Фінансовий механізм підприємства в умовах сучасної ринкової економіки

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра «Фінанси табанківська справа»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

за спеціальністю

на тему: «ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ»

 

Направлення підготовки: 8.03050801 – «Фінанси  та кредит»

 

 

 

 

 

 

 

 

Науковий керівник:

к.е.н., доцент

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Донецьк, 2012

 

 

ЗМІСТ

       стор.

Вступ………………………………………………………………………………..3

Глава 1.Економічна сутність фінансового механізму підприємства………….5

Глава 2. Методологічні основи фінансового механізму у сучасних умовах…...15

Глава 3. Концепція вдосконалення фінансового механізму підприємства в…..

               Україні….…………………………………..……………………………..25

Висновок……………………………………………………………………………35

Список використаних джерел……………………………………………………36

Додатки…………………………………………………………………………….39

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

В даний час специфіка  фінансових відносин у вітчизняній  економіці характеризується її різноманіттям, що є результатом існування різних форм власності й системи її подальших  перетворень, реорганізації й структуризації, наявністю природно-монопольних  структур (галузей) господарства, а  також регіональних особливостей умов господарства. Усе розмаїття фінансових відносин постійно розвивається та реформується, як у народногосподарському, так і у регіональному масштабах, що відображає обіг грошових коштів, мобілізацію та розміщення фінансових ресурсів, формування доходів та  здійснення витрат.

У цьому аспекті формування й функціонування адекватного фінансового механізму представляється актуальним та складним завданням, оскільки від наявних фінансових ресурсів й ефективності їх використання залежать результати діяльності суб’єктів підприємництва. Розвиток підходів до управління підприємствами – це об’єктивний процес, який дасть змогу на довгостроковій основі здійснювати інтеграцію фінансового, промислового й інтелектуального капіталу, залучити фінансові методи їх мобілізації з орієнтацією на реальний сектор економіки й забезпечити стійкий економічне зростання.

Дослідження проблематики формування й функціонування фінансового механізму підприємств потребує грутовного аналізу його сутності, вивчення сформованих методологічних підходів, визначення конкретного змісту на макро- та макрорівні, ідентифікації його структурних елементів.

Метою курсової роботи є  дослідження теоретичних аспектів розвитку фінансового механізму підприємства в сучасних умовах економіки та розробка концепції по його вдосконаленню.

 

 

Завдання роботи:

• Дослідити  економічну сутність фінансового механізму підприємства;
• Виявити проблеми організації та реалізації фінансового механізму на підприємствах в Україні;
• Розробити концепцію по вдосконаленню фінансового механізму підприємства.

Об’єктом дослідження є процес реалізації фінансового механізму на підприємствах в Україні.

Предметом дослідження є фінансове забезпечення, як головної ланки реалізації фінансового механізму на підприємствах України.

Для вирішення задач, що були поставлені в курсовій роботі, використано загальнонаукові методи пізнання: системний підхід (у дослідженні взаємозв’язку місця і ролі фінансового механізму у системі економічного розвитку), аналіз і синтез (у діагностиці фінансового забезпечення діяльності підприємств).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ГЛАВА 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ ПІДПРИЄМСТВА

 

 

У вітчизняній науці термін «механізм» почав активно вживатися  з 70-х років ХХ ст. Виділяють господарський, фінансовий, кредитний, валютний, ціновий, ринковий, грошовий, організаційний, бюджетний, страховий, інвестиційний, інноваційний механізми тощо [13, с. 18]. Існує безліч їх визначень, які уточнюють та конкретизують  одне одного. Слово «механізм», відповідно до тлумачного словника, використовується для позначення: пристрою, що передає  або перетворює рух; внутрішньої  будови, системи чого-небудь; сукупності станів та процесів, з яких складається  певне (у тому числі й економічне) явище [21, с. 695]. При традиційному суб’єктивістському підході слово «механізм» вживається в другому значенні – як система  методів, способів та важелів. При об’єктивістському  підході воно застосовується в третьому значенні – як сукупність станів і  процесів, що протікають в економічній  підсистемі. В англійській мові термін «механізм» вживається лише в процесному значенні і неодмінно з конкретизуючим словом, наприклад, механізм конкуренції, механізм вирівнювання тощо [8, с. 432]. В німецький мові механізм як окремий економічний термін не застосовується, а розглядається лише як частина складного слова в парі з прикметною характеристикою – наприклад, ціновий механізм [14, с. 309].

