Україна в міжнародних рейтингах конкурентоспроможності держави

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

ТЕМА: Україна в міжнародних рейтингах конкурентоспроможності держави

 

 

 

Виконав:

Студент Зікратий О.М

група ЗЕ-02-04

Перевірив:

 

 

 

 

 

 

Київ – 2010 р.

 

Природа міжнародного менеджменту

 

 Міжнародна  бізнесова діяльність (англ. International business operation) — це діяльність, яка ведеться за національними кордонами з метою отримання прибутку. Така діяльність забезпечує імпорт сировини з інших країн, реалізацію товарів та послуг серед закордонних клієнтів або переведення капіталів своїм філіалам в інших країнах. Міжнародний менеджмент — це процес планування, організації, управління, контролю в організаціях, які залучені до міжнародної діяльності.

За період, що пройшов після другої світової війни, помітно змінились характеристики міжнародного бізнесу. Зокрема, існують  достатні докази того, що США втрачають  конкурентні позиції у міжнародній  торгівлі. Як відомо, США мали неймовірні переваги протягом кількох десятиліть після другої світової війни, тому що їх виробничі потужності не були зруйновані затяжними військовими діями. Зараз  такі країни, як Японія та Німеччина  стали сильними конкурентами США. Крім того, Бразилія, Індія, Південна Корея  потенційно стають головними гравцями на міжнародному ринку. Незважаючи на посилення конкуренції, міжнародні ринки швидко зростають, забезпечуючи додаткові можливості для розширення бізнесової діяльності.

Чималі зміни  у міжнародній торгівлі відбулись  під впливом перетворень у  країнах - членах СНД, де завдяки ринковій орієнтації економіки покращуються ділові можливості. Демонструють зростання  інтересу до розкриття ринку для  іноземних ділових людей Індія  та Китай. Досягнуто погодження про  вільну торгівлю між США та Канадою, а з Мексикою -- про створення  великого інтегрованого Північ¬ноамериканського ринку.

Глибокий  вплив на країни з перехідною економікою має інтеграція в Європейський Союз. Заключеними угодами перед¬бачаються не тільки торгові відносини, але й охоплюються питання фінансового співробітництва, комерційної практики і законодавства, а також політичного діалогу на різних рівнях.

Незважаючи  на ці та інші позитивні зміни в  усьому світі, наявні можливості розгортання  міжнародної бізнесової діяльності нерідко пов'язані з чималими перешкодами. Так, нестача валюти на початку 1990 року примусила колишній СРСР відкласти платежі за товари, отримані від десятьох західних компаній, а це призвело до припинення поставок хімічних добрив на суму більш як 25 млн. дол.

У Бразилії недавня економічна реформа викликала  велику інфляцію і породила інші економічні проблеми, що приму¬сило тимчасово заморозити більшість державних коштів, а це призвело до збитків для багатьох іноземних компаній. Подіб¬на, але більш складна ситуація склалася в Україні. Тому орга-нізації, які працюють на міжнародному рівні, натрапляють на суттєві перешкоди і не завжди реалізують наявні бізнесові можливості.

Організації, які беруть участь в міжнародному менеджмен¬ті, відзначаються високою діловою активністю, завдяки чому їх діяльність поширюється за межі держави. Сформувався особливий тип таких організацій: це багатонаціональні (транс¬національні) корпорації.

 

Багатонаціональна корпорація належить до організацій, які  втягнуті у виробництво або надання  послуг через їх власні фірми та підлеглі організації в декількох  країнах, здійснюють контроль за ними або їх керівництво з урахуванням  гло¬бальних перспектив. Сюди можна віднести автомобільні кор-порації "Дженерал Моторс" і "Форд мотор", нафтодобувні "Ексон" і "Ройал Датч", комп'ютерну "Інтернешен бізнес ма¬шин", лідерів, консалтингових фірм "Андерсен консалтинг" (Чикаго, США), Роланд Бергер і Партнер (Німеччина) та ін.

Нині виявились  втягнутими у великі ділові фінансові  опе¬рації між державами і займаються міжнародною бізнесовою діяльністю багато середніх за розмірами компаній. Наприклад, члени Американської ділової конференції "Коаліція 100" (середній обсяг продаж — 360 млн. дол.) становлять особливо успішну групу на міжнародному ринку.

Навіть порівняно  малі компанії можуть брати участь у між¬народній діяльності, якщо вони пропонують унікальний товар або прийнятну ціну.

