Виникнення і розвиток грошових відносин. Сутність грошей. Функції грошей. Альтернативні теорії грошей . Грошовий обіг та його закони. Визна

Порушення законів грошового обігу призводить до виникнення такого явища, як інфляція.

6.Визначення грошової маси необхідної для обслуговування товарного обігу.

Грошова маса — це сукупність запасів грошей в усіх їхніх формах, що перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обігу та обслуговують економічні зв'язки в певний момент.

Обіг платіжних засобів сприяє значній економії грошей через зарахування взаємних платіжних зобов'язань, тобто безготівкових розрахунків, оскільки швидкість обігу грошей у функції платіжного засобу (вексель, банкнота) визначається ступенем концентрації платежів, одночасністю їх здійснення і збігом та можливістю за рахунок надходжень здійснювати їх взаємну компенсацію. Система взаємного погашення платежів найповніше втілена в клірингу (внутрішньому та міжнародному). Прискоренню обігу платіжних засобів сприяло винайдення телеграфу, комп'ютерних систем. Назвала закономірність визначає швидкість обігу грошей як засобу платежу. По-іншому вона виявляється у виконанні грошима функції засобу обігу. Швидкість обігу грошей у цьому випадку визначається швидкістю переходу товарів (а отже, й грошей) з одних рук в інші для обслуговування актів купівлі-продажу. Одночасність цих актів уповільнює обіг грошей, і можливість скорочення їх маси за рахунок прискорення обігу призводить до збільшення кількості грошей в обігу. У процесі еволюції капіталістичного способу виробництва відбулися якісні зрушення у грошовій системі. На стадії домонополістичного капіталізму панувала система металевого обігу, за якої грошовий товар функціонував у формі монет. У XVI–XVIII ст. грошові системи більшості країн базувалися на біметалізмі, коли роль загального еквівалента виконували золото і срібло, у XIX ст. – золото (золотий монометалізм), що означало виконання ним насамперед функцій міри вартості й засобу обігу, панування золотого стандарту, повноцінних грошей. Грошові знаки вільно обмінювалися на золото, а кількість грошей в обігу піді римувалася на необхідному рівні стихійно, стихійним регулятором були скарби. Це унеможливлювало розвиток інфляції, і кількість грошей не впливала на їх реальну цінність. Із крахом золотого стандарту, припиненням вільного обміну грошових знаків на золото за фіксованою ціною кількість грошей, яка фактично перебуває в обігу, впливає на реальну цінність грошової одиниці. Тому кількість необхідних для товарного обігу грошей визначається кількістю грошових знаків з урахуванням їх купівельної спроможності. В умовах інфляції кількість грошей, які фактично перебувають в обігу, більша за необхідну для товарного обігу. Реальна вартість грошових знаків визначається кількістю необхідних для товарного обігу грошей у певний період часу. За золотого монометалізму кількість грошей, необхідних для товарного обігу, визначалася особливостями обігу грошей як платіжного засобу, зокрема виконанням банкнотами переважно функції засобу платежу у сфері комерційного та банківського кредиту. На сучасному етапі (за відсутності золотого стандарту) банкноти як вид кредитних грошей стали формою грошей у більшості країн світу, масовим засобом обігу, на який припадає до 95% готівкових грошей, що перебувають в обігу. Для забезпечення грошового обігу на 1 кг готівки (її загальна маса – понад 10 млн. т) необхідно майже 10 кг різноманітних документів (фінансових, бухгалтерських та ін.). Тому при визначенні кількості потрібних для товарного обігу грошей відпала необхідність введення у формулу грошей показника суми оборотів, в якій одні й ті самі гроші функціонують як засіб обігу і як засіб платежу, тобто необхідність обчислення Кп за сферами обігу. Сучасна грошова маса вимірюється за допомогою кількох показників. Найпоширеніший – агрегат М1 – готівка (банкноти та розмінна монета) і залишки на поточних рахунках («записані на рахунок гроші»), які є основою чекового обігу. До грошової маси також належать засоби на страхових ощадних внесках у державній поштово-ощадній мережі, у кооперативних банках. У США до грошового агрегату М3 входять ощадні облігації, банківські акцепти, євродоларові депозити американських резидентів – небанків тощо, які мають різну швидкість обороту. Кількість реальних грошей в народному господарстві України у 1995–96 була зменшена приблизно на 7 млрд. грн. Це стало одним із найважливіших чинників кризи неплатежів (за 1996 кредитна заборгованість підприємств зросла вдвічі й становила 30 млрд. дол.), заборгованості із заробітної плати, зростання внутрішнього і зовнішнього боргів. Швидкість обороту грошей з урахуванням кредиторської заборгованості на балансах банків, за оцінками незалежних експертів, – менше 3 разів (за офіційними даними – більше 10).

