Власність в економічних системах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

У курсовій роботі ми проаналізували еволюцію відносин власності, розглянули суть поняття власність, типи, форми власності, розглянули особливості формування та функціонування державної власності.

Власність визначає цілі й мотиви розвитку виробництва.

Будь-які докорінні  зміни в економічних відносинах повинні починатися з відповідних  перетворень у відносинах власності.

Тобто, можна констатувати, що власність - це ядро системи виробничих відносин, серцевина кожного суспільного способу виробництва, чим визначається її місце в системі виробничих відносин

Власність є  однією з найбільш фундаментальних  і основоположних економічних категорій. Разом з тим - це одна з найскладніших категорій, бо має в собі багато ознак, форм прояву і систем функціонування. 
Отже власність - це не річ, а відносини між людьми з приводу виробництва і привласнення речей - продуктів праці. Це - ставлення індивідів один до одного і відповідно їх відношення до матеріалу, знарядь і продуктів праці. 
Відносини власності, як видно, виникають лише за наявності принаймні двох суб'єктів. Суб'єкти власності - це індивіди, фізичні особи, які в процесі відчуження - привласнення матеріальних благ і послуг можуть вступати між собою у відносини з цього приводу. Це, як правило, юридично самостійні, економічно відособлені учасники суспільного виробництва - окремі працівники, трудові колективи та державні установи і відомства (наприклад, армія, державні заповідники) тощо.. 
Об'єктами власності може служити все розмаїття національного багатства, включати землю з її надрами, водний і повітряний простір, а також твори інтелектуальної праці.  
 З аналізу відповідних ознак випливає, що категорію власності необхідно розглядати з двох боків: економічного змісту та юридичної форми. Економічний зміст власності, як уже зазначалося, полягає у відособленому присвоєнні результатів економічної діяльності людей і реалізується як соціально-економічні відносини між людьми. 
Структура власності являє собою сукупність різних типів, видів, форм і систем власності, що діють або можуть діяти в суспільстві.

Первісні форми власності  мали своєю передумовою природний  фактор - землю з її плодами, оскільки впродовж тисячоліть, що передували буржуазному суспільству, панівне становище в економіці посідало сільське господарство. 
 У середні віки пануючою стала феодальна земельна власність, за якої земля не належала виключно окремій особі. Взаємні відносини як у середині класу феодалів (сеньйорів і васалів), так і між земельними власниками і безпосередніми виробниками базувались на особистому володарюванні і підкоренні. 
 За сучасних умов розвитку продуктивних сил нові організаційні форми капіталістичного виробництва істотно трансформують економічні відносини, а разом з ними і систему власності. Поступово буржуазна економіка трансформується в систему змішаної економіки, де відбувається заперечення буржуазної власності і розриваються перехідні форми власності нового способу виробництва. 
Концентрація і централізація капіталу і виробництва привели до виникнення акціонерних компаній, які перетворились у панівну форму капіталістичного виробництва і зумовили появу асоційованої чи корпоративної форми власності. Прогресуючий розвиток останньої є водночас процесом усунення капіталістичного способу виробництва в класичних формах. 
 У сучасних умовах економічною основою ринкової економіки є як приватна власність, так і економічна самостійність і юридична свобода товаровиробників, і цим останніми можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. А юридичні особи - це вже певні трудові колективи, асоційовані виробники, які можуть господарювати на колективних формах власності.

СЛОВНИК ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ

Вид власності — якісно особливий спосіб економічної реалізації об'єктів власності, який визначається якісно особливим способом поєднання особистісного та речового факторів виробництва в межах певного типу власності.

  Власність - не річ, а відносини між людьми з приводу виробництва і відчуження-привласнення його результатів - матеріальних благ і послуг.

Економічна  рента – це різниця між платою за ресурс і мінімальною платою, необхідної для того, щоб цей ресурс був запропонований.

  Економічний закон -  об'єктивний закон розвитку суспільства, що відображає виробничі відносини людей в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг. Цей закон виражається в тому, що людські потреби є необмежені, а блага є обмеженими.

  Економічний зміст власності - глибинна сутність відносин власності, що характеризує відособлене присвоєння результатів економічної діяльності людей.

  Експлуататорська власність - тип відносин, за яких стає можливим привласнювати результати праці іншими власниками засобів виробництва.

Інтелектуальна  власність – це  результат інтелектуальної, творчої діяльності однієї людини (автора, виконавця, винахідника та інш.) або кількох осіб.

Майно – це предмети матеріального світу, які перебувають у власності суб'єкта права (фізична особа, юридична особа, держава, територіальна громада, Український народ), у тому числі: окрема річ, сукупність речей, майнові права та обов'язки, гроші і цінні папери, а також майнові права на них.

  Об'єкти власності - майно чи результати праці, з приводу яких виникають відносини власності.

