Роль кредиту в розвитку економіки

Реферат на тему:

Роль  кредиту в розвитку економіки

Виконання кредитом певних функцій, які є проявом  його сутності, дає змогу йому відігравати  надзвичайно велику роль у розвитку економіки і суспільства в  цілому. З часом ця роль змінювалась. Ще у період первіснообщинного ладу з появою сім'ї та майнового розшарування суспільства кредит сприяв розпаду  цього ладу і зародженню рабовласницького. Адже той, хто не зміг повернути борг за отриманою позичкою, ставав рабом  свого кредитора. Кредит розоряв  рабовласника і феодала, які отримували кредит на непродуктивні цілі —  ведення війн, придбання предметів  розкоші тощо, а потім не могли  його повернути. Кредит сприяв становленню  капіталістичного ладу, допомагаючи  створювати нові виробництва, сприяючи концентрації і централізації капіталу. Значною мірою кредит сприяв зміні "обличчя" самого капіталістичного ладу, допомагаючи поліпшити життя  широким верствам населення, розбудові  суспільства соціальної справедливості.

У своїй перерозподільній функції кредит, який характеризується високою мобільністю, активно впливає  на всі процеси суспільного відтворення, значною мірою регулюючи його. Грошовий капітал як загальний ресурс з допомогою кредиту оперативно переливається з однієї галузі економіки  в іншу, з одного регіону країни в інший. Так само він здійснює рух і у всесвітньому масштабі.

Насамперед кредит відіграє значну роль в організації  грошових розрахунків — готівкових і безготівкових. Він також допомагає  суб'єктам господарювання збільшувати  обсяги виробництва, забезпечувати  безперебійність кругообігу основного  й оборотного капіталу та уникати  кризових явищ. Особливо значна роль кредиту  в задоволенні тимчасової потреби  в коштах, обумовленої сезонністю виробництва та реалізації продукції.

Кредит сприяє розширенню виробництва та реструктуризації української економіки, з одного боку, спрямованої на зменшення частки підприємств військово-промислового комплексу та енергомістких підприємств і таких із них, що значно забруднюють довкілля, а з іншого — на розвиток виробництва товарів народного споживання, гострий дефіцит яких постійно відчувався в Радянському Союзі.

В умовах тривалої економічної, особливо інвестиційної, кризи в Україні кредит відіграє значну роль у відновленні діяльності підприємств, які тривалий час простоювали, допомагає їм змінити асортимент продукції, що випускається, або поліпшити  її якість, зробити цю продукцію  конкурентоспроможною на внутрішньому і світовому ринках.

Важливу роль кредит відіграє й у раціональному використанні робочих площ на підприємствах, які  зменшили обсяги випуску раніше освоєної продукції, даючи можливість організувати на них виробництво нової продукції, що користується попитом серед споживачів, багато з якої раніше не випускалось в Україні, створюються підприємства сфери послуг населенню. Особливо велику роль кредит відіграє у насиченні споживчого ринку товарами, у тому числі імпортними.

Кредит сприяє розвитку реформованого сільського господарства України, сприяючи цим  не тільки забезпеченню її населення  високоякісними продуктами харчування, а промисловості сировиною, а  й перетворенню нашої країни з  її багатющими чорноземами і сприятливим  для ведення сільського господарства кліматом у крупного експортера сільськогосподарської  продукції. При цьому значне місце  відводиться іпотечному кредиту, правові  умови для застосування якого  створені прийняттям у 2001—2002 рр. Земельного кодексу України, законів про  іпотеку, іпотечні банки, кредитні спілки та цілого ряду нормативних актів.

Дедалі більшого значення набуває кредит у забезпеченні населення якісним житлом, побутовою  технікою, створенні можливостей  для отримання освіти та задоволення  інших соціальних потреб. Але поки він тут використовується вкрай  недостатньо.

Значну роль відіграє кредит в економії витрат обігу. З його допомогою вдається скорочувати витрати на виготовлення, випуск в обіг, перевезення, облік, зберігання грошових знаків, бо значна їх частина  взагалі не потрібна. З допомогою  кредиту також прискорюється  обіг грошей, особливо при застосуванні сучасних інформаційних технологій. Економія витрат обігу досягається  й за рахунок того, що при розвинутих кредитних відносинах зменшується  потреба створювати поточну грошову  касу.

Проте на сучасному  етапі роль кредиту в його перерозподільній функції поки що недостатня. Пояснюється  це насамперед дефіцитом позичкового  капіталу в країні. Агрегований банківський  капітал України на початок 2000 р. становив лише 4,6% від ВВП, тоді як у  країнах з перехідною економікою Центральної та Східної Європи —  в середньому 40%, у країнах ОЕСР — понад 80%. Причиною цього є низькі доходи населення в умовах економічної  кризи, що негативно впливає на його платоспроможність, а ще більше —  на обсяги його заощаджень, які в  країнах з розвинутою ринковою економікою є основним джерелом кредитних ресурсів. Якщо у Республіці Польща, не найбагатшій  країні, банківські депозити на душу населення  на початок 2000 р. становили 1300 дол. США, то в Україні — трохи більше 50 дол. Ще однією з основних причин дефіциту позичкового капіталу є його "втеча" за кордон, а також функціонування значних коштів, у тому числі в  іноземній валюті, поза банками, у "тіньовій" економіці.

