Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Марта 2011 в 23:03, курсовая работа
Метою даної роботи є дослідження сучасної системи господарювання. Сучасна система господарювання розвинутих країн є “змішаною економікою”.
Завданням роботи є визначити проблеми сучасної змішаної економіки. Основними характерними рисами змішаної економіки є такі: різноманітність форм власності, панування товарно-грошових відносин, свобода підприємництва, конкурентний механізм господарювання, матеріальне стимулювання, вільне ціноутворення, що грунтується на взаємодії попиту і пропозиції, регулююча економічна роль держави, особиста свобода, домінування індивідуального інтересу тощо.
ВСТУП…………………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. Теорія, сутність та ознаки змішаної економіки………………………………….5
1.1. Теорія та сутність змішаної економіки………………………………………….5
1.2. Умови та причини виникнення змішаної економіки………………………….10
РОЗДІЛ 2. Особливості та моделі змішаної економіки…………………………………….14
2.1. Особливості змішаної економіки країн, що розвиваються…………………...14
2.2. Моделі змішаної економіки……………………………………………………..22
РОЗДІЛ 3. Проблеми соціальної орієнтації змішаної економіки…………………………..32
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………………....35
СПИСКИ ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………37
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. Теорія, сутність та ознаки змішаної економіки………………………………….5
1.1. Теорія та сутність змішаної економіки………………………………………….5
1.2. Умови та причини виникнення змішаної економіки………………………….10
РОЗДІЛ 2. Особливості та моделі змішаної економіки…………………………………….14
2.1. Особливості змішаної економіки країн, що розвиваються…………………...14
2.2. Моделі змішаної
економіки…………………………………………………….
РОЗДІЛ 3. Проблеми соціальної орієнтації змішаної економіки…………………………..32
ВИСНОВКИ…………………………………………………………
СПИСКИ ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………
ВСТУП
Актуальність даної роботи полягає у необхiдності функцiонування змiшаноï економiчноï системи яка була теоретично обгрунтована економiчною наукою, зокрема кейнсiанством, пiсля економiчноï кризи 30-х рокiв XX ст. Практика довела, що ринковий механiзм має вродженi недолiки: перiодично виникають економiчнi кризи, не задовольняється ряд економiчних потреб суспiльства, породжується соцiальна несправедливiсть, розвиваються монополiï, тощо.
Метою даної роботи є дослідження сучасної системи господарювання. Сучасна система господарювання розвинутих країн є “змішаною економікою”.
Завданням роботи є визначити проблеми сучасної змішаної економіки. Основними характерними рисами змішаної економіки є такі: різноманітність форм власності, панування товарно-грошових відносин, свобода підприємництва, конкурентний механізм господарювання, матеріальне стимулювання, вільне ціноутворення, що грунтується на взаємодії попиту і пропозиції, регулююча економічна роль держави, особиста свобода, домінування індивідуального інтересу тощо.
Специфіка економічної системи суспільства визначається соціально-економічними виробничими відносинами, які мають складну і багатогранну структуру, що грунтується на відносинах власності. Власність визначає суспільний спосіб поєднання робочої сили з засобами виробництва та відповідні стосунки між людьми з приводу привласнення матеріально-речових елементів і результатів виробничого процесу. Одночасно відносини власності зумовлюють історичну специфіку суспільства, його соціальну структуру, пануючу систему політичної та економічної влади. Вивчення цих питань дуже актуальне на сучасному етапі трансформації економіки України.
Структура роботи складається з трьох частин: перша частина розкриває теоретичні питання щодо сутності та змісту змішаної економіки, друга частина описує складові елементи змішаної економіки, третя частина присвячена проблемам, які мають місце на сучасному етапі переходу до ринкової економіки в Україні.
Даною
проблемою займалися
такі відомі економісти
як: Альберт Шеффлє,
Адольф Вагнер, економісти
С. Чейз, А. Хансен, Дж.
М. Кларк, П. Семюельсон,
Э. Крослендом, Дж. Стрейчі,
Вернер Зомбарт, К. Макконнелл,
С. Брю, С. Фішер, Р. Дорнбуш,
Р. Шмелензі, Д. Кейнс.
