Роль фондової біржі в функціонуванні ринку позичкових капіталів

 

 

 

 

 

Курсова робота

з навчальної дисципліни «Фінанси, гроші та кредит»

 

Роль фондової біржі в функціонуванні ринку позичкових капіталів

 

 

Галузь знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»

Напрям підготовки 6.030 601 «Менеджмент»

 

 

 

 

Виконала: Студент 2 курсу

 

 

 

 

 

 

 

 

План

 

 

ВСТУП …………………………………………………………………….3

Розділ 1 ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ІНСТИТУТІВ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ…5

1.1. Виникнення і розвиток  біржових структур………………………….5

1.2. Історія діяльності  товарних бірж в Україні………………………….9

Розділ 2 ЗАКОНОДАВЧО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ …………………………………………………………………….19

2.1. Зміст правового  регулювання біржової діяльності…………………19

2.2. Регулювання біржової  діяльності через оподаткування……………27

2.3. Особливості біржового процесу в Україні…………………………..29

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………….31

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………………33

 

ВСТУП

 

 

Ефективне функціонування грошово-кредитної системи сучасного  ринку знаходиться в прямої залежності від постійно відтворюваного ринкового  середовища. Важливим елементом такого середовища є ринкова інфраструктура, яка являє собою систему підприємств і організацій, що забезпечують рух товарів, послуг, робочої сили, капіталів, грошей, цінних паперів. До таких установ належать і фондові біржі. Історія виникнення бірж пов’язана з тим, що в 16 ст. у голландському місті Брюгге біля дому знатного міняли збиралися лихварі з різних країн з метою перекупки іноземних векселів та обміну торгівельною інформацією. В гербі міняли було три гаманці. На середньовічній латині гаманець – бурсе. Звітси і фамілія міняли – Ван дер Бурсе, яка пізніше трансформувалася в біржу.

В сучасній економічній  літературі біржа розглядається:

по-перше, як економічна категорія, що відображає складову частину  ринку, специфікою якого є особлива оптова форма торгівлі товарами з визначеними характеристиками: масовість, стандартністьт, взаємозамінність.

по-друге, це господарське об'єднання (суспільство) продавців, покупців і торговців-посередників з метою  створення умов для торгівлі, полегшення, прискорення і здешевлення торгових угод і операцій. Такі об'єднання організовуються для поліпшення торгівлі, швидкого забезпечення товаровиробників необхідними товарами, прискорення обороту капіталу. Члени біржі виграють не від її функціонування, а від своєї участі в торгах. Члени товарної біржі, якими можуть бути як посередницькі (виробничі фірми брокерські, торгові і т.п.), так і банківські установи, інвестиційні компанії, окремі громадяни, відповідно до встановлених біржових правил укладають угоди купівлі-продажу товарів за цінами, що складається безпосередньо в ході торгівлі в залежності від співвідношення попиту і їхньої пропозиції. Це свідчить про те, що біржа являє собою особливий ціноутворюючий механізм. У вільному ціноутворенні полягає мета біржі.

Об’єкт дослідження: система економічних відносин з приводу функціонування фондового ринку.

Предмет дослідження: сучасні методи управління ринком цінних паперів в умовах ринкової еконгоміки.

Мета контрольної  роботи розкрити історію розвитку інститутів біржової торгівлі, зміст правового регулювання біржової діяльності в Україні.

Для дослідження даної  мети було відзначено наступні завдання:

- вивчити літературу  з теми контрольної роботи;

- ознайомитись з історичними прикладами виникнення та розвитку біржової торгівлі;

- вивчити статистичні матеріали з функціонування ринку цінних паперів в Україні;

- вивчити ефективні  шляхи, форми та методи розвитку біржової торгівлі.

Біржа - старий торговий інститут, її виникнення іноді пов'язують також з давньоримськими collegine mercantorium (збори, де торгують). Однак, якщо ці збори, де торгували, і були прототипом біржі, то досить віддаленим.

 

 

РОЗДІЛ 1

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ІНСТИТУТІВ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ

 

 

1.1. Виникнення і розвиток  біржових структур

Справжня біржова організація  могла виникнути лише з розвитком торгівлі, зародженням великих торгових центрів, появою численного купецького стану. Час виникнення у Західній Європі організацій купецтва, близьких за своїми функціями до бірж, - XII- XIII ст. Саме в цей період середньовічна торгівля набуває достовірно міжнародного характеру. Найбільшими її центрами стають міста Північної Італії, Південної Франції, Фландрії. В умовах, коли сполучення між містами були ускладнені, а мандрівників, тим паче купців, чекали численні небезпеки, величезне значення в розподілі товарних потоків відігравали ярмарки. Саме з розвитком ярмарків тісно пов'язане виникнення численних фінансових і торгових інститутів, в тому числі і бірж.

