. – 43%, у 2005 р. – 44,2%). Слід відзначити поступове зростання частки учасників НПФ віком до 25 років з 8% у 2005 році до 14% за результатами 1 кв. 2007 року та зменшення частки вікової групи старше 55 років (60 років для чоловіків) до 8% (у 2005 році – 13,3%). Крім того, станом на кінець 1 кв. 2007 року майже 52% усіх учасників НПФ є чоловіки.

Щодо середніх сум накопичень на індивідуальних пенсійних рахунках (ІПР) учасників, то найбільші показники  у всіх вікових групах - у чоловіків, з найвищим значенням 1028,1 грн. (924 грн. за результатами 2006 року) в групі чоловіків старших 55 років. У жінок, найбільший середній розмір накопичень на суму 766,8 грн. (677,9 грн. у 2006 році) в групі від 40 до 55 років.

Загальна сума активів, сформованих  пенсійними фондами на 31.03.07, становить 160 681,0 тис. грн., 94,5% яких, або 151 792,3 тис. грн., складають активи „нових” пенсійних фон. Основний приріст обсягу активів у системі недержавного пенсійного забезпечення відбувається за рахунок зростання кількості „нових” НПФ та нарощування активів саме цими фондами.⁷

Разом з тим, 76% діючих НПФ, привели  структуру активів до визначеного  законодавством рівня диверсифікації.

На кінець 1 кв. 2007 року недержавними пенсійними фондами було інвестовано 98,5% сумарного обсягу активів. Таким чином, структура інвестицій пенсійних активів в цілому на ринку недержавного пенсійного забезпечення відповідає вимогам законодавства щодо обмеження інвестування пенсійних активів.⁸

Пенсійними фондами, які перебувають  в стадії реорганізації було здійснено  пенсійних виплат 3007 учасникам на загальну суму 2 662,6 тис. грн., з них 1 900,1 тис.грн. за одноразовими виплатами 1297 особам.

„Новими”  фондами було здійснено пенсійних  виплат 1080 учасникам на загальну суму 2 013,1 тис. грн., у тому числі одноразові виплати на суму 2003,5 тис. грн. 1079 учасникам.⁹

Протягом 1 кв. 2007 року недержавними пенсійними фондами було здійснено пенсійних  виплат на суму 682,6 тис. грн., що майже  удвічі більше, ніж за 1 кв. 2006 року та становить 14,6% від загального обсягу виплат, здійснених пенсійними фондами з початку їх діяльності.¹⁰

Динаміка  основних показників діяльності недержавних  пенсійних фондів свідчать про подальший  розвиток та становлення накопичуваної  системи пенсійного забезпечення в  Україні. ¹¹

 

2.2. Аналіз запровадження  системи пенсійного забезпечення.

Із набранням в 2004 році чинності Законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення» в Україні розпочато широкомасштабну пенсійну реформу. Пріоритетними напрямками пенсійної реформи було визнано запровадження накопичувальної складової державного пенсійного страхування та накопичувальної системи недержавного пенсійного забезпечення.

Для запровадження  системи недержавного пенсійного забезпечення під керівництвом Уряду органами виконавчої влади розроблена необхідна нормативно-правова база, достатня для створення та діяльності недержавних пенсійних фондів та інфраструктури, що їх обслуговує. Зокрема, тільки Держфінпослуг, відповідно до своєї компетенції, розробила 31 нормативно-правовий акт, що регулює діяльність суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення.