Євроінтеграція України

 

 

      Так само, із розрахунку суми боргу на душу населення Україна у 2-3 рази “перевищує”  показники інших сусідів ЄС, за винятком Росії. Проте на макрорівні фінансова стабільність забезпечується високими темпами економічного росту та валютними резервами держави. За їх обсягом, що становить бл. 9,5 % ВВП, Україна поступається у Східній Європі тільки Росії (18,2 %).

      Нарешті, відносно високим з т. з. євростандартів є рівень зайнятості в Україні (2,7 % безробітних, порівняно з 8,5 % у країнах ЄС та 10,1 % - у сусідніх країнах Євросоюзу). Проте необхідно враховувати , що майже 4 млн. осіб є українськими трудовими мігрантами, у т.ч. бл. мільйона осіб – у країнах ЄС. Пов`язана з цим щомісячна трансферна сума для України мінімально в 400 млн. євро не знімає проблеми повернення значної частини працездатного й соціально мобільного населення.

      Набутий ним досвід в організації трудового  процесу стане помітним фактором подальшого соціально-економічного розвитку України. Його можна розглядати також як важливу складову адаптації українського суспільства до європейських реалій.

      Ступінь торгово-економічної  інтегрованості України  в ЄС

      Співробітництво в контексті європейської політики сусідства підтверджує справедливість соціально-гравітаційної теорії - найінтенсивнішими є обмін між країнами, що межують. Зважаючи на силу соціальної гравітації, обґрунтованим є той факт, що зовнішньоекономічні зв’язки України на 75 % здійснюються по лінії “Захід – Схід” (ЄС – СНД). У цьому зв’язку показовим є також характер зміни пріоритетів. Попри значну енергетичну компоненту у торгівлі з Росією, у 2005р. вперше в новітній історії України її товарообіг з РФ поступився товарообігу з Європейським Союзом. Хоча загалом торговельні зв’язки з країнами Європи залишались менш інтенсивними порівняно з країнами СНД.  

Співвідношення  товарообігу України  з Росією та ЄС 2005 рік¹

      У 2006 році тенденція до зростання ролі Євросоюзу в системі торговельних відносин України набула додаткової динаміки. Експорт товарів до країн ЄС зріс на 18,1%, а імпорт – на 31,5%. Загальний товарообіг на початку 2007 року збільшився до 27,83 млрд. доларів або на 36% порівняно з 2005 роком. Таким чином, на початку 2007 року питома вага Євросоюзу та Росії у сукупному товарообігу України суттєво змінилась.

 

 

      Співвідношення  товарообігу України  з Росією та ЄС на початок 2007 року¹

 

   

      Основною  проблемою залишається рівень зовнішньоторговельної  інтеграції з ЄС. За цим показником Україна переважає лише Білорусію, Молдавію та Грузію, поступаючись іншим сусіднім країнам Євросоюзу.  

      Питома  вага ЄС у зовнішньоторговельному балансі країн  – сусідів Євросоюзу(2006 рік) (%)²   

 

   

      Ця  різниця є особливо відчутною  з країнами Центральної та Південно-Східної  Європи, які на момент вступу до ЄС досягли 60-70 % частки Євросоюзу у сукупному національному товарообігу. Показово також, що на Україну припадає лише 1,2 % загального обсягу торгівлі ЄС.

      Оптимістичним моментом можна вважати найвищі серед країн – сусідів темпи зростання товарообігу з Європейським Союзом, а також те, що Україна має відносно високе 29 місце в рейтингу найбільших торговельних партнерів ЄС. Інші сусіди Євросоюзу у Східній Європі та Закавказзі посідають відповідно: Білорусь – 48 місце, Азербайджан – 59, Молдова – 92, Вірменія – 101, Грузія – 112.

      Впровадження  зони вільної торгівлі з ЄС, із урахуванням динамічно зростаючого економічного потенціалу України, стане, як очікується, потужним каталізатором розвитку двосторонніх торговельних відносин.

      Як  і в торгівлі, основні європейські  партнери України в інвестиційній  сфері обмежуються вузьким колом країн. Так, половина товарообігу “ЄС-Україна” припадає на Німеччину, Італію та Польщу, а 83,5 % загального обсягу інвестицій з ЄС забезпечують Німеччина, Кіпр, Австрія, Велика Британія та Нідерланди. Євросоюз залишається основним інвестором України (15,9 із 21, 2 млрд. доларів або 75,2 %).

      За  питомою вагою ( у  ВВП) прямих іноземних  інвестицій Україна поки що поступається іншим сусідам ЄС, окрім РФ, Лівії та Єгипту. Одним із вирішальних тут залишається чинник політичної нестабільності в державі.

      Проявом інтенсивної економічної  співпраці з Євросоюзом є функціонування в Україні близько 500 спільних підприємств (для порівняння: число українсько-російських підприємств сягає 700). Посиленню підприємницької взаємодії з ЄС сприяє адаптація чинних національних стандартів до європейських. За підсумками виконання Плану дій на початок 2007 року гармонізованими є 3598 із бл. 20 тис. стандартів (кращий показник для східноєвропейських сусідів ЄС). Важливо зазначити, що гармонізація всієї системи стандартів створює сприятливі умови для торговельно-економічного співробітництва, але, за досвідом центральноєвропейських країн, а також Румунії і Болгарії, не є обов’язковою передумовою набуття членства в Євросоюзі.

