Державний бюджет

          1.2. Доходна частина бюджету та методи її формування

 

Державний бюджет займає провідне місце в бюджетній системі України. І як будь-який план, він має свої складові частини. Відповідно до глави 5 Бюджетного кодексу (далі — БК) можна виділити доходну і видаткову частини Державного бюджету.

  Дослідження проблем формування доходної частини Державного бюджету України викликає інтерес, насамперед тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення. Через державний бюджет органи державної виконавчої влади здійснюють реалізацію державної внутрішньої і зовнішньої політики, державне регулювання і стимулювання економіки, фінансування соціальної політики з врахуванням довгострокових інтересів країни. Збільшення асигнувань з державного бюджету сприяє зростанню сукупного попиту в економіці і, відповідно, збільшенню випуску продукції і зайнятості. Наведене свідчить про актуальність досліджуваної теми.

Норми, які регулюють  відносини по формуванню доходної частини бюджету, відіграють важливу роль у системі бюджетно-правових норм, оскільки ці відносини впливають як на фінансове забезпечення функцій управління, так і на розвиток держави в цілому. Звернемо увагу на особливий характер зв'язку бюджетних матеріальних і процесуальних норм порівняно з цивільними матеріальними і цивільними процесуальними нормами. Відмінність полягає передусім в тому, що в бюджетних відносинах беруть участь одні й ті ж учасники, якими є органи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями [2], а у цивільних — самостійні й різні суб'єкти. До учасників формування державного бюджету відносяться Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України і Верховна Рада України, а також розпорядники бюджетних коштів.

Стаття 2 БК дає наступне визначення доходів бюджету —  це усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній  основі, справляння яких передбачено  законодавством України [2]. Але, на нашу думку, ця дефініція не повністю відображає сутності поняття «доходи бюджету». З огляду на розробки, здійснені наукою бюджетного права, можна дати наступне визначення: доходи бюджету — це частина фінансових ресурсів, що опосередковують економічні відносини з приводу акумулювання державою грошових коштів для створення централізованого грошового фонду, які мають на меті забезпечення реалізації державних програм. Правові норми, що стосуються складу і формування доходів державного бюджету, складають окрему групу, але розглядаються в одному розділі з групою правових норм, що регулюють видатки бюджету. Тим самим підкреслюється єдність і взаємозалежність між доходною і видатковою частинами, тобто збалансованість бюджету, що має бути враховано при формуванні кожної з цих частин. Необґрунтовані розбіжності між обсягами доходів і видатків, нехтування узгодженістю в процесі формування кожної з цих частин бюджету призводять до таких негативних явищ як розбалансованість та дефіцит державного бюджету, у зв'язку з чим немає оптимального впливу бюджету на розвиток економіки і соціальної сфери.

Розмаїття видів доходів  відображається завдяки бюджетній  класифікації, яка здійснюється з  метою проведення необхідного аналізу  в розрізі доходів та забезпечення загальнодержавної та міжнародної  порівнянності бюджетних показників.

Доходи державного бюджету – здійснювані на підставі правових норм обов’язкові і добровільні надходження до бюджету, що використовуються державою для виконання своїх функцій. Розрізняють два види бюджетних надходжень:

-  загальні – формують загальний фонд бюджету і не мають цільового використання;

- спеціальні – зараховуються до спеціального фонду бюджету і використовуються на передбачені законодавством заходи.

За формою мобілізації  доходи державного бюджету поділяються  на п’ять груп (рис. 1.1):

1. податкові надходження;
2. неподаткові надходження;
3. доходи від операцій з капіталом;
4. офіційні трансферти;

 

          Рис. 1.1  Структура доходів державного  бюджету [14, c.495]

Податки – обов’язкові  платежів, що сплачуються юридичними та фізичними особами до бюджетів різних рівнів у порядку та в терміни, передбачені законодавством. Податкові надходження до бюджету класифікуються за предметно-цільовою ознакою:

1. Податки на доходи, прибуток, збільшення ринкової вартості:

1.1   податок на доходи з фізичних осіб;

1.2   податок на прибуток підприємств.

2. Збори за спеціальне  використання природних ресурсів:

• 2.1 збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду;

• 2.2   збір за спеціальне використання водних ресурсів;

• 2.3   платежі за користування надрами;

• 2.4 збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

• 2.5   плата за використання інших природних ресурсів.

3. Внутрішні податки  на товари і послуги:

• 3.1  податок на додану вартість;

• 3.2  акцизний податок;

• 3.3  ліцензійні збори та плата за сертифікати.

4.  Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції:

4.1   ввізне мито;

2.   вивізне мито.

5.   Податки на власність. До зазначеної категорії відноситься податок з власників    транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Він має місце в доходах місцевих бюджетів обласного рівня (фонд фінансування дорожного господарства) та бюджетів територіальних громад.

6. Інші податки:

6.1   податки, не віднесені до інших категорій;

6.2  збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Неподаткові надходження до бюджету включають:

1. Доходи від власності  та підприємницької діяльності:

     1.1  частина прибутку господарських організацій, що вилучається до бюджету;

     1.2 надходження від перевищення валових доходів над валовими видатками НБУ;

     1.3  надходження від грошово-речових лотерей;

     1.4  дивіденди, нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств;

     1.5  рентна плата;

     1.6  надходження від приватизації. Зазначене джерело надходжень використовується на рівні державного бюджету як джерело фінансування дефіциту бюджету.

