Звіт з педагогічної практики

     Будучи, власне, в ролі класного керівника я ознайомився з планом виховної роботи в 11 класі та із психолого-педагогічною характеристикою класу. За час практики я допомагав класному керівнику у підготовці класної стінгазети, у проведенні класних годин, в індивідуальній роботі з учнями класу, підготовці поздоровлень учнями вчителів.

     Під час підготовки і проведення виховного  заходу, підбір теми виховного заходу спрямовувася на те щоб було цікаво і актуально для учнів, щоб вони могли винести для себе щось корисне, і змогли застерегти від цього своїх рідних та близьких людей, щоб захід не пройшов непомітно для учнів, а з активною їх участю.

     До  проведення виховного заходу було поставлено такі вимоги:

1. Чітка назва заходу та розуміння педагогом його мети.
2. Планування основних етапів заходу та визначення завдань кожного з них.
3. Організація підготовки заходу у відповідності до поставленої мети.
4. Визначення оптимального змісту заходу.
5. Вибір найбільш раціональних методів і прийомів виховного впливу на учнів на кожному етапі заходу.
6. Чіткість виховного заходу, оптимальний його темп.
7. Різноманітнність і творчий характер діяльності учнів.
8. Взаємозв’язок заходу з іншими формами позакласної роботи з учнями.

     Підсумком виховної роботи є виконання таких  основних завдань, як:

• виховання громадянина України;
• формування особистості учня, розвиток його здібностей, обдарувань, наукового світогляду;
• виховання в учнів поваги до Конституції України, прав і свобод людини, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків;
• виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій, звичаїв, рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів та націй;

     Під час проходження практики, я оволодів вміннями та навичками організації і проведення виховної роботи. Дуже важливо враховувати вікові особливості учнів при підготовці виховного заходу, підбирати матеріал, який допоможе дітям сформувати певні думки і погляди, які будуть мати вплив на їх життя.

     Потрібно  зазаначити що на сучасному етапі класний керівник, має використовувати методи виховання не тільки як засіб подолання негативних тенденцій у розвитку особистості, але і як засіб формування позитивних властивостей і якостей. Використання для виховання і розвитку особистості ідеї особистісно зорієнтованого виховання, яке втілює демократичні, гуманістичні положення, є потребою часу.

     Для успішного здійснення виховного  процесу слід використовувати внутрішні умови навчального закладу, а саме:

• максимальну реалізацію виховного потенціалу кожного навчального предмету;
• здійснення виховання відповідно до мети та завдання;
• раціональне планування виховної діяльності всіх підрозділів;
• цілеспрямована робота щодо підготовки класного керівника, майстра виробничого навчання, соціального педагога та психолога для проведення виховної діяльності з учнями;
• розвиток учнівського самоврядування.

     Педагогічне керівництво виховною роботою має  бути спрямованим на розвиток у вихованця  свідомості, яка відповідає загальнолюдській моралі, формування та розвиток стійких  моральних звичок, виховання волі та позитивних якостей характеру.

     Основою виховного процесу є система стосунків, яка визначає взаємодію між викладачем, вихователем і вихованцем. Виховання є вплив, дія з боку педагога на учня з метою організації життя дитини , але цю дію слід розуміти не як механічну або словесну, а як глибинну внутрішню роботу вихователя і вихованця, яка спричиняє активність обох сторін. Будуючи стосунки між вихователем і вихованцем на основі поваги, підтримки гідності учня, зацікавленості його особистістю, ми і намагаємося реалізовувати гуманізацію відносин, гуманізацію та демократизацію виховання в цілому.

     До  найбільш вагомих принципів виховної роботи в відносимо:

• принцип гуманізації та демократизації виховного процесу, який передбачає рівноправність, але різнозобов’язаність учасників педагогічної взаємодії, їх взаємоповагу, що викликає у вихованців позитивну налаштованість, відкритість до сприймання громадянських цінностей: щирості, доброти, справедливості, доброзичливості, співчутливості, милосердя тощо;
• принцип самоактивності й саморегуляції, який сприяє розвитку у вихованця об’єктивних характеристик, формує здатність до самокритичності, до прийняття самостійних рішень, і формує громадянську позицію особистості, почуття відповідальності;
• принцип комплексної і міждисциплінарної інтегрованості передбачає встановлення в національному вихованні тісної взаємодії та поєднання навчального та виховного процесів, зусиль сім'ї, дитячих та молодіжних об’єднань, організацій;
• принцип культуровідповідності передбачає органічну єдність з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, що забезпечують наступність і спадкоємність поколінь;
• принцип інтеркультурності передбачає інтегрованість національної культури в контексті загальнодержавних. Європейських і світових цінностей, у загальнолюдську культуру;
• принцип гармонізації родинного і суспільного виховання полягає в об’єднанні і координації виховних зусиль усіх суспільних інституцій, організації педагогічного всеобучу батьків;
• принцип безперервності і наступності сприяє підготовці свідомої інтелігенції, оновленню і збагаченню інтелектуального геноциду нації, створенню необхідних умов для розвитку особистості, її мислення, загальної культури, пропагування здорового способу життя.

     Основні напрями здійснення виховного процесу визначені Концепцією виховання дітей та молоді в національній системі освіти, Державною національною програмою «Освіта» (Україна ХХІ століття), Національною програмою патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства.

