Розробка внутріфірмового плану

Оплата праці  допоміжних робітників підприємства ґрунтується  на погодинно-преміальній системі. Тарифний фонд заробітної плати розраховується з залежності від відпрацьованого  робітниками часу і рівня їх кваліфікації: п

Фтар= ∑ Чі * Ссер.і * Феф, грн (7)

де: Чі - чисельність  робітників одного рівня кваліфікації, чол.;

Ссер.і - середньогодинна  тарифна ставка, грн.;

Феф - ефективний час роботи одного робітника за планом, годин.

Наприклад.

Фтар(А)=(96000+58000+31000)*7,126=1318,31 тис.грн

Середньогодинна тарифна ставка розраховується за формулою:

Ссер . і=Снр+ (Свр-Снр)*n (8)

де: Снр, Свр - ставка нижчого та вищого розрядів, між  якими знаходиться середній розряд, грн.;

n - дрібна частина середнього розряду.

Наприклад.

Ссер.і=8,64+(9,60-8,64)*0,5=9,12

Доплати до основної заробітної плати складають 20%. Додаткова  заробітна плата 30%.

Усі розрахунки зводимо у таблицю 7.

Оплата праці керівників, спеціалістів та службовців розраховується за окладами. Річний фонд оплати праці обчислюється за формулою:

ФОП = Ч * О * 12 (9)

де: Ч - чисельність керівників, спеціалістів, службовців, чол. ;

О - середньомісячна  заробітна плата, посадовий оклад, грн.

Наприклад.

ФОП(керівники)=11*3500*12=462000 грн

Усі розрахунки згуртовано у таблиці 8.

 

4.З.Планування підвищення продуктивності праці за факторами

Згідно плану  технічного розвитку підприємства на продуктивність праці впливають:

- зміна структури виробництва;

- зміна обсягу виробництва;

- заходи технічного розвитку;

- заходи організаційного розвитку;

- галузеві фактори.

Показниками ефективності впливу запроваджених засобів на продуктивність праці є:

- підвищення продуктивності праці, %;

- відносне вивільнення працівників, чол.

Приріст продуктивності праці (Ппп) за факторами розраховується за формулою:

Ппп = (Е * 100) : (Чвих. - Е заг), % (10)

де: Е - вивільнення (збільшення) чисельності за рахунок  факторів, чол.;

Чвих - вихідна  чисельність ПВП, яка розраховується по формулі:

Чвих = ТПпл : ППзв (11)

де: ТПпл - обсяг  товарної продукції за планом, грн;

ППзв - продуктивність праці за звітом;

Езаг - загальна зміна чисельності персоналу  за всіма факторами.

Наприклад.

Чвих=26536,6:31565*1000=841 осіб

Ппп=(167*100) : (841-181)=25,28%

Економія загальна розраховується як різниця між вихідною та плановою чисельністю ПВП.

Езаг = Чпл - Чвих (12)

Наприклад.

Езаг=660-841=-181

Відносне вивільнення  чисельності за факторами розраховується поступово за кожним фактором.

Зміна чисельності  персоналу під впливом структурних  зрушень та динаміки обсягів виробництва  розраховується за формулою:

Еов = ПВПбаз *(ДТПпл - ДПВПпл / 100) (13)

де: ДТПпл - плановий приріст товарної продукції, %;

ДПВПпл - планова зміна чисельності персоналу (окрім основних робітників) у зв'язку із збільшенням обсягу продукції, %.

Наприклад.

 

Чисельність основних виробничих робітників у звітному році склала -500 чоловік.

Усі розрахунки зводимо у таблицю 9.

 

4.4.План по праці і кадрам.

План по праці  та кадрам складається з показників чисельності та оплати праці по промислово-виробничому  та непромисловому персоналу і по підприємству в цілому. По підприємству показники дорівнюють сумі одноіменних промислово - виробничого та непромислового персоналу.

Продуктивність  праці (виробіток на 1 працюючого у  рік) розраховується по формулі:

 

Вс.р = ТП : Чпвп  (14)

де: ТП - обсяг товарної продукції, у зіставних цінах, грн;

Чпвп - чисельність  всіх категорій персоналу підприємства основної виробничої діяльності, чол.