2. Адміністративні збори  і платежі, надходження від  некомерційного та побічного  продажу:

  2.1 плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ;

  2.2   виконавчий збір;

     2.3 плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна;

     2.4   державне мито;

     2.5   митні збори;

     2.6 єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.

3.  Надходження від штрафів та фінансових санкцій:

     3.1   штрафи з винних осіб, що заподіяли шкоду підприємству;0

     3.2   адміністративні штрафи;

     3.3   штрафи за порушення правил пожежної безпеки.

4.  Інші неподаткові надходження:

     4.1   надходження коштів від реалізації конфіскованого майна;

     4.2 надходження сум кредиторської та депонентської заборгованості підприємств, організацій та установ, щодо яких минув строк позовної давності;

     4.3  надходження коштів від реалізації надлишкових озброєнь та військової техніки;

     4.4  відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та алкогольних напоїв;

    4.5    надходження від збору за проведення гастрольних заходів;

    4.6  надходження коштів від продажу на аукціонах спеціальних дозволів на користування надрами та збору за видачу таких дозволів;

    4.7   плата за виділення номерного ресурсу;

    4.8   збір за користування радіочастотним ресурсом;

    4.9   плата за оформлення посвідчення закордонного українця;

    4.10 відрахування від сум перевищення розрахункової величини фонду оплати праці на підприємствах-монополістах;

4.11  портовий (адміністративний) збір;

4.12  доходи від операцій з кредитування та надання гарантій;

4.13  додаткові збори на виплату пенсій;

4.14  власні надходження бюджетних установ;

4.15  інші неподаткові надходження.

Склад надходжень від операцій з капіталом:

1. Надходження від продажу основного капіталу:

    1.1  надходження коштів від реалізації безгосподарного майна, майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави, та скарбів, знахідок, а також валютні цінності і грошові кошти, власники яких невідомі.

    1.2 надходження коштів від державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Структура цінностей фонду:

• державний запас дорогоцінних металів;
• державний запас дорогоцінного каміння;
• оперативний резерв золота. На відміну від двох попередніх складових фонду (використовуються для поточних потреб економіки), використовується для невідкладних потреб економіки;
• історичний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Використовується лише за рішенням уряду з метою експозиції чи наукових досліджень.

2. Надходження від реалізації державних запасів товарів:

• 2.1 надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву;

• 2.2  надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

3. Надходження від  продажу нематеріальних активів і землі.

Офіційні трансферти формуються за рахунок зовнішніх і внутрішніх надходжень. Внутрішні – перерахування коштів з місцевих бюджетів-донорів на рахунки державного бюджету; зовнішні – платежі з бюджету ООН за участь України в миротворчих операціях.

Цільові бюджетні фонди включаються  до складу спеціального фонду бюджету. В Україні формуються такі цільові  фонди:

1. Фонд України соціального  захисту інвалідів. Джерелами  його формування є:

• кошти бюджету;
• відрахування від фонду оплати праці інвалідів на підприємствах та установах;
• штрафи за порушення нормативів працевлаштування інвалідів;
• відсотки за користування тимчасово вільними коштами фонду;
• доброчинні внески та пожертвування.

Напрями використання Фонду:

• придбання засобів пересування, протезно-ортопедичних виробів для інвалідів;
• санаторно-курортне лікування;
• компенсації за невикористані відпустки;
• компенсації на купівлю бензину;
• виплата одноразової щорічної допомоги інвалідам.

2. Збір за забруднення  навколишнього природного середовища. Об’єктами нарахування збору виступають:

• для стаціонарних джерел забруднення;
• для пересувних джерел забруднення – обсяги фактично спожитого пального. [15]

Нормативи відрахувань  до Фонду встановлюються Кабінетом  Міністрів на одиницю забруднюючих речовин чи відходів. За перевищення ліміту викидів або його відсутність збір справляється у п’ятиразовому розмірі.

                                                                                                                                                           

 

2. Аналіз формування доходної частини Державного бюджету України

 

Внаслідок колапсу реального сектору економіки через безсистемні, непродумані дії, прорахунки в економічній та соціальній політиці Державний бюджет України за 2009 р. системно не виконувався. Для досягнення виконання бюджету використовувалось не лише збільшення податкового тиску на економіку, а весь набір протиправних засобів – від примусового стягнення податків наперед у сумі 18,2 млрд. грн. до свідомого невідшкодування ПДВ у сумі 10,1 млрд. грн. Коли це не допомогло, Уряд взявся до свідомих маніпуляцій зі статистикою та включив до доходів 15,7 млрд. грн. використання СПЗ МВФ, хоча сам МВФ був проти цього, вказуючи на боргову природу цих коштів. Після виправлення цих статистичних маніпуляцій виявилось що, річний план, затверджений Верховною Радою, був не виконаний за доходами на величезну суму – 45,6 млрд. грн., або на 17,9%. Незважаючи на використання протиправного арсеналу стягування коштів з бізнесу, загальна сума доходів державного бюджету за 2009 р. виявилась навіть меншою ніж у 2008 р., причому на значну величину – 22 млрд. грн.