Приднепровский економический район

 

Вступ

Зміцнення власного економічного потенціалу, розвиток державності, врегулювання проблем транзитивної економіки — основні чинники, що забезпечують динамічність соціально-економічної системи України, благополуччя та добробут людей.

На сучасному  етапі економічного розвитку великого значення набувають знання про раціональне розміщення продуктивних сил, що дозволяє забезпечити більшу ефективність виробництва, отримати максимальний прибуток при бережливому, раціональному використанні природно-ресурсного потенціалу.

В умовах ринкових перетворень особливе місце відводиться  структурній перебудові всієї господарської системи, соціальному устрою, динамічному та збалансованому розвитку регіонів.

Важливе місце  в економіці України займає Придніпровський економічний район.

Метою даної  роботи є дослідження ресурсного потенціалу, територіально-галузевої структури  і перспектив розвитку Придніпровського економічного району.

Написання даної  роботи передбачає виконання наступних  завдань:

• дослідження передумов розвитку і розміщення продуктивних сил Придніпровського економічного району (природних, демографічних та історико - економічних);
• дослідження територіально - галузевої структури господарського комплексу (промисловості, сільського господарства і транспортної системи);
• визначення перспектив розвитку Придніпровського економіки району.

 

 

 

І. Місце Придніпровського економічного району  в економіці  України

„Площа — 59,1 тис. км².

Населення — 5929,8 тис. чол.

Склад — Дніпропетровська і Запорізька області. Придніпров'я (див. картосхему на рис. 1) займає друге місце в країні (після Донбасу) за обсягом виробництва промислової продукції і є одним з найбільших індустріальних районів України. Високого рівня розвитку тут досягло сільське господарство, яке чималу частку своєї продукції продає іншим районам.

Провідною галуззю індустріального  виробництва Придніпровського району є машинобудування і металообробка (45 % промислово-виробничого персоналу і 28 % товарної продукції). Відповідні показники для Запорізької області становлять 60 і 40 %. Чорна металургія — на другому місці у його промисловому виробництві: 25 % за чисельністю промислово-виробничого персоналу (Дніпропетровська обл. — 32 %) і 38,5 % за вартістю товарної продукції всієї промисловості (Дніпропетровська обл. — 45,5 %). У районі концентрується більше ніж половина всього загальноукраїнського випуску продукції галузі і приблизно стільки зайнятих робітників. Далі йде легка (7 %), харчова (5 %), хімічна і нафтохімічна (4 %) промисловість.

Придніпров'я відіграє важливу роль у сільськогосподарському виробництві України: концентруючи майже 7 % населення України, район виробляє 10 % валової продукції сільського господарства країни..

Придніпровський економічний  район розташований у південно-східній частині України. Межує на півночі з Північно-Східним, на сході — з Донецьким, на півдні — з Причорноморським, на заході — з Центральноукраїнським економічними районами. Південь Запорізької області омивається водами Азовського моря.

 

Рис. 1. Загальна характеристика Придніпровського економічного району

 

Вигідне географічне  положення, значні поклади корисних копалин, розташування у степовій фізико-географічній зоні, сприятливі грунтово-кліматичні умови, густа транспортна мережа, приморське положення сприяють розвитку господарського комплексу району”[7; 268-269].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Передумови розвитку і розміщення продуктивних сил

Придніпровського  економічного району

2.1. Природні  передумови

Основна частина території  району розташована на Придніпровській  низовині. Поверхня Дніпропетровської області — хвиляста рівнина 100—200 м заввишки, дуже розчленована глибокими долинами річок, балками і ярами, Запорізької — слаборозчленована рівнина із західним схилом до долини Дніпра та Азовського моря. Вздовж узбережжя простягаються довгі, вузькі піщані коси, намиті морем. Щодо геоструктури, то територія району знаходиться у межах двох регіонів: Українського щита і Причорноморської западини.

Клімат помірно-континентальний  з жарким посушливим літом та малосніжною  зимою. В Дніпропетровській області часто бувають відлиги. Середня температура січня від —6 °С на півночі до-4 °С на півдні, липня — відповідно 22 °С і 23 °С. Період з температурою 10 °С становить 174 дні. Опадів у середньому 430 мм, переважна їх більшість випадає у весняно-літній період.

