Фінанси страхової компанії: суть, взаємозв’язок фінансів і страхування, принципи організації фінансів страховика

     Цільове фінансування (як і інші етапи розділу II пасиву балансу «Забезпечення наступних витрат і платежів») для страхової організації не відіграє відчутної ролі. До цільового фінансування за чинним законодавством належать кошти, отримані з бюджету та з інших джерел. Наприклад, такими коштами можуть бути кошти, що виділяються з бюджету для компенсації громадянам втрачених коштів за договорами довгострокового страхування, укладеними за радянських часів з установами Держстраху СРСР. Вони відображатимуться в балансі тих страхових організацій, через які здійснюватимуться такі компенсації. До недавнього часу такою організацією виступала HACK «Оранта» як правонаступниця Держстраху.

     Позиковий капітал страхової компанії відображається у пасиві балансу: у Розділі Ш «Довгострокові зобов'язання», Розділі IV «Поточні зобов'язання», Розділі У «Доходи майбутніх періодів». До складу позикового капіталу входять такі елементи: довго- і короткострокові кредити банку, кредиторська заборгованість, доходи майбутніх періодів.

     Довгострокові зобов'язання включають усі форми  функціонуючого у компанії позикового капіталу з терміном його використання більше одного року. Основними формами цих зобов'язань є довгострокові кредити банків і довгострокові позикові кошти (відстрочені податкові зобов'язання, тобто заборгованість за податковим кредитом; заборгованість за емітованими облігаціями; заборгованість за фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі тощо), термін погашення яких ще не настав чи не погашені в передбачений термін.

     Поточні зобов'язання включають усі форми  позикового капіталу з терміном його використання до одного року. Основною формою цих зобов'язань є короткострокові кредити банків. Як правило, короткострокові кредити надаються комерційними банками, що здійснюють розрахунково-касове обслуговування страхової компанії. Формально вони носять незабезпечений характер, але фактично забезпечуються розміром дебіторської заборгованості компанії та її коштів на поточному та інших рахунках у цьому ж банку. Крім того, кредит є «самоліквідованим», тому що здійснена за його посередництвом операція генерує при її завершенні грошовий потік, достатній для його повного погашення. Наприклад, такий кредит використовується в ситуаціях, коли потрібно надати страхувальнику перестрахувальний захист, а страхова премія від нього ще не надійшла, а вільних власних коштів, необхідних для сплати премії перестраховику, у прямого страховика не вистачає. У цій ситуації страховик має бути впевнений, що страхувальник у повному обсязі розрахується за договором страхування. У цьому випадку страхувальником, наприклад, може виступати VIР-клієнт компанії, з яким у страховика склалися партнерські відносини.

     Довгострокові короткострокові кредити банку  — це такий елемент позикового капіталу, який не є основним для  страхової організації, оскільки вона є фінансовою установою. Але, хоча основу страхового бізнесу складає залучений  капітал у вигляді страхових резервів, страховик інколи використовує кредити банків (позиковий капітал). Використання позикового капіталу дає страховику додаткові можливості щодо розширення обсягів господарської діяльності, забезпечення ефективнішого використання власного капіталу, прискорення формування цільових фондів, що сприяє підвищенню ринкової вартості страхової компанії.

     До  позикового капіталу належать також кредиторська заборгованість і доходи майбутніх періодів. Ці елементи капіталу не характеризуються специфікою. Вони такі ж самі, як у інших суб'єктів господарювання.

     Нарахування кредиторської заборгованості відбувається практично щоденно, а погашення  зобов'язань за цією внутрішньою заборгованістю — у певні терміни (як правило, протягом місяця). До складу кредиторської заборгованості належить: заборгованість з оплати праці; заборгованість перед позабюджетними фондами — фондом соціального страхування, пенсійним фондом; заборгованість зі сплати премій за договорами страхування майна компанії; заборгованість перед бюджетами різних рівнів; заборгованість зі сплати премій з особистого страхування персоналу компанії; заборгованість за розрахунками з філіями та представництвами; інші види внутрішньої кредиторської заборгованості.

     Доходи  майбутніх періодів як елемент позикового капіталу включають доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.[10,с.393-411]

     Взаємозв'язок фінансів і страхування як економічних  
категорій

     Страхування - найдавніша категорія суспільно-економічних відносин між людьми, яка є невід'ємною частиною фінансів.

     У монографічної та навчальної літератури страхування часто включалося в  економічну категорію фінансів і  йому приписувалися характерні для  фінансів функції та роль. Таке обмеження  сфери дії страхування в теоретичному плані створювало умови для недооцінки страхування в практичному плані.