Наприклад.

Вс.р=26536,6:660*1000=40173,05

Середньомісячна заробітна плата 1 працюючого промислово-виробничого персоналу розраховується за формулою:

Зс.м = ФОПр / (Чпзп * 12), грн. (15)

де: ФОПр - річний фонд оплати праці промислово-зиробничого  персоналу, чол.

Наприклад.

Зс.м.=13705,12*1000 : 661*12=1728,98 грн

Усі розрахунки вносимо у таблицю 10.

Далі треба  проаналізувати темпи зростання (зниження) запланованих показників у порівнянні зі звітнім роком та зробити висновки.

 

5.Фінансовий  план

Цей розділ бізнес-плану  концентрує в собі розрахункові результати усіх минулих розділів для підведення фінансових підсумків проекту виробничого бізнес-плану підприємства. Він включає в себе слідуючі самостійні розділи:

• план по собівартості;
• план по прибуткам та рентабельності.

 

5.1.Планування собівартості продукції

1. Розрахунок статей калькуляції.

Розрахунок  матеріальних витрат робимо по даним таблиці 11.

Витрати на транспортування матеріалів досягає 5% від їхньої вартості.

Для складання кошторису витрат на утримання та експлуатацію. Обладнання використовуємо слідуючі вихідні дані:

1.Вартість сировини та матеріалів - 12.8 тис.грн.

2.Вартість енергії - 15,4 тис.грн.

3.Вартість запасних частин - 12,2 тис.грн.

4.Вартість палива - 7 6,5тис.грн.

5.Зартість допоміжних матеріалів - 57,3 тис.грн.

6.Вартість будівельних матеріалів - 42,5 тис.грн.

7. Витрати на послуги зв'язку - 27,12 тис.грн.

8.Витрати на відрядження - 4,26 тис.грн.

9.Амортизація  обладнання та транспорту - 500,0тис.грн.

10.Заробітна плата основна та додаткова - 35% від фонду оплати праці допоміжних робітників.

11.Норма витрат малоцінних інструментів - 11,3 грн. на 1 тис.грн. товарної продукції/

12.Інші витрати -15,4тис.грн.

Розрахунки  відображаємо у таблиці 12.

Витрати загально-виробничі - 687,5 тис.грн, адміністративні витрати - 87 5,9 тис.грн., витрати на збут складають 4 24,3 тис.грн.

Усі розрахунки зводимо у таблицю 13.

 

5.2.Планування  зниження собівартості продукції  за факторами

Зниження собівартості продукції у плановому році розраховуємо згідно

- плану технічного розвитку підприємства (таблиця 3 ) за факторами:

- підвищення технічного рівня; покращення організації виробництва;

- зміни обсягу та структури продукції; галузеві фактори.

Витрати на 1 гривню товарної продукції у звітному році складали 0.95 грн.

Економію собівартості за рахунок зміни обсягу та структури  продукції розраховуємо у такій  послідовності:

1.Зниження собівартості за рахунок відносної економії на умовно- постійних витратах (без амортизаційних відрахувань) при підвищенні обсягу товарної продукції розраховуємо за формулою:

Е1 = Суп * Тпр.тп : 100, грн. (16)

де: Суп - сума умовно-постійних витрат. Умовно-постійні витрати беремо в розмірі 20% від собівартості планового рівня витрат на 1 гривню товарної продукції звітного року;

Тпр.тп - приріст  обсягу товарної продукції в плановому  році, %.

Наприклад.

Е1=4098,1*(100-122,22) : 100=-910,5

2.Зміни собівартості за рахунок структури продукції складають 29,5 тис.грн.

3.Зниження собівартості за рахунок відносного зменшення амортизаційних відрахувань розраховуємо по формулі:

 ЕЗ = ( Апл/ТПпл - Азв/ТПзв) * ТПпл, грн (17)

 де: Апл, Азв  - сума амортизаційних відрахувань  у плановому та

звітному році.

