Финансы Китая

У Конституції значно розширена  глава про права та обов'язки громадян, яка тепер розміщена одразу за першою главою “Загальні положення”. У ній 23 статті замість чотирьох у Конституції 1975 р. та 16 - у Конституції 1978 р. Вперше введено статті, що визначають громадянство КНР (ст. 33) та встановлюють рівність громадян перед законом (ст. 34). 
   Конституція 1982 р. внесла значні зміни у державну структуру КНР. По-перше, відновлено інститут Голови КНР; по-друге, Постійному Комітету Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП) надано фактично такі самі права в галузі законодавства, як і самим Зборам; по-третє, засновано Центральну військову Раду КНР, що за своїм складом була такою, як і у Військовій комісії ЦК КПК, по-четверте, відновлено волосну ланку органів влади та управління, яка відокремлена від народних комун, що зберігаються дотепер лише як одна з форм організації колективного господарства на селі; по-п'яте, зазначено строк, що обмежує перебування деяких вищих державних посадових осіб на своїх постах (Голови та заступника Голови КНР, Голови та заступників Голови Постійного комітету ВЗНП, Прем'єра, заступників Прем'єра та членів Державної Ради (уряду), Голови Верховного народного суду, Генерального прокурора Верховної народної прокуратури - двома скликаннями ВЗНП, тобто десятьма роками (статті 66,75,87)); по-шосте, визначено принцип несу-місництва членства у постійних комітетах Зборів народних представників (включаючи й ПК ВЗНП) із займанням адміністративних, судових і прокурорських посад (статті 65, 103); по-сьоме, засновано у складі урядів різних ступенів системи ревізійних органів для посилення контролю за фінансовою діяльністю (ст. 91).

Конституція відновила основні  автономні права національних районів, які раніше проголошувалися Конституцією 1954 р., у тому числі й права на видання положень про автономії  та окремо діючих положень (місцевих законів, що враховують національну специфіку), на формування у разі необхідності в межах державної системи  військового будівництва з санкції  Державної Ради загонів суспільної безпеки для охорони громадського порядку в районах національної автономії (ст. 120). Разом із тим, Конституцією вперше встановлено правило обіймання  деяких посад в органах самоврядування районів національної автономії  громадянами “тих національностей, які користуються районною автономією” (ст. 114). їм резервуються пости голів  урядів національної автономії та голів  або заступників голів Постійних  комітетів Зборів народних представників  цих одиниць. Проте в чинній Конституції  КНР, як і в усіх попередніх, немає  визначення права не-ханьських народів  на самовизначення та державність. 
   Чинна Конституція КНР названа Основним законом держави і має найвищу юридичну силу. Структура Конституції: Вступ (Преамбула), чотири глави (138 статей). Конституція КНР 1982 p. має реальний характер. Проголошений нею курс на реформування китайської економіки проводиться динамічно та результативно.

Завдання 2. Аналіз функціонування бюджету КНР.

упродовж перших трьох етапів реалізації економічних  реформ КНР вдалося досягти значних  змін у своєму господарстві.

У 1999-му році Китай  виробляв вже 246% ВВП від рівня 1989 року хоча показник ВВП на душу населення  залишався (за валютним курсом доволі низьким). Щорічне економічне зростання  було близьким до 10% на рік і навіть у кризовому для тихоокеанських країн періоді (1997-1998 рр.) темпи нарощування ВВП не були нижчими за 7%.[1]

Суттєво зменшилась питома вага зайнятих у сільському господарстві з 70% (у 1978 р.) до 46% (1998). Мало місце скорочення питомої ваги військових витрат, проте навіть і зараз країна має доволі високу їх частку у структурі ВВП. Переміщення робочої сили з сільської місцевості у міста посилило процес урбанізації в країні. Було реалізовано й багато інших програм зокрема збільшилася тривалість обов’язкової шкільної освіти (з 6 до 9 років), суттєво зросла очікувана тривалість життя з 56 років до 71-го, зменшилась питома вага сяокан у структурі населення країни. Великого розповсюдження набула політика планування сім’ї – «Нас двоє – нам двох».