     За  весь період існування колишнього Радянського  держави страхування, як і вся  економіка, було монополізовано державою. Діяльність страхової системи в  рамках Міністерства фінансів була підпорядкована інтересам бюджету, переважали фіскальні початку на шкоду розвитку страхової справи. Державою допускалися примусові вилучення із страхових фондів величезних коштів на покриття бюджетного дефіциту. Страхування перетворилося на підсобну галузь.

     За  змістом і походженням страхування  має принципові відмінності від  фінансів і кредиту, але, при цьому, безумовно будучи основною ланкою фінансів.

     Страхування є самостійною економічною категорією.  
З розглянутого раніше відомо, що сутність фінансів як економічної категорії пов'язана з економічними відносинами в процесі створення і використання грошових коштів. Сутність страхування також пов'язана зі створенням та використанням грошових коштів. Але, якщо для фінансів завжди необхідні грошові відносини і завжди характерно формування фондів грошових коштів, то страхування може бути і натуральним. Початкове ланка у трактуванні сутності страхування - його замкнута розкладка збитку між зацікавленими учасниками такої розкладки.

     І, крім того, страхування завжди прив'язане до можливості настання страхового випадку, тобто для страхування притаманне як обов'язкова ознака - імовірнісний характер відносин. Використання коштів страхового фонду пов'язане з настанням і наслідками страхових випадків.

     Таким чином, розмежовуючи поняття фінансів і страхування, стає можливим встановити, що страхування зовсім не є придатком  фінансів, а є одним із головних його ланок.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури 

      1. Алєксєєв І. Страхові послуги: Навчальний посібник для студ. 4 курсу спец. / Ігор Алєксєєв, Ірина Кондрат, Ната-ля Ярошевич,; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львівська політехніка". - Львів: Вид-во Національного ун-у "Львівська політехніка", 2006. - 203 с.

      2. Бігдаш В. Страхування: Навчальний посібник/ Володимир Бігдаш,; Міжрегіональна академія управління персоналом. - К.: МАУП, 2006. - 444 с.

      3. Базилевич В. Страховий ринок  України: монографія/ Віктор Базилевич,. - К.: Знання, 1998. - 371 с.

      4. Базилевич В. Страховий ринок України: природа та особливості функціонування: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. доктора економ. наук: Спеціальність 08.01.01 - Економічна теорія/ Віктор Базилевич,; Київський ун-т ім. Т.Г.Шевченка. - К., 1998. - 35 с.

      5. Внукова Н. Страхування: Навч.-метод. посібник/ Наталія Внукова, Віталій Успаленко, Людмила Временко,; За заг. ред. Н. Внукової. - Харків: Бурун Книга, 2004. - 371 с.

      6. Говорушко Т. Страхові послуги:  Навчальний посібник/ Тамара Говорушко,; М-во освіти і науки України,  Укр. нац. ун-т харчових технологій. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 397 с.

      7. Охріменко О. Страхування у  сфері туризму та готельного  господарства: Навчальний посібник  для студентів вищих навчальних  закладів/ Оксана Охріменко,; Ред.  Т.Ю. Ходирева; Київський ун-т туризму, економіки і права. - К.: Вища школа, 2003. - 257 с.

      8. Плиса В. Страхування: Навчальний  посібник/ Володимир Плиса,. - К.: Каравела, 2006. - 391 с.

      9. Стожок Л. Страхування: Навчальний  посібник для дистанційного навчання/ Людмила Стожок,; Ред. Г. Г. Старостенко; Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна". - К.: Університет "Україна", 2005. - 162 с.

      10. Страхування. Горбач Л.М.; Каун  О.Б. Навч.посібник.-К.:Кондор, 2010. – 520с.

      11. Страхування: Підручник/ М-во освіти і науки України, КНЕУ, Українська фінансово-банківська школа; Керівник авт. колективу і наук. ред. Семен Осадець,. - 2-е вид., перероб. і доп.. - К.: КНЕУ, 2002. - 599 с.

      12. Таркуцяк Анатолій Олександрович.  Страховий менеджмент: Метод. матеріали  і рекомендації для студ. Київського ун-ту права / Київський ун-т права. — К., 2000. — 26с.

      13. Ткаченко Н. Страхування: Навчальний  посібник для самостійної роботи  студентів/ Наталія Володимирівна  Ткаченко. - К.: Ліра-К, 2007. - 375 с.

      14. Федоренко В. Страховий та інвестиційний менеджмент: Підручник / Міжрегіональная академія управління персоналом / Валентин Григорович Федоренко (наук.ред.). — К. : МАУП, 2002. — 344с.