У Запорізькій області  серед зональних типів грунтів  переважають чорноземи (75 % площі області): на півночі — чорноземи звичайні, на півдні — південні та південні солонцюваті, майже повністю розорані. На півдні та у південно-західній частині області — темно-каштанові й каштанові грунти (10 % площі області), переважно солонцюваті. У заплавах річок, на берегах лиманів та піщаних косах поширені солончакові грунти.

У Дніпропетровській  області переважають звичайні та південні чорноземи (48 % площі області). Є також лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, дернові, піщані та інші грунти. Вздовж лісового берега Дніпра та в басейні р. Вовча — задерновані і розбиті піски. Еродованість земель 41,2 % (3—5 % у басейні річки Базавлук, 70— 80 % на Дніпровсько-Сурському межиріччі). Дніпропетровська область розташована у межах Причорноморської (Понтичної) степової геоботанічної провінції.

 Придніпров'я має  великі родовища корисних копалин.  У надрах Дніпропетровської області  є величезні запаси залізної  і марганцевої руд, кам'яного та бурого вугілля, нафти, природного газу, рідкісних і кольорових металів, різноманітних будівельних матеріалів.

Потужним пластом уздовж річки Інгулець понад 100 км залягають залізні руди Криворізького басейну. їх запаси становлять понад 12 млрд т. Крім Криворізького, в області є й інші перспективні родовища руд, такі як Оріхово-Павлоградська та Чортоницька магнітні аномалії, Жовтянське родовище у П'ятихатському районі. Є родовища титану, рутило-ільменітових руд, цирконію, нікелю, кобальту. На їх основі працює Верхньодніпровський гірничопромисловий комбінат.

Надра області містять  майже 8,6 млрд т кам'яного вугілля, яке залягає в родовищах Західного  Донбасу. Поклади бурого вугілля  виявлені в П'ятихатському, Верхньодніпровському, Криворізькому і Синельниківському районах, нафта та природний газ — у Царичанському і Новомосковському.

У Широківському районі знайдено боксити. Є в області  каоліни (Просянське родовище), вогнетривкі  глини, вапняки (Криворіжжя) і поклади  граніту — Бородаївське, Нікопольське, Кудашівське родовища.

Запорізька область  також багата на поклади рудних корисних копалин, зокрема руд заліза (Білозерський залізорудний район) і марганцю (Великотокмацький марганцеворудний район). Промислове значення мають будівельні матеріали (граніти, каоліни, глини, вапняки тощо). З паливно-енергетичних ресурсів є буре вугілля, природний газ, а також мінеральні води і лікувальні грязі.

Грунтові й агрокліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства, а багаті родовища корисних копалин, гідрографічна мережа — розвитку різноманітних галузей промисловості”[7; 270-272 ].

Природні  та історично-економічні передумови сприяли створенню в районі територіально-виробничого комплексу класичного типу: тут діють послідовні й паралельні зв'язки між галузями й об'єктами виробництва; широко запроваджено кооперування й комбінування; чітко виділяються "поверхи" в галузевій структурі комплексу. Нижній поверх складає видобувна промисловість; далі йде металургія, енергетика; ще вище — машинобудування, хімічна промисловість (зокрема коксохімія). Район вкрито густою мережею залізниць та автомобільних шляхів, його перетинає Дніпро, що сприяє зміцненню виробничих й інших економічних зв'язків між галузевими й просторовими елементами комплексу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                          2.2. Демографічні передумови

„Населення Придніпров'я  в основному — українці. Національна  структура населення району формувалася  історично: тут у радянський час дуже швидко зростала кількість російського населення, особливо з 30-х років; цей процес триває й досі. Та, незважаючи на це, повсюдно переважають українці. В Дніпропетровській області вони становлять 2770 тис. чол. (73,4 % усього населення), Запорізькій — 1308 тис. чол. (63,1 %).

За чисельністю росіяни  займають тут друге місце — в Дніпропетровській області їх 936 тис. (24,2 %), Запорізькій — 664 тис. (32 %). Росіяни переважно оселялися в містах. Живуть також євреї (в Дніпропетровській обл. — 50 тис, 1,3 %), Запорізькій — 14 тис, 0,7 %), білоруси (в Дніпропетровській обл. — 49 тис, 1,3 %; Запорізькій — 18 тис, 0,9 %); болгари (в Запорізькій — 35 тис. чол., 1,7 %).