Отже, має місце неспівставність понять, що позначаються одним словом «механізм» в перекладній літературі та вітчизняних наукових джерелах. До середини 90-х років вітчизняні науковці вживали термін «механізм» лише з прикметною характеристикою (господарський, організаційно-економічний, фінансовий тощо) без процесної прив’язки. В сучасній літературі цей термін вживається поряд з назвами таких процесів: активізація, виробництво, забезпечення, інвестування, координація, мотивація, організація, реалізація, регулювання, розвиток, створення, стимулювання, управління, фінансування та ін. [24, с. 20]. Усі економічні механізми можна поділити на суб’єкт-механізми та об’єкт-механізми. Взаємодію складових суб’єкт-механізму [11, с. 51] може бути зображено схематично (мал. 1). Об’єкт-механізм являє собою систему економічних явищ, що виникають в певних умовах під впливом початкового імпульсу. Важливим є те, що суб’єкт-механізм створюється для впливу на об’єкт-механізм.

 

 

 

 

Мал. 1. Реалізація економічного суб’єкт-механізм

На сьогоднішній день вітчизняним  науковим дослідженням притаманне суб’єктивістське висвітлення економічних механізмів. Водночас сучасні умови господарювання вимагають вивчення дії економічних  механізмів з урахуванням існуючих особливостей [13, с. 20]. Так, об’єктом управління є не економічна система як така, а її динаміка, а також об’єкт-механізм процесів, що у ній відбуваються. Предметом управління є чинники, що впливають на перебіг економічного процесу. Система класифікації економічних  механізмів, основою якої є розмежування об’єкт- та суб’єкт-механізмів, представлена у табл. 1. Оскільки об’єкт-механізм в реалізації суб’єкт-механізму виступає об’єктом управління, основною класифікаційною ознакою суб’єкт-механізму є даний критерій, а саме – об’єкт управління.

В залежності від особливостей окремих підрозділів суспільного  виробництва та на підставі виділення  сфер фінансових відносин розрізняють:

 · фінансовий механізм  підприємств та господарських  організацій;

 · страховий механізм;

 · механізм функціонування  державних фінансів.

 В свою чергу кожна  з цих сфер вміщує окремі  структурні ланки.Наприклад, механізм  державних фінансів включає в  себе бюджетний механізм та механізм функціонування позабюджетних фондів. У відповідності до територіального розподілу можна виділити фінансовий механізм автономної республіки Крим, місцевих органів влади. Якщо розглядати фінансовий механізм з точки зору його впливу на суспільне відтворення виділяються його функціональні ланки: мобілізація ресурсів; фінансування; стимулювання тощо. Кожна сфера, кожна ланка фінансового механізму є складовою частиною єдиного цілого. Вони взаємозв’язані та взаємозалежні. Разом з тим, сфери і ланки функціонують відносно самостійно. Тому є необхідним постійне узгодження, внутрішня ув’язка складових ланок фінансового механізму для підвищення його дійовості.Сфери і ланки фінансового механізму відрізняються ступенем складності та розгалуження окремих елементів. Наприклад, для бюджетного механізму є характерним різноманітність податків, які надходять до бюджетів, а також різноманітність напрямків використання коштів та методів фінансування. На підприємствах, організаціях визначаються відношення між окремими формами грошових накопичень, розподіляється прибуток, формуються та використовуються фонди.В страхових організаціях широко розвинута система резервних фондів.Сполучення елементів фінансового механізму - форм, видів, методів організації фінансових відносин утворює «конструкцію фінансового механізму», яка приводиться в дію встановленням кількісних параметрів кожного його елементу, тобто визначення ставок та норм стягнення, обсягу фондів, рівня витрат тощо.Кількісні параметри та різноманітні засоби їх отримання є найбільш мобільною частиною фінансового механізму. Наприклад, неодноразово застосовувались різні способи розподілу прибутку, корегувались ставки податків тощо.

В сучасних умовах господарювання, особливо за умов фінансової кризи  та соціально-політичної нестабільності перед підприємствами стоїть складна  задача забезпечення їх сталого та ефективного функціонування. Проте це залежить не тільки від внутрішньої фінансової політики самого підприємства, але і від політики держави стосовно цього питання.

 

Таблиця1.1

Класифікація об’єкт та суб’єкт механізмів

Вид економічного механізму	Критерії	Приклади
Об’єкт-механізм	Процес	Механізм розвитку; Механізм функціонування Механізм ціноутворення тощо
	Рівень економічної системи	Підприємство Галузь Регіон Держава
Суб’єкт-механізм	Об’єкт управління	Відповідно до об’єкт-механізму
	Суб’єкт управління	Керівництво підприємства Керівництво міністерства Місцева влада Центральні органи влади тощо
	Предмет	Відносини, зокрема: Кредитні Інвестиційні Фінансові Валютні Цінові тощо
	Мета створення	Управління Координація Підтримка тощо

 

 

Формуючи фінансовий механізм держава прагне забезпечити його найбільш повну відповідність вимогам фінансової політики того чи іншого періоду, що є гарантом повної реалізації її цілей та задач. При цьому зберігається постійне прагнення до найбільш повної відповідності фінансового механізму тайого окремих елементів особовим і колективним інтересами, що є запорукою ефективності фінансового механізму підприємства [2]. Крім того повинно виконуватися головне завдання фінансових ресурсів, яке полягає узабезпеченні узгодження інтересів держави з інтересами суб'єктівгосподарювання, що здійснюють виробництво ВВП. За допомогоюфінансового механізму здійснюється розподіл створеного у суспільстві ВВП на частини, одна з яких надходить до державного бюджету, а друга залишається у виробників. Саме таким шляхом держава стримує або стимулює виробництво окремих видів продукції та їх реалізацію,відповідно впливаючи на обсяг виробництва ВВП [3].

Проте не лише вплив факторів зовнішнього середовища впливає на фінансовий стан підприємств, а й внутрішній механізм управління фінансами відіграє важливішу роль у ефективному функціонуванні та сталості підприємства в умовах постійних змін економіки.

Фінансовий механізм, у загальному вигляді, являє собою сукупність способів організації фінансових відносин, які використовуються суспільством для створення сприятливих умов економічного і соціального розвитку. Через фінансовий механізм функціонують фінанси підприємства. Якщо фінанси підприємства є об'єктивною економічною категорією, яка характеризує грошові відносини на рівні мікроекономіки, то фінансовий механізм підприємства є суб'єктивним. Він розробляється у межах нормативного законодавства держави.

В економічній літературі поняття "фінансовий механізм" використовується досить широковже понад тридцять років. Але єдиної думки щодо його визначення та його складових не існує. Серед розмаїття визначень і підходів вчених та практиків до поняття "фінансовий механізм" найбільшої уваги заслуговують два аспекти, два підходи до розуміння суті фінансового механізму.

Перший підхід полягає  в тому, що під фінансовим механізмом розуміють функціонування самих фінансів. Матеріальним відображенням фінансових відносин є грошові потоки. Організація цих потоків, порядок їх здійснення відбувається за певними правилами, певними напрямками, що і характеризує фінансову "техніку". З подібного підходу і виходить розуміння фінансового механізму як організаційного відображення фінансових відносин. Такий підхід до визначення фінансового механізму відображає внутрішню організацію функціонування фінансів. Однак, це цілком точно відображається в понятті "організація фінансів", і ототожнювати дане поняття з фінансовим механізмом не представляється доцільним.

Але саме такого підходу  дотримується український вчений Юрій С.І.. Він стверджує, що фінансовий механізм –це сукупність конкретних фінансових форм, методів, важелів, за допомогою яких забезпечується процес суспільного відтворення,  тобто здійснюються розподільчі та перерозподільні відносини, утворюються доходи суб’єктів господарювання і фонди грошових коштів. Таке визначення дуже сильно

Другий підхід до розгляду поняття "фінансовий механізм" полягає в тому, що його розуміють як сукупність методів і форм, інструментів, прийомів і важелів впливу на соціально-економічний розвиток. Даний підхід відображає зовнішню дію функціонування фінансів, характеризує фінанси як вирішальний фактор впливу держави на економіку країни. Завдяки такому аспекту суті фінансового механізму необхідно чітко визначити його складові, його структуру.