Ринок капіталу

  Міністерство  освіти і науки молоді та спорту

  Державний вищий навчальний заклад

     Київський національний економічний  університет імені Вадима Гетьмана

  Кафедра політичної економії обліково-економічних  факультетів 
 
 
 
 

    
 

Курсова робота

  на  тему: «Ринок капіталу» 
 
 
 
 
 

                                                                                    

                                                                               Студент І курсу

                                              Додул Максим Васильович

  1 група,спеціалізація  банківська справа 

  Кредитно-економіічний факультет                    

  Науковий  керівник:

                                                 кандидат економічних наук,                                                               доцент кафедри

  Галабурда Микола Костянтинович 
 

Київ 2011 

ПЛАН 

ВСТУП

1. СУТЬ  ТА СТРУКТУРА РИНКУ КАПІТАЛУ

2. ФУНКЦІЇ  РИНКУ КАПІТАЛУ

3. ФОРМУВАННЯ  РИНКУ КАПІТАЛУ В УКРАЇНІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Вступ

     Гарантія  незалежності держави – ефективна  національна економіка, яка вимагає комплексних програм економічних реформ, реальних гарантій невідхильності переходу від адміністративно-господарських методів керівництва до ринкової економіки.

     Говорячи  про капітал, потрібно відзначити, що в будь-який момент часу існують одні юридичні і фізичні особи, у яких є деякий надлишок фінансових коштів, і інші - у яких їх не вистачає. Для нормального розвитку економіки постійно потрібні мобілізація, розподіл і перерозподіл фінансових коштів між її сферами і секторами.

     Отже  значна роль в економічних реформах належить ефективній фінансовій та грошово-кредитній  політиці.

     У підприємств усіх форм власності  все частіше виникає потреба  залучення позикових засобів  для здійснення своєї діяльності отримання прибутку.

     Найбільш розповсюдженою формою залучення засобів є одержання банківської позички. Характерною ознакою ринкової економіки є високорозвинута і розгалужена фінансова банківська система. Через неї здійснюється процес акумуляції фінансових ресурсів суспільства і забезпечується їх найефективніше і раціональне використання. Звідси походить і провідна роль різноманітних фінансових інститутів (насамперед, банків) у суспільстві.  

 

1. СУТЬ ТА СТРУКТУРА  РИНКУ КАПІТАЛУ  

 Ринок  капіталів -   це частина фінансового ринку, де формуються попит і пропозиція в основному на середньо- і довгостроковий позиковий капітал, специфічна сфера ринкових   відносин, де об'єктом угоди є наданий у позику грошовий капітал і де формуються попит і пропозиція на нього. 

     Позиковий капітал - це кошти, віддані в позику під певний відсоток за умови повернення.

     Формою  руху позикового капіталу є кредит. Основним його джерелом служать кошти, що вивільняються в процесі відтворення: амортизаційні фонди підприємств, частина оборотного капіталу в грошовій формі, прибуток, що йде на відновлення і розширення виробництва, грошові доходи і заощадження всіх верств населення. На ринку капіталів кредити надаються на термін понад рік. 

     Ринок капіталів сприяє зростанню виробництва  і збільшенню товарообігу, руху капіталів усередині країни, трансформації грошових заощаджень у капіталовкладення, відновленню основного капіталу. 

     Економічна  роль цього ринку полягає в  його спроможності об'єднати дрібні, розрізнені кошти й у такий спосіб активно  впливати на концентрацію і централізацію виробництва та капіталу. 

     З функціональної точки зору ринок  капіталів - це система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію і перерозподіл грошових капіталів з метою забезпечення процесу відтворення: з інституційної - сукупність кредитно-фінансових установ, фондових бірж, через які рухається позиковий капітал. 

     Таким чином, ринок капіталів - це складова частина фінансового ринку, що розпадається на ринок цінних паперів і ринок середньо- і довгострокових банківських кредитів. Це також найважливіше джерело довгострокових інвестиційних ресурсів для уряду, корпорацій і банків. Якщо грошовий ринок надає високоліквідні кошти в основному для задоволення короткострокових потреб, то ринок капіталів забезпечує довгострокові потреби у фінансових ресурсах. Він охоплює оборот позикового і банківського капіталів, комерційного і банківського кредитів, а також функціонування кредитних аукціонів. 

     Ринок капіталів пройшов еволюцію від  зародження на ринку простого товарного  виробництва у формі обігу  лихварського капіталу до широкого розвитку ринку позикових капіталів на загальному ринку (об'єкт угоди - наданий у позику грошовий капітал на основі співвідношення попиту і пропозиції на цей товар і ставки позикового (кредитного) відсотка). 

     Найрозвиненішим можна вважати ринок капіталів США. Він вирізняється розгалуженістю, наявністю могутньої кредитної системи і розвиненого ринку цінних паперів, високим рівнем нагромадження грошового капіталу, широкою інтернаціоналізацією. 

     Про створення ринку капіталів в  Україні говорити поки ще рано. Мова може йти тільки про наявність і зміцнення деяких елементів цього ринку: формування повноцінної дворівневої банківської системи, поступовий розвиток спеціалізованих кредитно-фінансових установ і становлення ринку цінних паперів. 

     Ринок капіталів - це один із сегментів фінансового  ринку, особлива сфера фінансових відносин, пов'язаних із процесом і забезпечення кругообігу позикового капіталу.