Незважаючи  на невеликі розміри, компанії можуть вийти на світовій ринок також  з інших причин. Так, одні компанії можуть одержати замовлення в іноземних  корпораціях, іншим вдається відкрити нові ринки або витіснити інші компанії з певного іноземного ринку. Третім — вдається вийти на зарубіжні  ринки завдяки поставкам нових  ресурсів, четверті прагнуть це зробити  з огляду на перспективи зниження операційних витрат завдяки діяльності в умовах іншої країни.

Розвиток  зовнішньоекономічної діяльності вимагає  усу¬нення чималих недоліків в організації підприємництва і ме¬неджменту.

На зборах Міжнародної академії управління (Філадельфія, 1994 р.) були названі найбільш поширені причини невдач у підприємницькій  діяльності.

1. Недалекоглядність  керівництва компаній, їх орієнтація  на існуючі ділові сценарії, на  звичні цільові установки і  схеми діяльності.

2. Необ'єктивна  уява про стан організації  у цілому, непов¬не і суб'єктивне бачення проблеми з боку вищого керівництва;

3. "Клейка  палка" - "прилипання" до старих  методів, які більше не працюють.

4. Втрата  контактів із споживачами.

5. Змертвіла,  нерухома структура організації  і позбавлений динамізму найманий  персонал .

Менеджери повинні  вміти об'єктивно оцінювати міжна¬родне середовище, здійснювати ефективну політику адаптації і орієнтації на стратегічні зміни в майбутньому, успішно долати перешкоди на своєму шляху [1,6].

 

Оцінка  міжнародного середовища

Поряд з тим, що міжнародний менеджмент відкриває  ши¬рокі можливості, він також ставить перед менеджерами більші вимоги, щоб вони розуміли набагато ширше набір оточуючих факторів, які традиційно не перераховуються в управлінні складним бізнесом у межах країни. Тобто виникає потреба враховувати ефекти від різних елементів міжнародного середовища та брати до уваги  концепцію про досягнення  переваг у конкурентній боротьбі [5].

Розгляд загального навколишнього середовища, або мега-середовища, важливий для розуміння природи міжнародного менеджменту. Головними елементами загального середовища є економіка, політика, соціально-культурні і технологічні фактори.

Економічний  елемент  (англ.  The Есоnоmіс Еlеmеnt) різні типи економічних систем держав, які беруть участь у міжнародному бізнесі. Важливими економічними факторами, що впливають на здатність організацій успішно вести між¬народну діяльність, є рівень економічного розвитку в різних країнах, наявність відповідної інфраструктури (виробничої і соціальної), баланс платежів країни, грошовий обмінний курс.

Прийнято  ділити всі країни (крім колишніх соціалістич¬них) на дві великі класифікаційні групи, виходячи з рівня їх економічного або індустріального розвитку. Перша група ві¬дома як розвинуті країни, які відзначаються високим рівнем економічного та індустріального розвитку. Сюди входять США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Японія, країни Захід¬ної Європи та ін. Чимало країн належать до іншої групи, відомої як країни, що розвиваються. Вона складається, голов¬ним чином, із порівняно бідних держав, які характеризуються низьким рівнем прибутку на людину, слабкорозвинутою індустрією та високим приростом населення.

Особливу  групу становлять Гонконг, Тайвань, Південна Корея, Сінгапур, яких дуже часто  називають "новими ін¬дустріальними країнами", оскільки за останні роки тут мало місце значне економічне зростання.

Багато хто  вважає, що багатонаціональні корпорації ак¬тивно діють насамперед в розвинутих країнах. Справді, близько 95% таких компаній розташовані в розвинутих країнах і тут було вкладено близько 75% іноземних інвестицій. Розгортання бізнесової діяльності у тій чи іншій країні ве¬ликою мірою залежить від наявності адекватної інфра¬структури: доріг, магістралей, залізниць, аеропортів, морських терміналів, житлових умов, закладів освіти, лікарень тощо.

Важливим  економічним показником є баланс платежів. Це кількість товарів та послуг, позичок, золота, інших надход¬жень та державних виплат. Головним показником балансу платежів країни є баланс торговельний як різниця між екс¬портом та імпортом. Постійний торговий дефіцит свідчить про слабке використання експортних можливостей країни. Україна продовжує переживати дисбаланс між імпортом і експортом, коли в цілому імпорт переважає над експортом.

Обмінний  курс (англ. Exchange course) — це курс, за яким одна країна може обміняти свою валюту на валюту іншої країни. Цей курс змінюється залежно від зміни економічних факторів, враховуючи зміну цін на товари, які експортуються з цієї країни. Зміна обмінного курсу може вплинути на здатність компаній брати участь у міжнародному бізнесі, тому що обмінний курс впливає на відносні ціни товарів різних країн.

