Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Апреля 2013 в 13:03, курсовая работа
Фінансова діяльність підприємства становить систему грошових відносин у процесі утворення, розподілу та використання різних фондів коштів. Фінанси підприємства насамперед мають забезпечити грошовими ресурсами безперервний виробничий процес через своєчасну і повну сплату необхідних для підприємства засобів виробництва. Нормальна фінансова діяльність, в свою чергу, створює належні умови для виробництва продукції, забезпечує додаткові можливості для понадпланового його збільшення. Але завжди існує вірогідність спаду діяльності обсягів виробництва, а також зовсім його банкрутства.
Вступ
3
1 Економічний зміст банкрутства і ліквідації підприємств
6
1.1 Сутність, причини та ознаки банкрутства
6
1.2 Основні підходи діагностики банкрутства
12
2. Огляд методик та підходів діагностики банкрутства
14
2.1 Найпоширеніші методи діагностики банкрутства
14
2.2 Вітчизняний підхід до побудови моделі вірогідності банкрутства
19
3 Аналіз вирогідності банкрутства ТОВ „Делюкс”
27
3.1 Оцінка фінансового стану підприємства
27
3.2 Аналіз можливого банкрутства ТОВ «Делюкс» за допомогою іноземних методик
32
Висновки
34
Список використаної літератури
х2 = ;
х3 =
х4 = .
Якщо ZТ > 0,3 – підприємство має добрі довгострокові перспективи, при ZТ < 0,2 – є ймовірність банкрутства.
2.2 Вітчизняний підхід до побудови моделі вірогідності банкрутства
Наявність великої кількості робіт, виконаних у руслі визначення вірогідності банкрутства, дозволило вітчизняним вченим зовсім по-особливому підійти до побудови своєї моделі. Ми можемо розглядати всіх працювавших до нас у цій області дослідників як експертів.
Користаючись цим накопиченим колективним досвідом, можна відібрати показники, що найбільше часто зустрічалися в аналогічних моделях, і визначити ваги, з якими ці показники повинні входити в модель.
Усі показники можна розділити на 5 груп:
(1) показники ліквідності;
(2) показники рентабельності;
(3) показники структури балансу;
(4) показники оборотності;
(5) інші показники.
Визначаються порівняльні ваги різних груп показників, виходячи з частоти їхнього включення в моделі різних дослідників. Тут ми припускаємо, що кожен дослідник до нас уключав той чи інший показник у свої моделі, керуючись своїми уявленнями про його значимість. Чим більше дослідників уключали даний показник у свою модель, тим, отже, більше значимість цього показника, тим більшу питому вагу він повинний мати.
Спочатку, як уже вказувалося, ми визначимо ваги окремих груп показників із зазначених 5 груп. Далі при зважуванні показників їх досить класифікувати по зазначеним 5 групам, привласнити кожному показнику відповідну вагу і трансформувати його так, щоб сума ваг дорівнювала 100.
Проблема виникне, якщо в модель включаються два чи більш показники з однієї групи. Ми вважаємо, що їхня сумарна вага повинна дорівнювати вазі групи, а їхні частки ваги визначаються або, виходячи з їхніх відносних ваг у групі, або з розумінь дослідника.
Аналіз показав, що в різних роботах зустрічається всього 45 показників. Причому по зазначених групах вони розподіляються в такий спосіб (див. таблицю 2.2).
- Аналіз показників для моделі прогнозування банкрутства
Таблиця 2.2
Група показників |
Кількість показників |
Частка показників групи |
1 |
2 |
3 |
показники ліквідності |
36 |
29% |
показники рентабельності |
23 |
19% |
показники структури балансу |
32 |
26% |
показники оборотності |
16 |
13% |
інші показники |
16 |
13% |
Разом |
123 |
100% |
Таким чином, показник, що відноситься до групи показників ліквідності, ввійде в будь-яку систему показників з вагою 29%. Якщо ж цих показників буде два чи більше, те ця величина і буде їхньою сумарною вагою.
Дана універсальна система зважування показників може бути використана для зважування будь-яких показників, використовуваних для прогнозування неплатоспроможності підприємства.
Однак, користаючись тією же ідеєю, можна спробувати побудувати свою модель стосовно до українських умов. Для цього ми відберемо показники, що найбільше часто зустрічаються в моделях інших дослідників, додамо їм ваги відповідно до того, що було описано вище, а потім уточнимо модель і перевіримо її "розділові" здібності на матеріалах українських підприємств.
У таблиці 2.3 представлені ті ж показники, тільки тепер вони розміщені в порядку убування їхньої зустрічальності в моделі. В останньому стовпчику зустрічальність показана наростаючим підсумком.
- Аналіз зустрічальності показників
Таблиця 2.3
Група |
Назва |
Кількість |
Частка |
Частка наростаючим підсумком |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
Коефіцієнт покриття |
12 |
10% |
10% |
1 |
Робочий капітал до активів |
10 |
8% |
18% |
3 |
Чиста вартість власного капіталу до загальної величини заборгованості |
9 |
7% |
25% |
2 |
Рентабельність продажів |
7 |
6% |
31% |
2 |
Рентабельність власного капіталу |
7 |
6% |
37% |
2 |
Рентабельність активів |
6 |
5% |
41% |
4 |
Коефіцієнт оборотності активів |
6 |
5% |
46% |
3 |
Власний капітал до загальної величини капіталу |
4 |
3% |
50% |
5 |
Тенденція прибутковості |
4 |
3% |
53% |
1 |
Грошовий потік до заборгованості |
3 |
2% |
55% |
Як бачимо з таблиці, на перші 5 показників приходиться 37% сумарної зустрічальності, а на перші 10 показників - уже 55%. Причому 10-м показником є відношення грошового потоку до короткострокової заборгованості.
Вісім показників дають 50% сумарної зустрічальності. Представляється, що на основі 8 показників і варто будувати модель. Можливо, серед них є зайві, однак ці зайві будуть "відсічені" у результаті перевірки всієї системи на мультіколлинеарність. Як виняток в якості восьмого показника візьмемо не відношення власного капіталу до загальної величини капіталу підприємства, а відношення грошового потоку до короткострокової заборгованості. На наш погляд, цей показник є надзвичайно важливим, а його відносна непопулярність, на наш погляд, обумовлена деякими труднощами в одержанні відповідних даних з одного боку, і порівняльною новизною самого показника з іншого.
У результаті в модель спочатку включаються наступні показники:
На основі даних Українського ділового тижневика "Контракти" за даними 17 українських підприємств різних галузей промисловості було розраховано значення зазначених вище коефіцієнтів. З цих підприємств 6 класифіковані як банкрути, 11 - як благополучні.
Для того, щоб оцінити
наскільки сильно розрізняються
ці показники в благополучних
підприємств і підприємств-
- Аналіз показників за групами підприємств
Таблиця 2.4
Показники |
Середнє значення |
Стандартне відхилення |
Довірчий інтервал (5%) |
Мінімальне значення |
Максимальне значення |
Небанкрути | |||||
Коефіцієнт покриття |
2,00 |
1,26 |
0,36 |
1,64 |
2,37 |
Робочий капітал до активів |
0,12 |
0,14 |
0,04 |
0,08 |
0,16 |
Чиста вартість ВК до загальної величини заборгованості |
5,23 |
5,65 |
1,63 |
3,60 |
6,87 |
Рентабельність продажів |
0,21 |
0,17 |
0,05 |
0,16 |
0,27 |
Рентабельність ВК |
0,32 |
0,43 |
0,13 |
0,19 |
0,45 |
Рентабельність активів |
0,19 |
0,20 |
0,06 |
0,13 |
0,26 |
Коефіцієнт оборотності активів |
0,89 |
0,65 |
0,20 |
0,69 |
1,09 |
Грошовий потік до заборгованості |
1,28 |
1,57 |
0,77 |
0,51 |
2,06 |
Банкрути | |||||
Коефіцієнт покриття |
0,70 |
0,29 |
0,10 |
0,60 |
0,80 |
Робочий капітал до активів |
-0,27 |
0,27 |
0,10 |
-0,36 |
-0,17 |
Чиста вартість ВК до загальної величини заборгованості |
2,39 |
4,60 |
1,59 |
0,80 |
3,99 |
Рентабельність продажів |
-0,07 |
0,20 |
0,07 |
-0,14 |
0,01 |
Рентабельність ВК |
-0,06 |
-0,06 |
0,25 |
0,10 |
0,04 |
Рентабельність активів |
-0,03 |
0,10 |
0,04 |
-0,07 |
0,00 |
Коефіцієнт оборотності активів |
0,63 |
0,49 |
0,18 |
0,44 |
0,81 |
Грошовий потік до заборгованості |
0,03 |
0,15 |
0,09 |
-0,06 |
0,11 |
Довірчий інтервал являє собою інтервал, усередині якого з імовірністю 95% знаходиться значення аналізованих показників. Пояснимо на прикладі коефіцієнта покриття. Отриманий довірчий інтервал означає, що з імовірністю 95% коефіцієнт покриття в підприємства-небанкрута може приймати значення від 1,64 до 2,37, у той час як з тією же імовірністю цей показник у підприємства-банкрута може приймати значення від 0,60 до 0,80. Як бачимо, інтервали не тільки не перетинаються, але і відстоять досить далеко один від одного, що говорить про гарну "розділову" здатності даного показника.
За даним критерієм показники "Відношення чистої вартості власного капіталу до загальної величини заборгованості" і "Коефіцієнт оборотності активів" не можуть служити надійними показниками при оцінці платоспроможності підприємства. У першого з них довірчі інтервали виявилися занадто широкі й у результаті перетнулися (3,60 і 6,87 для небанкрутів і 0,8 і 3,99 для банкрутів). У другого показника довірчі інтервали були не настільки широкі, але, проте, також перетнулися (0,69 і 1,09; 0,44 і 0,81).
Для того, щоб переконатися в тім, що всі показники, включені нами в розгляд, дійсно необхідні в моделі, проведемо кореляційний аналіз їхньої взаємозалежності. Результати розрахунку представлені в таблиці 2.5 (сильно корелюють показники виділені жирними).
Аналіз кореляції показників
Таблиця 2.5
Кореляція |
ОА/КЗ |
РК/А |
П/В |
П/ВК |
П/А |
ДП/З |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Коефіцієнт покриття |
Х |
0,70 |
0,53 |
0,34 |
0,57 |
0,64 |
Робочий капітал до активів |
0,70 |
Х |
0,74 |
0,60 |
0,71 |
0,50 |
Рентабельність продажів |
0,53 |
0,74 |
Х |
0,56 |
0,75 |
0,62 |
Рентабельність ВК |
0,34 |
0,60 |
0,56 |
Х |
0,83 |
0,41 |
Рентабельність активів |
0,57 |
0,71 |
0,75 |
0,83 |
Х |
0,73 |
Грошовий потік до заборгованості |
0,64 |
0,50 |
0,62 |
0,41 |
0,73 |
Х |
На основі таблиці видно, що рентабельність активів знаходиться в тісному зв'язку з показниками робочого капіталу до активів, рентабельністю продажів, рентабельністю власного капіталу і грошовим потоком до заборгованості. Робочий капітал, крім рентабельності активів, корелює з коефіцієнтом покриття і рентабельністю продажів.
Включати в модель тісно пов'язані один з одним показники недоцільно. Таким чином, варто розглянути 3 моделі.
Кожну з даних моделей, формують наступні показники:
Модель №1:
Модель №2:
Модель№3:
Таким чином, одержимо наступні моделі:
Модель№1=0,47К1+0,14К2+0,39К3
Модель№2=0,62К4+0,38К5
Модель№3=0,49К4+0,12К2+0,19К6+
де
К1 - Робочий капітал до активу
К2 - Рентабельність власного капіталу
К3 - Грошовий потік до заборгованості
К4 - Коефіцієнт покриття
К5 - Рентабельність активів
К6 - Рентабельність продажів
Для визначення критичних
значень моделей розрахуємо кожну
з них для розглянутих
Отримані результати представлені в таблиці 2.6.
Модель |
Благополучні |
Банкрути |
Зона невизначеності |
1 |
2 |
3 |
4 |
I |
0,08-0,16 |
(-0,20)-(-0,08) |
(-0,08)-0,08 |
II |
1,07-1,54 |
0,35-0,49 |
0,49-1,07 |
III |
0,92-1,36 |
0,25-0,38 |
0,38-0,92 |
Информация о работе Аналіз вирогідності банкрутства ТОВ „Делюкс”