     Учасниками  цього ринку є:

-            первинні інвестори, тобто власники вільних фінансових ресурсів, які мобілізовані банками і перетворені у позиковий капітал; 

-             спеціалізовані посередники - кредитно-фінансові організації, які здійснюють безпосереднє залучення (акумуляцію) коштів, перетворення їх у позиковий капітал і подальшу тимчасову передачу його позичальникам на зворотній основі за плату у формі відсотків; 

-            позичальники - юридичні і фізичні особи, а також держава, що відчувають нестачу у фінансових ресурсах і готові заплатити спеціалізованому посереднику за право тимчасового користування ними. 

     Особливість цього ринку сьогодні в Україні - централізоване регулювання кредитних відносин в економіці з боку держави через НБУ. Це сприяє формуванню повноцінної системи безготівкового грошового обігу, а також розширенню переліку послуг і операцій комерційних банків. 

     Кредитні  важелі використовуються як один із найефективніших регуляторів ринкової економіки: 

     - середньострокові позики - на цілі  як виробничого, так і чисто  комерційного характеру. Найбільше  поширення вони одержали в аграрному секторі, а також при кредитуванні інноваційних проектів із середніми обсягами необхідних інвестицій; 

     -    довгострокові позики - в інвестиційних цілях. Для них характерний великий обсяг переданих ресурсів. Особливий розвиток вони одержали в капітальному будівництві, паливно-енергетично-му комплексі, сировинних галузях економіки. Такі позики видаються на термін від 3 до 5 років. У нашій країні вони використовуються не дуже широко через загальну нестабільність економіки і меншу прибутковість у порівнянні з короткостроковими кредитними операціями.

     Таким чином, як ми з’ясували формою існування  ринку капіталу виступає кредит, що надається в позику для ведення  бізнесу. Кредит (лат. creditium -позика) - це надання товарів і грошей у борг на умовах повернення і платності. Історично первинною формою кредитних відносин було лихварство. Лихварство - це надання грошей у борг для вирішення особистих проблем позичальників з умовою сплати високих відсотків при погашенні боргу. В Стародавній Греції в IV в. до н.е. були відомі випадки лихварських позик із сплатою більше 40% у місяць (понад 570% річних). Пізніше по звичайних позиках стягувалися від 62 до 900% річних. З виникненням індустрішіьного виробництва і класичного капіталізму без розвинутого кредиту нормальна виробнича діяльність була неможливою. Адже підприємцям не вистачало власного капіталу для переведення економіки на індустріальні рейки та для підтримки високих темпів розширеного відтворення. В результаті були створені нові джерела позичкового капіталу, який надавався під прийнятний відсоток. На відміну від лихварства, цей капітал витрачається не для споживацької мети, а для господарювання з метою отримання прибутку.

     Позичкові капіталісти формують грошовий капітал  за рахунок багатьох джерел: вільні капітали підприємств та їх амортизаційні фонди; грошові заощадження широких верств населення; бюджетні залишки та інші тимчасово вільні кошти. Позичальниками на ринку капіталів виступають: підприємці, населення, держава, банки.

     За  терміном повернення коштів виділяють короткострокові (до 1 року), середньострокові (до 5 років) та довгострокові (більше 5 років) кредити. За способом надання розрізняють такі види кредитів: комерційний, споживчий, банківський, іпотечний, державний, міжнародний.

     Комерційним називають такий кредит, який надається у вигляді відстрочки платежу за придбаний товар. Він виникає, коли покупець продукції не може негайно розплатитися готівкою. В цьому випадку засобом обігу виступає, як правило, комерційний вексель - спеціальне боргове зобов'язання позичальника сплатити певну суму грошей у вказаний термін. Часто підприємець, який отримав вексель, робить на ньому передавальний напис (індосамент) і використовує замість грошей для придбання потрібних благ у іншого продавця, а цей — у третього і т.д. Тим самим, потрапляючи в торговий оборот, вексель стає найпростішим видом кредитних грошей.

     Комерційна  позика є основою кредитної системи, оскільки він безпосередньо обслуговує рух капіталу у сфері виробництва. Цей кредит має певні межі застосування. Він можливий тільки між фірмами, які безпосередньо пов'язані господарськими відносинами (лише між тими підприємствами, що створюють засоби виробництва, та тими фірмами, корті їх споживають). Його неможливо використовувати, наприклад, для оплати праці працівників.

     Універсальний характер має банківський кредит. Власники капіталу, банки та інші кредитні установи видають його підприємцям у вигляді грошових позик. На відміну від комерційного, даний кредит може надаватися в значно більшому обсязі, на більш тривалі терміни кожному бізнесмену і на будь-які цілі.

     У сфері кредитних відносин поширені й інші форми кредитів: споживчий  кредит (продаж окремим особам товарів  через роздрібні магазини з відстрочкою  платежу, надання банками позики на споживчі цілі); іпотечний кредит (довгострокова позика під заставу нерухомості - землі, будівель, витворів мистецтва); міжгосподарський кредит (випуск підприємствами й організаціями, для передачі один одному акцій, облігацій та інших цінних паперів); державний кредит (випуск облігацій державних позик, що купуються бізнесменами і населенням).

     Зібравши  великі суми грошових коштів, позичкові  капіталісти створюють ринок  позичкових капіталів. Взаємодія постачальників і споживачів інвестиційних засобів  здійснюється через цілу систему кредитно-фінансових інститутів, що займаються акумулюванням тимчасово вільних грошових коштів та їх розміщенням серед підприємців. Позичковий капітал передається функціонуючим підприємцям в тимчасове користування за певну ціну – позичковий відсоток. Кількісно позиковий відсоток виражається через ставку цього відсотка за рік.