Євроінтеграція України

      Помітними є зрушення у сфері захищеності прав власності. За цим показником Україна виборола місце серед 70 країн світу, зайнявши 58 позицію слідом за членом ЄС – Румунією (РФ займає 63 місце). Національний показник засвідчує мінімально прийнятний для міжнародного співтовариства рівень захищеності прав власності. Показово, що цей рейтинг враховує:                  

      сприятливість правового і політичного оточення (незалежність судів, довіру до них  населення, рівень політичної стабільності та корупції);                  

      захищеність матеріальної власності (рівень правового  захисту, реєстрація власності та доступ до кредитів);                  

      захищеність інтелектуальної власності (сила патенту, піратство авторських прав, захищеність  торгових марок.).

      Захисту прав власності вимагає зростаюча питома вага приватного сектора економіки. Його частка у ВВП України становить близько 70 % і є аналогічною показнику Румунії.

      Якщо  за захищеністю прав власності Україна  наближається до показників найменш  успішних країн Євросоюзу, то за рівнем економічної свободи поступається більшості країн-сусідів, за винятком Білорусії, а також країн Південного Середземномор`я – Лівії та Єгипту.   
 

      Індекс  економічної свободи  країн-сусідів ЄС^[1]  

 

 

      Загалом, за індексом економічної свободи початку 2007 року Україна посідає 40 місце в Європі із 41, випереджаючи тільки Республіку Білорусь.

      Складові  наведеного рейтингу відображають якісний рівень виконання окремих ключових позицій Плану дій “Україна – ЄС”. Суттєвим є, зокрема, прогрес у галузі фіскальних і податкових свобод (досягнутий рівень оцінюється в 89,1 %), свободи грошових відносин (78 %), свободи від втручання влади (61,9 %), а також свободи підприємництва (54 %) і трудових відносин (51,8 %), фінансових свобод (50 %). Натомість низьким залишається рівень свободи інвестицій (30 %) та свободи від корупції (24 %).

      Показово, що рівень економічної свободи в  Україні має тенденцію до погіршення: 2004 р. – 88 місце, 2005 р. – 99, 2006 р. – 99(102), 2007 – 125, що можна пояснити нестабільністю у зв`язку з гострим політичним протистоянням в Україні та прагненням політичних опонентів застосовувати популістські методи боротьби.

      Базовим досягненням у виконанні ПД є завершення Україною підготовки вступу до Світової організації торгівлі (СОТ), яка об`єднує 150 країн. Першими серед пострадянських держав членами СОТ стали Киргизія та Грузія (2000р.).

      Серед сусідів ЄС більшість країн має  членство в СОТ.  

      Країни  – сусіди ЄС ( членство в СОТ)¹   

 

 

      У Закавказзі поза межами цієї організації  залишається тільки Азербайджан, а у Східній Європі – Україна, Білорусія і Росія.

      В процесі підготовчої роботи Україна гармонізувала законодавство з нормами та вимогами СОТ, скасувала податкові та інші пільги, надані окремим суб`єктам господарювання та підприємництва, у т. ч. в спеціальних економічних зонах, відмовилась від дискримінаційного підходу до іноземних компаній щодо використання податкових векселів у розрахунках із бюджетом та ін.

      У зв`язку із завершенням переговорного  процесу з Киргизією щодо умов доступу на ринки товарів і послуг Україна очікує завершального засідання робочої групи для встановлення рівня відповідності українського законодавства двостороннім протоколам, підписаним із країнами – членами СОТ, та останнього рішення Генеральної Ради Світової організації торгівлі.

      Вступ до СОТ розглядається  Європейським Союзом як основна передумова створення з Україною зони вільної торгівлі. Передбачається, що уже на першому етапі дії режиму вільної торгівлі подвоїться український експорт до країн ЄС, а ВВП зросте на 20-30 %.

      Серед країн – сусідів  ЄС у Східній Європі лише Молдові надані пільгові умови торгівлі. З 2005 р. діє угода про режим асиметричної торгівлі з ЄС (GSP), згідно з якою Молдова отримала можливість неоподаткованого ввозу на євроринок близько 12 тисяч найменувань товарів, у т.ч. меблів та текстилю.

      Проте режим вільної торгівлі між ними не встановлено. 

      Темпи економічного зростання  як чинник євроінтеграції

      Важливим  чинником євроінтеграції є темпи  економічного зростання. Згідно з Планами  дій, вони мають забезпечити зближення соціально- економічних показників ЄС та країн – сусідів.

      Масштабність  економічних завдань, що стоять перед Україною євроінтеграційного проекту зумовлена, по-перше, необхідністю виходу на досягнуті Євросоюзом стандарти, що відповідають його світовій першості за обсягом валового внутрішнього продукту (бл. 12,5 трлн. дол.). По-друге, тією обставиною, що Україна пережила максимальне падіння ВВП серед країн СНД, за винятком охоплених збройними конфліктами (до 37 % від рівня 1990 р.) . По-третє, триваючою трансформацією економічної системи.

      Для подолання або скорочення цієї дистанції  національна економіка повинна  розвиватися або темпами, що удвічі перевищують темпи зростання  ВВП Євросоюзу (модель “наздоганяючого розвитку”) або утричі (модель “випереджального розвитку”).

      Виходячи  з даних за період 2000-2005 рр., коли Україна досягла середньорічних темпів зростання ВВП на 7,4 %, за звітний 2006 р. – 7 %, а за І квартал 2007 р. – 8 %, можна стверджувати, щодинаміка її розвитку є випереджальною (зростання європейської економіки залишається в середньому на рівні 2,6 % ).

      Економічно  Україна є найпотужнішим  сусідом ЄС. Без урахування Росії, її валовий національний продукт (за купівельною спроможністю) у 2,75 рази перевищує середню величину ВВП країн-сусідів Євросоюзу:   

      Валовий внутрішній продукт  країн-сусідів ЄС за 2006р.¹   

 

 

      Випереджальними темпами зростає  також ВВП на душу населення в Україні, хоча й на даному етапі він є середньостатистичним для сусідів ЄС. Повільно, але скорочується частка населення, що проживає за межею бідності ( 28,7 % - середній показник для зазначеної категорії країн).

      Важливим  чинником інтеграції є досягнення фінансової стабільності в Україні. Збереження відносно високого рівня інфляції (9 %) є наслідком триваючих трансформаційних процесів в економіці та динамічного зростання світових цін на енергоресурси. Проте цей рівень є нижчим, ніж в інших східноєвропейських сусідів ЄС, крім Білорусії, і майже тотожний інфляційним показникам країн Центральної Європи (Польщі, Угорщини, Словаччини – бл. 8 %).  

      Інфляція  у країнах-сусідах Євросоюзу за 2006 рік (% )²  

 

   

      Негативною  стороною фінансово-економічної ситуації є високий сукупний зовнішній борг України (близько 54 млрд. дол. на 1 січня 2007 р.), який, не враховуючи Росію, вчетверо перевищує інтегральний борг країн – сусідів ЄС у Східній Європі та Закавказзі.  

      Зовнішній борг країн-сусідів  ЄС ( млрд. дол.) на початок 2007 року¹