Які тарифи і по відношенню до яких товарів найбільш інтенсивно використовуються в Україні

    Реалізація  вимог щодо ефективного митно-тарифного  регулювання пов’язана з певними  потенційними загрозами забезпеченню національних інтересів України. «Відкритість»  національної митної території для  міжнародної торгівлі може завдавати  державі економічних збитків: недонадходження  до бюджету внаслідок викривлення  митної вартості товарів, шкода здоров’ю й безпеці споживачів, контрабанда  потоків тощо. В таких умовах є  доцільним:

1. підвищити ефективність національної митної політики в сфері забезпечення невідкладного реагування на зовнішні загрози;
2. протидіяти можливим негативним наслідкам таких загроз;
3. забезпечити економічні інтереси держави;
4. максимально використати в національній системі регулювання міжнародні правила і вимоги.

    Істотне збільшення масштабів ввезення до України  товарів у 2008 році з Казахстану (у 4 рази), Грузії (на 72%), Польщі (на 50%), Італії (на 42%), Білорусі (на 33%), Китаю (на 28%), Німеччини (на 26%) висвітлило проблему браку технологічних  та фізичних потужностей митної служби для оперативного й ефективного  здійснення відповідних митних процедур.

    Протягом  останніх років відбулися значні прогресивні зрушення в удосконаленні  національної митної політики. В ній  є такі здобутки:

    1. Поліпшення взаємодії митних  органів із суб’єктами господарювання, що здійснюють зовнішньоекономічну  діяльність. Цей захід спрямовано  на забезпечення лібералізації  сфери зовнішньої торгівлі й  водночас подолання тіньових  механізмів ввезення в Україну  товарів і створення надійних  бар’єрів для надходження на  споживчий ринок продукції без  сплати визначених чинним законодавством  податків і зборів. Завдяки такій  взаємодії (підписано 8 меморандумів  та 5 протоколів про співпрацю  між Державною митною службою  України (ДМСУ) та суб’єктами  зовнішньоекономічної діяльності) забезпечено зростання додаткових надходжень до державного бюджету України в результаті коригування митної вартості товарів.

    2. Активізація роботи з приведення  законодавства України у сфері  захисту прав інтелектуальної  власності до світових стандартів  із метою посилення протидії  незаконному переміщенню товарів,  що містять об’єкти права інтелектуальної  власності.

    3. Налагодження ефективної взаємодії  з митними службами суміжних  держав та найбільших торговельних  партнерів України з метою  виявлення корупційних тіньових  схем у зовнішньоекономічній  діяльності й організованих угруповань, що здійснюють злочинну діяльність  у зовнішньоекономічній сфері  та займаються легалізацією (відмиванням)  кримінальних коштів.

    4. Досягнення певного прогресу  в розвитку системи електронного  декларування товарів, що сприяє  прискоренню й спрощенню процедур  здійснення митного контролю  та оформлення товарів і транспортних  засобів.

    5. Вживання низки заходів щодо  нормативного забезпечення недопущення  ввезення в Україну харчових  продуктів незадовільної якості, зокрема м’ясопродуктів.

    Водночас  слід відзначити низку проблем. Невідповідність  митного контролю сучасним стандартам пропускної спроможності. Значне зростання  обсягів зовнішньоторговельного обороту  у 2007 році на 11884 млн. дол. США (17 %), порівняно  з 2006-м, зміцнення цих тенденцій  у 2008 році (за січень–березень обсяги товарообороту перевищують аналогічний період 2007 року на 5 749,5 млн. дол. США) потребує якісно нового підходу до здійснення контролю міжнародних вантажних потоків. Зростання товаропотоків висвітлило такі проблеми митного контролю: істотні часові витрати на проведення митних процедур, застарілі механізми технологічного пропуску товарів, неможливість збереження норми чинного законодавства про стовідсотковий фізичний контроль товарів, які переміщуються через кордон України, тощо. 