РОЗДІЛ 1
Теорія, сутність та ознаки змішаної економіки
1.1 Теорія та сутність змішаної економіки
Сучасна господарська система розвинутих західних країн є "змішаною економікою": по-перше, визначальним способом передачі інформації в ній є механізм цінових сигналів; по-друге, у приватній власності знаходиться обмежена частка ресурсів, головним з який є капітал; по-третє, термін "змішана економіка" відбиває те, що в чистому виді не існує ні стихійних процесів, ні ієрархії, тобто немає правового режиму тільки приватної власності і тільки державної власності. Мова йде про деякий "третій шлях", по якому йдуть такі країни як США, Великобританія, Швеція, Японія, Південна Корея і т.п. Більш того, рішення розширити границі державного сектора з неминучістю буде підсилювати ієрархічні компоненти в даній системі господарських зв'язків і чревате наростанням транзакційних витрат, що можуть перекреслити благі наміри, з якими пов'язане посилення ролі держави в економіці.
Теорія змішаної економіки зародилась в кінці XIX століття в умовах переростання капіталізму вільного підприємництва у монополістичний капіталізм та зростання економічної ролі держави. Саме тоді німецькі економісти Альберт Шеффлє та Адольф Вагнер в ряді економічних праць виступили з обгрунтуванням ідеї змішаної економіки. Будь-яке втручання держави в економічне життя А. Шеффлє називав "соціалізмом", а А. Вагнер - "державним соціалізмом".
Теорія змішаної економіки - буржуазно-реформістська концепція, відповідно до якої економіка розвитих капіталістичних країн у результаті росту масштабів господарської діяльності держави перетворилася із системи приватного підприємництва в систему т.зв. змішаної економіки, що складається з приватного і державного секторів, які взаємно доповнюють один одного. Активними прихильниками теорії змішаної економіки виступили в період 2-ї світової війни 1939-45 і після неї буржуазні економісти С. Чейз, А. Хансен, Дж. М. Кларк і П. Семюельсон (США) , які стверджували, що контроль над сучасною економікою здійснюється як суспільством, так і приватними інститутами нібито з метою підвищення "соціального добробуту" народів, що завдяки "революції" у функціях буржуазної держави його економічна і соціальна діяльність може ліквідувати протиріччя капіталізму, забезпечити безкризисний розвиток економіки, високі і стійкі темпи її росту. У розгорнутій формі реформістський варіант теорії змішаної економіки, що спирається на буржуазні теорії, був розроблений правими лейбористськими ідеологами Э. Крослендом, Дж. Стрейчі (Великобританія), на думку яких після 2-ї світової війни відбувається трансформація капіталізму в зовсім іншу систему, характерними рисами якої в економічній області є: перехід керівної ролі від капіталістів до менеджерів, зростаюча економічна роль буржуазної держави, повна зайнятість і безупинне зростання виробництва.
Ці погляди знайшли відображення в заяві керівництва Лейбористської партії Великобританії (1957). Елементи соціалізму, на думку теоретиків лейборизму, представлені націоналізованим сектором, а також зв'язані зі здійсненням державою економічних і соціальних функцій і більш рівномірним розподілом "багатства і доходу". У цілому, на їх погляд, "змішана економіка", не будучи вже капіталістичною, не є ще соціалістичною.
Оскільки в умовах переходу до монополістичного капіталізму економічна роль держави зростала, то, на їх думку, економічна система капіталізму трансформувалася в нову систему, де є елементи і капіталізму і соціалізму. Проте цілісну теорію змішаної економіки вони не створили і не могли створити, оскільки на той час недостатньо проявилися ті явища і процеси, які послужили об'єктивною основою виникнення даної теорії
Цілісну теорію змішаної економіки розробив німецький економіст Вернер Зомбарт у 20-х роках XX століття. В працях "Соціалізм і соціальний рух", "Сучасний капіталізм" та деяких інших він ототожнював соціалізм з будь-якими формами державних підприємств. Оскільки в цей період відбулося переростання монополістичного капіталізму у державно-монополістичний, що характеризувалось значним зростанням державного сектору в капіталістичній економіці та посиленням втручання буржуазної держави в господарське життя, оскільки це дало підстави говорити про формування системи змішаної економіки.