7.Сталість грошового обігу.

Грошовий обіг - це неперервний рух грошей у сфері обігу та їх функціонування як засобу платежу й обігу. За його допомогою здійснюється розширене відтворення. Поряд з кредитом та фінансами він виступає складовою частиною єдиного грошового обороту і водночас становить самостійне економічне явище, що має свою особливу специфіку й механізм впливу на економіку. Опосередковуючи рух реальних товарів і послуг у процесі суспільного відтворення, грошовий обіг вимагає лише строго визначеної маси грошей.

Стабільність грошового обігу залежить насамперед від стану економіки. В суспільстві, де збалансовані процеси відтворення в народному господарстві, підтримується й стабільний грошовий обіг. Більше того, він активно впливає на стан і розвиток економіки. Там же, де виникли диспропорції у відтворювальному процесі, де спостерігається падіння виробництва валового національного продукту, а держава не може збалансувати надходження та видатки, грошовий обіг підривається інфляційними процесами.

 Грошовий обіг здійснюється  в межах певної грошової системи, яка в ринковій економіці є  провідною ланкою і відіграє  домінуючу роль у саморозвитку  господарських процесів. Грошова  система включає такі складові  частини: товар, що відіграє роль  загального еквівалента; грошову  одиницю - масштаб цін; узаконений  засіб обігу та платежу (банкноти, казначейські, чи скарбницькі, білети, монети), порядок випуску банкнот  і казначейських білетів (паперових  грошей) в обіг.

 Грошовою одиницею України  стала гривня. Порядок її виготовлення  і введення в обіг та підтримання  стабільності розроблено Національним  банком. Перевага гривні полягає  в тому, що на відміну від  безконтрольного й незабезпеченого  випуску карбованців вона надходитиме  в обіг в обмеженій кількості  лише під реальні товари, тому  не буде переповнювати канали  обігу. Всі гривні є банківськими  білетами, тобто банкнотами, що теж  дуже важливо.

 На перший погляд може  здатися, що особливої різниці  між банкнотами і казначейськими  білетами нібито немає: обидва  види грошей забезпечені товаром. Проте, якщо банкноти випускаються  в обіг від імені Національного  банку, то казначейські білети - від  імені уряду держави. Коли перші  забезпечені всіма активами банку (золотом, коштовностями, іноземною  валютою) й обмежено випускаються  під реальні товарно-грошові угоди, то казначейські білети забезпечені  державним майном, випускаються  примусовим курсом для задоволення  поточних потреб держави, тому  часто не зв'язані з товарною  масою. Отже, банкнотний обіг значною  мірою є незалежним від органів  держави, більше захищений від  знецінення і краще гарантує  стабільність грошового обігу.

8.Грошові реформи,гроші,ціна та  інфляція.

Гроші – це загальновизнаний засіб обміну товарів. Грошима може бути будь-який предмет, який визнається всіма продавцями та покупцями як засіб обміну.