    Про недосконалість митної політики України  свідчать також:

    – значна частка у загальному обсязі товарообігу товарів, що переміщуються  контрабандним шляхом. Серед загальної  кількості порушених у зв’язку  з цим справ третина стосується промислових товарів, сировини та матеріалів, 25,5% – продовольчих товарів і  сільгосппродукції (грошовий еквівалент 34,2 млн. грн.);

    – збереження загрозливої ситуації з  контрабандою наркотичних засобів  та зброї. У 2008 році почастішали спроби переміщення через митний кордон України дуже небезпечних для  життя й здоров’я громадян товарів. Так, митними органами було виявлено 546 випадків незаконного переміщення  зброї та 800 спроб – наркотичних  засобів (вилучено 533,6 кг наркотичних  речовин);

    – учинення правопорушень у сфері  інтелектуальної власності (незаконне  переміщення через митний кордон України дисків для лазерних систем зчитування й іншої аудіовізуальної  продукції). У 2008 році митними органами припинено 140 спроб незаконного переміщення  компакт-дисків на суму 229 тис. грн. Основними  осередками цих правопорушень є: під час увезення такої продукції  в Україну – російсько-українська ділянка кордону, під час вивезення  з України – польсько-українська ділянка.

    Однак митний контроль і митне оформлення є ключовими функціями митної служби України. Під час реалізації на практиці цих важливих функцій  постає безліч перешкод та проблем.

    Підвищити ефективність митного оформлення та митного контролю за здійсненням  зовнішньоекономічних операцій, послабити  роль суб’єктивного чинника під  час прийняття рішень щодо митного  оформлення й митного контролю необхідно  шляхом:

    1) наукових досліджень та внормування у правових процедурних актах системи критеріїв ризиків під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів;

    2)використання  цієї системи як нормативно-інформаційної  комп’ютерної бази під час  здійснення митного контролю  та аналізу документів, поданих  до митного оформлення;

    3) користування цією системою оперативним  складом митних органів під  час оцінювання митної вартості  товарів та встановлення їх  коду згідно з УКТЗЕД.

      Для цього необхідно:

      – створити сприятливі нормативно-правові  умови розширення прав митних органів  у частині доступу до інформації, що міститься в базах даних  інших органів державної влади;

      – забезпечити умови для ширшого  застосування принципів постаудитконтролю у здійсненні митного контролю та поступового відходу від практики стовідсоткового фізичного огляду товарів;

    – розробити національну концепцію  створення та функціонування уповноважених  операторів торгівлі з метою підвищення безпеки переміщення міжнародних  вантажів і створення вигідних умов для учасників зовнішньоекономічної діяльності. Статус уповноваженого оператора  мають отримувати суб’єкти ЗЕД, які відповідатимуть законодавчо встановленим критеріям (такими критеріями можуть бути: відсутність недобросовісних дій під час здійснення зовнішньоекономічних операцій, відсутність недостовірної та суперечливої інформації у товаросупровідних та фінансових документах, відсутність незаконних дій під час здійснення ЗЕД тощо);

    – розробити програму реформування процедур митного оформлення, що ґрунтується  на цілковитій автоматизації процесів, упровадженні методик управління ризиками, профілювання й вибірковості;

    – розширити застосування системи  управління ризиками, що об’єднує індикатори ризику, розроблені в рамках діяльності митних та прикордонних органів, а також  забезпечити відповідність цієї системи на оперативному рівні Рамковим стандартам безпеки та спрощення  світової торгівлі ВМО;

    – створити єдину систему використання попередньої інформації відповідно до положень Рекомендацій щодо інформаційних технологій Кіотської конвенції та Рекомендацій з інтегрованого управління ланцюгом постачання товарів Всесвітньої митної організації з метою оперативного виявлення потенційно небезпечних вантажів та запобігання наслідкам увезення недоброякісної, екологічно-, санітарно- й іншої небезпечної продукції ще на початковій стадії руху. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВОК 