Правовий  і політичний елемент (англ. The legal-political element). Правові та політичні умови суттєво впливають на здатність організацій вести бізнес у даній країні. Тут перш за все слід відзначити дві обставини, які мають пряме відношення до бізнесу: це - рівень політичного ризику та рівень регу-лювання державою ділової активності.

Політичний  ризик (англ. Political risk) - це ймовірність прийняття не передбачуваних політичних рішень та дій, що можуть призвести до збитків підприємства та його власників. До правових і політичних аспектів бізнесової діяльності слід віднести також торговий контроль, створення митних кор¬донів та введення обмежень на вивіз та ввіз товарів. Митні кордони створюються для того, щоб товари власної країни мали конкурентоспроможну ціну у порівнянні із товарами іноземних конкурентів. Найбільш поширеними обмеженнями є тарифи, митні збори, податки, головним чином на імпорт. Іншим різновидом бар'єру є імпортна квота — обмеження кількості товару, який може бути імпортований протягом певного проміжку часу.

Регулюючий  вплив на міжнародну бізнесову діяльність здійснює адміністративний захист, який опирається на різні правила та норми, що створюють певні ускладнення  для іноземних фірм щодо ведення  підприємництва в даній дер¬жаві. Сюди входять, наприклад, ветеринарні нормативи, сертифікати для імпортованих товарів, національні поліси на закупівлю, які надають пріоритет власній продукції, комп¬лексні регулювання, які можуть привести до зниження або підвищення цін. Дуже часто держави намагаються залишити кошти імпортера в межах власних кордонів, щоб використати їх для підтримки власної економіки.

Соціально-культурний елемент (англ. The social-cultural element) бізнесової діяльності — це навколишнє середовище, яке включає підходи, поведінку, цінності, норми, віру та асоційовані демографічні напрямки діяльності, які харак¬теризують дану географічну зону.

У процесі  аналізу соціально-культурного елементу вивча¬ють рівень, до якого індивіди в суспільстві сприймають різницю у використанні сили як нормальну, рівень, до якого працівники відчувають себе комфортно або намагаються запобігти ситуації, коли вони відчувають невпевненість, нело-гічність, неясність, непередбачуваність.

Предметом аналізу  є індивідуалізм — колективізм  і рівень до якого суспільство  поважає традиційні якості, такі як мужність, здатність боротися та матеріальний успіх більше, ніж традиційні жіночі якості, такі як спокійність, розуміння, почуття.

Технологічний елемент (англ. The Technologic element) - технологічне середовище є також дуже важливим елементом (аспектом), тому що рівень технології в різних країнах впливає на природу ринків та здатність компаній проводити діяльність. Технологічний перехід — це переміщення техно¬логії від того, хто володіє, до того, хто не володіє нею. Технологія може бути у вигляді фізичних товарів або процесів, комплектуючих частин для техніки та ін. Технологічний перехід відбувається через канали, такі як спільні під¬приємства, ліцензійні контракти і т. п. Технологічні елементи дуже важливі як для конкуренції на світовому ринку, так і для захисту власного ринку від іноземних конкурентів.

При визначенні впливу зовнішнього середовища на ор¬ганізацію слід враховувати конкуруючі переваги держави.

Конкуруюча  перевага держав (англ. The competitive superiority of state) — це концепція, яка констатує, що еле¬менти навколишнього середовища у самій державі можуть прискорити інновації в одних галузях, оскільки з'являється перспектива для успіху власних компаній, які діють на міжна¬родному ринку цих же галузей. Конкуруючий успіх цих ком¬паній, без сумніву, має позитивний вплив на розвиток держави.

Компанії  отримують конкуруючі переваги завдяки  вина¬ходам, які можуть викликати радикальні зміни, а також за рахунок малих локальних покращень. Всі компанії намага¬ються прикласти всі свої зусилля для розвитку наукових розробок, щоб одержати перемогу в конкуренції.

На розвиток винахідництва впливають:

а) умовні фактори  – це компоненти виробництва, такі як компетентність робітників і розвиток інфраструктури;

б)  умови  попиту — це характеристики власного попиту на товари та послуги окремої  галузі.  Коли власний попит на продукцію та сервіс може стати менш важливим для орга¬нізацій, які діють на міжнародному ринку, власний попит та його   умови   можуть   стати   факторами   невпевненості   в організації конкуруючої вигоди;