Зайнятість населення

Таким чином, якщо розуміти захищеність як певні гарантії умов зайнятості, то їх рівень у цілому для робітників знизився. У постіндустріальному суспільстві, як свідчать проведені дослідження, нестабільність і невизначеність постійно зростають, а гнучкі та нестандартні форми зайнятості фактично перекладають на плечі індивідів ті ризики, котрі раніше брали на себе підприємства і держава. Недарма відомий соціолог У.Бек назвав сучасне постіндустріальне суспільство «суспільством ризику».

Висновки

Проаналізувавши тему контрольної  роботи «Форми і види зайнятості», можна  зробити наступні висновки:

Проблеми зайнятості та працевлаштування сьогодні в Україні є одними з найбільш актуальних. Очікуваної стабілізації на ринку праці не сталося, зберігається тенденція зростання як офіційного, так і прихованого безробіття (одного з парадоксів вітчизняного ринку праці). Зареєстрований ринок праці характеризується загостренням проблеми безробіття серед працездатного населення внаслідок посилення невідповідності пропозиції робочої сили і попиту на неї.

Не змінились  обсяги прихованого безробіття. Значними залишаються втрати робочого часу через відпустки без збереження заробітної плати, роботи на умовах неповного робочого часу.

На відміну  від розвинених країн у нас  інша природа безробіття. Вона виникла  не на фоні перевиробництва, а навпаки -- при масовому дефіциті. Найбільше  число працівників залишаються без роботи через скорочення обсягів виробництва в зв'язку з недопоставками сировини, комплектуючих виробів, порушенням договірних зобов'язань, розривом виробничих зв'язків. Різке зростання цін на сировину, енергоносії, обладнання, а також тарифів на транспортне обслуговування, що призвело до банкрутства і ліквідації нерентабельних підприємств, також сприяло збільшенню кількості безробітних. Необхідно мати на увазі також реформування власності, конверсію оборонної промисловості, зупинку деяких шахт, скорочення бюджетних установ та організацій.

Таким чином, протягом останніх років на розвиток ринку  праці впливали чинники, які призвели до спаду виробництва, обмеження  розвитку соціально-культурних галузей, зростання прихованого безробіття і вивільнення кадрів.

За рівнем безробіття Україна вже перевищила середньоєвропейські  показники і показники окремих  країн з перехідною економікою.

Найбільш гострою  є ситуація в невеликих містах і населених пунктах, швидко зростає  безробіття серед сільського населення. Набула поширення нерегламентована тіньова зайнятість. Отже, ситуацію, що склалася в Україні з відтворенням трудового потенціалу та у сфері зайнятості, є підстави вважати надзвичайною.

У нинішній ситуації держава повинна максимально  впливати на формування ринку праці, вести активну політику щодо зайнятості населення.

В основних напрямах соціальної політики визначені основні  завдання державної політики в сфері  зайнятості й регулювання ринку  праці з метою подолання негативних явищ у сфері зайнятості й вирішення поставлених задач на державному і регіональних рівнях.

Основні напрями  розвитку трудового потенціалу спрямовано на процеси модернізації у сфері  зайнятості відповідно до потреб структурної  перебудови господарського комплексу  країни і розбудови соціально орієнтованої економіки. У сфері зайнятості йдеться про створення матеріально-технічних і соціально-економічних передумов для продуктивної зайнятості населення. Головним у створенні таких передумов є здійснення державного регулювання ринку праці з метою постійного розширення сфери прикладання праці й забезпечення надійного соціального захисту працюючого і непрацюючого населення.

Список  використаних джерел

1. Закон України  «Про зайнятість населення»//Закони  України. Т.1 / Ін-т законодавства. - К., 1996.

2. Законодавство  України про працю. Збірник  законодавчих та нормативних  актів. - К.: Атіка, 2003. - 944с.

3. Кодекс законів  про працю України. - К.: Парламентське  вид-во, 2003. - 108с.

4. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки  праці: Навч. посіб. - К.: Знання - Прес, 2000. - 313с.

5. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор'єва М.І.  Економіка праці й соціально-економічні  відносини: Начальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 440с.

6. Дворецька  Г.В. Соціологія праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 244с.

7. Завіновська  Г.Т. Економіка праці: Навч. метод.  посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2001. - 158.

8. Лібанова Е.М.  Ринок праці: Навч. посіб. - К.: Центр  навчальної літератури, 2003. - 224с.

9. Петюх В.М.  Ринок праці та зайнятість. - К.: КНЕУ, 1997. - 201с.

10. Плоткін Я.Д., Пащенко І.Н., Комарницький І.М.  Економіка праці: Навч.посіб. - Львів,  НУ «Львівська політехніка», Ужгород:  Патент, 2001. - 339с.