Україна має  значний науково-технічний потенціал, про що свідчать її досягнення у  ракето-, літако- і суднобудуванні, інших галузях промисловості. Саме тому поставлено завдання реалізувати протягом 2000—2004 рр. програму промислово-інноваційного розвитку української економіки. У цьому надзвичайно важливу роль має відіграти кредит. Адже своїх інвестиційних коштів підприємства не мають, а механізм безповоротного виділення бюджетних чи відомчих коштів на капітальні вкладення відійшов у минуле. Особливого значення в цьому набуває венчурний (ризикований) кредит, який у багатьох країнах функціонує переважно з державною допомогою.

Позитивну роль у вирішенні цього завдання можуть відіграти кредитні установи небанківського типу (пенсійні, страхові, інвестиційні, профспілкові, поштові, благодійні та інші фонди), які володіють значними коштами. Їх можна не тільки інвестувати  в економіку через ринок цінних паперів та здійснення реальних інвестицій, а й надавати безпосередньо у  довгостроковий кредит, якщо зняти  заборону на ведення цими установами кредитної діяльності. Адже в багатьох країнах саме ці фінансові посередники  стають основними кредиторами, особливо з надання довгострокового кредиту. Розвитку фінансово-кредитних установ  небанківського типу сприяє ухвалена у червні 2000 р. Програма державної  підтримки небанківського фінансового  сектору економіки в Україні  на 2000—2002 р.

Через дефіцит  власного капіталу для України на сучасному етапі має велике значення розвиток кредиту у міжнародній  сфері, зокрема кредитні відносини  з Міжнародним валютним фондом, Міжнародним  банком реконструкції та розвитку, Європейським банком реконструкції  та розвитку, іншими міжнародними фінансово-кредитними інституціями. Уже зараз ряд українських  банків і суб'єктів господарювання тісно співпрацюють з багатьма банками  зарубіжних країн. Завдяки своєму геоцентричному положенню в Україні за певних умов та при відповідних зусиллях міг би сформуватись один із потужних світових фінансових центрів.

У ринкових умовах знижується роль контрольної функції  банків, які значно менше використовуються державою для контролю за фінансово-господарською  діяльністю підприємств. Проте зростає  роль кредиту в його контрольній  функції. Адже несвоєчасне повернення кредиту тягне за собою "штрафні" проценти, а його неповернення може призвести до банкрутства підприємства. Це спонукає позичальника досить обережно ставитися до залучення кредиту  у свій господарський оборот, а  якщо кредит отримано, то так господарювати, щоб своєчасно його повернути.

В антиципаційній (емісійній) функції кредит на сучасному етапі розвитку економіки передусім повинен відігравати антиінфляційну роль. Для цього монетарна політика має бути досить виваженою.

Безумовно, з  розвитком ринкових відносин в Україні  роль кредиту у суспільстві підвищуватиметься. З виходом економіки з економічної  кризи зростатимуть доходи населення  — основного суб'єкта формування кредитних ресурсів, поліпшиться  фінансовий стан господарюючих суб'єктів  та конкурентоспроможність їх продукції  на внутрішньому і світовому ринку, зміцніють українські банки, зросте довіра до України з боку іноземних  кредиторів та інвесторів тощо. Все це сприятиме прискоренню розвитку України і скорішому входженню її у європейський і світовий простір.

Література 

1. Закон України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 р.
2. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р.
3. Закон України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" від 5 квітня 2001 р.
4. Указ Президента України "Про грошову реформу в Україні" // Вісник НБУ. — 1996. — № 5.
5. Гальчинський А. С. Теорія грошей. — К.: Основи. — 2001.
6. Долан Э. Дж., Кэмпбэлл К. Л., Кэмпбэлл Г. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. — М.; Л., 1991.
7. Деньги, кредит, банки / Под ред. О. И. Лаврушина. — М., 1998.
8. Гроші та кредит / За ред. Б. С. Івасіва. — К., 1999.
9. Мишкін Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. — К., 1998.
10. Усоскин В. М. Современный коммерческий банк: управление и операции. — М., 1993.
11. Фридмен М. Количественная теория денег. — М., 1996.
12. Кейнс Дж. М. Трактат про грошову реформу. Загальна теорія зайнятості, процента та грошей. — К., 1999.
13. Деньги / Под ред. А. А. Чухно. — К., 1997.
14. Савлук М. І. Нова національна валюта гривня працює на економіку України // Фінанси України. — 1997. — № 2.
15. Савлук М. І., Сугоняко О. А. Чи вистачає грошей економіці України? // Вісник НБУ. — 1997. — № 4.
16. Савлук М. І. Грошово-кредитна політика Національного банку України та оцінка її ефективності // Вісник НБУ. — 1999. — № 1.