Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємств

Реструктуризацію в  Україні слід розглядати як спосіб усунення суперечностей між вимогами ринку і застарілою логікою поведінки підприємств. Щоб адекватно вписатися в нові відносини, потрібен комплекс кардинальних всебічних змін. І тут не може бути єдиного для всіх рецепту, єдиного штампу.

Так само, як різним галузям  властиві свої особливості господарювання, у тому числі управління, виходу на ринки, кредитування, державного регулювання, їм властиві деякі особливості при  здійсненні конкретних проектів з реструктуризації. А від фахівців, які розробляють й реалізують ці проекти, залежить виявити ці особливості й поєднати їх з загальнометодологічними підходами.

ВИСНОВОК

Основна ідея реструктуризації підприємств – це створення конкурентноздатних виробництв і зміна поведінки  підприємства через запровадження жорстких бюджетних обмежень, властивих ринковій економіці. Поведінку підприємства в ринковій економіці, свободу його дій визначають ринкові ціни та співвідношення доходів і витрат, тобто жорсткість його бюджетних обмежень.

Єдиного підходу  до проведення реструктуризації нема, все залежить від її мети, завдання, форми власності підприємства та інших факторів. Саме тому існує і декілька видів реструктуризації, наприклад: часткова чи повна, управлінська, технічна, економічна, фінансова, організаційно-правова, оперативна чи стратегічна. На практиці реструктуризацію поділяють на активну та пасивну. За пасивної відсутні стратегічні орієнтири, а відповідні заходи мають захисний характер та спрямовані на забезпечення виживання підприємства в короткостроковому періоді. Активна реструктуризація характеризується наявністю обгрунтованої стратегії розвитку, спрямована на досягнення життєздатності в довгостроковому періоді та передбачає широке використання інновацій, що мають забезпечити безперервне зростання ефективності. Особливістю реструктуризації приватизованих підприємств є те, що в основному приватизуються підприємства, які організаційно та економічно є в незадовільному стані і визнані банкрутством, крім того поряд із економічними проблемами підприємство має і проблеми організаційного та управлінського характеру.

Перехід України  до ринкової моделі господарювання супроводжується  зміною умов і принципів функціонування суб’єктів господарювання. Економічна нестабільність та відсутність досвіду  роботи у конкурентному середовищі призводять до виникнення й поглиблення кризових явищ на вітчизняних підприємствах. Саме тому гостро постала проблема банкрутства суб’єктів господарювання, виникла необхідність його регулювання та проведення стратегії реструктуризації.

Заходи щодо оздоровлення фінансової діяльності підприємства можуть дати позитивні результати тільки за умови проведення ефективної, продуманої реструктуризації. У будь-якій цивілізованій країні з розвинутою економічною системою одним з основних елементів механізму регулювання фінансової діяльності підприємства, підтримання його платоспроможності, виведення з банкрутства є процес реструктуризації. Актуальність і практична значущість її залишається на сьогоднішній час досить великою та до кінця невирішеною, а пошук шляхів його вдосконалення триває й надалі.

Досвід реструктуризації на Україні є ще не дуже багатим. Україна лише проходить етап реформування економіки, приватизації та реорганізації  промисловості. Реструктуризація у  доприватизаційний період та у процесі приватизації здійснювалась, як правило, за методиками та із використанням послуг німецьких консалтингових фірм. Проектами реструктуризації керував Фонд державного майна України. Хоча відомо дуже мало прикладів реструктуризації підприємств у доприватизаційний та приватизаційний період. Реструктуризація у післяприватизаційний період здійснювалась на підприємствах за рахунок нових власників, іноді за державною підтримкою (програми післяприватизаційної підтримки підприємств). Приклади реструктуризації  у післяприватизаційний період свідчать про те, що підприємства не використовують комплексний підхід, а намагаються провести оздоровлення лише за однією-двома функціями, як правило, намагаються виділити програму зниження витрат та функції маркетингу та збуту. Такі проекти не часто приводять до значних результатів. Успіх таких проектів можна пояснити лише тим, що консалтингова фірма, що залучається до розробки та реалізації проекту оздоровлення лише однієї з функцій, намагається зробити процес оздоровлення більш комплексним, або пропонують підприємству додаткові послуги.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» // від 14 травня 1992 року N 2343XII ( із змінами станом на від 7 березня 2002 року N 3088III)
2. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про власність» від 26 березня 1991 року.
3. Наказ Міністерства економіки України «Про затвердження Методичних вказівок щодо проведення реструктуризації державних підприємств» від 23 січня 1998 року, № 9.
4. Положення про порядок реструктуризації підприємств: Затверджено Наказом Фонду державного майна України № 667 від 12.04.2002 р.
5. Про Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможості підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства //МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ НАКАЗ від 17 січня 2001 року N 10
6. Бойчик І.М.Економіка підприємства. Навчальний посібник.- К.:Атіка, 2004.-480с. -  ISBN 966–8074-29-7.
7. Вачевський М.В., Скотний В.Г., Вачевський О.М. Промисловий маркетинг. Основи теорії та практики. Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 256 с.
8. Гусєв В.О. Імперативи і основні напрямки інноваційної реструктуризації промислового комплексу України// Studium. – 2008. – №1(7) – Електронний ресурс. – Режим доступу.- http://www.academy.gov.ua/ej/ej7/
9. Зеленський С.В. Стратегічна реструктуризація підприємства як вихідна умова його оздоровлення - Електронний ресурс. – Режим доступу. –  www.dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/.../Zelensky007.pdf
10. Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. С. Ф. Покропивного . — К.: КНЕУ, 2001. — 457 с.- ISBN 966–574–231–0.
11. Економіка підприємства: Навч. посіб. /За ред. А. В. Шегди. — К.: Знання-Прес, 2001.
12. Економіка підприємства: пошук шляхів розвитку: Посібник / МАУП. – К.: МАУП, 2005 – 80 с.
13. Лианский М. Реструктуризация предприятий на основе формирования антикризисной стратегии // Проблемы теории и практики управления. - 2006. - № 11. -  С. 56-62.
14. Організація виробництва: Навч. посіб. /В.О. Онищенко, О.В. Редкін, А.С. Старовірець, В.Я. Чевганова. – К.: Лібра, 2003. – 336с.
15. Реструктуризація та фінансове оздоровлення сільсько_

господарських підприємств: Посібник/Програма підвищення

рівня життя сільського населення в Україні. – К., 2005. – 480 с.

16. Реструктуризація підприємства. Навч. посіб. для вищ. навч. закл. / за ред. В.М.Заболотного. – К.: Міленіум, 2001. – 440 с.
17. Семакін, А. В. Сутність та основні етапи проведення реструктуризації підприємства [Текст] / А. В. Семакін // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. наук. праць / ДВНЗ "УАБС НБУ". - Суми, 2006. - Вип. 15.- C. 210-218
18. Семенченко Н.В. Реструктуризація підприємства як спосіб оптимізації фінансових відносин//Економічний вісник університет. Збірник наукових праць. - 2011. - №17(1). -  Електронний ресурс. –

Режим доступу

http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Evu/2011_17_1/zmist.htm

19. Сідун В.А., Пономарьова Ю.В., Економіка підприємста: навч. посіб. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 436с.
20. Фінанси підприємств: Підручник/ Керівник авт.кол. і наук.ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000.- 406 с.