Державний бюджет

Зміст

Вступ.....................................................................................................................................3

1. Теоретичні основи формування Державного бюджету...........................................5

1.1. Державний бюджет як основний фінансовий план держави..............................5

2. Доходна частина бюджету та методи її формування..........................................9

2. Аналіз формування доходної частини Державного бюджету України.............17     

3. Шляхи підвищення ефективності формування доходів Державного бюджету України.............................................................................................................................26

Висновки.......................................................................................................................30

Список використаної літератури..............................................................................32

Додатки....................................................................................................................34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                         

 

 

 

 

Вступ

Економічний зміст бюджету  та його ланок розкривається в процесах формування та розподілу грошових ресурсів, які за своєю сутністю дуже різноманітні й охоплюють усі рівні державного управління. Рух валового внутрішнього продукту на всіх стадіях – від створення до споживання здійснюється за допомогою грошових фондів. Тому залежно від того, як відбувається процес мобілізації та використання бюджетних коштів, як це впливає на формування в кінцевому підсумку фондів споживання та нагромадження визначається роль бюджету в управлінні економікою. У зв’язку з цим важливе значення має постійне удосконалення системи мобілізації доходів бюджету, краще використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Актуальність теми дослідження  обумовлюється не тільки потребами  практики державного будівництва, а й необхідністю всебічного наукового дослідження бюджетного процесу в цілому та фінансових основ його формування зокрема. В контексті даного дослідження найменш розробленими в науковому плані є питання формування ресурсної бази Державного бюджету. Однак, без з’ясування на науковій основі цього питань не можливе ефективне вирішення питань розподілу бюджетних коштів.

Наукове осмислення проблеми необхідне для вирішення таких  практичних завдань, як створення фінансової бази, достатньої для виконання державними органами своїх завдань, створення гарантованих, передбачуваних та довгострокових доходних джерел бюджетів.

Основна мета курсової роботи полягає у виявленні особливостей та аналізі ефективності формування доходної частини Державного бюджету України. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду  завдань:

- дослідити науково-методичні засади формування доходів Державного бюджету України;

- проаналізувати особливості формуванні доходної частини Державного бюджету України;

- на основі проведеного аналізу рекомендувати можливі шляхи оптимізації формування доходної частини Державного бюджету України.

Об’єктом дослідження виступає доходна частина Державного бюджету України.

Предметом дослідження є методи і джерела формування Державного бюджету України.

Курсова складається  із вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дослідження, визначаються мета, завдання, предмет, об’єкт, інформативна база та методи дослідження. Основна  частина присвячена дослідженню  визначеної проблеми. У висновках сформульовано основні результати роботи.

 В дослідженні застосовано логіко-діалектичний метод пізнання, методи системного аналізу, абстракції, синтетичних оцінок, метод багатовимірного статистичного аналізу, групувань, вибірок тощо.

В якості інформативної бази курсової роботи виступили нормативно-правові акти з питань формування Державного бюджету, літературні джерела з теми дослідження, матеріали спеціалізованої періодичної преси.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Державний бюджет як основний фінансовий план держави

 

Бюджетна система складається  з Державного бюджету України, республіканського  бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Сукупність всіх бюджетів, що входять до складу бюджетної  системи України, є зведеним бюджетом України. Зведений бюджет України використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України. Бюджет будується на принципах цілісності, повноти, достовірності, гласності, наочності і самостійності всіх бюджетів, що входять у бюджетну систему України.

Бюджет - це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим та місцевими Радами народних депутатів.

Головне місце у бюджетній  системі України займає Державний  бюджет. Державний бюджет – це загальнодержавний  фонд коштів, з якого органи державної  влади отримують кошти для  матеріального опосередкування  свого функціонування. Бюджет –  це лише форма утворення, план формування централізованого фонду коштів і його використання. Це великий кошторис, розпис доходів і видатків, який повинен бути узгоджений по термінах надходження і використання коштів. Тобто бюджет будь-якої держави – це її фінансовий план. Але це не просто фінансовий план. Це її основний фінансовий план, оскільки в державі існує багато фінансових планів, але Державний бюджет відіграє координуючу роль по відношенню до них. Так, будь-яке міністерство має свій фінансовий план (кошторис), але він залежить від бюджету, з якого надходять асигнування, або в нього відраховуються платежі.

Сутність бюджету реалізується через його функції. Основних, чітко  структурованих функцій є дві  — розподільна і контрольна. В економічній літературі називаються також і додаткові функції — економічної безпеки держави, забезпечення існування держави тощо.

Через розподільну функцію  держава зосереджує у своїх руках усі джерела бюджетних надходжень, щоб потім використати їх з найбільшою ефективністю. Жодна з інших ланок фінансів не здійснює такого багатопрофільного перерозподілу як по вертикалі, так і по горизонталі економіки. Це перерозподіл між міністерствами, відомствами, напрямами між блоками галузей, територіальний розподіл.

Сфера дії  розподільної функції досить значна. Це пояснюється тим, що в бюджетних відносинах беруть участь практично всі члени суспільства. Основою бюджетного розподілу є чистий дохід, який утворюється в суспільстві.

Сутність  контрольної функції полягає  в тому, що суспільство в особі специфічних державних або недержавних структур контролює і вирівнює бюджетний розподіл. Виконання контрольної функції сприяє оптимальному рухові бюджетних ресурсів як в частині їх збирання, так і розподілення.

Функціонування  бюджету здійснюється у взаємодії  двох його особливих форм — доходів і видатків, кожна з яких має специфічне суспільне призначення.

За рахунок  доходів формується фінансова база діяльності держави, а за рахунок видатків забезпечуються економічні та соціальні потреби всіх членів суспільства.