    Розгляд особливостей митного оподаткування, яке є важливим економічним регулятором  зовнішньоекономічної діяльності, на сьогодення набуває особливої гостроти. Мито, безумовно, є податком, оскільки, воно сплачується в обов’язковому  безвідплатному порядку відповідно до вітчизняного законодавства та не має конкретного цільового призначення. Відповідно мито є важливою складовою  податкової системи i характеризується таким:

• є непрямим податком, а тому йому притаманні їх основні риси: по-перше, мито включається до ціни товару як надбавка i є податком на споживання; по-друге, мито має чітко виражену фіскальну природу; по-третє, стягується за тарифами;
• є загальнодержавним податком i у повному обсязі включається до Державного бюджету України.

    Мито  виконує фактично ті самі функції, що й інші податки та збори, однак  має певні особливості:

• фіскальна функція мита полягає в тому, що акумулюються кошти для виконання державою покладених на неї завдань.
• регулююча функція мита полягає в тому, що завдяки диференціації ставок відбувається коригування національних i світових цін.

    Питання митно-тарифного регулювання є  одними з основних у розвитку зовнішньоекономічних відносин. Отже, особливої уваги  необхідно приділяти вирішенню  проблем вдосконалення системи  митно-тарифного регулювання в  Україні.

    Митна політика України розвивалася в  напрямі паралельного розвитку всіх сторін системи митно-тарифного  регулювання у відповідності  з передовими, загальновизнаними  нормами і правилами міжнародної  практики. Вона включала одночасне  вирішення проблем заповнення теоретичного вакууму, розбудови митної інфраструктури і активну участь у опрацюванні митних режимів, що мають забезпечувати мінімізацію митних процедур та ефективність митного контролю.

    Однак, незважаючи на набуття чинності з 1 січня 2004 року Митним кодексом України, ситуація в галузі митного контролю та митного оформлення залишається  непростою. Кількість нормативно-правових актів, що регулюють митну справу, не свідчить на користь якості регулювання  правовідносин, що виникають у цій  сфері. Недосконалість системи митного  законодавства позначається на всій системі національного законодавства  та розвитку митного права. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

    

1. Книга одного автора:

    Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньекономічної діяльності [Текст] / Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньекономічної діяльності: Навчальний посібник - 3-тє видання, перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2002.

2. Книга двох авторів:

    Власюк  О.С., Ямпольська І.Л. Зовнішня торгівля України: стан та прогноз [Текст ] / Власюк О.С., Ямпольська І.Л. Зовнішня торгівля України: стан та прогноз. – К.: НІСД, 2004. – 63 с. – (Сер. “Наук. доповіді”; Вип. 49)

3. Книга трьох авторів:

    Бєляєв  О.О., Бебело А.С., Диба М.І. - Економічна політика [Текст] / Бєляєв О.О., Бебело А.С., Диба М.І. - Економічна політика: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2010. — 287 с

4. Книга трьох авторів:

    Новицький В. Є., Мартинюк О. В., Руденко Ю. М. Міжнародна економічна діяльність України [Текст] / Новицький В. Є., Мартинюк О. В., Руденко Ю. М. : Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисципліни. — К.: КНЕУ, 2009. — 260 с.

5. Закон України “Про Єдиний митний тариф” вiд 11 сiчня 1993 року №4-93,

    вiд 23 квiтня 1993 року № 36-93  (змiни, внесенi Законом України вiд 29 червня 2010 року № 2372-VI)

6. Митний кодекс України від 11.07.02 № 92 – IV (із змінами, внесеними згідно із Законом ст.400 № 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010)
7. Декрет Кабінету Міністрів України „Про Єдиний митний тариф України” від 11.02.93 №4-93 (із змінами і доповненнями, внесеними Декретом Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2006 року № 139-V)
8. Електронні ресурси: