Кошторис середньої загальноосвітньої школи

 

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

                             Національний технічний університет

                           “Харківський політехнічний інститут”

 

 

                                             Дисципліна „Фінанси ”

 

П’ятак Т.В.

«КОШТОРИС СЕРЕДНЬОЇ  ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ»

(Тавежнянська  ЗОШ № 91)

 

 

 

 

 

                                  Виконала:

                       студентка гр. БФ 40-Б

                      Степаненко Вікторія

                                Перевірила:

                       Гуріненко Н. В. 

 

 

                                                  Харків-2012

                                                      План

Мета і завдання розрахункової роботи …………………………………...3

Розділ 1. Визначення середньорічної кількості класів та правильності      наповнюваності класів і груп…………………………………………………5

     Розділ 2. Складання тарифікаційного списку педагогічного персоналу…..9

Розділ 3. Складання штатного розпису адміністративно-господарського   персоналу……………………………………………………………………..19

Розділ4.Розрахунок фонду з/п педагогічного персоналу школи………..23  

Розділ 5. Розрахунок видатків по інших статтях витрат………………...28

Розділ 6. Кошторис доходів і видатків по школі на рік, у тому числі по статтях………………………………………………………………………...31

Висновок……………………………………………………………………..40

Додаток……………………………………………………………………….41

 

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                   1. МЕТА І ЗАВДАННЯ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ

Кошторисне фінансування охоплює соціально-культурну сферу, науку, управління, армію. Суть кошторисного фінансування полягає у виділенні  бюджетних асигнувань на основі спеціального розрахункового документа — кошторису. Визначення обсягів фінансування ґрунтується  на:

• показниках, що характеризують кількісні параметри діяльності бюджетної установи (оперативно-сітьові показники);
• нормативах видатків у розрахунку на певний кількісний показник.

Оперативно-сітьові показники  поділяються на дві групи:

а)виробничі показники, які  характеризують профільну діяльність даної установи (наприклад, кількість  учнів у школі), що, в свою чергу, розмежовуються на:

• вихідні — об'єктивно існуючі на даний період;
• похідні — визначаються за певними нормами (наприклад, 
  кількість класів у школі залежить від кількості учнів і норми граничної наповнюваності класів);

б)загальні показники, які  характеризують будівлю бюджетної 
установи (наприклад, площа приміщень, кубатура будівлі, санітарно-технічний устрій).

Норми витрат характеризують обсяг витрат на одну розрахункову одиницю.

Залежно від бази розрахунку розрізняють узагальнені та постатейні нормативи. Узагальнені характеризують обсяг витрат з усіх статей на певний виробничий показник, наприклад норми  видатків на охорону здоров'я на одного жителя. Постатейні нормативи  відображають норми витрат у розрізі  окремих статей. Нормативи поділяються:

 а)за методом обчислення:

• розраховані на основі фізіологічних потреб (на харчування, освітлення, опалення тощо);
• розраховані на основі статистичних спостережень;

б)за характером використання:

—обов'язкові (встановлюються органами державної влади та управління);

—факультативні  (визначаються галузевими органами чи бюджетними установами).

Кошторис — це плановий документ, в якому встановлюються обсяг бюджетних асигнувань, їх постатейний  і поквартальний розподіли.

Види кошторисів:

а)індивідуальний — для  кожної бюджетної установи;

б)загальний — по групі  однорідних закладів (загальноосвітні 
школи, дитячі дошкільні заклади та ін.);

в)на централізовані заходи, які проводяться відповідним  органом управління;

г)зведений — обсяги фінансування для окремого органу управління (наприклад, зведений кошторис відділу освіти включає: 
загальні кошториси по загальноосвітніх школах, школах-інтернатах, дошкільних закладах і на централізовані заходи).

Складання кошторису проводиться  відповідно до економічної класифікації видатків. У процесі складання  кошторису всі витрати можуть бути поділені на дві групи. До першої групи належать видатки на оплату праці, планування яких здійснюється, виходячи зі специфіки окремих галузей  соціальної сфери. Решта видатків плануються за стандартною методикою, яка виходить з обсягів закупівлі товарів  і послуг і діючих цін і тарифів.

 

 РОЗДІЛ 1. 

1. Визначення середньорічної кількості класів та правильності наповнюваності класів і груп.