На ринках торгівля велася регулярно, але на відміну від  біржі товар продавався реальний, а покупці одночасно були і споживачами товару. Однак на ярмарках реальний товар не був присутнім, торгівля велася за зразками, оптовими партіями, і товар придбавали торгові посередники. Крім того, ярмарки організовувалися лише декілька разів на рік. Як правило, ринок сприяв торговому обороту обмеженої кількості районів, а ярмарок - розвитку міжнародного торгового обороту.

Надалі, з розвитком  промисловості, виникла необхідність у постійному оптовому ринку, який поєднував  між собою господарські області (регіони), що розвивалися. Такий ринок склався в XVI ст. у ході розвитку торгівлі між Іспанією і Нідерландами у формі біржі.

 

Перші класичні біржі  виникли в Італії (Венеція, Генуя, Флоренція), де на основі міжнародної  мануфактури зростала зовнішня торгівля, а також у великих торгових містах інших країн. Першою міжнародною біржею, яка відповідала новому рівню розвитку продуктивних сил, вважається біржа в Антверпені, де здійснювалися операції з цінними паперами (купівлею-продажем боргових зобов'язань урядів Голландії, Англії, Португалії, Іспанії і Франції). Із захопленням і пограбуванням Іспанією Антверпена та припиненням платежів за позичками іспанськими і французькими королями, Антверпенська біржа до кінця XVI ст. прийшла в занепад. За зразком Антверпенської біржі були створені Ліонська (1545), Лондонська Королівська (1566) й інші біржі, які були в основному товарними і валютними (вексельними). У 1602 році була організована Амстердамська біржа, що відігравала в XVII ст. головну роль у міжнародній торгівлі, на ній вперше предметом біржових угод стали щойно випущені акції перших акціонерних компаній.

На них почали котируватися не тільки облігації державних позик, але й акції Голландської і  Британської Ост-Індської, а пізніше  і Вест-Індської торгової компанії, а також виникла торгівля колоніальними товарами. У XVIII ст. на Амстердамській біржі котирувалися цінні папери 44 найменувань (акції та облігації).

Амстердамська біржа  була універсальною. Тут відбувалася  торгівля хлібом, сіллю, рибою, прянощами, лісом, грошима, облігаціями, акціями та іншими товарами. В той час остаточно визначилося поняття біржової гри: на підвищення, коли купувалися акції з метою збуту їх через деякий час за більш високою ціною, і на пониження, коли акції продавалися з розрахунку на їх майбутню купівлю за нижчою ціною. Розвиток строкових операцій поступово сформував певні біржові звичаї компенсаційних операцій: виконання всіх строкових операціях призначалося на заздалегідь встановлені дні, що давало змогу при незначній кількості готівки, яка була в обігу, значно розширити оборот біржової торгівлі. Безліч відвідувачів, які прагнули швидкого збагачення, спонукали до того, що організатори біржі в Амстердамі у XVII ст. спорудили першу в історії спеціальну будівлю для біржі. Таким чином, з'явився атрибут сучасної біржі - біржовий зал.

До кінця XVII - початку XVIII ст. естафету нідерландських бірж підхопила  Лондонська біржа, яка виникла у 1570 p., розквіт якої пов'язаний із заснуванням  знаменитої торгової Компанії Південних  морів. Успішна діяльність цієї компанії викликала справжню акціонерну лихоманку, так зване грюндерство ("засновництво"): виникали і знаходили численних передплатників акціонерні товариства на зразок товариства для винаходу вічного двигуна, для торгівлі "деякими товарами" і т.п. Засновники таких товариств з часом зникали, прихопивши, зрозуміло, гроші вкладників, що не заважало успішній діяльності інших шахраїв. Це викликало активну законодавчу діяльність і появу акціонерного законодавства, спрямованого переважно на захист інтересів акціонерів.

Одним із результатів боротьби з грюндерством і біржовою спекуляцією акціями, яка не контролювалася, була реорганізація Лондонської біржі. Вона реформувалася в закриту корпорацію, доступну лише для незначної кількості солідних комерсантів.

Схожі обставини передували організаційній перебудові біржової діяльності і на найбільшій біржі XVIII -XIX ст. - Паризькій. Після краху грандіозної афери, пов'язаної з ім'ям Джона Ло, у 1724 р. уряд офіційно затверджує вексельно-фондову Паризьку біржу. Паризька біржа на відміну від Лондонської являла собою інший тип біржової організації: біржі-установи. Як і на Лондонської біржі, тут діяла закрита маклерська корпорація, що монопольне здійснювала всі посередницькі операції.

