Сутність та поняття кредитного ризику

Цим же документом чиновники зажадали від банкірів, які займаються оцінкою заставного майна позичальників, отримати відповідне кваліфікаційне посвідчення. Під час перевірок у минулому році нацбанківці не раз давали прочухана фінансистам за неякісну оцінку застав і навіть застосовували санкції до підопічних. Тому зараз регулятор хоче впевнитися в профпридатності банкірів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. «Погані борги.  Списати не можна стягнути». Як банки борються з недобросовісними позичальниками, і в чому порятунок боржників?

Неповернення проблемної кредитної заборгованості в банках України залишається актуальним. Оцінити масштаб проблеми можна, зіставивши чисті процентні доходи банків з їх витратами на формування резервів під знецінення кредитів і з обсягами їх кредитних портфелів. "В 2012 году расходы на формирование резервов "съели" без малого половину чистых процентных доходов банков 1-й группы классификатора НБУ", - відзначає начальник відділу кредитних ризиків і політики Банку Кіпру Сергій Матвейчук. За його підрахунками, практично у всіх банків першої групи кредитний портфель уцінено на 20% і більше за рахунок резервів під проблемну і потенційно проблемну заборгованість. Причому потрібно враховувати, що такі резерви формуються не під всю неякісну заборгованість, а тільки під ту, яка недостатньо забезпечена заставою.

За словами Юлії Яшенкової, старшого юриста МЮГ AstapovLawyers, найбільше число проблемних кредитів мають банки зі значним споживчим кредитним портфелем, на противагу так званим "кишеньковим" банкам, для яких така проблема не є такою гострою. При цьому остання практика показує, що кредитори не схильні вдаватися до рефінансування кредитів з метою їх погашення.

 Практично у всіх найбільших банків кредитний портфель уцінено на 20% і більше за рахунок резервів під проблемну і потенційно проблемну заборгованість. Причому потрібно враховувати, що такі резерви формуються не під всю неякісну заборгованість, а тільки під ту, яка недостатньо забезпечена заставою.

Серед можливих варіантів вирішення проблеми з обслуговуванням кредиту - реструктуризація, індивідуальна схема входження в графік погашення, повний або частковий переклад боргу на третю особу з переоформленням права власності на предмет застави, добровільна реалізація заставного майна. "Якщо ж виробити взаємовигідний шлях врегулювання боргу з клієнтом не вдається, або ж боржник не налаштований конструктивно до пошуку виходу з ситуації, що склалася, банк змушений ініціювати дострокове стягнення боргу шляхом звернення до судових інстанцій з подальшим виконанням рішень суду в органах Державної виконавчої служби", - розповідає начальник управління примусового стягнення Ерсте Банку Богдан Кузняк.

Деякі позичальники замість того, щоб виконувати взяті на себе зобов'язання з погашення кредиту, витрачають гроші на адвокатів, прес-конференції, публікації в ЗМІ, а в деяких випадках і на підкуп посадових осіб

Механізмом вирішення питання для позичальників-фізосіб є, в першу чергу, продаж заставного майна. Якщо після продажу коштів недостатньо для погашення заборгованості, то можливий варіант продажу іншого майна боржника або поручителя, зазначає начальник відділу правового супроводу роздрібного бізнесу Індустріалбанку Наталія Лада.

Що врятує позичальників?

Для максимального захисту прав позичальників, проблемна заборгованість яких виникла з поважних причин, найбільший інтерес представляє можливість реструктуризації закладеності. "Для досягнення необхідного боржнику компромісу питання реструктуризації необхідно ініціювати своєчасно, тобто до судового стягнення та / або нарахування позичальнику значних штрафних санкцій за кредитним договором", - наполягає Юлія Яшенкова з AstapovLawyers.

Для досягнення необхідного боржнику компромісу з банком питання реструктуризації боргу необхідно ініціювати до початку судового розгляду та/або нарахування позичальнику штрафних санкцій.

Не варто сліпо прислухатися до порад юристів, що пропонують позичальникам досить сумнівні схеми уникнення виконання взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами, попереджає Богдан Кузняк. Деякі позичальники замість того, щоб виконувати взяті на себе зобов'язання з погашення кредиту, витрачають гроші на адвокатів, прес-конференції, публікації в ЗМІ, а в деяких випадках і на підкуп посадових осіб, що є кримінально караними діями. "Слід зазначити, що судова практика в даний час за подібними позовами позичальників, які шукають схем відходу від узятих на себе обов'язків, закінчується прийняттям судами рішень на користь банків", - констатує співрозмовник ЛІГАБізнесІнформ. У результаті такі позичальники мають відкрите виконавче провадження за дострокового стягнення заборгованості, арештоване майно, вкрай негативну репутацію і кредитну історію, заборона на виїзд за кордон, а в деяких випадках - притягнення до кримінальної відповідальності, резюмує банкір.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Визнання втрат у зв’язку із знеціненням позичок може бути реалізовано не через створення резервів, а безпосередньо через зменшення балансової вартості позички (МСФО 39, п.111). Упровадженню вимог Базеля-ІІ в банківську систему України перешкоджає відсутність достатньої практики оцінки ризиків на основі математичних методів, а також відсутність досвіду використання внутрішніх моделей оцінки кредитних ризиків. Для того, щоб визначити достатність резервів під можливі втрати з кредитних операцій, необхідно враховувати вплив такого фактора, як ліквідність застави, тобто, наскільки можлива його юридична й операційна примусова реалізація.