Державний бюджет повинен забезпечувати необхідними коштами фінансування заходів економічного та соціального розвитку, що мають загальнодержавне значення, а також міждержавних відносин.

Крім того, через державний бюджет здійснюється перерозподіл частини  фінансових ресурсів між адміністративно-територіальними утвореннями України з урахуванням економічного, соціального, екологічного, природного стану, необхідності вирівнювання фінансового забезпечення.[21, c.42]

      Як фінансовий план бюджет відображає економічну, соціальну,міжнародну, військову політику держави. Видатки на економіку визначаються двома факторами:

- масштабами державного сектора;

- методами економічної політики – бюджетне фінансування економічної діяльності чи податкове регулювання.

Рівень та обсяг соціальних видатків визначається фінансовою моделлю суспільства. Через систему доходів бюджету реалізується податкова політика.

Стан бюджету як фінансового  плану характеризується показниками:

  -   рівновага доходів і видатків;

  -   перевищення доходів над видатками – профіцит бюджету;

  -   перевищення видатків над доходами – бюджетний дефіцит.

    Бюджетне планування – комплекс заходів із визначення доходів і видатків на стадіях складання, розгляду та затвердження проекту бюджету. Науково-аналітичною стадією розробки проекту бюджету є бюджетне прогнозування. На відміну від бюджетного планування, воно не має нормативного характеру.

[4, c.144]

Для успішного функціонування кожній державі необхідно запланувати  можливе одержання доходів для  покриття першочергових видатків. Можливості планування на далеку перспективу обмежені, тому, бюджет повинний бути пристосований до певного проміжку часу. Складання періодичного плану достатньо повного, доволі чітко і правдиво складеного, дає можливість привести в рівновагу доходи і видатки, зібрати заплановані доходи і ефективно фінансувати витрати, необхідні для виконання завдань, які Конституцією покладені на державу.                                                                                                                                                                                      

Фонди фінансових ресурсів є об’єктивно необхідною умовою здійснення процесу розширеного відтворення  на всіх його стадіях і у всіх формах. Джерелом фінансових ресурсів є валовий внутрішній продукт.

Створення й використання фінансових ресурсів одночасно передбачає їхній рух. При переміщенні фінансові  ресурси відокремлюються від  матеріальних цінностей. Проте рухові матеріальних цінностей завжди передує  рух фінансових ресурсів.

Фінансові ресурси – це грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу й використання валового внутрішнього продукту, що створюється упродовж певного часу в державі. Фінансові ресурси держави включають ті з них, що перебувають у розпорядженні органів державного управління, всіх видів і форм підприємницьких структур і населення. У розпорядженні держави перебувають ресурси бюджетної системи й різних видів централізованих та децентралізованих фондів, а також державних страхових органів, державних кредитних установ). Інша частина фінансових ресурсів у держави знаходиться в розпорядженні господарських підприємств, установ і організацій різних форм власності та видів діяльності. Третя частина – у розпорядженні населення в формі вкладів, заощаджень і депозитів у банківській системі та в інших фінансових установах. [12, c.261]

З трансформацією вартості валового внутрішнього продукту у відповідні фонди фінансових ресурсів фінанси  починають впливати на процес розширеного  відтворення й працювати як складова економічного механізму. Усе це зумовлює актуальність розгляду суті й складу фінансових ресурсів, їхньої специфіки у відтворювальному процесі.

Фінансові ресурси є  матеріальними носіями фінансових відносин, що дає змогу виокремити фінанси із сукупності інших економічних категорій, жодна з яких не характеризується матеріальним носієм. Ця особливість характерна для фінансів будь-якої економічної системи, проте в кожній із них застосовуються різні форми й методи створення та використання фінансових ресурсів.

Тому введення в науковий обіг поняття „фінансові ресурси” дає змогу точніше визначити  об’єкт фінансового прогнозування  й балансових розрахунків, а за його допомогою обґрунтувати форми й  методи впливу фінансів на увесь відтворювальний  процес. Тут можна виявити таку взаємозумовлену залежність: фінанси як сукупність економічних відносин знаходять своє безпосереднє вираження в фінансових ресурсах, формою руху яких є фонди. Отже, процес створення й використання фондів фінансових ресурсів є об’єктом фінансового прогнозування та балансових розрахунків і наукових досліджень.

Місце і роль фінансових ресурсів у розширеному відтворенні  можна чітко визначити лише тоді, коли матимемо їхнє теоретичне обґрунтування  як економічної категорії. В економічній  літературі й досі немає єдиної думки щодо визначення фінансових ресурсів, їхнього змісту, методів впливу на ефективність господарювання.

 Для науково обґрунтованого визначення поняття фінансових ресурсів треба чітко визначити ті критерії, яким воно повинно відповідати. До них належать джерела створення, форми виявлення, цільове призначення.

З огляду на це фінансові  ресурси – це грошові накопичення  і доходи, що створюються в процесі  розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту й зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення безперервності розширеного відтворення та задоволення інших суспільних потреб.[3, c.416]

Наведене вище визначення фінансових ресурсів дає змогу пов’язати  їхній обсяг і склад із вартісною  структурою валового внутрішнього продукту й закладає основу для забезпечення єдності прогнозування динаміки валового внутрішнього продукту й фінансових ресурсів. Це дає змогу активніше використовувати фінанси як інструмент господарського механізму для впливу на всі елементи структури процесу виробництва. У цьому визначенні виражена економічна основа й зв’язок фінансових ресурсів з відтворювальними процесами, що, в свою чергу, дає змогу визначити їхній склад і структуру.