«Наша економічна система, — пише П. Самуельсон, — це «змішана» система вільного підприємництва, економічний контроль в якій забезпечується з боку як суспільства, так і приватних інститутів». Про те, що сучасний капіталізм виступає як система змішаної економіки, пишуть й інші західні економісти: К. Макконнелл, С. Брю, С. Фішер, Р. Дорнбуш, Р. Шмелензі.
Розрізняють три основних варіанти змішаної економіки: 1) консервативний, 2) ліберальний, 3) соціал-реформістський. Кожен з них має певні відмінності.
На думку відомого українського економіста С. Мочерного, змішана економіка — це модель соціально-економічного розвитку, що передбачає поєднання приватної і державної форм власності, плану і ринку, проведення інституціонально-соціальних реформ для побудови прогресивнішого ладу.
Ми вважаємо, що свідомий процес формування капіталізму зі змішаною економікою почався в західних країнах, в США з уведенням у дію реформістських положень, започаткованих «Новим курсом» американського президента Ф. Рузвельта в 1933 р. Теоретичне обґрунтування конкретного механізму функціонування капіталістичної змішаної економіки дано в праці англійського економіста Д. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей» (1936 р.).
Змiшана економiчна система (ринково-державна) є промiжковою мiж чистою ринковою економiчною системою i командною економiчною системою. Уряд тут вiдiграє активну роль:
=> сприяє стабiлiзації i зростанню економiки;
=> забезпечує економiку деякими товарами i послугами, якi виробляютъся в недостатньому обсязi, або й зовсiм не постачаютъся ринковою системою;
=> модифiкує розподiл доходiв i ресурсiв тощо.
Крiм цього, в змiшаних економiчних системах функцiонують штучнi економiчнi органiзацiï у виглядi великих корпорацiй (монополiй) та профспiлок. Тобто, змiшана економiчна система є регульованою ринковою економiчною системою, де ринок, як форма органiзацiï суспiльного виробництва, контролюється i регулюється державою за допомогою адмiнiстративних економiчних заходiв, через якi держава забезпечує ефективнiсть, справедливiсть i стабiльнiсть (див. рис 1.1). Перехiднi економiчнi системи є рiзновидом змiшаноï, в перiод трансформацiï економiчноï системи з одного в iнший функцiональний чи функцiонально-iсторичний тип.
Структура
змішаної економічної
системи. Змiшаною
вважається економiка,
у якiй i державнi, i приватнi
рiшення визначають
структуру розподiлу
ресурсiв. Залежно вiд
того, якi методи регулювання
економiчних процесiв
домiнують у нацiональнiй
економiцi, змiшанi економiчнi
системи подiляються
на двi частини: ринково-державнi
і державно-ринкові.
Цінове регулювання |
Ринкові механізми регулювання |
Змішана економічна система |
Адміністративні механізми регулювання |
Рис.
1.1. Ознаки змішаної економічної системи.
Структура кожноï нацiональноï змiшаноï економiчноï системи має два сектори: • державний i • приватний (див. рис.1.2.) .У ринково-державних змiшаних економiчних системах приватний сектор, представлений домогосподарствами та приватними пiдприємствами, є визначальним вiдносно державного. Поруч iз ринковим цiноутворенням iснує капiталiстичний спосiб розподiлу, що перєдбачає значну майнову нерiвнiсть у суспiльствi. Вiдсоток державноï власностi у соцiально-економiчнiй системi ринково-державноï змiшаноï економiки незначний, а може бути i повнiстю вiдсутнiй. Домiнує приватна власнiсть на фактори виробництва: iндивiдуальна та корпоративна. Державне регулювання економiки вiдбувається через податкову систему i зводиться до антимонопольноï дiяльностi, виробництва суспiльних благ тощо. Розподiл ресурсiв у галузi народного господарства значною мiрою визначається економiчними, а не адмiнiстративними законами. Макроекономiчне планування нацiоналъного виробництва з боку держави мiнiмальне, носить iвдикативний, рекомевдацiйний характер.
Информация о работе Змішана економіка її суть та особливості