Пересічна густота населення  — 120 чол./км². Найгустіше заселені райони вздовж Дніпра і Криворізького басейну. Міське населення в Дніпропетровській області становить 84 %, Запорізькій — 76 %. Густота населення 122,8 чол./км² у Дніпропетровській області, а в Запорізькій — лише 77,5 чол./км².

У Запорізькій області  переважає локальна система розселення. Зростання міст і розвиток у них  промислового виробництва призвели до швидкого відпливу трудових ресурсів з сільської місцевості, а також зумовили інтенсивні внутрішньо обласні міграції. У промисловості зайнято 31,7 % працездатного населення, зростає частка зайнятих у невиробничій сфері.

Для Дніпропетровської області характерний високий рівень урбанізації. Значна частина населення (76 %) проживає в містах з населенням понад 100 тис. чол. Маятникові трудові поїздки населення спостерігаються в Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Кривому Розі, Нікополі, Павлограді. До міської системи поселень належать великі промислові центри (Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Новомосковськ, Верхньодніпровськ, Кривий Ріг, Марганець, Нікополь, Павлоград, Орджонікідзе), промислово-транспортні і транспортно-промислові (Синельникове, Апостолове, Верхівцеве, П'ятихатки) та невеликі міста у густонаселених сільськогосподарських районах, що виконують функції адміністративних, проми слових і культурних центрів. Частка трудових ресурсів, зайнятих у промисловості, становить 36,9 %.

Найбільшою проблемою Придніпров'я є надто повільні темпи зростання населення не тільки через зниження природного приросту, а й у зв'язку з інтенсивним відпливом людей молодого віку в Росію та інші області України, що спричинює деформацію вікової структури усіх працездатних. Низький рівень ефективності використання робочої сили в галузях народного господарства зумовлює потребу розробки практичних заходів щодо раціонального використання трудових ресурсів Придніпров'я. Розв'язувати цю проблему слід підвищенням продуктивності праці на основі досягнень науково-технічного прогресу ”[7; 272-273].

„Щільність  населення становить тут значно вище середнього показника в Україні. Переважна більшість населення живе у містах, ступінь урбанізації тут найвищий; питома вага міського населення сягає 90%.

У районі сформувалися агломерації, що характеризуються дуже високою територіальною концентрацією населення.

Район має великий контингент трудових ресурсів; частка населення в працездатному віці становить 56,3%, що трохи вище пересічного показника в Україні. Переважна більшість трудових ресурсів зайнята в промисловості.

Демографічна  ситуація в Придніпровському районі несприятлива. Всі області мають від'ємне значення коефіцієнта природного приросту населення”[8; 315].

 

 

 

 

                2.3. Історико-економічні передумови

„Степове Подніпров'я  було заселене українцями ще з часів  Київської Русі. Велике історичне  значення мало існування на території  району Запорізької Січі. Тривалий час регіон мав суто сільськогосподарську спеціалізацію. З XVIII ст. тут розвивається видобувна промисловість; цей процес різко прискорюється з середини XIX ст., коли почала формуватися потужна металургійна промисловість. Капіталістичні відносини в промисловості розвивалися тут прискореними темпами, що, поряд з іншими факторами, перетворило регіон на одну з найбільших металургійних баз світу. В XX ст., особливо в роки індустріалізації, здійснюється небачена за масштабом концентрація металомістких, енергомістких видів виробництва. Цей процес посилюється після другої світової війни через створення потужностей військово-промислового комплексу, на який працювали металургійна, хімічна промисловість, машинобудування, енергетика.

Природні та історично-економічні передумови сприяли створенню в районі територіально-виробничого комплексу класичного типу: тут діють послідовні й паралельні зв'язки між галузями й об'єктами виробництва; широко запроваджено кооперування й комбінування; чітко виділяються "поверхи" в галузевій структурі комплексу. Нижній поверх складає видобувна промисловість; далі йде металургія, енергетика; ще вище — машинобудування, хімічна промисловість (зокрема коксохімія). Район вкрито густою мережею залізниць та автомобільних шляхів, його перетинає Дніпро, що сприяє зміцненню виробничих й інших економічних зв'язків між галузевими й просторовими елементами комплексу.

Хоча виробничий потенціал  району дуже потужний, він базується  переважно на застарілих, зношених фондах. Галузева структура промисловості, з переважанням матеріаломістких виробництв, характеризується певною консервативністю, відсталістю порівняно з розвиненими країнами Європи (Німеччина, Велика Британія), для котрих фаза металомісткого машинобудування вже позаду”[8; 315-316].