Таблиця 1. Визначення кількості та наповненості класів

01.01.2012					01.09.2012
Класи	Кількість класів	Кількість учнів у класі	Переповненість або недоповненість			Класи	Кількість класів	Кількість учнів	Переповненість або недоповненість
1	1	28	-2			1	3	30	0
2	1	26	-4			2	1	28	-2
3	2	21	-9			3	1	26	-4
4	2	24	-6			4	2	27	-3
5	2	24	-6			5	2	23	-7
6	1	28	-2			6	2	25	-5
7	2	30	0			7	1	30	0
8	2	32	+2			8	2	30	0
9	2	25	-5			9	2	33	+3
10	2	24	-11			10	3	33	-2
11	2	26	-9			11	3	26	-9
12	2	27	-8			12	2	25	-10
∑	21	315	П. 2	Н. -57		∑	24	336	П. З	Н. -42

 

   

На основі даної таблички  з методички 5.2 Мережа класів  я підставила дані школи № 91 у відповідні стовпчики. Таким чином отримала дані щодо кількості класів та учнів на 01.01.2012 та на 01.09.2012.

Проаналізувавши інформацію та роблячи розрахунки на основі даної  інформації   (кількість класів визначається на кожну дату , виходячи з нормативів наповнюваності  одного класу, а вони встановлені на такому рівні:

     1—9 класи  --- 30 учнів;

     10 --- 12 класи ---35  учнів. ) я зробила розрахунки щодо переповненості та недоповненості учнів. На 01.01 2012 переповненість становить 2 учня, а на 01.09.2012- 3 учня.  На 01.01.2012 недоповненість  становить  57 учнів, а на 01.09.2012 – 42 учня.

      Оскільки  бюджетний рік не збігається  з навчальним, окрім показників  на 1 січня і 1 вересня, розраховуються  середньорічні показники кількості  класів або учнів за такою  формулою:

Середньорічний показник кількості учнів становить:

 
;

 

Середньорічний показник кількості класів становить:

 

.

 

 

 

 

 

2. Розподіл  класів на підгрупи по вивченню іноземної мови

Таблиця 2.

 

01.01.2012			01.09.2012
Клас	Кількість груп	Клас		Кількість груп
1	2	1		7
2	2	2		2
3	3	3		2
4	4	4		4
5	4	5		4
6	2	6		4
7	5	7		3
8	5	8		5
9	4	9		5
10	4	10		8
11	4	11		6
12	4	12		4
∑ 543	43	∑ 674		54

 

Розрахунок даних  щодо розподілу класів на підгрупи по вивченню іноземної мови  виконувався таким  чином:

1. я взяла дані з таблиці 5.2 Мережа класів в методичні щодо кількості учнів на 01.01.2012 та 01.09.2012 школи №91, а також дані з таблиці 6.5 Нормативи наповнюваності класів, груп, обов язків навчальних годин навантаження вчителя на тиждень. З неї відомо, що груп з вивчення іноземних мов (1-4, 5-9, 10-12 кл.) не менше 13;
2. щоб дізнатися кількість груп по вивченню  іноземної мови у кожному класі,  я кількість учнів кожного класу розділила  на кількість груп з вивчення іноземної мови ( їх 13) відповідно на 01.01.2012 та на 01.09.2012.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. 

1. Складання тарифікаційного списку педагогічного персоналу

                                                                                                 ДОДАТОК А

ПОГОДЖЕНО       ЗАТВЕРДЖЕНО

„3”  грудня  2011р.    „7”  грудня 2011р.        

М.П.         М.П.

                                             

 

                            ТАРИФІКАЦІЙНИЙ СПИСОК

 

    вчителів та інших працівників Тавежнянської загальноосвітньої 

 

                              школи  № 91 на  1 вересня 2011 р.

 

 

 

№ п /п	Показники на початок навчального  року	Класи
		1-4	5-9	10-12	Разом
1.	Число класів на 1 вересня	7	9	8	24
2.	Число класів-комплектів на 1 вересня ГПД	1	------	-------	1
3.	Число учнів на 1 вересня	198	250	226	674
4.	Загальне число годин  викладацької роботи на тиждень за тарифікацією, в тому числі:
	а) число годин за навчальним планом	168	324	256	848
	б) число додаткових годин	15	37	34	86
	всього	183	361	290	934
	з них  у зв’язку з діленням класів  на    групи для проведення  занять з:
	іноземної мови	15	19	18	52
	праці	----	18	----	18
	фізкультури	----	----	16	16

 

1. Число годин за навчальним планом знайшла так: обов язкові навчальні години на тиждень (1-4 кл. – 24г.; 5-9 кл. – 36 г.; 10-12 кл. – 32г.) помножила на число класів на 1 вересня ;
2. Число додаткових годин я знайшла шляхом додавання  груп для проведення занять з : іноземної мови, праці, фізкультури.