Найбільшою фондовою біржею в XIX ст. нарівні з Лондонською і Паризькою була біржа у Франкфурті-на-Майні, створення і розквіт якої пов'язаний з прізвищем Ротшильдів.

До кінця XIX ст. поступово  змінюється характер цінних паперів, що знаходилися в обігу на фондових біржах. Якщо спочатку об'єктами біржових угод були практично будь-які види цінних паперів, в тому числі векселі, акції, облігації, то з розвитком банків функції обслуговування короткострокового кредиту переходять до банків, що здійснюють операції з векселями і власне банківські операції своїх клієнтів. На біржах короткостроковий кредит відіграє дещо скромну роль і обмежується ломбардною операцією, призначеною для кредитування спекулятивних строкових угод. Головними об'єктами угод на фондових біржах з кінця XIX ст. і до нинішнього часу стають акції й облігації (боргові зобов'язання держави, органів місцевого самоврядування, великих банків й інших комерційних організацій).

Американська торгова  біржа пройшла декілька етапів розвитку - від операцій з реальними товарами до строкових контрактів і ф'ючерсних угод, що передбачають сплату грошової суми за товар через певний строк і за ціною, обумовленою в контракті. На частку реальної поставки товару припадає біля 1% обороту товарних бірж. Тому ф'ючерсні угоди не тільки визначають ціну на той чи інший товар, а й страхують виробників від непередбачених коливань ринкової кон'юнктури.

Поява в Росії біржі, як і багатьох інших раніше невідомих  населенню країни торгових інститутів, пов'язана з ім'ям Петра Великого. У 1721 р. ним була заснована в Санкт-Петербурзі перша російська біржа, яка згодом стала однією з найбільших у Європі. Приміщення біржі, яке було побудоване урядом, Олександр І передав петербурзькому купецтву. До початку XX ст. в Росії активно функціонувало близько півсотні товарних, а також ряд фондових бірж (самостійних фондових відділів товарних бірж) загальноєвропейського значення. За масштабами біржової торгівлі Росія ніскільки не поступалася найбільш розвиненим європейським державам (у Німеччині до початку XX ст. нараховувалося близько 20 бірж, у Франції - 70).

Інститут біржової торгівлі розвивався в Росії в рамках самостійних  громадських організацій підприємців. Контроль держави за їх діяльністю здійснювався у формі концесійної (дозвільної) системи установ бірж. В Росії не було загального правового  регулювання біржової діяльності. Біржі здійснювали операції на основі своїх статутів і ділових звичаїв, які формувалися в повсякденній торговій практиці, що зводилися біржовими комітетами до правил біржової торгівлі. Це був період, коли держава покладалася на авторитет і професіоналізм самих комерсантів. Причому деякі біржі з успіхом справлялися з покладеними на них державою контрольними функціями. Наприклад, Санкт-Петербурзька фондова біржа здійснювала серед іншого обов'язковий попередній контроль за фондовими (інвестиційними) паперами, що випускалися на всіх інших російських біржах.

Біржі були органічно  вплетені в розгалужену систему  суспільного саморегулювання економічних  відносин. Поряд з іншими громадськими торговими інститутами, зокрема, ярмарками, торговими і торгово-промисловими палатами, купецькими зборами, спілками промисловців - російські біржі виконували необхідні функції у сфері балансування попиту і пропозиції, ціноутворення, налагодження міцних міжрегіональних і міжнародних торгових зв'язків, контролю за емісією і обігом цінних паперів.

 

 

1.2. Історія діяльності  товарних бірж в Україні

Біржова торгівля в Україні  започаткована відкриттям у 1796 р. товарної біржі в м. Одеса, в 1834 р. - у м.Кременчуг.

Загалом, в історії  біржової діяльності України можна  виділити кілька найважливіших етапів:

1796- 1860 pp. Відкриття першої  товарної біржі (м. Одеса) та  початок біржового руху

Характерним для цього  етапу є створення та функціонування кількох товарних бірж, де ділове життя  характеризувалось незначними обсягами угод, недосконалістю організаційних форм торгівлі кредитної системи тощо. Це було зумовлено перш за все тим, що не відчувалося у цей період особливої необхідності у створенні товарної біржі, оскільки для товарообігу цього періоду достатньо було діяльності ярмарків, на яких здійснювалась торгівля значними обсягами продукції.

Перші біржі були організовані не за ініціативою самих торговців, а за наказом Петра І. Характерною  особливістю товарної біржі, яка  відрізняла її від ринків іншого типу, було те, що на ній торгували не реальними товарами, а за зразками. Ця основна відмінність товарної біржі зумовлювала те, що не всі товари були предметом біржового обороту.

1861 - 1914 pp. Активізація  біржової торгівлі в усіх центрах  України, їх спеціалізація