Тенденції розвитку та регіональна структура наукового комплексу США

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра міжнародної економіки

Курсова робота

з курсу «Регіональної економіки»

на тему

«Тенденції розвитку та регіональна структура наукового

комплексу США»

Студентки 1 курсу ОЕФ

3 групи денної форми навчання

Пономаренко Тетяни Олександрівни

Науковий консультант

ст. викл. Дудчак О.В.

Київ 2011

План

Вступ………………………………………………………………………………….3

1.      Соціально-економічна сутність та основні функції наукового комплексу, його роль у розвитку і розміщенні продуктивних сил регіонів…………………..5

2.      Особливості, передумови і принципи розвитку і розміщення наукового комплексу США…………………………………………………………………….10

3.      Сучасний рівень розвитку та досягнення науки США……………………….16

4.      Структура та галузеві особливості наукового комплексу США…………….20

5.      Сучасні проблеми та напрями удосконалення розвитку і розміщення наукової інфраструктури регіонів…………………………………………………25

Висновки…………………………………………………………………………….28

Список використаної літератури…………………………………………………..30

Додатки……………………………………………………………………………...31

ВСТУП

     У своєму житті ми кожного дня маємо справу з наукою. Вона оточує нас. Все, чим ми користуємося, що робить наше життя легшим чи цікавішим – це все досягнення науки, результат її розвитку.

     Навколишній світ-це значною мірою створений людиною світ інформаційних технологій, техніки та наукових досягнень. Він визначає рівень цивілізації людства, різноманітність та глибину експлуатації земних ресурсів. XXI століття - епоха науки, її грандіозного поступу вперед та впливу на розвиток цивілізації.

     Як відомо, в економічному розвитку будь-якої держави поєднується три типи технологій-доіндустріальні, індустріальні та постіндустріальні. В доіндустріальних та індустріальних технологіях провідна роль належить матеріальним ресурсам, праці та способам їх поєднання у технологічному процесі. У постіндустріальних або мехатроннихтехнологіях чільне місце займають знання й інформація. Саме галузі, які використовують мехатронні технології, розвиваються в 5-10 раз швидше. Тому наука і "високі" технології стають головними джерелами економічного розвитку окремих держав, величезною продуктивною силою суспільства.

     Загалом в Україні прийнято виділяти наступні основні галузі наук: фізико-математичні, хімічні, біологічні, геолого-мінералогічні, технічні, сільськогосподарські, історичні, економічні, філософські, філологічні, географічні, юридичні, педагогічні, медичні, фармацевтичні, ветеринарні, мистецтвознавство, архітектура, психологічні, соціологічні, політичні, інші.

     Кажучи саме про нас, ми живемо у сучасному світі, а це значить, що велике значення для нас має техніка, а саме комп’ютер, фото- та відеотехніка, пристрої для швидкого приготування їжі тощо. Тобто провідне місце у нашому житті займає електроніка. На сьогоднішній день виготовленням електроніки займається майже весь світ, і це зрозуміло, попит на цю продукцію є незрівнянно великим порівняно з продукцією інших видів, але існують безпосередньо центри, і більшість їх є витоками виробництва електроприладів.

Одним з таких центрів є США. У свій час, Сполучені Штати Америки справили велике враження таким своїм винаходом як ЕОМ (електронні обчислювальні машини). Сьогодні ж комп’ютер, як удосконалена ЕОМ, виступає незамінним помічником у щоденних справах більшості людей, особливо у молодого покоління, знання та сила якого складають майбутній потенціал продуктивних сил.

     Тож розглянемо детальніше те, що зробило наше життя автоматизованим і зручнішим, науку, а саме науковий комплекс США.

     Об’єктом мого дослідження виступає науковий комплекс США, його розвиток, особливості та досягнення.

     Предметом дослідження є з’ясування ролі науки у суспільстві, її зв'язок із розвитком продуктивних сил та вплив її розвитку на економічний рівень країни.

     Метою моєї роботи є дослідження закономірностей розвитку, розміщення та проблем науки у сучасному світі, її взаємодія з іншими видами діяльності та взаємодія безпосередньо між її галузями.