Реальна цінність грошей знаходиться під впливом цін на товари та послуги. Коли повишається загальний рівень цін – наступає інфляція – реальна цінність грошей падає. До чинників інфляції крім зростання грошової маси можна віднести зростання швидкості обігу грошової одиниці та зменшення загального обсягу суспільного продукту. Вплив кожного з цих чинників може призвести до порушення законів грошового обігу, внаслідок чого кількість неповноцінних грошей в обігу перевищить потреби в них, що і зумовить початок процесу інфляції чи знецінення грошей.

Інфляція не лише відображає у своєму розвитку динаміку цін, а й вимірюється останньою. Вона є обернено пропорційною величиною цінової динаміки. Якщо протягом року ціни зросли на 10 %, то можна сказати, що на такий самий відсоток грошова одиниця знецінилася чи втратила свою купівельну

спроможність. У сучасних умовах розрізняють три види інфляції залежно від того, яким темпом зростають ціни. Якщо ціни зростають темпом до 10% на рік, то такий стан визначають як повзучу інфляцію. За темпів зростання цін від 10 до 100% на рік говорять про галопуючу інфляцію. А коли темпи зростання цін перевищують 100% на рік, то йдеться про наявність гіперінфляції.

Однак потрібно пам’ятати, що не за всіх умов інфляція проявить себе у відкритому зростанні цiн. В умовах установлення твердих адмiнiстративних цiн, що фiксуються державою, неминуче відбудеться змiна форм iнфляцiї. У такому разі порушення закону грошового обігу (через надмірність грошової маси) не зможе проявити себе у прямому зростанні цiн. Проте ступінь забезпечення товарною масою кожної грошової одиниці різко зменшиться і всю грошову масу не можна буде повністю реалізувати. З’явиться надлишок грошей та дефіцит товарів. Урешті-решт це буде означати реальне знецінення всієї грошової маси. Тобто можна говорити про те, що сутність такого явища, як інфляція збережеться і в цьому разі. Отже, існує дві форми iнфляцiї — вiдкрита та придушена.Вiдкритою називають iнфляцiю, якщо порушення законів грошового обігу (коли кількість неповноцінних грошей в обігу є надмірною порівняно з потребою в них) проявляється у пiдвищеннi цiн.Придушеною називають iнфляцiю, якщо порушення законів грошового обігу (коли кількість неповноцінних грошей в обігу є надмірною порівняно з потребою в них) призводить до появи дефіциту товарів, а не до пiдвищення цiн.

Грошові реформи — сутнісні та якісні перетворення у грошовій системі з метою її впорядкування і зміцнення.

Розрізняють такі види грошових реформ:

1) перехід від однієї грошової  системи до іншої;

2) заміна знеціненої і неповноцінної  монети на повноцінну, або нерозмінних грошових знаків — на розмінні;

3) зміни порядку емісії і забезпечення  банкнот;

4) стабілізація валюти або окремі  заходи по впорядкуванню грошового  обігу.

Грошові реформи мають на меті: досягнення певної фінансової стабільності, зниження темпів інфляції, формування резервного стабілізаційного фонду, створення потужностей для кабування монет, друкування грошей. Взагалі, грошові реформи направлені на сьабілізацію грошової одиниці країни та її конвертованість, валідність по відношенню до грошових одиниць інших країн.

Висновки.

Проблема природи та питання про сутність і функції грошей залишаються предметом гострих дискусій, де проявляються багато різних думок до їх розв’язання. Це пов’язано із складністю і багатогранністю грошей як предмета вивчення. Тому для з‘ясування сутності грошей необхідне послідовне, всебічне та детальне дослідження цього економічного явища, шляхом вивчення історії походження та розвитку грошей, їх форм та функцій. Необхідно також враховувати різноманітні підходи до вирішення цих питань, проте, незважаючи на їх велику кількість, на мою думку, можна зробити висновок стосовно сутності і функцій грошей.

Виникнення грошей тісно пов’язане з історичним процесом обміну товарів і зміни форм власності.