      Серед складових співпраці з ЄС у безпековій сфері залишається військово-політичне та військово-технічне співробітництво. Повільні темпи налагодження взаємодії у цих напрямках зумовлені, зокрема й тим, що, по-перше, Україна продовжує необґрунтовано уникати інтеграції до Західноєвропейського військово-політичного союзу (ЗЄС), особливо з огляду на те, що всі країни - члени НАТО входять до складу ЗЄС. По-друге, зорієнтованістю вітчизняного ВПК на ринки СНД : бл. 70 % комплектуючих для військової техніки надходить з Росії; експорт продукції оборонної промисловості України (44 %) орієнтований на країни СНД і лише 5 % - на країни Європи.

      Потужний науково-технічний потенціал України в авіаційно-космічній сфері перебуває лише на початковій стадії застосування як у рамках цивільного, так і оборонного співробітництва. Проте у процесі виконання ПД уже задіяні спільні проекти, спрямовані на:                  

      модернізацію  європейського навігаційного супутникового  угруповання “Галілео” та створення  супутникового угруповання цивільної  глобальної навігаційно-супутникової системи;                  

      виведення радіоактивних відходів у космос;                   

      запуск  у 2007 році космічного радіотелескопа “Спектр-Р” для створення єдиної наземно-космічної  системи визначення координат і  кутових переміщень об’єктів Всесвіту;                   

      планетарні  дослідження.  

      Перспективи євроінтеграції як чинник геополітичної рівноваги  України

      Висновок  Єврокомісії про виконання 162 із 244 позицій Плану дій Україна  – ЄС на 2006 рік засвідчує необхідність суттєвого прискорення євроінтеграційного процесу. Аналогічним є підсумок проведеного Центром ім. Разумкова громадського моніторингу Плану дій: протистояння всередині владних структур, брак ресурсного і фінансового забезпечення, неефективне використання євроінтеграційного досвіду нових членів ЄС спричинили недостатні темпи інтеграції (71,2 % експертів).

      Не  досягнуто суттєвого  прогресу в:             

      забезпеченні  незалежності судової влади;             

      створенні сприятливого інвестиційного клімату;              

      адаптації європейської системи діючих стандартів;              

      налагодженні  ефективної боротьби з корупцією;             

      зниженні  рівня бідності (співвідношення доходів  найбагатших та найбідніших громадян в Україні складає 30:1, у країнах  ЄС – 5,7:1).

      Серед геополітичних факторів, що стримують позитивну реакцію Євросоюзу на претензії України щодо асоційованого членства:             

      масштабність  України в демографічному, економічному, науково-технічному вимірах, що засвідчує  її спроможність суттєво вплинути на співвідношення центрів впливу в ЄС, розподіл ринків та зовнішньополітичні орієнтири Союзу;             

      надмірна  енергетична залежність Євросоюзу  від Росії, яка активно лобіює в ЄС політику протидії євроінтеграційним  намірам України;             

      порушення балансу в узгодженості зовнішньополітичних кроків України з Євросоюзом та США.

      Разом з тим, порівняльний аналіз інтеграційного процесу країн  – сусідів ЄС засвідчує:             

      Україна, п’ята за територією (після Росії, Алжира, Лівії та Єгипту) і третя за чисельністю населення серед країн-сусідів ЄС ( після Єгипту та Російської Федерації), володіє найпотужнішим економічним потенціалом і зберігає найвищу динаміку економічного росту;             

      лідируючи серед сусідів ЄС (без урахування РФ) за індексом людського розвитку (0,766), вона має незіставно вищий науково-технічний ресурс; прогнозовані на 2010 р. обсяги експорту програмної продукції та послуг Інтернет оцінюються 3,5 – 5 млрд. доларів;              

      володіє найбільшими валютними  резервами серед  країн – сусідів  ЄС на пострадянському просторі (без урахування РФ);             

      зберігає  середньостатистичний для країн Центрально-Східної  Європи, у тому числі  членів Євросоюзу, коефіцієнт інфляції і найнижчий  разом із Азербайджаном  рівень безробіття серед  країн сусідів  ЄС;             

      за  рівнем корупції співставна із Румунією – членом Євросоюзу;             

      є лідером у рейтингу найбільших торговельних партнерів ЄС серед країн – сусідів;              

      залишається для ЄС партнером  стратегічного значення в енергетичній сфері;             

      за  рівнем розвитку демократичних  процесів, особливо за індексом свободи  преси, Україна (26,5) разом  із Молдавією (19,2), Вірменією (25,5) та Грузією (21, 0) утримує  першість на всьому масиві держав –  сусідів Євросоюзу.

      Враховуючи  лідируючі позиції України серед сусідніх Євросоюзу держав, а також:             

      невирішеність проблем державно-територіального  устрою в Молдавії;             

      незавершеність  ринкових перетворень  і демократизації політичного життя  в Білорусії;