У новому тисячолітті Китай хоча і уповільнив темпи економічного зростання все одно продовжує залишатися одним з рекордсменів за темпами росту серед країн з транзитивною економікою. Щорічне зростання ВВП КНР фіксується за останні п’ять років на рівні 8,5% до попереднього року, а перший квартал 2004 р. можна вважати початком системної акселерації господарства країни, коли обсяги промислового виробництва зросли на 18,2%, фіксовані інвестиції на 43%, а ВВП на 9,8% (Див. табл. 8.2). Упродовж останніх чотирьох років країна мала позитивне сальдо зовнішньої торгівлі, а її експорт у 2003-му році перевищував імпорт в 1,5 рази, що є рідким явищем у світовій економіці. Китаю вдалося приборкати інфляцію, яка впродовж останніх семи років була нижчою (а подекуди навіть від’ємною) за рівень долара США. Досить показовим виступають резерви Центрального (Народного) Банку КНР, які упродовж семи останніх років зросли у 3,1 рази (з 140 до 440 млрд. дол.), при цьому обмінний курс юаня до дол. США практично залишився без змін.

Головними факторами  подальшого економічного зростання  в КНР найближчим часом виступатимуть: суттєве нарощування експорту, збільшення капіталовкладень, що забезпечують близько  половини приросту ВВП, прямі іноземні інвестиції в економіку країни та перехід країни до технологічного етапу  розвитку. Важливе значення має також участь КНР у міжнародних економічних структурах – СОТ, АТЕС, «СВА-3» (Китай, Японія, Південна Корея), Шанхайської організації співробітництва тощо. 
Разом з тим, багато сучасних економістів звертають увагу на негативні наслідки швидкого економічного зростання та ті загрози, що несе у собі глобалізація світового господарства. [4]

З населенням в 1,3 мільярда осіб, Китай недавно став другою за величиною економікою і всі частіше грає важливу і впливову роль у світовій економіці.

Тим не менше, Китай залишається  країною, що розвивається і її ринкових реформ є неповними. У 2011 році валовий національний дохід Китаю на душу населення становить $ 4940 рейтинг сто чотирнадцятого в світі, і більше 170 мільйонів осіб все ще живуть нижче $ 1,25 у день міжнародної межі бідності. З другому за величиною число бідних в світі після Індії, скорочення бідності залишається фундаментальною проблемою.

Швидке економічне панування  принесло на багато проблем, а також, у тому числі високого нерівності, швидкої урбанізації, проблеми забезпечення екологічної стійкості та зовнішніх дисбалансів. Китай також стикається з демографічними тиском, пов'язаних з старінням населення та внутрішня міграція робочої сили.

Значні коригування політики необхідні для того, щоб економічне зростання Китаю, щоб бути стійким.Досвід показує, що перехід від середнього доходу з високим рівнем доходу статус може бути більш складною, ніж піднявшись з низьким і середнім доходом.

12-й п'ятирічний план  Китаю (2011-2015) рішуче вирішує ці питання. Це висуває на перший план розвиток послуг і заходів щодо вирішення екологічних і соціальних диспропорцій, встановлення цільових показників скорочення забруднення, підвищення ефективності використання енергії, покращення доступу до освіти і охорони здоров'я, а також розширити соціальний захист. Її річний показник зростання в 7 відсотків сигналізує про намір зосередитися на якість життя, а не темпи зростання. [1]

Значний прогрес Китаю  в скороченні бідності протягом останніх трьох десятиліть добре відомі.Понад 600 мільйонів чоловік вирвалися  з бідності, як рівень бідності в  Китаї знизився з 84 відсотків у 1981 році до 13 відсотків у 2008 році, як вимірюється  відсоток людей, що живуть на суму, еквівалентну 1,25 дол США менше в день в 2005 році закупівельних умов паритету цін .

Істотний прогрес був  досягнутий в показниках розвитку людського  потенціалу, а також, що сприяють глобальних зусиль по досягненню Цілей розвитку тисячоліття.

Китай почав своє  співробітництво з банком у 1980 році, так само, як вона приступила до своїх реформ.Запуск в якості одержувачів підтримки з боку Міжнародної асоціації розвитку (МАР), фонд банку для бідних, Китай закінчив МАР в 1999 році і став одним із співавторів в 2007 році. Це буде третій за величиною акціонером Світового банку по завершенні збільшення капіталу затверджена в 2010 році, 30-річчя свого партнерства. 

Протягом цього часу, характеру  діяльності банку в Китаї змінилася  для задоволення швидко зростаючих потреб країни. Спочатку банк надає технічну допомогу вводяться основні економічні реформи, сучасних методологій управління проектами та новими технологіями. Пізніше акцент змістився на зміцнення організаційної структури та передачі знань.В даний час Банк заохочує обмін знаннями для того, щоб решта світу, щоб вчитися на досвіді Китаю.

Лісових плато вододілу Проект реконструкції приступили до відновлення цієї області, де проживає понад 50 мільйонів людей, де століттями надмірне і надмірний випас худоби привели до однієї з найвищих ерозії в світі і широко поширеною бідності.Більше 2,5 мільйонів людей вирвалися зі злиднів; доходи подвоїлися, природні ресурси були захищені і багаторічних рослинного покриву збільшилася з 17% до 34%, рівень зайнятості збільшився, запаси продовольства були забезпечені за виробництво зерна душу населення збільшився з 365 кг до 591 кг в рік, а екологічна рівновага була відновлена ​​в обширній області, на думку багатьох, щоб бути за допомогою.[2]

Проект з поновлюваних джерел енергетичного розвитку , а також за підтримки Глобального екологічного фонду, сприяло розвитку стійкої фотоелектричного ринку, щоб забезпечити надійний, доступний і екологічно чистої енергії для сільських жителів, які живуть за рахунок електричної мережі.Проект підтримали продаж сонячної системи близько 400.000 сільських домогосподарств і установ, а також поставка сонячної енергії в ізольованих напівкочове населення переведено на поліпшення доступу до комунікації та освіти, поліпшення якості повітря в приміщенні, а також зниження викидів CO2. Цей проект допоміг об'єднати міжнародні досягнення технології з перевіреними недорогих китайських виробничих потужностей, які, в свою чергу, допомогли зробити Китай номер один виробник сонячних обладнання та комплектуючих по всьому світу. розвитку лісового господарства в бідних районах здійснення проекту був частиною більшого світу Банк зусиль, щоб зберегти і розширити лісу в Китай, який є не тільки основні екологічні проблеми, але й пріоритетного розвитку в бідних, віддалених гірських районах центрального і західного Китаю, де сільськогосподарські землі є вкрай бідним та лісові ресурси є найбільш важливим виробництва активу в наявності. Проект сприяв значному зниженню рівня бідності в районах здійснення проекту, з 40% у 1998 році до 17,5% в 2005 році. Середньорічний дохід на душу населення збільшився на 150% і лісового покриву збільшилася на 6,7% в порівнянні з рівнем 1997 року. Незважаючи на Китай виграє в порівнянні з міжнародними показниками освіти з середнім рівнем доходу, досягаючи останнього 5% населення шкільного віку була найважчою і дорогим. Базова освіта в західних проектних областях зосереджені на атаці корінні причини нерівності в доступності та якості, особливо серед дівчаток і етнічних меншин у сільській місцевості. В рамках проекту побудовані або модернізовані 1525 школам, поставляється майже сім мільйонів підручників, підготовку майже 11000 керівників і більше 154 000 вчителів. Сьогодні існує загальний охоплення бідних хлопчиків, дівчаток та етнічних меншин в початкових і середніх школах в п'яти провінціях проекту. Чунцин проект міського середовища допомогли розробити сучасну каналізацію та вивезення сміття для швидко зростаючого міста додому до 32 мільйонів чоловік.Якість води незмінно поліпшується з 2003 року, і до 2006 року 100% води зустрівся стандарти безпеки для пиття після лікування. Органічні речовини відходів незначно знизилися або, принаймні стабілізувалася, незважаючи на величезне зростання навантаження забруднення, а також сучасний, санітарних полігонів, які відповідають міжнародним стандартам замінити районі звалища і випадкові і небезпечні звалища сміття. Крім здоров'я, Китай боротьбі з туберкульозом Проект був найбільший проект боротьби з туберкульозом фінансований Світовим банком у світі, що охоплює 668 000 000 чоловік в 16 провінціях. Метою проекту була повністю досягнута, а завдання з виявлення та лікування хворих на туберкульоз ціни на були перевищені.Проект зареєстрований і лікування близька до 1,6 млн нових пацієнтів. Більше 1,5 мільйонів з цих пацієнтів завершили лікування (94,2%) і близько 1,5 млн. пацієнтів були вилікувані (93,8%).[4]

Б)  Держава встановлює бюджет на 5 рівнях влади, а саме, на рівні центрального уряду; рівні провінцій, автономних районів та муніципалітетів, що знаходяться в прямому підпорядкуванні центрального уряду; міст, у складі яких є райони і автономні префектури; повітів, автономних повітів міст, в яких відсутній розподіл на райони і муніципальні райони; селищ, національних селищ та невеликих міст.

Селища, національні селища і невеликі міста, в яких умови  не дозволяють встановлювати бюджет, можуть, за рішенням органів влади  відповідних провінцій автономних областей чи муніципалітетів, що знаходяться  в прямому підпорядкуванні Центральному уряду, тимчасово не встановлювати  бюджет. Бюджети різних рівнів повинні  підтримувати баланс між доходами і  витратами. Бюджет Центрального уряду, складається з бюджетів його різних відділів і включає доходи, передані місцевими органами центрального уряду  і повернуті доходи та субсидії, виділені центральним урядом місцевим органам.

Місцевий бюджет складається  з загальних бюджетів різних провінцій, автономних районів та муніципалітетів, що знаходяться в прямому підпорядкуванні  центрального уряду. Місцевий загальний  бюджет будь-якого рівня складається  з бюджету відповідних місцевих органів влади, сумарного загального бюджету наступного по низхідній  рівня. У тому випадку, якщо наступний  по низхідній рівень має тільки бюджет органів влади відповідного рівня, то сумарний загальний бюджет наступного за низхідною рівня означає бюджет органів влади відповідного рівня. При відсутності бюджету на наступному по низхідній рівні загальний бюджет означає бюджет органів влади відповідного рівня.

Бюджет місцевих органів  влади будь-якого рівня складається  з бюджетів місцевих відділів відповідного рівня. Бюджет місцевих органів влади  будь-якого рівня включає в  себе доходи, передані органами влади  нижчого рівня та доходів, повернутих або виданих в якості субсидій органами влади вищого рівня. Бюджет відділу складається з бюджетів підпорядкованих їм підрозділів. Бюджет організації відноситься до бюджету  доходів і видатків державного органу громадської організації або  будь-якого підрозділу перерахованого в бюджеті відділу. Держава практикує  систему поділу податків між центральним  урядом і місцевими органами влади. Бюджет, прийнятий з'їздом народних представників відповідного рівня, не може бути змінений без проходження обумовлених законом процедур.

Бюджетний рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня за Григоріанським календарем. В якості обчислюваної одиниці бюджетних  доходів і витрат приймається  юань.