 Функції грошей розглядаються  як прояв їх сутності. Можна  виділити п’ять класичних функцій  грошей. Так, функція грошей як  міри вартості, полягає у вирішенні  вартості товару в грошах, шляхом  встановлення цін. Як засіб обігу  гроші забезпечують рух товарів  через рух грошей. Гроші унікальні  за своєю простотою, як засіб  платежу за товари і послуги: їм притаманна найвища ліквідність  серед всіх фінансових засобів. Так, функція грошей як засобу  платежу полягає у можливості  купівлі з наступною оплатою. Як засіб нагромадження гроші  полегшують процес здійснення  накопичення з поточного доходу  за рахунок гарантування майбутньої  купівлі здатності. Функцію світових  грошей гроші виконують як  засіб міждержавних розрахунків. Своєрідною формою буття грошових функцій виступають форми грошей, які виступають як засіб вираження сутності грошей. Існують такі форми грошей: повноцінні і неповноцінні. Проблеми суті і функцій грошей є дуже важливими при становленні національної грошової системи.

Грошовий обіг – це рух грошей у готівковій і безготівковій формах для обслуговування потреб реалізації товарів, а також нетоварних платежів і розрахунків у господарстві. Змінюючи форму вартості, гроші перебувають у постіному русі і опосередковують суспільне виробництво у всіх його фазах:

виробництво – розподіл – обмін – споживання.

Кількість грошей повинна бути достатньою для нормального ходу кругообігу продуктів і доходів. Як надлишок, так і нестача грошей створюють значні проблеми й ускладнення для здійснення грошового обігу.

Забезпечення кількісної відповідності між потоком грошової маси і зустрічним потоком товарної маси дає можливість підтримувати тверду купівельну спроможність грошей.

Iнфляцiя властива бiльшостi економiчно розвинутих країн свiту i є основною проблемою в тих країнах, що розвиваються.

Чим би не була спровокована iнфляцiя, вона знецiнює доходи бюджету й супроводжується його дефiцитом.

Крiм бюджетного дефiциту iнфляцiя обов’язково супроводжується нерiвномiрним зростанням цiн й, звiдси, порушенням господарчих зв’язкiв,гонкою цiн мiж окремими галузями економiки й хвильоподiбним поширенням  зростання цiн по районах держави й галузям.

Негативні соціально-економічні наслідки інфляції примушують окремі держави вдаватися до таких заходів, як грошові реформи. Тобто повної або часткової перебудови грошової системи з метою стабілізації грошового обігу, що є головною функцією грошової реформи.

Кожна грошова реформа є індивідуальною за своїми характеристиками і специфічною за змістом. Тому при виборі виду реформи та методу її здійсння необхідно враховувати нові соціально-економічні умови.

Успішне проведення грошової реформи вимагає відповідної підготовки: оздоровлення державних фінансів, припинення чи значне зменшення темпів зростання грошової маси в обігу, нагромадження золото-валютних та матеріальних резервів та ін. Тобто, недостатньо прийняти ті чи інші законодавчі акти щоб забезпечити успіх грошової реформи, а необхідно підготувати відповідні економічні передумови.

Також, важливе значення для успіху реформи має правильний вибір методу стабілізації національної валюти.

Грошові реформи здійснюють у випадках: глибоких економічних криз фінансової системи, економічних потрясінь, падіння ролі грошей, розрахунків кредиту, зміни державних устроїв.

Список використаної літератури:

1. Політична економія: Підручник / Г. І. Башнянін та ін. — К.: Ніка-Центр, Ельга, 2000. - 527 с
2. Гальчинський А. Теорія грошей. Навчально-методичний посібник. – К. "Основи", 1998
3. Федоренко В.Г., Діденко О.М., Руженський М.М., Іткін О.Ф. Політична економія: Підручник / За науковою ред. доктора економ. наук проф. В.Г. Федоренка. – К.: Алерта, 2008. – 487 с.
4. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.
5. Політична економія: Підручник / За заг. ред. Ю. В. Ніколенка. — К.: ЦУЛ, 2003
6. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.