Щоб забезпечити адекватний розмір резервів для відшкодування можливих утрат за кредитними операціями банків, пропонується до існуючої методики НБУ внести такі зміни:

• розширити кількість категорій позик;
• конкретизувати процедуру визначення кредитного рейтингу позичальника, тому що в положенні перелічено велику кількість фінансових індикаторів, а необхідно визначити діапазони значень для окремих фінансових показників;
• встановити максимальний рівень урахування забезпечення не тільки щодо відшкодування до вартості забезпечення, але й стосовно обсягу позик.

 

Спислк використаної літератури

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" http://zakon4.rada.gov.ua

2. Закон України "Про Національний банк України" http://zakon4.rada.gov.ua

3. Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями. ЗАТВЕРДЖЕНО Постанова Правління Національного банку України 25.01.2012  № 2/ Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2012 р. за № 231/20544 http://zakon4.rada.gov.ua

 

4. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків. Затверджено Постанова Правління Національного банку України 06.07.2000 N 279/ Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2000 за N 474/4695/ http://zakon1.rada.gov.ua/

 

5. Банківські операції: Підручник / За ред. А. М. Мороз. — К.: КНЕУ, друге видання. — 2002. — 476 с.
6. Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид., випр. і доп./ А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М.Мороза. – К.: КНЕУ, 2002
7. Деловая столица. Статья «Нацбанк взвинтит ставки»/ 8 Апреля 2013 13:00 Автор: Елена КРАВЦОВА ("Деловая столица" 14 (620) 08.04.2013) / http://www.depo.ua/

8. Деловая столица. Статья «НБУ покусился на резервы банков»/ 10 Декабря 2012 16:01 Автор: Елена ЛЫСЕНКО ("Деловая столица" 50(604) 10.12.2012)/ http://www.depo.ua/

 

9. Кредитний ризик комерційного банку. Навч. посіб./ В.В.Вітлінський
10. О методологии формирования резервов на возможные потери по ссудной задолженности http://www.m-economy.ru/art.php?nArtId=1668.
11. УДК 336.71:330.131.7    Доц. І.В. Єлейко1, канд. екон. наук; аспір. О.В. Сідак2 « Особливості мінімізації кредитного ризику банківської установи»
12. Стаття «Проблеми формування банками резервів для відшкодування можливих втрат за іпотечними кредитами»/ Поддубняк Д.Б., аспірантка/ Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна/ 04 Жовтень 2012 11:33am
13. http://bankiram.info/
14. http://finance.liga.net/

 

 

 

 

 

 

Додатки

Додаток А

Таблиця 1.1 Класифікація кредитних операцій банку за рівнем кредитного ризику

Фінансовий стан позичальника (клас)	Обслуговування боргу позичальником (група)
	"добре"	"слабке"	"незадовільне"
"А"	"стандартна"	"під контролем"	"субстандартна"
"Б"	"під контролем"	"субстандартна"	"субстандартна"
"В"	"субстандартна"	"субстандартна"	"сумнівна"
"Г"	"сумнівна"	"сумнівна"	"безнадійна"
"Д"	"сумнівна"	"безнадійна"	"безнадійна"

       

          Додаток Б

Таблиця 1.2 Відсоток урахування безумовних гарантій

Класифіковані кредитні операції	Відсоток вартості забезпечення (гарантії), що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією
	Кабінету Міністрів України	урядів країн категорії "А"	міжнародних багатосторонніх банків	банків з рейтингом не нижче ніж "інвестиційний клас", забезпечені гарантії банків України
"Стандартна"	100	100	100	100
"Під контролем"	100	100	100	100
"Субстандартна"	50	100	100	100
"Сумнівна"	20	20	20	20
"Безнадійна"	0	0	0	0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

Таблиця 1.3 Відсоток резервування від чистого кредитного ризику(за ступенем ризику) за кредитними операціями

Категорія кредитної операції	Відсоток резервування (за ступенем ризику) за кредитними операціями
	у гривні	в іноземній валюті		За однорід- ними споживчими кредитами
		з позичаль- никами, у яких є джерела надходження валютної виручки	з позичальниками, у яких немає джерел надходження валютної виручки
"Стандартна"	1 %	2 %	50 %	2 %
"Під контролем"	5 %	7 %	100 %	10 %
"Субстандартна"	20 %	25 %	100 %	40 %
"Сумнівна"	50 %	60 %	100 %	80 %
"Безнадійна"	100 %	100 %	100 %	100 %

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Г

Таблиця 1.4 Нормативи, що встановлені НБУ для мінімізації кредитного ризику банків.

№	Назва нормативу	Методика розрахунку	Нормативне значення
1	Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7)	Показник розміру кредитного ризику на одного контрагента визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента та всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента, до регулятивного капіталу банку	Не більше 25%
2	Норматив великих кредитних ризиків (Н8)	Норматив великих кредитних ризиків визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків, наданих банком щодо всіх контрагентів або груп пов'язаних контрагентів, з урахуванням усіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, до регулятивного капіталу банку	не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку
3	Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9)	Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, визначається як співвідношення суми всіх зобов'язань цього інсайдера перед банком і всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього інсайдера, до статутного капіталу банку	Не більше 5%
4	Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10)	Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, визначається як співвідношення сукупної заборгованості зобов'язань усіх інсайдерів перед банком і 100 відсотків суми позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, до статутного капіталу банку	Не більше 30%