     Основними напрямами виховної роботи в школі є:

• патріотичне і громадянське виховання яке здійснюється з метою формування в учнівської молоді рис громадянина України, вироблення національного патріотизму, глибокого розуміння громадянського обов'язку, пошани до Конституції України, державних символів;
• правове виховання спрямоване не тільки на поінформованість учнів про міжнародні та державні акти, що гарантують і забезпечують права і свободи людини, але й на вироблення стійких навичок застосування цих законодавчих положень. З розповсюдженням таких злочинів проти особи, як торгівля дітьми, жінками, втягнення їх до сексбізнесу, набуті навички захисту власних прав можуть стати дієвим знаряддям у попередженні протиправних дій. Разом з тим, правове виховання має сприяти також попередженню протиправної поведінки молоді;
• трудове виховання, яке має важливе значення в умовах нових суспільних відносин і провідним завданням якого є соціалізація особистості, вироблення активної позиції у набутті трудових навичок. Усвідомлення необхідності вибору і здобуття професії;
• моральне виховання, мета заходів якого є у виробленні потреби поводити себе згідно з моральними нормами, прийнятими в суспільстві, наслідування кращого досвіду попередніх поколінь, традицій сім’ї, родини, народу з усвідомленням загальнолюдських пріоритетів;
• художньо-естетичне виховання передбачає ознайомлення учнів ліцею з народним мистецтвом, пісенним та поетичним фольклором, звичаями та традиціями українського народу та інших народів України. Велике значення в художньо-естетичному виховання має збереження і розвиток місцевих традицій народного мистецтва;
• екологічне виховання, завдання якого є формування в учнів усвідомлення того, що людина — частина природи, почуття відповідальності за стан навколишнього середовища, виховання культури поведінки, формування практичних вмінь та навичок дбайливого ставлення до природних багатств. В умовах урбанізації екологічний стан в Україні потребує уваги не тільки з боку державної влади, але й кожного громадянина, в тому числі й учнів;
• фізичне виховання, має на меті утвердження принципів здорового способу життя, що впливає на загальне підвищення стану здоров'я українського суспільства та без якого повноцінний розвиток учнівської молоді неможливий.

     Цьому сприяє пропагування культу здорової особи на прикладах життя вітчизняних  спортсменів, видатних діячів держави. У зв’язку із складною демографічною динамікою в Україні важливого значення набувають дії держави, спрямовані на збереження репродуктивного і фізичного здоров’я громадян України. Діяльність в цьому напрямі має бути спрямована на виконання відповідних актів уряду.

     Виховна робота в школі здійснюється загальними для навчально-виховної діяльності методами, а саме:

• методи інформації (візуально-слуховий, словесний, метод пошуків);
• сугестивні методи (від лат. навчаю, навіюю) (метод прикладу, авторитету);
• метод організації практичної діяльності, стимулювання та гальмування певної поведінки (громадська думка, заохочення, покарання).

     Серед методів і форм виховання учнівської молоді пріоритетна роль належить активним методам, що базуються на демократичному стилі взаємодії.

     До таких методів належать: ситуаційно-рольові ігри, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, «мозкові атаки», метод аналізу соціальних ситуацій з моралістичним характером. Крім цих методів доцільно долучити і традиційні: бесіди, диспути, лекції, семінари, різні форми роботи з книжкою, періодичною пресою та інші.

     Отже, за час практики мені вдалося оволодіти  певними вміннями та навичками організації  роботи в класі. А саме, здобути  уміння проводити виховні заходи, методи знаходження спільної мови з  учнями та залучення їх до активної колективної діяльності (зокрема, при  організації позакласного тематичного  заходу). 
 

      III. Методична робота

     Методична робота в навчальному закладі  будується на досягненнях науки, системою аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково-практичної, інформаційної діяльності з підвищення наукового, загальнокультурного рівня педагогічних працівників, удосконалення їх професійної компетенції та підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

     Під час проходження практики проводив бесіди з директором школи, заучем та вчителем з навчально-виховної діяльності щодо роботи школи, участі учнів у громадській роботі тощо. Крім цього ознайомилася з документацією та планами роботи школи, відповідною методичною літературою, а також була присутня на методоб’єднанні вчителів.

     Ознайомилась  із книгою наказів навчального закладу, протоколами засідань педагогічної ради, перспективним планом роботи навчального закладу, планом роботи заступника директора школи з виховної роботи, планом роботи класного керівника, календарними планами вчителя економіки, а також із вимогами щодо ведення класного журналу.

     Я мав нагоду провести роботу і щодо вивчення передового педагогічного досвіду вчителя економіки Оксани Григорівни.

     Слід  наголосити на тому, що вчителі у даному навчальному закладі прекрасно володіють навчальним матеріалом, уміло та доцільно його застосовує, використовує різні методи і засоби навчальної діяльності (наочності, схеми); розвиваючи в учнів логічне мислення, уміння аналізувати здобуті знання, маючи великий досвід роботи з учнівським колективом. Вивчення педагогічного досвіду вчителя є надзвичайно корисним для мене, так як я спостерігав за проведенням уроків на високому рівні, і дещо можу запозичити для себе.

     Проблема, над якою працює педколектив в 2011-2012 навчальному році:

• реалізація науково-пізнавального потенціалу освітніх галузей,  використання пошукового, краєзнавчого та місцевого матеріалу з  метою піднесення ефективності навчально-виховного процесу,  виховання юного громадянина України;
• використання сучасних інформаційних технологій в управлінській  діяльності та навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

     Продовж декількох років методична діяльність у школі будується і проводиться  за принципом моніторингу - систематичної  аналітико-діагностичної діяльності.

     Щороку  проводяться предметні декади і тематични тижні, де педагоги й учні удосконалювали знання з навчальних дисциплін, представляли свої надбання з різних галузей навчально-виховного процесу. 

     Усі засідання методичних комісій мають  відповідну структуру, де обговорюють, проводять, аналізують:

1. результати навчально-виховної роботи:

• динаміку зростання (спаду) успішності учнів;

• результати контрольних робіт (державної підсумкової атестації);
• діяльність членів методичних комісій щодо розвитку творчого потенціалу  учнів, залучення їх до різних видів позаурочної діяльності;