РОЗДІЛ I

Соціально-економічна сутність та основні функції наукового комплексу, його роль у розвитку і розміщенні продуктивних сил регіонів

     Наука - не тільки система наукових знань, які пояснюють навколишній світ, але й засіб його вимірювання та перетворення. Вона впливає на пізнання природи людиною не через емоційне сприйняття, а шляхом систематизованої логічної взаємодії інтелекту, природи і суспільства.

     З іншого боку, наука являє собою спеціально організовану діяльність людей. Як галузь людської діяльності, наука є складним соціальним інститутом, який сформувався у процесі розподілу праці, поступового відмежування розумової праці від фізичної і перетворення пізнавальної діяльності в специфічний вид занять окремих осіб, колективів та установ. Першими матеріалізованими продуктами наукової діяльності були стародавні рукописи і книги, пізніше почалося листування між дослідниками, яке призвело до появи у другій половині XVII століття наукових журналів. Але остаточне становлення науки як сфери діяльності відбулося тоді, коли почали створюватися спеціальні наукові установи, частину з яких фінансувала держава.

     Наука як діяльність людей включає такі процеси:

1.      формування знань, що відбувається внаслідок спеціально організованих наукових досліджень;

2.      передавання знань, що виникає внаслідок комунікацій вчених та інших осіб, зайнятих науково-дослідною роботою. Комунікації можуть бути як формальними (наукові монографії, описи винаходів, матеріали наукових зібрань, форумів, конференцій, симпозіумів, наукові звіти, дисертації), так і неформальними (листування, бесіди, обмін препринтами, відбитками статей, а також поширені в теперішній час електронні журнали, електронна пошта, електронні конференції);

3.      відтворення знань, що полягає у підготовці наукових кадрів, формуванні наукових шкіл.

Об´єктом науки виступають природа і форми руху матерії, людське суспільство в його розвитку, людина та її діяльність.

Суб´єктами науки є люди, що мають певну кількість знань і готові до наукової діяльності.

     Суть науки розкривається в її функціях. Пізнавальна функція науки відбиває велике прагнення людського розуму до пізнання і виправдовує саме існування людини на землі. Пізнавальна функція науки - це вияв найбільш суттєвих знань про закони розвитку природи, суспільства і мислення та їх взаємозв´язок. Критична функція науки полягає в оцінці виявлених закономірностей, властивостей, тенденцій з метою підсилення позитивних сторін явищ, процесів і усунення негативних. З цими функціями пов´язана і практична, яка полягає у вдосконаленні оточуючого світу, особливо системи матеріального виробництва і суспільних відносин.    

     Наукове життя регіону складає його науковий комплекс. Науковий комплекс належить до соціальної інфраструктури, а це означає, що його функції направлені на:

                  Поліпшення добробуту населення

                  Задоволення потреб людей (побутові, культурні)

                  Створення умов для життєдіяльності населення

                  Комплексний розвиток і підвищення ефективності функціонування галузей.

     Опираючись на вище перелічені функції, ми можемо зробити висновок, що наука грає велику роль у житті суспільства. Рівень розвитку науки впливає на умови життя населення країни, тобто всі блага, послуги, що ми отримуємо, все це – досягнення науки. Загальновідомо, що соціальна користь науки полягає у полегшенні умов праці та покращенні добробуту повсякденного життя усіх верств суспільства.

     Основною метою соціальної інфраструктури є:

                  Досягнення найбільш повного задоволення потреб населення (міського, сільського) в різноманітних послугах

                  Створення умов для відновлення населення, робочої сили і водночас зростання демографічного потенціалу регіонів.

     Соціальна інфраструктура має економічне і соціальне значення для розвитку суспільства. Перше полягає в тому, що вона необхідна для відтворення робочої сили, підвищення продуктивності праці людей, зайнятих у виробництві. Соціальна її роль визначається тим, що сфера послуг підвищує рівень життя населення, сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості.

Попит на послуги, а отже, і соціальна інфраструктура, постійно змінюється відповідно до реальних можливостей суспільства на даному історичному етапі його розвитку. Постійно з'являються нові види послуг, а деякі застарілі відмирають. В останні роки швидко зростає попит на послуги, пов'язані з освітою, туризмом і відпочинком, побутом.

Соціальна інфраструктура має значні територіальні відмінності у рівнях обслуговування. Вони визначаються рівнем грошових доходів і життя населення, природними факторами, що зумовлюють певні потреби в опаленні, одязі, послугах тощо, а також системою розселення і транспорту, складом населення і його традиціями.

     Використання в промисловому виробництві нової техніки, технології та

інформаційних систем, що стає провідним фактором зростання продуктивності економічних ресурсів. Оскільки нова техніка й нові технології (у тому числі інформаційні) мають ліпші показники продуктивності, потужності, швидкості, енергоємності тощо, відбувається зниження витрат економічних ресурсів у розрахунку на одиницю промислової продукції. Так, проведений у США статистичний аналіз впливу трьох головних факторів — капіталу, праці й науково-технічного прогресу — показав, що нині внесок НТП в економічне зростання США досягає 70%.

     НТП суттєво впливає на структуру економіки. Під впливом НТП зменшується питома вага живої праці в складі витрат на виробництво з одночасним збільшенням питомої ваги зношених в процесі виробництва

засобів праці та спожитих предметів праці. Усе більшого значення набуває

інфраструктура: зв’язок, транспорт, шляхове господарство, інформаційні системи, енерго-, водо- та газопостачання, загальна й професійна освіта та ін. Розвиток виробничої інфраструктури (зв’язку, транспорту, інформаційних систем тощо) безпосередньо впливає на скорочення умовно постійних витрат у собівартості промислової продукції, що дає можливість здійснювати більше витрат, які визначають якісні параметри промислової продукції. Невиробнича інфраструктура, до якої належать загальна та професійна освіта й охорона здоров’я, також є чинником НТП, оскільки з одного боку, її розвиток уможливлює підготовку більш кваліфікованої робочої сили та створення інтелектуального потенціалу, а з іншого — збільшує «віддачу» робочої сили за рахунок зменшення періодів її тимчасової непрацездатності. Відтак змінюються відтворювальні пропорції в промисловості. НТП впливає на зміни галузевої структури промисловості. Завдяки безперервному розвитку науки і техніки з’являються нові виробництва та галузі. Досягнення у сфері створення нових матеріалів, зменшення матеріаломісткості продукції, розвиток інфраструктури

виробництва помітно послаблюють вплив природно-географічних умов,

залучаючи нові види сировини, палива та енергії, розміщуючи виробництво

в нових регіонах. Науково-технічний розвиток зумовлює зміни й у соціальній структурі економіки. Зростає рівень кваліфікації, а отже, і рівень доходів найманих працівників. Під впливом цього фактора відбуваються зміни організаційно-правових форм підприємництва. У сфері науки, консультаційних послуг, конструкторських розробок, розробок програмних продуктів ширше розвиваються такі форми підприємництва, як партнерські товариства. Завдяки поглибленню кооперації виробництва та концентрації капіталу відбуваються злиття фірм і компаній, збільшується питома вага корпорацій. Науково-технічний розвиток безпосередньо позначається на структурі зовнішньої торгівлі. В експорті промислово розвинутих країн переважає техніка і технології, в експорті більшості країн, що розвиваються, — сировина та матеріали.

     Застосування новітньої техніки і технології виробництва забезпечує підвищення якості промислової продукції. Сучасні комп’ютери та інформаційні технології уможливлюють автоматизацію управління технологічними процесами у виробництві, підвищення надійності й довговічності виробів. Застосування нових матеріалів та мікроелектроніки дає змогу знизити показники матеріаломісткості та енергоємності продукції. Нові комп’ютерні технології конструювання та нові дослідницькі прилади значно скорочують час науково-технічних та конструкторських розробок, розширюють конструкторський та дизайнерський діапазони нових виробів.