  Ознаки власності - суттєві властивості, що розкривають  економічний зміст власності.

  Право власності - юридична форма прояву відносин власності, що реалізується в трьох атрибутах: право володіння, право розпорядження, право користування.

  Приватна власність - вид  власності, за якого всі три функції права власності належать окремій приватній особі.

Соціально-економічні відносини - це ті відносини, які виникають  між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну й споживання матеріальних і духовних благ, їхню основу, ядро становлять відносини власності на засоби виробництва і виготовлений продукт.

  Суб'єкти власності - фізичні чи юридичні особи, які вступають у відносини власності.

  Суспільна власність - вид власності, за якого її функції - володіння, розпорядження і користування - належать не одному приватному суб'єкту,а багатьом.

Суспільні відносини -  це різні взаємодії та зв'язки між окремими людьми або групами людей, які встановлюються в процесі їхньої спільної практичної та духовної діяльності.

Тип власності — якісно особлива сутність відносин належності, володіння, розпоряджання та використання об'єктів власності, яка визначається якісно особливим суб'єктом власності.

  Трудова власність - тип відносин, за яких майно, яким володіє власник, є результатом його особистої праці чи праці членів його сім'ї.

Форма власності — якісно особлива внутрішня організація відносин економічної реалізації об'єктів конкретного типу і виду власності.

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.:Мапа,2011.- 4 с. 
2. Закон України "Про власність": офіційне видання / Верховна Рада України. - К. : Парламентське вид-во, 2002. - 23 с.
3. Архангельський, Ю. Про вибір форм власності в контексті економічної ефективності приватизації в Україні // Економіка України. - 2005. - № 1. - С. 65-73
4. Бандилет А. Стан і перспективи розвитку корпоративних структур // Економіка України. – 2005. - № 11. – с. 55-61
5. Башнянин Г.І. Політична економія: [В 2 ч.]: Підручник для вузів. Ч.1: Загальна економічна теорія. Ч.2: Спеціальна економічна теорія/ Г.Башнянин, П.Лазур, В.Медведєв. - К.: Ніка-Центр: Ельга, 2000. - 526 с.
6. Дзюбик С. Основи економічної теорії: навчальний посібник / Степан Дзюбик, Ольга Ривак,. - К. : Знання , 2006. - 481 с.
7. Заглинський А. Політична економія: Навчальний посібник/ Анатолій Заглинський, Микола Матусевич. - Рівне: ППФ "Волинські обереги", 2000. - 408 с.
8. Кваснюк Б. Структурна перебудова економіки та її ресурси // Економіка україни. – 2003. - №11. – с. 18-28
9. Мочерний С. Політична економія: Навч. посіб./ Степан Мочерний,. - К.: Знання-Прес, 2002. - 687 с.
10. Політекономія: підручник / Ред. Ю.В. Ніколенко. - К. : ЦУЛ, 2003. - 411 с.
11. Політична економія: Навчальний посібник/ О. Є. Степура, О. С. Єремєєв, Т. Ю. Пономарьова, М. О. Степура; За заг. ред. О. С. Степури; Ін-т підприємництва та сучасних технологій. - К.: Кондор, 2006. - 405 с.
12. Політична економія: Навчальний посібник/ Костянтин Кривенко, Володимир Савчук, Олександр Бєляєв та ін.; За ред. Костянтина Кривенка,; М-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2005. - 508 с.
13. Економічна теорія: підручник / В. М. Тарасевич, В. В. Білоцерківець, С. П. Горобець, О. В. Давидов та ін.; За ред. В. М. Тарасевича ; М-во освіти і науки України, Нац. металургійна акад. України . - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 779 с.
14. Основи економічної теорії: навч. посібник / Авт. кол.: В'ячеслав Алєксєєв, Ольга Андрусь, Марина Вербицька та ін.; За заг. ред. Петра Круша, Валентини Депутат, Світлани Тульчинської,. - К. : Каравела, 2007. - 447 с.
15. Положій В. М. Власність: економічний аспект: альтернативні концепції та методи / В. М. Положій, Л. П. Чижов. - Суми : ВВП "Мрія" : ЛТД, 1994. - 80 с.
16. Сірко А. Корпоративна власність у транзитивній економіці // Економіка України. – 2003.- №2. – С. 57-64
17. Семенюк В.П. Розвиток корпоративного сектора економіки та корпоративного управління в Україні // Економіка прогнозування. – 2005. - №3. – С. 78-88
18. Рудавка С. І. Основи економічної теорії: навчальний посібник / С. І. Рудавка, Л. Б. Ольшевський; За ред. С. І. Рудавки. - 3-є вид. перероб. і доп. - Вінниця : Тезис, 2003. - 340 с.
19. Рябченко О. Д. Зміна форм власності та інвестування економіки України // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 6. - С.21 - 24.