(Азв = 480 тис.грн)

ТПпл,ТПзв-обсяг  товарної продукції у плановому  та звітному році.

Наприклад.

Е3=(500: 26536,6 -480:86600)*26536,6=-13,3

Таким чином  економія собівартості за рахунок зміни обсягу та структури продукції складає суму Е1+Е2+ЕЗ.

Усі розрахунки зводимо у таблицю 14.

 

5.З.План  по прибутку та рентабельності

В умовах ринкової економіки підприємство самостійно планує розмір прибутку його використання. При розробці плану по прибутку треба пам'ятати, що ПДВ та акцизи у плані не відображаються.

Балансовий  прибуток підприємства визначаємо по формулі:

По. = Пр + Пр.ін - Зін, тис. грн., (18)

де: Пр - прибуток від реалізації продукції, який визначається як різниця між виручкою від реалізації та повною собівартістю реалізованої продукції;

Пр.ін, Зін - прибуток та збиток від іншої реалізації.

Реалізована (планована) продукція визначається за приведеною вище формулою. Собівартість реалізованої продукції визначається аналогічно : Срп = Стп + Сзнрп - Сзнпрк, грн., (19)

де: Стп - собівартість товарної продукції, розрахована у  таблиці 13. :

Сзнпп, Сзнпрк - собівартість залишків нереалізованої продукції на початок та кінець розрахункового періоду,грн.

Наприклад.

Срп=24578,42+541,2-226,9=24892,72 грн

Залишки нереалізованої продукції на початок року - 569,7 тис.грн.(собівартість - 541,2 тис.грн.), на кінець року - 236,4 тис.грн.(собівартість - 226,9тис.грн).

Прибуток від  реалізації майна - 148,3 тис.грн. Середньорічна  вартість основних виробничих фондів та нормованих оборотних коштів -122400,2 тис.грн.

Прибуток є  абсолютним показником ефективності виробництва. Він доповнюється показником відносним - рентабельністю . Для визначення ефективності використання ресурсів розраховуємо :

1.Рентабельність виробництва (загальну)розраховуємо по залежності:

Рв = По : (ОЗФ+НОК) * 100,%, (20)

2.Рентабельність продукції розраховуємо по формулі:

Рпр = Пр : Срп * 100,%. (21)

Розрахунки  відображаємо у таблиці 15.

 

5.3.1.Планування частого прибутку підприємства.

Розподіл  чистого прибутку на розвиток підприємства та колектива

Напрямки використання прибутку після оплати видатків підприємство вибирає самостійно. Приблизно розподіл чистого прибутку (прибуток після  відрахування 25% податку на прибуток) має такий вигляд:

1.На приріст оборотних коштів - 25%;

2.На розвиток підприємства - 20%;

3.На фонди споживання (соціального розвитку - 15%, матеріального заохочення - 15%, виплати дивідендів - 20%);

4.Резервний фонд - 5%.

Усі розрахунки зводимо у таблицю 16.

 

 

 

6.Оцінка  ризиків

Нестабільність  економічного стану в Україні  та державах, з якими підприємство підтримує зв'язки, систематично ускладнює  забезпечення підприємства сировиною  та матеріалами, що негативно впливає  на виконання укладених договорів, знижує ефективність виробництва.

Ускладнює ситуацію постійна інфляція та підвищення цін на енергоносії та транспортування виробів, комплектуючих та інше. Підвищення витрат на виробництво вимагає підвищення оптових цін на продукцію. Але покупці не завжди мають кошти на продукцію за підвищеними цінами, що може привести до росторження договору та понесення великих збитків виробником.

Керівництво підприємства з метою запобігти великих  збитків пропонує: розробити організаційні  заходи зниження собівартості продукції; активізувати діяльність відділу маркетингу для підвищення обсягу продаж за рахунок визначення нової маркетингової стратегії;

запровадити у  виробництво нові вироби, що мають  попит на ринку; виділити кошти на розвиток наукових досліджень з підвищення якості продукції;

створити сумісне  підприємство з постачальником сировини, комплектуючих чи з інвестором.